Четвер, 14 Травня, 2026

Буревій під час фестивалю: «Книжкова країна» зазнала значних збитків, але зібрала тисячі відвідувачів

Важливі новини

Скандальний Експосадовець Міноборони Лієв уникнув запобіжного заходу у справі про втрату майже 1,5 мільярда гривень

Виправлення адвокатських зусиль у випуску експосадовця Міноборони Олександра Лієва, підозрюваного у сприянні махінаціям під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, виявився джерелом суперечок та недорозумінь у судовій системі. Адвокат Назар Кульчицький розкрив у коментарі для "Суспільного" важливі деталі, вказуючи на те, що суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву, замінивши ув'язнення під вартою на особисте зобов'язання та відправивши його у домашній арешт, але суддя Ярослав Шкодін зауважив, що НАБУ і САП не представили достатніх доказів для продовження утримання під вартою. Під час наступного розгляду справи знову виникли труднощі: прокурор був відсутній, а суд відмовився розглядати клопотання за згодою обвинувачення. Внаслідок цього вирішального моменту Лієв опинився без запобіжного заходу, звільнившись від ув'язнення через закінчення терміну тримання під вартою. Цей інцидент викликав обурення та зацікавленість у широкому загалі, ставши предметом глибоких обговорень щодо ефективності правосуддя в Україні.

У вищезгаданій статті відображено складний судовий процес, пов'язаний з справою експосадовця Міноборони Олександра Лієва. Виникли суперечки між сторонами, а також проблеми з представництвом прокурора на засіданні. В результаті суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу Лієву, але через відсутність достатніх доказів обвинувачення суд відмовився продовжувати його тримання під вартою. Ця ситуація викликала зацікавленість громадськості та породила дискусії щодо ефективності правосуддя в Україні.

Вчені виявили 56 чинників, які можуть запобігти смертельним випадкам раптової зупинки серця

За результатами першого у світі дослідження, що вивчало неклінічні чинники ризику, було виявлено, що вживання шампанського, збільшена кількість фруктів у раціоні та підтримка стрункої фігури можуть суттєво знизити ризик раптової зупинки серця (SCA). Це відкриття стало важливим кроком у розумінні факторів, що можуть допомогти попередити мільйони смертей, пов’язаних із цією серйозною медичною проблемою. Раптова зупинка […]

Російські безпілотники з елементами штучного інтелекту: нова загроза на фронті

На фронті проти України з’явилися нові безпілотники, які здатні працювати автономно завдяки елементам штучного інтелекту. Ці технології дозволяють ворожим БПЛА не лише орієнтуватися в просторі без зовнішнього управління, а й самостійно знаходити цілі та розпізнавати об'єкти, що робить їх ще більш небезпечними для українських військових. Інформацію про це надав український експерт із систем радіоелектроніки та зв’язку Сергій Бескрестнов, автор каналу в Telegram «Про зв’язок від Сергія Флеш».

За словами Бескрестнова, мова йде про російський безпілотний літальний апарат моделі V2U. Ці дрони, на відміну від своїх попередників, вже не використовують LTE-модеми для передачі даних, що було характерно для трофейних апаратів. Нові зразки не мають жодних каналів зв’язку, що вказує на їхню автономність: вони здатні виконувати місії без підключення до централізованих систем управління або коригування з боку оператора.

Через відсутність каналів зв’язку засоби радіоелектронної боротьби не можуть придушити такі дрони — «нема що глушити», наголошує експерт. Це значно ускладнює протидію новій технології.

«Флеш» зазначив, що подібні БПЛА становлять серйозну загрозу майбутнього. Вони здатні літати вздовж доріг чи залізничних колій, самостійно шукаючи цілі для атаки. Відомо вже про випадки, коли дрон ударив по скупченню людей на ринку.

Запуск метро на Виноградар перенесено на 2028 рік через брак коштів

Запуск метро на Виноградар у Києві офіційно перенесли на кінець 2028 року. Такий строк міститься у Програмі соціально-економічного розвитку столиці, але його реальність під великим питанням: фінансування проєкту залишається критично недостатнім. Про це йшлося в ефірі національного телемарафону «Єдині новини», повідомив депутат Київської міської ради Андрій Вітренко. Загальна кошторисна вартість будівництва метро на Виноградар оцінюється […]

Нардеп Соломія Бобровська критикує НАТО за невпевнену підтримку України

Бобровська звернула увагу на обережність у формулюваннях, які використовує НАТО щодо перспектив членства України. Вона вважає, що альянс уникає чітких заяв про запрошення України, натомість використовуючи більш розмиті дипломатичні вислови.

Виглядає, що цьогорічний саміт НАТО у Вашингтоні – це знову про слабкість альянсу перед викликами, заявила нардеп Соломія Бобровська. При цьому, вона додала, що Україні цей саміт, на жаль, не принесе ні перспектив, ні надій.

“Посилення ППО, зміна форматів координації допомоги, муки в пошуку словесних зворотів, щоб категорично не було слова “запрошення”, і попередження ще з минулого року, щоб ми не пушили членство в Штатах на саміті цьогоріч – ріал геополітік і неприємний душ для українців”, — відзначила політик у Фейсбуці.

При цьому вона підкреслила, що тут вся справа не в Україні, корупції, ПДЧ чи ще чомусь. За її словами, це не Україна не готова до членства, це Альянс не готовий і не здатний протистояти Росії.

“З одного боку, це зрозуміло, бо нікому не потрібен театр бойових дій далі за нашими межами, а з іншого – на фоні ефективного союзу, який будує РФ навколо себе, все ж виглядає, що Україну швидше готові уступити, аніж прийняти в пул західної парасольки. Цікаво виходить, Московія готова за нас гризтись до останнього, щоб здобути, Північноатлантичний Альянс дає нам періодично “пігулки від голови”, а в українців вихід лише один — війна за самих себе”, — заявила нардеп.

Відтак, каже Бобровська, поки вісь зла консолідується і струнким кроком йде до гегемонії у світі, НАТО пережовує формулювання про “незворотність” і “відкриті двері”, які вже доносилися до України щонайменше двічі.

При цьому вона відзначає, що рішення про посилення ППО України були прийняті ще раніше, до удару по Україні 8 липня, і вони були спрямовані на те, щоб Україна просто не поїхала з порожніми руками.

У Києві завершився фестиваль «Книжкова країна», який, незважаючи на несприятливі погодні умови, привернув увагу десятків тисяч людей. Однак останній день події запам'ятався не тільки культурною програмою, а й наслідками буревію — сильний вітер, дощ і град пошкодили інфраструктуру, завдавши організаторам збитків на понад 350 тисяч гривень, про що повідомили в пресрелізі УП.Культура.

Фестиваль тривав з 23 по 26 квітня на території ВДНГ. В останній день погода різко погіршилася, що призвело до часткового руйнування конструкцій і пошкодження наметів, ускладнюючи умови для учасників та відвідувачів. Проте організатори ухвалили рішення продовжити фестиваль.

Протягом чотирьох днів «Книжкову країну» відвідали понад 71 тисяча людей. Хоча це число менше, ніж на попередньому фестивалі восени, що зібрав більш як 93 тисячі учасників, інтерес до події залишався високим. Відвідувачі активно купували книги, брали участь у заходах та підтримували видавців, незважаючи на негоду.

Загалом під час фестивалю вдалося реалізувати понад 85 тисяч книжок на суму понад 32 мільйони гривень, при цьому середня вартість однієї книги складала близько 380 гривень. Ці дані свідчать про стабільний попит на літературу та значний інтерес аудиторії.

Фестиваль зібрав представників різноманітних секторів книжкової спільноти. У ньому взяли участь понад сто видавництв, десятки книгарень, незалежні автори, ілюстратори, благодійні організації та культурні ініціативи. Загалом учасників було близько двохсот, а протягом фестивалю відбулося понад 500 різноманітних заходів — від презентацій книг до дискусій.

Організатори також навели портрет відвідувачів: середній вік гостей становив 28 років, а жінки складали близько 82% усіх учасників. Це підтверджує активну молодіжну аудиторію та високу підтримку з боку жінок на книжкових фестивалях в Україні.

Незважаючи на погодні труднощі, фестиваль став важливою подією для книжкового ринку. Видавці мали можливість представити свої новинки, автори — спілкуватися з читачами, а відвідувачі — насолоджуватися культурною атмосферою.

Особливою подією стало вручення Премії книжкових блогерів, яку здобув письменник і військовослужбовець Артур Дронь за книгу «Гемінґвей нічого не знає». Це підкреслило зв’язок сучасної української літератури з актуальними подіями та досвідом війни.

Негода, яка призвела до фінансових втрат, стала випробуванням для організаторів і учасників. Вона продемонструвала важливість підготовки до непередбачуваних ситуацій, особливо для заходів на відкритому повітрі. Тим не менш, фестиваль довів свою стійкість та здатність адаптуватися до нових викликів.

Організатори вже оголосили дати наступного фестивалю, який відбудеться у вересні. Очікується, що отриманий досвід буде враховано, зокрема в аспектах безпеки та інфраструктури.

«Книжкова країна» 2026 року запам’ятається не лише кількістю гостей, а й випробуванням стихії. Відзначивши значні збитки, фестиваль ще раз підтвердив свою роль одного з головних культурних майданчиків України, який об'єднує читачів, авторів і видавців навіть у найскладніших умовах.

Останні новини