Неділя, 26 Квітня, 2026

Дружба з ШІ: чому підлітки обирають ChatGPT замість друзів

Важливі новини

Київ інвестував понад мільярд гривень у резервні когенераційні установки для енергетичної безпеки

У 2024 році столична влада спрямувала понад 1,12 мільярда гривень на придбання 15 когенераційних установок, метою яких було забезпечення Києва резервним теплом та електроенергією під час російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ці установки здатні одночасно виробляти електрику та тепло, що робить їх критично важливими для безперебійного функціонування міських систем життєзабезпечення у складних умовах.

Процес закупівлі включав тендери та оцінку технічних характеристик обладнання, яке мало відповідати сучасним стандартам ефективності та надійності. За планом, нові когенераційні блоки дозволяли не лише покривати частину енергетичних потреб столиці під час аварійних відключень, а й зменшувати навантаження на основні електромережі та теплові мережі.

Ці установки розглядалися як ключовий елемент децентралізованої енергосистеми Києва — мережі малих електростанцій, які могли б працювати навіть у разі виведення з ладу великих ТЕЦ і ліній електропередач внаслідок російських обстрілів. У травні 2024 року Київрада навіть ухвалила спеціальну концепцію «Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації».

Фактично ж у місті з’явилася лише одна газопоршнева установка потужністю 1,5 МВт, встановлена за допомогою USAID у межах Проєкту енергетичної безпеки. Восени 2024 року влада повідомляла, що всі інші установки мають бути введені в експлуатацію до кінця 2025 року, однак жодних публічних підтверджень постачання або монтажу обладнання з того часу не з’являлося.

Нинішні масові відключення електроенергії в Києві свідчать про відсутність у столиці заявленої резервної генерації.

За даними виконання бюджету Києва за 2024 рік, наприкінці року на рахунках міста залишалися майже 13 млрд грн. Експерти вказують, що за ці кошти столиця могла б побудувати значно потужнішу мережу розподіленої генерації, здатну покрити до половини потреб міста в електроенергії, однак пріоритети витрат були спрямовані на інші проєкти, зокрема благоустрій і рекреаційні зони.

На тлі російських атак по ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та трансформаторах, що передають електроенергію від АЕС, відсутність реальної децентралізованої генерації робить Київ особливо вразливим до блекаутів. Журналісти зазначають, що відповідальність за це лежить як на міській владі столиці, так і на центральному уряді, який формує державну політику в енергетичній сфері.

Невидимі астероїди: нова загроза для Землі, що ховається в тіні Венери

Астероїди, що перетинають орбіту нашої планети, вже давно стали об'єктами пильної уваги науковців, оскільки вони вважаються однією з найбільших космічних загроз для Землі. Завдяки сучасним телескопам, зокрема обсерваторії Vera Rubin, більшість таких об'єктів вдалося виявити й відслідковувати. Проте нещодавнє дослідження виявило, що існують й інші астероїди, які, здається, залишаються абсолютно "невидимими" для наших приладів. Ці об'єкти рухаються в резонансі з орбітою Венери, тобто вони обертаються навколо Сонця за той самий час, що й сама планета. Така особливість руху робить їх надзвичайно складними для виявлення.

Астероїди, що перебувають у цьому резонансному русі, знаходяться значно ближче до Сонця, ніж основна маса астероїдів, що розташована між орбітами Марса і Юпітера. Вони рухаються в зонах, де освітлення настільки інтенсивне, що їх практично неможливо зафіксувати з Землі. Це створює серйозну проблему для астрономів, оскільки навіть з сучасними потужними телескопами, такими як Vera Rubin, спостерігати ці астероїди вкрай складно.

Співатор дослідження, професор Валеріо Карруба з Університету штату Сан-Паулу, пояснив, що орбіти таких об’єктів дуже нестабільні. Хоча вони “ділять” шлях із Венерою, траєкторія часто виносить їх далеко за межі орбіти планети – у зону Меркурія чи навіть Землі. Зараз відомо лише 20 таких астероїдів, найвідоміший з них – Zoozve, діаметром до 500 метрів.

Дослідження показує, що приблизно раз на 12 тисяч років орбіти цих астероїдів різко змінюють форму, у цей час вони можуть перетинати орбіту Землі або наближатися на відстань у п’ять разів меншу, ніж відстань до Місяця. Хоча більшість із них невеликі, серед “невидимих” об’єктів можуть бути гіганти діаметром 200–500 метрів, удар яких у густонаселеному регіоні міг би спричинити катастрофу глобального масштабу.

Астероїди не прозорі і не зникають, а просто майже ніколи не потрапляють у зону повного освітлення. Як Венера чи Меркурій, вони постійно спостерігаються лише у фазах – напівосвітлені або тонким серпом, що робить їх практично непомітними навіть для найпотужніших наземних телескопів.

За оцінками Карруби та колег, навіть Vera Rubin може бачити їх лише в короткі часові вікна кожної орбіти. Для ефективного відстеження таких об’єктів на думку вчених потрібен космічний телескоп ближче до Сонця, наприклад у точці L2 Венери. Лише так можна оцінити реальні масштаби небезпеки.

Публічний резонанс довкола доходів Тимофія Милованова: що стоїть за цифрами та суперечками

Економіст Тимофій Милованов, відомий своєю діяльністю в уряді та керівництвом у низці державних структур, опинився під пильною увагою через інформацію про значні виплати, отримані ним у вересні 2025 року від двох великих державних підприємств. Дані, які активно поширювалися у ЗМІ та соціальних мережах, викликали жваву дискусію про рівень винагороди менеджерів держсектору, справедливість таких сум та баланс між компетентністю фахівців і суспільним очікуванням прозорості.

За поширеними відомостями, мова йде про зарплати та бонуси, які разом сформували вражаючу суму. Для частини суспільства це стало аргументом, що державні компанії нібито залишаються територією надмірно високих окладів для топменеджерів, попри складну економічну ситуацію в країні. Інші ж наголошують, що такі виплати нерідко визначаються контрактами, затвердженими наглядовими радами, та мають на меті утримання компетентних управлінців, спроможних модернізувати державні підприємства й вивести їх на прибутковий шлях.

Зокрема, у НАЕК “Енергоатом” він отримав 352 000 гривень як член Наглядової ради компанії (виплата відбулась 10 жовтня). Додатково від акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість” (колишній “Укроборонпром”) Милованов отримав 290 000 гривень за членство у наглядовій раді.

Таким чином, за один місяць роботи у двох державних наглядових радах загальна сума виплат сягнула 642 000 гривень, що викликало резонанс серед громадськості та у медіа.

Мільярдні махінації в аптечному бізнесі: в Україні викрили масштабну схему відмивання коштів

В Україні правоохоронні органи припинили дію багаторічної фінансової схеми, через яку з державного бюджету виводилися колосальні суми грошей. До незаконної діяльності, за даними слідства, були залучені аптечні мережі, що працювали в різних регіонах країни. Йдеться про системне заниження податку на прибуток, унаслідок чого понад 2 мільярди гривень опинилися в тіньовому обігу.

Про викриття протиправного механізму публічно повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко. За його словами, схема діяла роками та охоплювала велику кількість суб’єктів господарювання, які формально працювали в межах закону, але фактично використовували фінансові інструменти для мінімізації податкових зобов’язань.

За даними слідства, організатор схеми ще у 2021 році створив в Україні іноземне представництво, на яке були зареєстровані патенти на дезінфекцію приміщень і боротьбу з гризунами за допомогою ультразвукового випромінювання. Надалі ці патенти стали ключовим елементом податкових маніпуляцій.

Упродовж 2022–2025 років до схеми залучили близько десяти аптечних мереж, які об’єднують 183 підприємства по всій території України. Компанії системно перераховували кошти на користь іноземного представництва під виглядом сплати роялті за користування патентами.

У прокуратурі наголошують, що такі платежі не мали жодного реального економічного змісту. Йшлося про фіктивні послуги, зокрема інструкції з дезінфекції приміщень у спосіб, який фактично не існує. Жодних реальних господарських операцій або наданих послуг слідство не встановило.

Для легалізації фіктивних операцій організатор залучив підконтрольних осіб, призначив лояльних директора та головного бухгалтера, укладав фіктивні ліцензійні договори і підписував акти «наданих послуг», достеменно знаючи, що ці послуги не виконувалися.

За результатами досудового розслідування та податкових досліджень правоохоронці встановили, що лише у 2022–2025 роках завдяки цій схемі в тіньовий обіг було виведено понад 2 мільярди гривень.

Директору та головному бухгалтеру підконтрольних структур повідомлено про підозру у службовому підробленні. Вони вже надали покази слідству. Організатору схеми оголошено підозру за фактами службового підроблення та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Досудове розслідування триває.

Українські штами бактерій загрожують Європі

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла Олена Мошинець, кандидатка біологічних наук і старша наукова співробітниця Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. За її словами, такі відмови зумовлені страхом європейських лікарень перед інфекціями, які неможливо вилікувати доступними засобами.

Мошинець пояснила, що в європейських медичних установах використовують нові антибіотики для лікування резистентних штамів, однак українські бактерії вже встигли стати стійкими навіть до таких сучасних препаратів, зокрема до цефідероколу — одного з найновіших антибіотиків. Це змушує європейські клініки скорочувати програми реабілітації для українських військових і пацієнтів, оскільки ризик поширення небезпечних бактерій надто високий.

На думку мікробіологині, Україна повинна негайно реагувати на цю проблему, незважаючи на складнощі, пов’язані з війною та економічною кризою. Фармацевтичні компанії не реєструють нові антибіотики в Україні через високу частоту появи резистентних інфекцій, що створює замкнене коло.

«Міністерство охорони здоров’я звинувачує пацієнтів у неконтрольованому використанні антибіотиків, але проблема криється не тільки в амбулаторних випадках, а передусім у госпітальних інфекціях», — підкреслила Мошинець. Вона зазначила, що уникнути госпітальних інфекцій неможливо, однак їх можна мінімізувати за допомогою суворого інфекційного контролю, як це роблять у країнах Заходу.

Тим часом світова преса занепокоєна розвитком ситуації. Видання The Sunday Times опублікувало статтю під заголовком «Війна в Україні виявила супербактерії, що мутували, і здатні протистояти антибіотикам». У матеріалі згадується дослідження професора клінічної бактеріології Лундського університету Крістіана Рісбека, яке включало аналіз зразків від 141 пацієнта, що проходили лікування в українських клініках. Результати свідчать про серйозні загрози, пов’язані з поширенням резистентних інфекцій.

Понад третина підлітків вже спілкується з ChatGPT на серйозні теми, а 31% визнає, що це приємніше, ніж дружба з реальними людьми. Такими є результати опитування, проведеного Associated Press. У той час як для багатьох дорослих штучний інтелект — лише інструмент, молодь все частіше використовує його як емоційну підтримку.

Штучний інтелект, зокрема ChatGPT, став для підлітків джерелом розмов, порад і навіть розради. Його цінують за те, що він завжди доступний, не засуджує і «ніколи не втомлюється». Для покоління, яке зростає в цифровому середовищі, така «дружба» виглядає комфортною і безпечною.

Проте психологи занепокоєні. Експерти наголошують: емоційна прихильність до штучного співрозмовника може поглиблювати почуття самотності, сприяти втраті реальних соціальних навичок і викликати залежність. Крім того, підлітки можуть сприймати відповіді ChatGPT як абсолютну істину, що створює ризик поширення дезінформації.

«ШІ не може замінити живого досвіду людського спілкування — з усією його складністю, неоднозначністю, конфліктами і теплом. Підлітки, які проводять години за розмовами з ботами, не вчаться домовлятися, не бачать емоцій і не отримують зворотного зв’язку, який формує особистість», — зазначають психологи.

Цей тренд, попри зручність, потребує осмислення і уваги з боку батьків, освітян і самих підлітків. Технології можуть доповнювати життя, але не замінювати його.

Останні новини