Будівництво укриття у військовому ліцеї віддали компанії танцівниці без конкуренції

У місті Еспоо, що у Фінляндії, стався випадок, який викликав обурення серед української громади та привернув увагу ЗМІ. На уроці музики 11-річну ученицю українського походження змусили виконувати російську пісню «Калінка», відому своєю асоціацією з хором Червоної армії та символікою російської військової історії. Про інцидент повідомила національна телерадіокомпанія Yle.

Мати дівчинки, Ірина Горкун-Сілен, розповіла, що інцидент стався у школі Storängen. За її словами, того дня у рамках уроку музики діти знайомилися з елементами російської культури, і вчителька запропонувала всім учням заспівати «Калінку». Для української дитини така вимога виявилася емоційно важкою та неприємною, враховуючи сучасний контекст війни в Україні та її особисте ставлення до символіки, пов’язаної з агресором.

Ніколь відмовилася, пояснивши, що вона українка і не хоче співати російською. У відповідь педагог сказала, що «у школі про війну не говорять». За словами матері, дівчинка зрозуміла, що отримає погану оцінку, якщо відмовиться, тому була змушена співати, хоча це її глибоко образило.

Директорка школи Елінор Гелльман заявила, що навчальний заклад «вітає всіх дітей незалежно від походження» і дотримується державної навчальної програми. Вона наголосила, що на уроках мистецтва діти знайомляться з різними культурами, а завдання обираються педагогічно обґрунтовано.

Однак у Національному управлінні освіти Фінляндії визнали, що в умовах війни певний навчальний контент може викликати сильні емоції. Юристка управління Хейді Руонала наголосила, що вчитель у таких випадках повинен проявити гнучкість і надати дитині альтернативне завдання.

Голова Товариства українців у Фінляндії Василь Гуцул заявив, що цей випадок порушує важливе питання: чи доречно нині популяризувати російську культуру в школах. Він додав, що проблема значно глибша — адже багато державних послуг для українських біженців у Фінляндії досі надаються російською мовою.

Міністерство освіти Фінляндії поки не прокоментувало інцидент, але українська громада закликає переглянути навчальні підходи, щоб уникати ситуацій, які можуть травмувати дітей, що втекли від війни.

6 жовтня 2023 року, на території Львівщини, співробітники митниці зупинили спробу незаконного ввезення старовинної ікони, яка не була задекларована при перетині кордону. Інцидент стався в пункті пропуску «Шегині-Медика», де під час перевірки мікроавтобуса Volkswagen Crafter, що належав водієві, який повертався з Польщі, митники виявили цінний релігійний артефакт серед його особистих речей.

Ікона виявилася справжнім витвором мистецтва, створеним швейцарським художником Андреасом Аспером на початку XVII століття. Це зображення «Євангельської сцени» представляє собою не тільки художню, але й історико-культурну цінність. Вилучена річ була направлена на експертизу, яка підтвердила її музейну значущість.

Фахівці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького підтвердили автентичність роботи. На звороті картини та в нижньому правому куті зберігся авторський підпис, що свідчить про приналежність ікони Андреасу Асперу. Експерти оцінили її орієнтовну вартість у 25 тисяч доларів, що перевищує мільйон гривень.

Митники склали протокол за ч.3 ст.471 Митного кодексу України, що передбачає штраф у розмірі 5100 грн за недекларування товарів, які переміщуються через кордон. Крім того, передбачена можливість конфіскації ікони.

Цей випадок підкреслює важливість суворого контролю за переміщенням культурних цінностей через кордон та захисту української культурної спадщини. Правоохоронні органи наголошують, що спроби незаконного ввезення або вивезення старовинних предметів суворо караються законом.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як зазначається у відповіді ОГП, лише за 9 місяців цього року правоохоронні органи зареєстрували 2 092 кримінальні провадження за фактами можливого зловживання владою або службовим становищем. З них було закрито 229 справ, ще у 167 провадженнях обвинувальні акти направлені на розгляд суду.

У 2023 році таких кримінальних проваджень, за даними ОГП, було відкрито 3545. З них правоохоронці закрили 563 справи, а ще 634 обвинувальних акти передали на розгляд суду.

У 2022 році було відкрито 2 729 кримінальних справ за фактами можливого зловживання владою або службовим становищем. З них 516 проваджень було закрито, ще 160 справ були направлені на розгляд суду по суті і містили обвинувальні акти.

Як свідчить статистика, з кожним роком кількість справ, повʼязаних зі зловживаннями чиновників, стрімко зростає. Це може бути наслідком того, що посадовці відчувають свою безкарність, адже навіть не половина справ, відкритих проти посадовців, доходить до суду.

Одним із прикладів такої впевненості можна назвати кримінальне провадження проти головного юриста Національного банку України Олександра Зими. Справа була відкрита наприкінці 2022 року і досі розслідується. А тим часом Зима продовжує працювати в Нацбанку.

Справа була відкрита через лист Зими до Фонду гарантування вкладів фізосіб. У документі Зима, який одночасно є головним юристом Нацбанку і головою Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізосіб, від імені Нацбанку рекомендував Фонду гарантування вкладів відкликати позови, подані банком “Конкордом” проти Національного банку України.

Ішлося про чотири позови, у яких “Конкорд” вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Вони були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію “Конкорду” й увів туди тимчасову адміністрацію.

Фонд дослухався до рекомендації, яку отримав від імені регулятора. Лист містив цифровий підпис Олександра Зими, який одночасно є головою Адміністративної ради Фонду гарантування вкладів, яка призначає і звільняє його керівництво.

Таким чином Зима ймовірно поставив під сумнів незалежність дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що тепер має негативний вплив на взаємодію з міжнародними фінансовими інституціями. Адже не виключено що, наприклад, МВФ, через незадоволення ситуацією, почав активно вимагати від України розробки процедури і проведення відкритого конкурсу на посаду директора-розпорядника ФГВФО.

Окрім того, за словами співвласниці “Конкорду” Олени Сосєдки, своїми вказівками Зима позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд.

Наразі справа Зими передана з ДБР на розслідування Печерському управлінню поліції м. Києва. Правоохоронці повідомили, що планують визначити коло потерпілих, а також допитати головного юриста Нацбанку. Також, після вручення Зимі повідомлення про підозру слідчі звертатимуться із клопотанням до суду щодо відсторонення його від виконання обовʼязків директора юридичного департаменту НБУ.