П’ятниця, 5 Червня, 2026

Український ринок землі: перспективи зростання та можливі сценарії розвитку у 2026 році

Важливі новини

Яке свято відзначають 9 вересня в Україні

9 вересня Православна церква України згадує праведних Іоакима та Анну — батьків Пресвятої Діви Марії. Цей день має особливе значення в церковному календарі, адже саме цим подружжям Господь благословив світ народженням Богородиці. Історія свята Іоаким походив із роду царя Давида, а його дружина Анна була глибоко віруючою жінкою. Довгі роки подружжя залишалося бездітним, що у […]

Мітцям і журналістам складніше буде виїхати за кордон – Мінкульт змінює підхід

Міністерство культури України з березня 2025 року тимчасово припускає видачу листів сприяння для виїзду за кордон митців та медійників призовного віку. Прийнято рішення ухвалено через численні випадки невчасного повернення або повного ігнорування зобов’язань законодавства в Україні. Причини рішення За даними Міністерства культури, все більше митців та журналістів після отримання листів звернення до закордонних відряджень не […]

The post Мітцям і журналістам складніше буде виїхати за кордон – Мінкульт змінює підхід first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Свята травня 2025: коли в Україні День матері, вишиванки та інші важливі дати

Травень традиційно вважається місяцем свят, які українці відзначають із теплом, увагою до традицій і важливих дат. Цьогоріч календар останнього місяця весни також багатий на професійні, міжнародні та пам’ятні події, що зроблять цей період особливо насиченим. Відкриває травень Міжнародний день праці (1 травня), присвячений пам’яті трудових протестів у Чикаго, що відбулись ще 1886 року. Трохи пізніше, […]

СБУ нейтралізувала агентурну мережу ФСБ

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Про це повідомили пресслужби СБУ та Офісу Генерального прокурора. Серед затриманих є особа, якій загрожує до 15 років позбавлення волі.

За інформацією СБУ, агентурна мережа ФСБ займалася збором конфіденційної інформації про українські спецслужби та правоохоронні органи, а також про високопосадовців і громадських діячів, які становили інтерес для ворога. Відомості, які збирали агенти, планувалося використати для ліквідації, вербування, а також для проведення інформаційно-психологічних спецоперацій проти українських посадовців.

Головний агент мережі, Дмитро Іванцов, був колишнім керівником підрозділу УДО та супроводжував Віктора Януковича під час його втечі до Росії. Після окупації Криму Іванцов зрадив присязі, прийняв громадянство РФ і перейшов на службу до Федеральної служби охорони (ФСО). Досудове розслідування встановило, що він продовжив активно працювати на ФСБ, залучивши до агентурної діяльності колишнього віцекерівника охорони Януковича Романа Лапу, який залишився в Криму і працює в Севастополі.

До складу агентурної групи входив також 46-річний киянин, чинний військовослужбовець Національної гвардії України. Цей Нацгвардієць, який раніше був водієм Іванцова в УДО, використовував своїх знайомих правоохоронців для отримання інформації з відомчих інформаційних систем і підшукував “однодумців” для вербування. Зібрану інформацію він планував передати Іванцову через підготовлені канали агентурного зв’язку.

СБУ задокументувала розвідувальну діяльність кожного учасника агентурної групи і затримала фігуранта, який діяв у Києві. Під час обшуків у нього вилучено комп’ютерну техніку, мобільні телефони та інші речові докази співпраці з ФСБ. Затриманому повідомлено про підозру у державній зраді.

Дії Дмитра Іванцова та його спільника в Криму кваліфіковано як державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану за попередньою змовою групи осіб. Встановлено, що Іванцов передав ФСБ секретні плани порядку дій на випадок загрози життю президента, які він отримав під час роботи в УДО.

Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до злочину.

Які відпустки доступні військовим під час війни: роз’яснення Мін’юсту

Попри війну, українське законодавство передбачає низку видів відпусток для військовослужбовців, які гарантують їм право на відпочинок, лікування або вирішення сімейних справ. Більшість із них надаються зі збереженням грошового забезпечення. Про це повідомляє Мін’юст. Які відпустки дозволені під час воєнного стану: Щорічна основна відпустка Щорічна додаткова відпустка Відпустка через хворобу або поранення Відпустка за сімейними обставинами […]

Український ринок землі поступово виходить із «шокової» фази, спричиненої війною, і переходить до етапу системного зростання вартості. Незважаючи на виклики, пов’язані з безпековою ситуацією та військовими діями, 2026 рік має стати ключовим для подальшої стабілізації ринку та формування довгострокового інвестиційного тренду. Вже зараз експерти фіксують початок зростання вартості землі, яке, зокрема, залежатиме від ходу мирних перемовин і безпекової ситуації в країні.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що в умовах війни ринок землі відчуває постійні коливання, зокрема в орендних ставках та цінах на землю. За його словами, для українського аграрного сектору зараз важливо не тільки оцінити реальну вартість землі, а й зрозуміти, як війна та перспективи її завершення впливають на інвестиційні настрої.

Більш стриманий, але водночас оптимістичний прогноз дає координатор земельного комітету УКАБ Ігор Лісецький. Він вважає, що у 2026 році ринок увійде у фазу стабільного та виваженого зростання без різких стрибків. За його словами, ринок уже вийшов із кризового стану перших років війни й перейшов до системного накопичення вартості, що поступово наближатиме українські ціни до рівня східноєвропейських країн.

Лісецький наголошує, що драйвером зростання стане попит із боку агровиробників і інвесторів, які активно викуповують орендовані землі як інвестиційний актив. Фінансова спроможність фермерів підтримується стабільним експортом через морські порти та світовими цінами на продовольство. Водночас географія цін залишатиметься нерівномірною: у західних і центральних областях конкуренція за землю буде високою, тоді як у прифронтових регіонах сходу і півдня ринок фактично «замре» через безпекові ризики.

Фінансовий аналітик Ерік Найман звертає увагу, що інвестиції у сільськогосподарську землю сьогодні є однією з найпопулярніших стратегій в Україні. Він наголошує, що агроземля є валютним активом, адже на ній вирощують експортні культури, ціни на які прив’язані до долара. Проте, за його словами, орендна дохідність у 5–6% річних не є надто високою, а головний заробіток для покупців полягає у зростанні вартості землі, що фактично робить такі операції спекулятивними.

Найман попереджає про головний ризик: коли настане момент продавати, власник ділянки може зіткнутися з відсутністю покупців, особливо якщо земля розташована всередині великого агромасиву й має лише одного потенційного покупця. У такому випадку доводиться продавати з дисконтом.

Юрист Олександр Ігнатенко нагадує, що інвестиції в землю потребують ретельної юридичної перевірки. Нині громадяни України можуть купувати до 100 гектарів сільськогосподарських земель, а юридичні особи — до 10 тисяч гектарів. Іноземцям купівля землі досі заборонена. Перед угодою необхідно перевіряти статус ділянки у державних реєстрах, переконуватися у відсутності обтяжень і оформлювати купівлю через нотаріуса. Власники також мають враховувати податкові зобов’язання та можливі зміни законодавства.

Таким чином, 2026 рік може стати переломним для українського ринку землі: у мирному сценарії він отримає потужний імпульс до зростання, а у воєнному — збереже роль одного з небагатьох стабільних активів у країні.

Останні новини