П’ятниця, 17 Липня, 2026

Будівництво нового СІЗО під Києвом: мільярдний проєкт для заміни Лук’янівської в’язниці

Важливі новини

Оля Полякова прагне взяти участь у “Євробаченні-2026” попри обмеження правил конкурсу

Оля Полякова, одна з найбільш популярних українських співачок, нещодавно оголосила про своє бажання взяти участь у Національному відборі на конкурс "Євробачення-2026". Вона вже давно зарекомендувала себе як талановита і харизматична артистка, яка здатна завоювати серця глядачів на міжнародній арені. Проте на шляху до реалізації її амбіцій виникли певні перепони, пов’язані з чинними правилами Національного відбору.

Згідно з існуючими вимогами, деякі артисти не можуть брати участь у конкурсі через обмеження, що стосуються їх попередніх досягнень чи контрактних зобов’язань. Полякова, розчарована такими умовами, звернулася до Миколи Чернотицького, голови правління Суспільного, із закликом переглянути ці правила. Артистка вважає, що поточні норми можуть обмежувати творчі можливості талановитих виконавців і не враховують важливих змін у музичному середовищі та національному шоу-бізнесі.

Полякова також представила пісню Warrior, з якою планує виступити на Нацвідборі. Водночас вона не виключає судового позову у разі відмови змінити правила:«Якщо доведеться, я захищатиму своє право у суді».

На Суспільному нагадали, що пункт 4.6 правил Нацвідбору прямо забороняє участь виконавцям, які виступали в Росії після 15 березня 2014 року або в Білорусі після 24 лютого 2022-го. За даними Суспільного, останній виступ Олі Полякової в РФ відбувся 23 травня 2015 року — коли вона була ведучою премії RU.TV, з’явившись на сцені в кокошнику з тризубом.

Крім того, умови конкурсу забороняють участь артистам, які могли висловлювати підтримку дискримінаційним або політичним режимам.

Прийом заявок на Нацвідбір триватиме до 27 жовтня 2025 року. Чи допустять Полякову до участі — стане відомо після перевірки кандидатів на відповідність правилам.

Верховна Рада прийняла закон, що дозволяє дезертирам повернутися на службу

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Згідно з новим законом, під час дії воєнного стану військовослужбовці, які покинули свої частини або місця служби, матимуть можливість повернутися на службу без негативних наслідків для кар’єри. У разі добровільного повернення на службу, їм відновлюються всі соціальні гарантії, пільги та виплати, включаючи грошове, продовольче та речове забезпечення.

Особливістю закону є те, що кримінальні провадження щодо військовослужбовців, які залишили свої частини без дозволу, не стануть підставою для відмови у відновленні їхніх контрактів або для продовження військової служби. Таким чином, закон створює можливість для реабілітації військових, які зважилися повернутися і висловили готовність продовжити службу в умовах війни.

Прийняття цього закону має на меті не лише поповнити ряди армії за рахунок тих, хто не виконав свої обов’язки раніше, але й створити механізм підтримки для тих, хто вирішить повернутися до виконання військової служби, враховуючи складні умови воєнного часу.

Сергій Гнезділов: Мобілізація не повинна залежати від соціального статусу

Український військовий та громадський активіст Сергій Гнєзділов в інтерв’ю виданню Parliament.ua поділився своїм баченням проблемою мобілізації, нерівності в комплектуванні війська та запізнілих рішень держави. Мобілізація та суспільна відповідальність За словами Гнезділова, без ефективних мобілізаційних заходів неможливо запровадити чіткі терміни служби чи ротації: “Можна казати суспільству: «за вас там хтось воює і він буде воювати» – […]

The post Сергій Гнезділов: Мобілізація не повинна залежати від соціального статусу first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Найвища пенсія серед депутатів: колишній член ОПЗЖ отримує 192 тис. грн на місяць

Найвищу пенсію серед народних депутатів України отримує 74-річний Василь Німченко, колишній член партії ОПЗЖ, а нині представник “Платформи за життя та мир”. Щомісячно він декларує пенсію в розмірі 192 136 грн. Згідно з даними НАЗК, Василь Німченко щомісяця вносить зміни у свою декларацію через високий розмір пенсії. Офіційно виплата називається “довічним грошовим утриманням”, адже він […]

The post Найвища пенсія серед депутатів: колишній член ОПЗЖ отримує 192 тис. грн на місяць first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Українці мають одні з найнижчих рахунків за комунальні послуги в Європі

Витрати на комунальні послуги є одними з основних для домогосподарств у всьому світі, і ці витрати значно варіюються в залежності від країни. За останнім аналізом, Україна має найнижчі рахунки за комунальні послуги в порівнянні з європейськими країнами. В середньому українці платять близько 85,14 євро (приблизно 3703 грн) на місяць, що значно менше, ніж в інших […]

The post Українці мають одні з найнижчих рахунків за комунальні послуги в Європі first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Державна установа «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» підписала контракт на спорудження нового слідчого ізолятора поблизу Києва, що оцінюється у 1,09 млрд грн. Перемогу в тендері здобуло ТОВ «Антаріс ПВР-Буд», згідно з інформацією, оприлюдненою на порталі Prozorro. Цей проєкт має стати ключовим кроком у модернізації української пенітенціарної системи та покликаний розвантажити застарілий Лук’янівський слідчий ізолятор, умови в якому давно критикують правозахисники.

Заплановане будівництво передбачає створення сучасного великого СІЗО на території Бориспільської виправної колонії №119, більш відомої під назвою «Мартусівка». Комплекс має включати оновлені корпуси для утримання підозрюваних, адміністративні приміщення, зони для побачень, інфраструктуру для медичної допомоги та безпеки, а також умови, що відповідатимуть міжнародним стандартам поводження з ув’язненими. Новий ізолятор покликаний частково замінити потужності Лук’янівського СІЗО, яке фактично неможливо модернізувати через застарілі комунікації та особливості архітектури будівлі.

Згідно з новим договором, будівництво триватиме до кінця 2028 року. У 2025 році підрядник має звести об’єкти двох контрольно-пропускних пунктів, чергову частину, кімнати для побачень, медичну амбулаторію, прогулянкові дворики та режимні корпуси. За даними Мін’юсту, новий СІЗО розрахують на 1072 місця, що має розвантажити Лук’янівку і наблизити умови тримання під вартою до європейських стандартів.

Фінансування розподілене на чотири роки. У 2025 році на роботи виділять 3,57 млн грн, у 2026-му – понад 416 млн грн, у 2027-му – майже 470 млн, у 2028-му – ще 200 млн грн. Договірна ціна є твердою і містить додаткові витрати на ризики та інфляцію. Проєктну документацію виконало ТОВ «Архітектурна Ліга», а її експертизу схвалила «Укрдержбудекспертиза».

Аналіз кошторису показує, що частина матеріалів закуплена за ринковою або близькою до ринку вартістю. Наприклад, цегла і бетон відповідають середній ціні, а асфальтобетон навіть трохи дешевший за максимальний показник моніторингу. Водночас інші позиції виявилися значно дорожчими: самовирівнюючі суміші, фарби, ґрунтовки та покрівельний руберойд у кошторисі коштують від 19% до більш ніж 100% дорожче за пропозиції великих українських торговельних мереж. За підрахунками аналітиків, тільки за цими позиціями йдеться про переплату понад 9 млн грн.

Дискусії викликали і заробітні плати будівельників. У кошторисі закладено середню оплату праці 18 570 грн на місяць, тоді як реальна середня зарплата у галузі — близько 40 тисяч. Якщо підрядник платитиме робітникам ринкову ставку, фонд оплати мав би збільшитись більш ніж удвічі. Це може свідчити про ризик виплат «у конвертах», які частково компенсуються завищеними цінами на матеріали.

У тендері також брав участь консорціум «Енергетик», який подав дешевшу на 6,33 млн грн пропозицію. Його дискваліфікували після 24 годин на усунення помилок: у документації були неточності щодо ступеня локалізації обладнання, відсутність підтвердження прав на користування офісом та неповний пакет інформації про персонал і досвід виконання аналогічних робіт. У підсумку пропозиція була визнана такою, що не відповідає вимогам Замовника.

Компанія-переможець «Антаріс ПВР-Буд» належить Марині Батаєвій. Від 2016 року фірма отримала державних контрактів на суму понад 1,5 млрд грн, найбільше — від освітніх закладів Святошинського району Києва.

Будівництво нового СІЗО лишається одним із найбільших інфраструктурних проєктів Мін’юсту останніх років. Водночас його кошторис уже викликає запитання щодо економічності витрат і ризиків використання державних коштів не за призначенням.

Останні новини