Бубуку потрібно позбавити звання Героя України – Гераскевич

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Інформація про нові стосунки співачки з’явилась після того, як блогер Богдан Беспалов заявив, що її новим партнером є 37-річний банкір Роман Буніч. Незважаючи на чутки, Брежнєва вирішила не підтверджувати цю інформацію, проте не стала приховувати свої емоції. Співачка зазначила, що після розлучення з Костянтином Меладзе, вона знову знайшла своє щастя і відчуває себе на пік гармонії, наповненою коханням.

“Я закохана. Я зараз дуже щаслива, наповнена коханням і почуваю себе найгарнішою. Так, як зараз, я себе ніколи не відчувала”, – поділилася артистка у своєму інтерв’ю.

Попри те, що Брежнєва зараз щаслива у стосунках, вона не поспішає знову ставати на шлюбний рушник. Співачка вже була заміжня двічі: за бізнесменом Михайлом Кіперманом та Костянтином Меладзе, але обидва шлюби завершились розлученнями. Відтак, Віра зараз акцентує на важливості здорових та довірливих стосунків, без поспіху.

“Я не поспішаю заміж, бо вже там була. Для того, щоб вийти заміж, треба дійсно гарно пізнати одне одного. Іноді ми поспішаємо і, на жаль, лише потім розуміємо це вже у шлюбі, що треба було “на березі” домовитися і зрозуміти, чи йдемо ми паралельно. Для мене зараз найбільша цінність – не шлюб, а круті стосунки”, – підкреслила Брежнєва.

Тепер, здається, головне для зірки – це розвиток стосунків, які повинні пройти перевірку часом, а не поспішне укладання шлюбу.

Народна депутатка від партії "Слуга народу" Мар'яна Безугла не припиняє публічно висловлювати свою критику стосовно керівника угруповання "Хортиця" Олександра Сирського. Цього разу вона звернулася до громадськості з обвинуваченням у відсутності належних фортифікаційних споруд у Харківській області, за яку Сирський несе відповідальність з літа 2022 року. Безугла настоює на тому, що відсутність належного захисту може ставити під загрозу безпеку місцевого населення та порушувати обороноздатність регіону.

«Ні головком Залужний, ні Сирський не підготували укріплень на Харківщині. На кордоні укріплень просто не було, а те, що було побудовано в тилу військовою адміністрацією, створювалося за наданими ГШ ЗСУ радянськими методиками часів Другої світової війни або взагалі хаотично, за завищеними цінами і було порожнім. Тобто генерали не розмістили там військових взагалі!» – пише Безугла.

Каже, мінування також було «мінімальне».

Нагадаємо, днями Безугла заявила, що має намір публічно домагатися відставки Сирського та його оточення.

Брайан Кларк, відомий експерт Гудзонівського інституту з військово-морських операцій і радіоелектронної боротьби, розкриває стратегію руйнування Кримського мосту, яка потенційно може бути використана Україною. За словами Кларка, першим кроком буде атака на верхні конструкції мосту, зокрема на його настил, для чого потрібно використати від 20 до 40 ракет з корисним навантаженням понад 500 фунтів. Зазначається, що єдиними доступними для України ракетами, що відповідають цим вимогам, є британські Storm Shadow та французький SCALP, які дозволять вести атаку з достатньої відстані, щоб уникнути російської ППО. Однак проблема полягає в обмеженому числі літаків, які може використовувати Україна для одномоментної атаки, оскільки очікувані українські F-16 не сумісні з цим типом ракет. Кларк вказує, що хоча F-16 можливо оснастити іншими ракетами, це потребуватиме набагато ближчого підходу до цілі та збільшить ризик для літаків.

Далі експерт рекомендує атакувати основу мосту, використовуючи великі безпілотні надводні кораблі, які вріжуться в опори мосту. Проте наявні морські дрони України занадто малі для цієї місії. Зазначається, що, можливо, Україна могла б використати модифіковані баржі з дистанційним управлінням або невеликі контейнеровози для підриву фундаменту мосту. Про існування таких "великих дронів" у ЗСУ нічого не відомо, але Кларк визнає, що синхронізація шквалу дронів та координація їхнього впливу на міст буде неймовірно складною для України. Тому експерт вважає, що найефективнішим рішенням буде запустити одну величезну бомбу в опору мосту, хоча деталей щодо цього плану він не уточнив.

Джерело, що має зв'язок з Міністерством оборони України, підтверджує можливість знищення Кримського мосту, хоча дату цієї операції не уточнює. За повідомленням газети The Sun, українські чиновники планують підірвати міст до середини липня, але джерело цієї інформації залишається невідомим. Однак раніше видання Guardian наголошувало, що атака на міст може відбутися "в найближчі місяці".

У результаті проведеного аналізу можна зробити декілька важливих висновків щодо можливостей України з руйнування Кримського мосту. Перш за все, відомо, що в України існують потенційні засоби, які можуть бути використані для атаки на міст, такі як британські Storm Shadow і французький SCALP ракети. Однак існують певні обмеження, зокрема, в обмеженій кількості літаків для їхнього використання.

Другий важливий аспект полягає у використанні безпілотних апаратів для атаки на міст. Хоча Україна має певні можливості у цьому напрямку, проте її поточні морські дрони виявляються недостатньо ефективними для таких завдань.

Загалом, важливо зазначити, що плани України щодо руйнування Кримського мосту підтверджуються деякими джерелами, але деталі цих планів залишаються невідомими. Однак варто враховувати, що така операція потребуватиме великої координації та планування з боку України, а також може викликати значні реакції з боку Росії.

Державний Борг України: Рекордні Цифри та Виклики 2023 року

За офіційними даними Міністерства Фінансів, станом на 2023 рік, державний і гарантований державою борг досяг нового історичного піку, склавши 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Протягом року цей показник зрос на 35,4% в гривні (1,444 трлн грн) і на 30,4% в доларах ($33,9 млрд). Головним чином, на цей ріст вплинуло отримання макрофінансової допомоги від Європейського союзу на суму 18 млрд євро, що становило значну частину загального збільшення боргу.

Також в статті відзначається, що витрати на обслуговування держборгу у 2023 році склали 8,2% від видатків загального фонду держбюджету. Це свідчить про певне погіршення структури державного боргу в умовах воєнного часу. Автор також зазначає, що навіть при припиненні виплат за боргом до 2027 року, уряд не зміг досягти більш вигідних умов відстрочки чи зменшення обов'язків, що створює серйозні виклики для країни в майбутньому.

Стаття відображає тривожні тенденції в розвитку державного боргу України протягом 2023 року. Згідно з даними Міністерства Фінансів, величезний зріст боргових зобов'язань досяг нового історичного рекорду, досягаючи 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. Це підкреслює складні економічні умови, зумовлені веденням війни та реалізацією стратегічних планів.

Найбільший внесок у зростання боргу зробило отримання макрофінансової допомоги від ЄС, що становить значну частину загального збільшення. Однак, навіть з припиненням виплат до 2027 року, визначено важливий аспект – відсутність значущих угод щодо вигідніших умов реструктуризації боргу, а також списання частини заборгованості.

Стабільність структури державного боргу погіршилася, а витрати на його обслуговування зросли до 8,2% видатків загального фонду держбюджету. Ці показники, в контексті складнощів економічного та політичного характеру, створюють серйозні виклики для економічної стабільності та фінансової безпеки України. Це обов'язково вимагатиме від уряду ефективних стратегій управління борговими зобов'язаннями та пошуку шляхів фінансового відновлення країни.