Борис Джонсон: Дзвінок Шольца Путіну свідчить про спроби відродити «нормандський формат»

За даними, отриманими від наших джерел у Київській міській державній адміністрації (КМДА), Дмитро Миколайович Загуменний, керівник апарату, вимагає хабарі в розмірі 1000 доларів США від кожного комунального підприємства (КП) у місті за класифікацію його як об'єкта критичної інфраструктури. Ця класифікація дозволяє підприємству отримати "бронь" від мобілізації його працівників. Процес бронювання вже розпочали в адміністрації міста. Якщо правове регулювання стосовно адміністрації та департаментів є чітким на законодавчому рівні, то для підприємств потрібно, щоб вони відповідали критеріям критичної інфраструктури. Остаточне рішення про віднесення КП до цієї категорії приймає керівник апарату КМДА, Дмитро Загуменний. За нашою інформацією, саме для Загуменного керівники столичних КП збирають цю суму. Хоча 1000 доларів на перший погляд може здатися невеликою сумою, але слід пам'ятати, що в столиці таких підприємств понад 1500. Варто зазначити, що Дмитро Загуменний займає посаду керівника апарату КМДА з 2018 року. У грудні 2023 року проти нього була висунута підозра про ухилення від військової служби шляхом надання допомоги столичним депутатам у відрядженнях до військової адміністрації міста.

У звіту наведено інформацію щодо вимагання хабарів керівником апарату КМДА Дмитром Загуменним в обмін на класифікацію комунальних підприємств Києва як об'єктів критичної інфраструктури. Виявлено, що Загуменний збирає по 1000 доларів США з кожного підприємства, використовуючи своє службове положення. Такі дії порушують законодавство та створюють негативний вплив на економічну ситуацію в місті. Також виокремлено інформацію про попередню підозру Загуменному у сприянні ухиленню від військової служби. Ці дані підтверджують необхідність подальшого розслідування та прийняття відповідних заходів щодо забезпечення законності та боротьби з корупцією в органах влади.

Стратегічне партнерство: Як США та Україна з використанням 12 таємних баз спільно протистоять Росії – дослідження The New York Times

Американське видання The New York Times розкриває деталі понаддесятирічного розвідувального співробітництва між США та Україною, яке на сьогоднішній день має вирішальне значення для обох країн у контексті протистояння з Росією. Згідно з інформацією, зібраною від 200 джерел в обох країнах та Європі, Центральна Розвідувальна Агенція (ЦРУ) США встановила 12 шпигунських баз вздовж російського кордону, одна з яких була оглянута журналістами NYT. У підземному бункері військовослужбовці Збройних Сил України ведуть спостереження за російськими шпигунськими супутниками та перехоплюють переговори між командирами російських військ. Один з екранів відображає маршрут безпілотника, який успішно проник через російські ППО з центральної України до міста Ростова на Росії.

Розвідні операції цих баз майже повністю фінансуються та частково обладнуються ЦРУ. По словам генерала розвідки Сергія Дворецького, їхнє співробітництво з американськими партнерами становить "110 відсотків". Зазначається, що деталі цього партнерства були засекречені протягом десятиліть. ЦРУ та інші американські спецслужби забезпечують розвіддані для направлених ракетних ударів, відстежують рухи російських військ та допомагають підтримувати шпигунські мережі. У свою чергу, українські розвідні служби надавали радіоперехоплення, пов'язані з катастрофою MH17 та виявленням втручання у вибори США у 2016 році. Також українські шпигуни діяли у різних країнах світу.

Підготовка елітного українського спецпідрозділу, який захоплював російські безпілотники та засоби зв'язку для подальшого аналізу та розшифрування, також була проведена за участю ЦРУ. Один з офіцерів цього підрозділу, Кирило Буданов, на даний момент очолює Головне Управління Розвідки Збройних Сил України. Важливою також була підготовка українських шпигунів, що діяли у різних країнах світу.

Нині ця розвідувальна мережа має велике значення, оскільки Україна все більше покладається на диверсійні операції та ракетні удари великої дальності, що вимагають наявності шпигунів в глибині тилу ворога.

Співпраця на межі: Як США та Україна утримують Росію залишаючись у тісних зв'язках — аналіз від The New York Times

За інформацією з журналістських джерел, директор Центральної Розвідувальної Агенції (ЦРУ) Вільям Бернс здійснив важливий візит до України 22 лютого, метою якого було підтвердження подальшої співпраці між Сполученими Штатами та Україною. Цей візит став десятим з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України.

Згідно із звітом The New York Times, спільний противник — президент Росії Володимир Путін — об'єднав ЦРУ та його українських партнерів. Він активно втручався в політичну систему України, спробуючи підібрати лідерів, які, на його думку, могли б підтримати Україну в орбіті Росії. Однак такі спроби завжди призводили до зміцнення опозиції та протестів на вулицях.

Партнерство між ЦРУ та Головним Управлінням Розвідки (ГУР) України розпочалося наприкінці лютого 2014 року, після втечі екс-президента Віктора Януковича до Росії. Така співпраця була запропонована Валентином Наливайченком, який очолив Службу Безпеки України. У той час, коли США мали обмеження на надання підтримки розвідувальним службам України, співпраця почалася у форматі, який мав не провокувати Росію, але при цьому підтримувати українські спецслужби.

Стаття відзначає, що Україна створила новий воєнізований підрозділ, відомий як П'яте управління, який операційно розгорнули у тилу ворога для проведення операцій та збору розвідувальної інформації. Цей підрозділ складався з офіцерів, які народилися після отримання Україною незалежності та не мали зв'язків із Росією.

Українська розвідка активно співпрацювала з ЦРУ, поступово стаючи невід'ємною частиною розвідувальної мережі, необхідною для американських інтересів. Генерал Кондратюк, керівник П'ятого управління, заявив, що вони розуміли, наскільки важливо створити довіру у співпраці, і саме тому регулярно ділилися секретною інформацією з ЦРУ.

Таким чином, партнерство між США та Україною у сфері розвідки стає все більш інтенсивним і визначає ключові аспекти стратегічної безпеки обох країн в умовах загострення конфлікту з Росією.

Утікший до Куала-Лумпура літак "Малайзійських авіаліній", що здійснював рейс з Амстердама, став жертвою вибуху у повітрі над східною частиною України, забравши з собою майже 300 життів пасажирів та членів екіпажу. Незабаром після катастрофи П'яте управління перехопило телефонні розмови та надало інші розвідувальні дані, які однозначно вказували на відповідальність підтримуваних Росією сепаратистів. Це спричинило перші серйозні зобов'язання з боку ЦРУ, яке надало захищене обладнання для зв'язку та провело спеціальну підготовку членів П'ятого управління та інших елітних підрозділів.

Співпраця з Україною виявилася настільки ефективною, що в Сполучених Штатах розглядали можливість створення подібних підрозділів в інших європейських спецслужбах для протистояння російській загрозі. Навіть організація таємної зустрічі у Нідерландах між представниками ЦРУ, британського МІ-6, ГУР України, голландської розвідки та інших агентств свідчить про формування таємної коаліції проти Росії, у якій українські спецслужби відіграють ключову роль.

Проте, існує загроза тимчасового припинення військового фінансування України з боку республіканців у Конгресі, що може змусити ЦРУ скоротити витрати. Українські офіцери розвідки вже занепокоєні можливістю подібного розвитку подій, проте останній візит директора ЦРУ Вільяма Бернса до України свідчить про збереження підтримки та відданості Сполучених Штатів українським інтересам.

"Таку інформацію не можна отримати ніде – тільки тут і зараз", – підтвердив генерал Дворецький, підкреслюючи важливість і ексклюзивність розвідувальних даних, які отримуються в рамках співпраці між українськими та американськими розвідувальними службами. Згідно з його словами, ця інформація є винятковою та дозволяє ефективно протистояти загрозам та виконувати стратегічні завдання з безпеки обох країн. Генерал Дворецький також наголосив на тому, що спільна діяльність українських та американських спецслужб сприяє посиленню обороноздатності України та зміцненню міжнародного партнерства в глобальній боротьбі з загрозами тероризму та агресії.

Українські та американські розвідувальні служби ведуть успішну співпрацю, що визначено у статті. Ця співпраця стала ключовою в боротьбі з агресивною політикою Росії та забезпечує обох країн необхідними розвідувальними даними для забезпечення безпеки. Важливість цього партнерства підкреслюється глибоким розумінням загроз та ефективним обміном інформацією між сторонами. Дана стаття свідчить про необхідність подальшого розвитку співпраці між Україною та США в сфері розвідки для зміцнення безпеки та стабільності в регіоні та у світі в цілому.

Українські правоохоронні органи впроваджують інноваційні підходи до контролю та відстеження місць перебування українців за кордоном. Завдяки впровадженню мобільного додатку «Дія», цей процес став більш ефективним та зручним. Тепер служби безпеки мають можливість оперативно отримувати інформацію про розташування українців у режимі реального часу, що сприяє більш ефективному контролю за їхнім перебуванням за кордоном.

Мобільний додаток «Дія» відкриває нові горизонти для взаємодії між громадянами та правоохоронними органами. Він забезпечує можливість українцям швидко та зручно повідомляти про своє місце знаходження за кордоном, що робить процес контролю більш прозорим та ефективним.

Ця ініціатива відображає сучасні тенденції в сфері правоохоронної діяльності, де використання сучасних технологій дозволяє покращити якість надання послуг громадянам. Мобільний додаток «Дія» стає важливим інструментом у руках правоохоронців для ефективного контролю за перебуванням українців за кордоном, що сприяє забезпеченню їхньої безпеки та захисту інтересів держави.

Про це пише видання Telegraf, посилаючись на рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (ВАКС), ухвалене у справі угруповання під керівництвом колишнього голови Фонду державного майна Дмитра Сенниченка. Його підозрюють у виведенні понад 2 млрд грн з Одеського припортового заводу та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК) у період з 2019 по 2021 роки.

Згідно з матеріалами справи, НАБУ надало суду інформацію про те, як воно відстежувало переміщення світом одного зі співорганізаторів схеми – судячи з тексту, ідеться про Андрія Гмиріна, ще одного підозрюваного, якого також оголошено в розшук.

НАБУ встановило, що 25 липня 2022 року Гмирін звертався до Консульства України в Дубаї щодо засвідчення перекладу та копії документів, а 27 жовтня 2022 року – для оформлення закордонних паспортів своїм неповнолітнім дітям. Також 23 березня 2023 року він отримав закордонний паспорт у консульстві України в Дубаї.

«IP-адреси, які використовувалися Гмиріним для входу в систему “Дія”, розташовані в Об’єднаних Арабських Еміратах, Австрії, Італії, Мальдівах і Туреччині, що підтверджується матеріалами справи», – йдеться в рішенні суду.

Вочевидь, таку інформацію НАБУ отримало від «Дії» за рішенням суду в рамках кримінального провадження. Виявляється, через «Дію» можна досить точно відстежити перебування українців за кордоном.