Субота, 18 Квітня, 2026

Український ринок землі: перспективи зростання та можливі сценарії розвитку у 2026 році

Важливі новини

Співробітники Департаменту боротьби з наркозлочинністю фабрикують справи для тиску на громадян

Керівництво Департаменту боротьби з наркозлочинністю НПУ Дмитро Торгало та Олександр Вербовський через фейкові кримінальні справи та обшуки намагаються тиснути на звичайних людей або тих, хто раптом став невгодним очільнику ДБН. Сьогодні з таким обшуком до квартири звичайного водія Дмитра Кулагіна  прийшли підлеглі Олександра Вербовського, він – заступник начальника управління – начальник відділу Департаменту боротьби з […]

Мер Львова Садовий заявив, що «Правий сектор» фінансується Росією

Ключові елементи військового обліку:

Так він прокоментував тему створення «мовних патрулів» і загалом нового витка посилення мовної політики в країні.

«Ця тема завжди експлуатувалася проросійськими силами або тими, хто отримував фінансування з боку країни-агресора. Вони будуть вкидати мільярди, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні. Тому що вони вже зрозуміли, що вони не зможуть захопити нас, як вони це планували, тому вони будуть вкидати кошти на підтримку різних націоналістичних, радикальних рухів, будуть підтримувати а-ля мілітарні організації під своїм ракурсом, і будуть витрачати мільярди на пропаганду. До цього потрібно бути готовим, потрібно це розуміти», – сказав Садовий.

Пізніше в соцмережах з’явилося відео, датоване 31 жовтня. На ньому голова львівського обласного штабу «Правого сектору» Іван Смага перед входом до ратуші Львова заявив, що в Україні «правитимуть тільки націоналісти».

І, фактично, пригрозив Садовому смертю.

«Нешановний Андрію Садовому, мої побратими казали це питання не порушувати. Боронь Боже, якщо ще раз буде сказано, що, можливо, націоналістичні рухи або а-ля мілітарні структури будуть фінансуватися з московської кишені – це буде останнє, що ви скажете у своєму житті. Я не говорю від усіх, я говорю від себе», – заявив Смага.

Сирський відповів на закиди Безуглої щодо Курської області

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Він підкреслив, що українська операція в цій зоні була успішною і зірвала плани Росії щодо наступу на Сумському напрямку. За словами Сирського, завдання було виконано, і ворог зазнав значних втрат.

Сирський акцентував увагу на тому, що Росія зосередила близько 45 тисяч військ на Курщині, а також намагається збільшити їхню кількість, залучаючи військових з Північної Кореї через дефіцит власних сил. На думку Сирського, окупанти прагнули розширити територію контролю на півночі України, зокрема на Сумщині, але Сили оборони України завчасно вжили заходів для запобігання цьому.

З іншого боку, депутат Мар’яна Безугла відреагувала на заяву Сирського гострою критикою. Вона вважає, що його слова можна трактувати як передумови для виведення українських військ з Курщини. Безугла також зауважила, що Сирський не згадує про втрати ЗСУ в цьому процесі та можливі негативні наслідки для українського фронту. Вона навіть запропонувала Сирському “залишитися” в Курській області, натякаючи на те, що його висловлювання ставлять під сумнів цілісність оборонної стратегії України.

Таким чином, між військовими та політичними представниками виникає розбіжність у трактуванні військової ситуації на фронті. В той час як Сирський фокусується на досягнутій перемозі та розгромі ворога, Безугла звертає увагу на недоліки в плануванні та намагається поставити питання про більші стратегічні втрати України.

Освіта під землею: Харків відкриває нові укриті школи

У Харкові, який постійно зазнає обстрілів з боку Росії, продовжують розвивати систему безпечного навчання. Після Великодня в місті запрацюють ще дві нові підземні школи, розраховані на тисячу учнів. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов в ефірі національного телемарафону. “Після Великодня ми будемо відкривати ще дві підземні школи, які розраховані на тисячу учнів. Тому діти […]

Податківець на Сумщині вимагав хабар за ліцензії на пальне — СБУ

СБУ та ДБР затримали посадовця ДПС у Сумській області за вимагання хабаря за ліцензії на пальне Служба безпеки України спільно з Державним бюро розслідувань викрили посадовця Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на вимаганні хабаря. За інформацією СБУ, йдеться про керівника управління контролю за підакцизними товарами. Правоохоронці задокументували, що посадовець вимагав від підприємця […]

Український ринок землі поступово виходить із «шокової» фази, спричиненої війною, і переходить до етапу системного зростання вартості. Незважаючи на виклики, пов’язані з безпековою ситуацією та військовими діями, 2026 рік має стати ключовим для подальшої стабілізації ринку та формування довгострокового інвестиційного тренду. Вже зараз експерти фіксують початок зростання вартості землі, яке, зокрема, залежатиме від ходу мирних перемовин і безпекової ситуації в країні.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначає, що в умовах війни ринок землі відчуває постійні коливання, зокрема в орендних ставках та цінах на землю. За його словами, для українського аграрного сектору зараз важливо не тільки оцінити реальну вартість землі, а й зрозуміти, як війна та перспективи її завершення впливають на інвестиційні настрої.

Більш стриманий, але водночас оптимістичний прогноз дає координатор земельного комітету УКАБ Ігор Лісецький. Він вважає, що у 2026 році ринок увійде у фазу стабільного та виваженого зростання без різких стрибків. За його словами, ринок уже вийшов із кризового стану перших років війни й перейшов до системного накопичення вартості, що поступово наближатиме українські ціни до рівня східноєвропейських країн.

Лісецький наголошує, що драйвером зростання стане попит із боку агровиробників і інвесторів, які активно викуповують орендовані землі як інвестиційний актив. Фінансова спроможність фермерів підтримується стабільним експортом через морські порти та світовими цінами на продовольство. Водночас географія цін залишатиметься нерівномірною: у західних і центральних областях конкуренція за землю буде високою, тоді як у прифронтових регіонах сходу і півдня ринок фактично «замре» через безпекові ризики.

Фінансовий аналітик Ерік Найман звертає увагу, що інвестиції у сільськогосподарську землю сьогодні є однією з найпопулярніших стратегій в Україні. Він наголошує, що агроземля є валютним активом, адже на ній вирощують експортні культури, ціни на які прив’язані до долара. Проте, за його словами, орендна дохідність у 5–6% річних не є надто високою, а головний заробіток для покупців полягає у зростанні вартості землі, що фактично робить такі операції спекулятивними.

Найман попереджає про головний ризик: коли настане момент продавати, власник ділянки може зіткнутися з відсутністю покупців, особливо якщо земля розташована всередині великого агромасиву й має лише одного потенційного покупця. У такому випадку доводиться продавати з дисконтом.

Юрист Олександр Ігнатенко нагадує, що інвестиції в землю потребують ретельної юридичної перевірки. Нині громадяни України можуть купувати до 100 гектарів сільськогосподарських земель, а юридичні особи — до 10 тисяч гектарів. Іноземцям купівля землі досі заборонена. Перед угодою необхідно перевіряти статус ділянки у державних реєстрах, переконуватися у відсутності обтяжень і оформлювати купівлю через нотаріуса. Власники також мають враховувати податкові зобов’язання та можливі зміни законодавства.

Таким чином, 2026 рік може стати переломним для українського ринку землі: у мирному сценарії він отримає потужний імпульс до зростання, а у воєнному — збереже роль одного з небагатьох стабільних активів у країні.

Останні новини