Британія і українська еліта готуються до зміни президента

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розкрив деталі свого звіту, зібраного у формі відеозвернення, де виклав понад 250 сторінок доказів щодо нападів на УПЦ та її представників. Зокрема, він наголосив на тому, що законопроект 8371, який вводить заборону на діяльність УПЦ, є проявом мови ненависті та підрива національної єдності. Звертаючись до уряду України, він закликав припинити розгляд цього законопроекту та не допускати роз'єднання суспільства. Амстердам також підкреслив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом і є повністю вірною Україні, чий захист вона підтримує з початку агресії Росії. Щодо позиції церкви стосовно "русского мира", адвокат нагадав слова митрополита Київського Онуфрія, підтверджуючи відмежування УПЦ від цієї ідеології. Крім того, Амстердам звернувся до Сполучених Штатів Америки з закликом підтримати Україну, наголошуючи на важливості такої підтримки не лише для України, а й для міжнародного співтовариства, особливо після подій у Кабулі та Києві.

У вищезгаданій статті висвітлено важливі аспекти стосунків між Українською православною церквою та владою України, а також небезпеку, яку становить для цих відносин законопроект 8371. Адвокат Роберт Амстердам наголошує на необхідності утримання від розгляду цього законопроекту, оскільки вважає його проявом мови ненависті та загрозою національній єдності. Він також підкреслює незалежність УПЦ від Московського патріархату та її вірність Україні, закликаючи до підтримки країни з боку міжнародних партнерів, зокрема, США. Усі ці моменти свідчать про необхідність збереження духовної єдності та захисту прав Української православної церкви в контексті загострення політичної ситуації в Україні.

Український ринок землі поступово виходить із «шокової» фази, спричиненої війною, і переходить до етапу системного зростання вартості. Незважаючи на виклики, пов'язані з безпековою ситуацією та військовими діями, 2026 рік має стати ключовим для подальшої стабілізації ринку та формування довгострокового інвестиційного тренду. Вже зараз експерти фіксують початок зростання вартості землі, яке, зокрема, залежатиме від ходу мирних перемовин і безпекової ситуації в країні.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що в умовах війни ринок землі відчуває постійні коливання, зокрема в орендних ставках та цінах на землю. За його словами, для українського аграрного сектору зараз важливо не тільки оцінити реальну вартість землі, а й зрозуміти, як війна та перспективи її завершення впливають на інвестиційні настрої.

Більш стриманий, але водночас оптимістичний прогноз дає координатор земельного комітету УКАБ Ігор Лісецький. Він вважає, що у 2026 році ринок увійде у фазу стабільного та виваженого зростання без різких стрибків. За його словами, ринок уже вийшов із кризового стану перших років війни й перейшов до системного накопичення вартості, що поступово наближатиме українські ціни до рівня східноєвропейських країн.

Лісецький наголошує, що драйвером зростання стане попит із боку агровиробників і інвесторів, які активно викуповують орендовані землі як інвестиційний актив. Фінансова спроможність фермерів підтримується стабільним експортом через морські порти та світовими цінами на продовольство. Водночас географія цін залишатиметься нерівномірною: у західних і центральних областях конкуренція за землю буде високою, тоді як у прифронтових регіонах сходу і півдня ринок фактично «замре» через безпекові ризики.

Фінансовий аналітик Ерік Найман звертає увагу, що інвестиції у сільськогосподарську землю сьогодні є однією з найпопулярніших стратегій в Україні. Він наголошує, що агроземля є валютним активом, адже на ній вирощують експортні культури, ціни на які прив’язані до долара. Проте, за його словами, орендна дохідність у 5–6% річних не є надто високою, а головний заробіток для покупців полягає у зростанні вартості землі, що фактично робить такі операції спекулятивними.

Найман попереджає про головний ризик: коли настане момент продавати, власник ділянки може зіткнутися з відсутністю покупців, особливо якщо земля розташована всередині великого агромасиву й має лише одного потенційного покупця. У такому випадку доводиться продавати з дисконтом.

Юрист Олександр Ігнатенко нагадує, що інвестиції в землю потребують ретельної юридичної перевірки. Нині громадяни України можуть купувати до 100 гектарів сільськогосподарських земель, а юридичні особи — до 10 тисяч гектарів. Іноземцям купівля землі досі заборонена. Перед угодою необхідно перевіряти статус ділянки у державних реєстрах, переконуватися у відсутності обтяжень і оформлювати купівлю через нотаріуса. Власники також мають враховувати податкові зобов’язання та можливі зміни законодавства.

Таким чином, 2026 рік може стати переломним для українського ринку землі: у мирному сценарії він отримає потужний імпульс до зростання, а у воєнному — збереже роль одного з небагатьох стабільних активів у країні.