Понеділок, 1 Червня, 2026

Brexit: Десятиріччя змін для Британії та нові дебати про відносини з ЄС

Важливі новини

Telegram став головним джерелом новин про війну: як українці сприймають інформацію

Згідно з останнім соціологічним дослідженням, яке оприлюднив Фонд "Демократичні ініціативи" імені Іллі Кучеріва, Telegram став найпопулярнішим джерелом інформації про війну серед українців, припавши на долю цілком вражаючих 53%. Цей феномен відображає тенденцію сучасного суспільства до активного використання цифрових платформ для сприйняття новин та аналізу подій.

Але не лише Telegram заслуговує на увагу в цьому звіті. За даними дослідження, на другому і третьому місцях розташувалися міжособистісні контакти (42%) і YouTube (40%). Це свідчить про те, що українці активно користуються різноманітними джерелами інформації, щоб утримуватися в курсі важливих подій.

Цікаво, що дослідження також виявило залежність між вибором джерела інформації та рівнем освіти. Наприклад, особи із середньою або неповною середньою освітою переважно спираються на телемарафон (49%) та міжособистісне спілкування (48%). У той час як люди з середньою спеціальною освітою віддають перевагу Telegram-каналам (53%) та каналам міжособистісного спілкування (45%). А особи з високим рівнем освіти найбільше довірилися Telegram-каналам (61%) та YouTube (45%). Це свідчить про те, що вибір джерела інформації частково визначається освітнім рівнем і можливістю критичного мислення.

Однак, коли йдеться про довіру до інформації, яка надходить від органів влади, ситуація не така однозначна. Хоча 39% опитаних виражають певний рівень довіри, тільки 6% повністю довіряють цій інформації. Це відображає загальну тенденцію до критичного ставлення до державних джерел інформації та підкреслює важливість незалежних джерел для формування об'єктивного уявлення про події.

Висновки з цієї статті свідчать про значущі зміни в способах сприйняття інформації українцями, особливо щодо подій, пов'язаних із війною. Telegram виявився найпопулярнішим джерелом новин про війну, обігнавши інші медіа, такі як телемарафон та YouTube. Також варто зазначити, що вибір джерела інформації частково залежить від рівня освіти: люди з вищою освітою частіше віддають перевагу Telegram та YouTube, тоді як телевізійний телемарафон залишається популярним серед менш освічених. Крім того, існує значна недовіра до інформації, що надходить від державних джерел, що вказує на необхідність розвитку довіри до незалежних джерел інформації. Ці висновки підкреслюють важливість доступності різноманітних джерел інформації для формування об'єктивного світогляду та розуміння суспільно-політичних подій.

Середня пенсія суддів зросла до 107 тисяч гривень на місяць

Поки мільйони українських пенсіонерів отримують виплати, яких ледве вистачає на виживання, служителі Феміди можуть дозволити собі жити на широку ногу. За останні три роки середня пенсія судді зросла з 90 822 грн до 107 040 грн. А за п’ять років – більш ніж удвічі. Згідно з даними Пенсійного фонду, ще у 2020 році середній розмір […]

The post Середня пенсія суддів зросла до 107 тисяч гривень на місяць first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Тарифи можуть зрости на 50%: назвали умови МВФ для України

Наші джерела в Офісі Президента повідомляють, що Міжнародний валютний фонд висуває жорсткі вимоги щодо формування тарифної політики України на найближчі роки. Зокрема, за даними співрозмовників, МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення на енергоносії та житлово-комунальні послуги щонайменше на 50% у 2026 році. За задумом фонду, домогосподарства мають стати одним із ключових джерел покриття дефіциту […]

У Києві судять хлопця, який викрав стипендію у 17-річного сироти

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У Києві судитимуть 20-річного ділка, який викрав через банківський застосунок 13 600 гривень стипендії, що призначалася неповнолітньому сироті. Гроші молодик витратив на святкування дня народження. Про це повідомляє поліція Києва.

Потерпілий 17-річний хлопець товаришував з порушником й напередодні з його телефону заходив до свого особистого кабінету в мобільному застосунку банку.

Ділок, маючи доступ до інтернет-банкінгу, перевів на свою картку кошти знайомого, які той отримав у якості стипендії від учбового закладу та соціальну як дитина-сирота. У подальшому на ці кошти зловмисник відсвяткував свій день народження.

Поліцейські повідомили молодику про підозру й скерували обвинувальний акт до суду. Йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

У Брянській та Орловській областях РФ з’явилися нові бази для дронів-камікадзе

Росія здатна зводити пускові майданчики для дронів-камікадзе типу “Шахед” у рекордно короткі терміни — всього за кілька місяців. Це підтверджує аналіз супутникових знімків, проведений українськими фахівцями з Ukrainian Intelligence. Нові об’єкти виявлено у Брянській та Орловській областях РФ, поблизу селища Навля (66 км від кордону з Україною) та Цимбулово (176 км). Будівництво стартувало влітку 2024 […]

23 червня 2016 року Великобританія ухвалила одне з найзначніших політичних рішень у своїй історії, коли 52% виборців на референдумі проголосували за вихід із Європейського Союзу. Після тривалого періоду переговорів і політичних зрушень Сполучене Королівство остаточно залишило ЄС 31 січня 2020 року, закривши етап, який визначав економічну та політичну інтеграцію Європи протягом десятиліть.

Brexit одразу став предметом палких дискусій і виявив глибокі розбіжності серед британців. Ті, хто підтримував вихід, стверджували, що членство в ЄС обмежує суверенітет країни та накладає регуляторні обмеження, які стримують її економічний потенціал. Одним із основних аргументів стало питання міграції: прихильники Brexit вказували, що політика відкритих кордонів сприяє збільшенню міграційного потоку, що негативно впливає на соціальну систему та ринок праці. Вони запевняли, що вихід дозволить Британії краще контролювати свої кордони та економічну політику.

Протилежна сторона наголошувала на ризиках, пов'язаних із розривом з найбільшим торговим партнером. Вони вказували на можливі економічні втрати, зменшення інвестицій і зниження кількості робочих місць. Відзначалося, що членство у спільному європейському ринку надавало конкурентні переваги британському бізнесу, а вихід з нього створить нові бар'єри для торгівлі та ускладнить доступ до капіталу.

Результати референдуму, на якому за вихід проголосували понад 17 мільйонів людей, фактично розділили суспільство на два табори, виявивши глибокі соціально-економічні відмінності. Аналізи показали, що підтримка Brexit була вищою серед менш забезпечених верств населення. Для багатьох із цих громадян обіцянка контролю над кордонами і економічної свободи звучала як можливість змін на краще.

Проте після офіційного виходу з ЄС почали проявлятися наслідки цього кроку. Через шість років економісти зазначають, що Brexit негативно вплинув на економічне зростання та конкурентоспроможність країни. Водночас важливо розуміти, що ці ефекти складно відокремити від інших глобальних викликів, таких як пандемія Covid-19 і війна в Україні, які також змінили економічну ситуацію у світі.

Brexit створив нові митні та регуляторні бар'єри, ускладнивши торгівлю з Європейським Союзом — найбільшим торговим партнером Великої Британії. Це призвело до зростання витрат для британських підприємств, ускладнення логістичних процесів і збільшення адміністративного навантаження, що особливо вдарило по аграрному сектору та малому бізнесу.

Крім того, зміни в міграційній політиці викликали неоднозначні наслідки. Незважаючи на зменшення кількості мігрантів з країн ЄС, загальний потік іммігрантів до Великої Британії зріс, що пояснюється активізацією міграції з інших країн. Проблема нелегальної міграції через Ла-Манш залишалася однією з найгостріших у політичному дискурсі.

Економічні наслідки також відчули прості громадяни. На фоні глобальної інфляції ціни на продукти в Британії зросли більше, ніж у середньому по ЄС, що підігріло дискусії про реальні витрати Brexit. Зростання державних витрат і податків стало додатковим джерелом невдоволення, особливо серед вразливих верств населення.

З часом ставлення громадян до Brexit почало змінюватися. Якщо спочатку багато хто сприймав його як можливість для економічної трансформації, то згодом зросла кількість тих, хто оцінює цей крок критично. За останніми опитуваннями, лише близько третини людей вважають, що вихід із ЄС був правильним рішенням.

У британській політиці дедалі більше обговорюють нові відносини з Європейським Союзом. Незважаючи на формальний вихід з блоку, Лондон залишається тісно пов'язаним із європейською економікою, що ставить актуальними питання про нову модель співпраці. Деякі політичні сили та експерти розглядають можливі варіанти посилення торговельної інтеграції.

На даний момент повернення до ЄС виглядає малоймовірним через необхідність складних переговорів. Експерти вважають, що більш реалістичним є формування нових відносин, схожих на угоди ЄС з не членами, які підтримують тісну економічну співпрацю.

Отже, Brexit через майже десять років після референдуму залишається актуальною темою з політичними, економічними та соціальними наслідками, які продовжують впливати на внутрішню політику Великої Британії та її відносини з Європейським Союзом. Питання про те, чи став цей крок успіхом або помилкою, залишається предметом активних дискусій у суспільстві.

Останні новини