Будівництво укриття у військовому ліцеї віддали компанії танцівниці без конкуренції

Правоохоронці Києва ініціювали кримінальне розслідування з приводу ймовірних зловживань під час закупівель лікарських засобів і медичних виробів для міських медичних установ. В ході слідства встановлено, що чиновники Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації (КМДА) могли сприяти певним постачальникам, що призвело до значного завищення вартості медичних товарів. За даними слідства, ціни на деякі товари зростали в кілька разів — у 3–5 разів більше, ніж їх ринкова вартість.

Ця ситуація привернула увагу правоохоронців через можливі масові зловживання бюджетними коштами, що могли бути використані неефективно або незаконно. Розслідування проводиться в рамках кримінальної справи №12025100000000988, відкрита 31 липня 2025 року. Дане провадження стосується не лише факту завищення цін, але й можливих порушень під час самого процесу закупівель, що може вказувати на системні недоліки в управлінні державними коштами.

За даними слідчих, посадовці департаменту організували «злочинний механізм» постачань ліків і медвиробів за завищеними цінами — при щорічних обсягах закупівель, що перевищують 2 млрд грн. У фокусі розслідування — низка постачальників, зокрема ТОВ «Медгарант», ТОВ «Протек солюшнз Україна», ТОВ «Артек медікал груп» та ПП «Науково-виробнича фірма «Като» — саме їх, за версією слідства, лобіювали у тендерах.

Правоохоронці стверджують, що одна з ключових ролей у схемі належала раднику нині вже колишнього першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника. Нібито цей радник погоджував із постачальниками технічні завдання та надсилав їх до заступника директора Департаменту, який курирував робочу групу з підготовки вимог до закупівель. Далі робоча група, як стверджує слідство, «безперешкодно» затверджувала ці технічні вимоги — що фактично звужувало коло можливих учасників торгів і забезпечувало перемогу потрібним компаніям.

У матеріалах кримінального провадження окремо названий кейс: закупівля ендопротезів та комплектів інструментарію навесні 2025 року (очікувана вартість — 123,3 млн грн). За даними слідства, техніко-медичні вимоги до цієї закупівлі розробляли представники ПП «Като», а документи потрапили до департаменту через посередників — зокрема лікарів відповідної лікарні. Переможцем у відповідному лоті стало саме це приватне підприємство.

Під час розслідування правоохоронці провели низку обшуків — зокрема за місцем проживання уповноваженої особи з публічних закупівель Департаменту (с. Требухів Броварського району). Вилучені мобільні телефони та інші носії інформації визнані речовими доказами; на частину з них накладено арешт судовими ухвалами, на частину — відмовлено через недоведеність необхідності арешту.

Слідство поки не оприлюднює оцінки загальних можливих втрат бюджету — у судових ухвалах немає орієнтовних цифр. Правоохоронці повідомляють, що активна фаза розслідування ще триває й набирає обертів.

Із переліку фігурантів і структур, згаданих у матеріалах, видно, що увага правоохоронців зосереджена на періоді роботи Департаменту під керівництвом Валентини Гінзбург (директорка з 23 жовтня 2017 року по 13 жовтня 2025 року). Офіційно її звільнення / відхід на пенсію співпав у часі з початком активних слідчих дій. Також у тексті справи фігурує ім’я Миколи Поворозника — багаторічного першого заступника голови КМДА, якого називали куратором «медичного» напрямку у мерії; за даними слідства, радник Поворозника нібито координував роботу з постачальниками.

Що відомо про компанії, згадані в розслідуванні:

ТОВ «Медгарант» — постачальник медобладнання, має значну кількість державних договорів; керівник — Артур Жулінський, бенефіціар — Олександр Островський.

ТОВ «Протек солюшнз Україна» та ТОВ «Артек медікал груп» — також активні учасники держтендерів; у медіа раніше пов’язували їх з оточенням бізнесмена Миколи Кузьми.

ПП «Науково-виробнича фірма «Като»» — постачальник, який, за версією слідства, підготував вимоги для тендеру на ендопротези.

Інциденти та питання до роботи Департаменту охорони здоров’я Києва не є новиною: у 2020 році Валентину Гінзбург критикували за звітність щодо забезпечення медзакладів засобами захисту на початку пандемії; також у 2021 році окремі її заступники потрапляли під підозру у різних епізодах, пов’язаних із закупівлями. Проте до теперішнього моменту остаточних висновків у багатьох із попередніх випадків не було.

Після відходу Гінзбург тимчасово очолила департамент Тетяна Мостепан; контроль за роботою департаменту після відходу Миколи Поворозника здійснює перший заступник голови КМДА Петро Пантелеєв (в.о.). Представники столичної мерії поки не надавали публічних детальних коментарів щодо ходу слідства та можливих фінансових втрат бюджету.

Правоохоронні органи продовжують слідчі дії й документообіг: вилучають електронні носії, опитують фігурантів та з’ясовують обсяги й механізми ймовірних зловживань. Остаточні висновки та розмір можливих збитків міському бюджету будуть відомі після завершення експертиз і відповідних процесуальних кроків.

Вітамін D відіграє важливу роль у роботі всього організму — від підтримки кісткової структури до зміцнення імунної системи та регуляції емоційного стану. Попри це, значна частина людей має його дефіцит, часто навіть не здогадуючись про проблему. Постійна втома, зниження концентрації, м’язова слабкість чи безпричинна пригніченість можуть бути сигналами нестачі цього життєво необхідного елемента.

Вітамін D називають «сонячним», адже основна його кількість синтезується в шкірі під впливом ультрафіолетових променів. Саме тому в осінньо-зимовий період, коли сонячних днів менше, ризик дефіциту зростає. Цей вітамін допомагає організму засвоювати кальцій і фосфор — основні мінерали для формування та зміцнення кісток, а також підтримує нормальну роботу м’язів і серцево-судинної системи.

Симптоми дефіциту можуть бути непомітні або маскуватися під інші проблеми. Людина, яка достатньо спить, але постійно відчуває втому й брак енергії, має підозру на низький рівень вітаміну. Також звертати увагу варто на тривалі тупі болі в кістках і м’язах, слабкість чи підвищену вразливість до травм — це часті супутники дефіциту. Певною підказкою може стати й помітне погіршення настрою: апатія, дратівливість або сезонні погіршення емоційного стану іноді пов’язані саме з браком «сонячного» вітаміну. Менш відомі, але помітні ознаки — підвищене потовиділення без явної причини або крихкість кісток з частими переломами, особливо якщо вони трапляються без сильного ушкодження.

Деякі люди ризикують більше: мешканці регіонів із малою кількістю сонячних днів, ті, хто довго перебуває в закритих приміщеннях, люди з темнішою шкірою, літні та пацієнти з хронічними розладами шлунково-кишкового тракту. Якщо ви помічаєте кілька симптомів або належите до груп ризику, розумно звернутися до сімейного лікаря і здати аналіз крові на 25-OH-вітамін D — це єдиний надійний спосіб з’ясувати, чи потрібна корекція.

Корекція залежить від результатів аналізу та рекомендацій лікаря. Вона може включати помірне перебування на сонці, зміну раціону на користь жирної риби і збагачених продуктів, а в окремих випадках — прийом препаратів вітаміну D у призначених дозах. Самостійно починати високі дози не варто: передозування теж шкідливе. Особливо важливо контролювати стан людей похилого віку, щоб уникнути падінь і переломів, а при наявності хронічних хвороб — узгоджувати будь-яку терапію з лікарем.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Серед бізнес-інтересів родини Порошенка можна виділити такі сфери, як агробізнес, медіа, фінансові послуги, виробництво скла та нерухомість. Прибутки, отримані від несплачених податків, легалізуються шляхом інвестування в державні та іноземні цінні папери, на які нараховуються відповідні відсотки. На думку Сазонова, саме ці відсотки йдуть на “благодійні” проєкти Порошенка, які насправді виконують функцію PR.

За оцінками, Порошенко міг придбати військову техніку, таку як дрони та радіоелектронну боротьбу, за рахунок державних відсотків, отриманих з облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), куплених на кошти, які він не сплатив у вигляді податків. Згідно з інформацією, сума цих коштів може становити приблизно 2,5 мільярди гривень, що складає значну частину “благодійних витрат”, про які звітував Фонд Порошенка.

Крім того, Порошенко купує облігації через свій Міжнародний інвестиційний банк, який, як зазначає Сазонов, заробляє мільйони гривень у вигляді комісій на благодійних акціях свого власника.

Згідно з декларацією, лише за перший місяць осені 2024 року Порошенко збагатився на один мільярд гривень, що в 125 разів більше, ніж він заробив за рік до російського вторгнення. “Так би мовити, тримає фінансовий фронт,” — додав військовослужбовець, підкреслюючи парадоксальність ситуації, в якій бізнес інтереси поєднуються з військовими зусиллями.