Борги за комуналку: як неплатежі обмежують права власників житла

25 листопада в Україні поєднує давню церковну спадщину, міжнародні ініціативи та народні уявлення про зміну сезонів, створюючи своєрідну мозаїку змістів, що збереглися крізь століття. Попри те, що ця дата не закріплена в офіційному календарі державних свят, вона має помітне значення як для віруючих, так і для тих, хто цікавиться культурними традиціями та історією.

У церковному житті цього дня вшановують апостола від 70-ти Климента I — одного з найшанованіших діячів раннього християнства. Його проповідницький шлях пролягав через Херсонес, де він поширював нове віровчення серед місцевих жителів, укріплюючи духовні основи громади. Постать Климента I зберегла вплив у церковній історії завдяки його відданості місії, мужності перед переслідуваннями та внеску у формування перших християнських традицій. Саме тому 25 листопада вважають днем пам’яті подвижника, який відіграв значну роль у становленні духовного життя на теренах, що нині належать Україні.

Світ також відзначає одну з найважливіших соціальних дат — Міжнародний день боротьби з насильством проти жінок, проголошений ООН. Організації та правозахисники привертають увагу до проблем домашнього насильства, примусу, переслідувань і стигматизації жертв, яка, на жаль, досі залишається поширеною у світі.

Популярними цього дня є й неофіційні гастрономічні свята — День гаспачо, День парфе та День домашньої їжі, які зазвичай супроводжуються місцевими ярмарками в європейських країнах.

У народному календарі 25 листопада вважали днем, коли природа остаточно готується до зими. Наші предки спостерігали за погодою та вважали, що якщо до цього часу не випав сніг, зима затримається. А швидке танення першого снігу обіцяло теплий грудень. Поява снігурів означала остаточний прихід холодів, а дощ цього дня натякав на сирий кінець місяця.

Дату вважали вдалою для нових справ, але з умовою, що їх потрібно робити спокійно, без поспіху. Також існувала традиція: важливі завдання розпочинати натщесерце, щоб залучити удачу. Водночас був і духовний настанов: на Климента Мовчальника слід уникати лайки, засудження та необдуманих слів, адже день присвячували стриманості та доброзичливості. Цьогоріч дата припадає на період Різдвяного посту, тому вірянам нагадують про обмеження у харчуванні.

25 листопада також пов’язане з кількома знаковими постатями української історії та культури. У цей день народилися хірург Микола Пирогов, письменники Іван Нечуй-Левицький та Клим Поліщук, художник Ніл Хасевич та співачка Марина Одольська. Для українців це звичайний вівторок, але насичений традиціями, історією і нагадуваннями про важливі цінності.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Про це він заявив під час зустрічі з єврокомісарами, які приїхали до Києва.

Президент сказав, що Україна «ніколи не піде» на запрошення до Альянсу в урізаному вигляді – «тільки повністю всіх територій».

«Але як ми говорили, ми розуміємо, що 5 поправка не може діяти під час війни на всій території України, тому що країни проти ризиків втягнення їх у війну. Україна ніколи нікого не залучала в цю війну. Я маю на увазі армію членів НАТО», – сказав Зеленський.

Він також сказав, що втратить підтримку половини партнерів, якщо поставить питання про війська НАТО в Україні.

Раніше президент в інтерв’ю Sky News заявив, що Київ готовий відмовитися від повернення територій військовим шляхом, якщо Україну приймуть до НАТО.

Що ця заява означає, ми аналізували тут.

При цьому ідея вступити в НАТО без задіяння 5-ї статті не зовсім зрозуміла. Оскільки в цій статті, за якою напад на одного члена дорівнює нападу на всіх учасників НАТО, і укладений основний зміст Північно-Атлантичного військового блоку.

Не виключено, що президент мав на увазі так званий «німецький» варіант – коли гарантії 5-ї статті поширюються тільки на підконтрольну частину України і не поширюються на непідконтрольну. Тобто, якщо Україна вирішить військовим шляхом відбити захоплені території, то країни НАТО їй на допомогу не прийдуть. Тільки якщо буде напад на підконтрольну територію.

Однак, Зеленський саме так не сформулював. А тому його заява виглядає дуже дивною.

Утім, будь-який варіант вступу України до НАТО поки що виглядає суто гіпотетичним через протидію Росії та небажання країн Альянсу вступати з нею в пряме військове зіткнення.

Український парламент намірений провести масштабні зміни, які вплинуть на понад 300 населених пунктів по всій країні. Зміни передбачають перейменування місцевостей, символіка яких має коріння у російській імперській політиці або не відповідає стандартам української державної мови. Цю інформацію надає Рубрика, посилаючись на проект постанови №11188.

Згідно з пояснювальною запискою, місцеві органи влади отримали півроку на подання пропозицій щодо переіменування населених пунктів, районів та інших територій, чиї назви мають імперську символіку або не відповідають стандартам мови. У випадку відсутності рішення, ключовими документами для визначення є рекомендації Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови.

Комітет Верховної ради розглянув 340 пропозицій місцевих органів влади та військових адміністрацій населених пунктів. Також враховано рекомендації з інституту національної пам’яті та комісії зі стандартів державної мови щодо переіменування окремих населених пунктів та районів.

Серед пропозицій переіменування багато назв, пов’язаних з радянськими святами або символікою. Наприклад, планується змінити назви, що мають відношення до Першого Травня, такі як Перше Травня, Першотравенка, Первомайське, Першотравневе, Першотравенськ, Маївка тощо. Також планується змінити назви, які присвячені відомим московським діячам, таким як Пушкіно, Мічуріна, Максима Горького, Кутузівка, Суворове, Некрасове тощо. У планах також перейменування міст, які не відповідають нормам мови. Наприклад, село Дорожне планується перейменувати на Дорожнє, а село Кибляри — на Киблярі.

Український парламент вирішив впровадити значні зміни у назви понад 300 населених пунктів по всій країні. Це рішення має на меті усунення символіки, пов'язаної з російською імперською політикою, а також приведення назв до відповідності стандартам української державної мови. Процес переіменування ґрунтується на рекомендаціях від Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови. Рішення було прийнято після уважного розгляду пропозицій місцевих органів влади та інституцій, і спрямовано на створення більш відповідної та автентичної місцевої ідентичності в Україні.