П’ятниця, 16 Січня, 2026

Битва сиріт: Вдова зіткнення зі Сиротою – Правосуддя проти Відмовників

Важливі новини

Компанія Максима Кріппи викупила розкішний маєток і базу в Козині за 311 мільйонів

У розпал літа тривають малопомітні, але стратегічно важливі торги за елітну нерухомість, що колись належала державним структурам. Черговим об’єктом став масштабний комплекс у Козині — колишня база відпочинку з маєтком, рестораном і численними спорудами, які Промінвестбанк продав за 311,11 млн грн. Покупцем стала компанія, пов’язана з бізнесменом Максимом Кріппою — одним із найзагадковіших мільйонерів українського […]

Гарбуз як основа осіннього оздоровлення: прості рецепти для підтримки здоров’я та фігури

Осінь — ідеальний час для того, щоб звернути увагу на своє здоров'я і зробити перерву у звичному ритмі харчування. Поступове схуднення, зокрема, можна досягти, використовуючи сезонні продукти, і гарбуз — один з найкращих виборів для цього. Його низька калорійність поєднується з високим вмістом клітковини, вітамінів та мікроелементів, що робить гарбуз ідеальним продуктом для очищення організму і підтримки імунітету.

Насичення організму необхідними нутрієнтами при помірній енергетичній цінності дозволяє зберігати відчуття ситості без перевантаження калоріями. Гарбуз здатен покращувати травлення, регулюючи функцію кишечника, і підтримує здоров'я серця завдяки вмісту калію та антиоксидантів, які запобігають передчасному старінню клітин. Крім того, він відмінно впливає на шкіру завдяки високому рівню вітаміну А, який стимулює її регенерацію та зволоження.

За тиждень такої дієти реалістично схуднути на 2–5 кг залежно від початкових показників й фізичної активності; одночасно часто покращуються сон, стан шкіри та травлення. Важливо повертатися до звичного меню поступово — додавати білки й злаки невеликими порціями, щоб зберегти результат.

Перед початком будь-якої дієти варто порадитися з лікарем, особливо якщо у вас є хронічні захворювання (цукровий діабет, проблеми з нирками чи серцем), якщо ви вагітні або годуєте грудьми. Крім того, не захоплюйтеся тривалими жорсткими обмеженнями: короткий сезонний курс безпечніший і зазвичай ефективніший, ніж довготривалі монодієти.

Реконструкція колишнього кінотеатру у Вишневому: додаткові витрати та нові плани для громадської будівлі

Комунальне підприємство «Головне управління комунального господарства» Вишневої міської ради без проведення публічних торгів замовило додаткові роботи консорціуму «Будівельно проєктний консорціум» на суму майже 85 мільйонів гривень. Це значно збільшило загальну вартість реконструкції будівлі на вул. Святошинській, 11 у Вишневому, яка тепер сягнула 269 мільйонів гривень. Відповідна інформація стала доступною через систему «Прозорро».

Реконструкція цього об'єкта, колишнього кінотеатру, є частиною амбітного проєкту перетворення будівлі на багатофункціональну громадську споруду. У новому приміщенні планується створення центру надання адміністративних послуг, що дозволить зібрати важливі державні і муніципальні послуги в одному місці для зручності місцевих мешканців.

Проєкт має довгу та скандальну історію. Ще у 2023 році підряд на реконструкцію отримала компанія «Максима Буд» за 193 мільйони гривень, однак після публікації розслідування «Наших грошей» договір розірвали без оплати. У 2024 році тендер провели повторно — переможцем стало ТОВ «Нідком» із ціною 186 мільйонів гривень, але і цей договір згодом анулювали без пояснень.

У січні 2025 року новий контракт уклав консорціум «Будівельно проєктний консорціум» — уже за 184 мільйони гривень. Зниження вартості пояснювали заміною дорогих алюмінієвих вікон на дешевші металопластикові. Проте тепер, згідно з новими додатковими роботами, алюмінієві вікна знову повернули — за завищеними цінами.

Так, на віконні блоки з алюмінієвим профілем закладено майже 10 мільйонів гривень за ціною понад 23 тисячі гривень за квадратний метр, тоді як ринкова вартість аналогічних виробів на 38–80% нижча. Ймовірна переплата може сягати близько 4 мільйонів гривень. Також кошторис передбачає дорогі офісні перегородки, скляне огородження атріуму та експлуатацію дизельного генератора за завищеною ціною.

Директором КП є Руслан Лисенко, мером Вишневого — Ілля Діков. Сам «Будівельно проєктний консорціум» створили лише наприкінці 2024 року. Його очолює Ірина Восколович, а серед учасників — компанії «Оріон Білд», «Світ Лайн», «Інженерно монтажна компанія “Світ-Лайн”» та «АМК Інжиніринг». Всі вони пов’язані між собою через спільних засновників і вже отримали від цього ж замовника два підряди загальною вартістю понад 269 мільйонів гривень.

Російські війська атакували Донеччину: нові жертви серед мирного населення

Ключові елементи військового обліку:

Поліцейські зафіксували 2465 ворожих обстрілів по лінії фронту та житловому сектору. Влучання сталися в 3 населених пунктах: містах Мирноград, Покровськ та селі Іванопілля.

Внаслідок атак рф, як повідомляється, пошкоджено 13 цивільних об’єктів, з них 9 житлових будинків.

В Іванопіллі внаслідок артилерійського удару загинуло двоє мирних мешканців. Пошкоджено 4 приватних будинки, газопровід, ЛЕП.

Під час ворожої атаки в Мирнограді травмовано цивільну особу, зруйновано оселю та гараж.

З артилерії росіяни били по Покровську – пошкоджень зазнали чотири приватних будинки й газопровід.

Повернення громадян: обов’язок чи державна звільненість?

Виїзд українців за кордон та заклики влади про їх повернення в Україну стали предметом широкої громадської дискусії. На тлі економічних труднощів та фінансових проблем, влада прагне залучити громадян для розвитку країни. Проте, варто розглядати цю ситуацію у контексті безпеки, соціальних умов та можливостей для повернених мігрантів. З одного боку, їхній повернення може стати стимулом для економічного зростання, збільшення податкових надходжень та розвитку інфраструктури. З іншого боку, велике навантаження на систему охорони здоров'я, освіту та соціальний захист може стати викликом для країни. Експерти відзначають потенційні переваги приєднання мігрантів до економічного життя країни, однак важливо врахувати всі аспекти, щоб забезпечити стале та ефективне інтегрування повернених громадян у суспільство та економіку.

Україна стикається з питанням повернення своїх громадян із-за кордону та намагається залучити їх до розвитку країни. Проте ця ініціатива має свої переваги та виклики. За словами експертів, українці, що проживають за кордоном, продовжують сплачувати податки в Україні, а витрати на їхнє споживання у рідній країні далеко перевищують суму соціальної допомоги, яку вони отримують від інших країн. Така ініціатива має потенціал збільшити кількість робочих місць та поповнити бюджет. Однак, важливо врахувати, що не всі поверненці можуть відразу знайти роботу, особливо в регіонах, що найбільше постраждали від конфлікту на сході. Зростаючий попит на фахівців підкреслює необхідність підтримки ринку праці та розвитку економіки в Україні. Також важливо врахувати, що не всі поверненці можуть стати активною частиною ринку праці через соціальні обмеження та інші фактори.

Україна стикається з проблемою не лише дефіциту кадрів, але й дефіциту кваліфікованих спеціалістів. Роботодавці отримують велику кількість заявок на вакансії, що не потребують спеціалізованої освіти, але зазнають важкостей у пошуку працівників для посад, що вимагають конкретних знань та навичок. Єдиним винятком є сфера ІТ, де ринок насичений пропозицією, але це не є загальним правилом.

У той же час, українська економіка намагається впоратися з великою кількістю соціальних виплат, які видаються на даний момент. Уряд планує скоротити ці виплати для внутрішньо переміщених осіб, що може відчутно позначитися на їхньому матеріальному стані. Навіть існуючі суми виглядають обтяжливими для країни, адже вони значно перевищують витрати на комунальні субсидії.

Програми відновлення пошкодженого житла також функціонують не на всій території країни і не завжди ефективно. Багато залежить від ініціатив місцевої влади та підтримки з боку міжнародних донорів. Ті, хто втратив все через конфлікт на сході країни, часто не мають можливості отримати відшкодування чи компенсацію.

Зрозуміло, що для успішного повернення громадян до України необхідно створити не лише умови для знайомства з ринком праці, але й забезпечити соціальну підтримку та розвиток інфраструктури на всій території країни.

Економічна ситуація в Україні ускладнюється, що може негативно позначитися на можливості надавати фінансову підтримку тим, хто постраждав найбільше. Практично всі доступні кошти країни витрачаються на потреби армії. Можливість покрити інші витрати, такі як медицина, освіта, та пенсії, забезпечується завдяки коштам від міжнародних союзників.

Проте навіть ця підтримка може бути меншою, ніж очікувалося. Цього року Євросоюз та США не можуть швидко узгодити свої обіцяні суми допомоги. Відтак, можливість повернення громадян залежить від безпеки та наявності освіти для їхніх дітей.

За останній рік українська держава зробила певні кроки у напрямку поліпшення ситуації з укриттями в освітніх закладах. Однак у прифронтових областях, де обстріли стали регулярністю, проблеми залишаються актуальними.

Освіта стає важливим чинником у вирішенні питання повернення людей з-за кордону. Для багатьох батьків безпека та доступність освіти для дітей стають ключовими факторами у виборі повернення. У той же час, система освіти повинна бути готова забезпечити навчання для дітей, які повернулися з-за кордону, та їхніх сімей, які можуть стати більшим навантаженням для освітньої системи.

Сергій Бабак, депутат від фракції "Слуга народу" та голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій, вважає, що система освіти в Україні витримує випробування. Він стверджує, що хоча у лютому виникали труднощі, тепер вони адаптувалися до нових умов.

На думку Бабака, в українських школах зараз навчається 3,7 млн дітей, з яких 2 млн навчаються очно, близько 900 тисяч – дистанційно, а ще 900 тисяч – в змішаному форматі. Він також наголошує на наявності приблизно 390 тисяч дітей за кордоном, більшість з яких продовжують навчання дистанційно навіть в українських школах.

За словами Бабака, хоча багато дітей було евакуйовано з небезпечних регіонів, що призвело до переповнення шкіл у безпечних місцях, проблеми переповнених шкіл навіть у глибокому тилу зараз відсутні.

За даними Міносвіти, у деяких містах, таких як Київ, кількість учнів зменшилася порівняно з попереднім навчальним роком. Однак у тих місцях, де демографічна криза загрожувала зменшенням кількості дітей ще до війни, ситуація залишається стабільною.

Іванна Коберник, співзасновниця організації "СмартОсвіта", підтверджує наявність вільних місць в деяких школах, особливо в гімназіях і ліцеях. Вона також вказує на важливість забезпечення якості освіти, особливо в умовах, коли всі ресурси спрямовані на забезпечення безпеки.

Експерти вказують на важливість наповнення повернення працездатних людей та їхніх дітей значущим змістом для економіки України. Проте, спосіб, яким українська влада формулює заклик повертатися, викликає критику. За словами Ольги Пищуліної, у країні вже виникають лінії розколу між тими, хто залишився та хто виїхав, тими, хто воював, та хто ні. Важливо уникнути цього розколу.

Анатолій Амелін критикує владу за те, що вона ставиться до людей як до ресурсу, а не як до бенефіціарів країни. Він переконаний, що це негативно впливає на рішення людей про повернення. Комфортний бізнес-клімат вважає ключовим фактором для привернення людей назад до України. Він стверджує, що війна не повинна стати перешкодою для розвитку економіки та привернення інвесторів.

Експерти погоджуються, що країні потрібно боротися за повернення своїх громадян. Проте, багато європейських держав не зацікавлені в тому, щоб українці їхали назад. Також наголошується на тому, що кожній категорії людей потрібен свій підхід. Наприклад, тим, хто втратив все під час війни, потрібні комплексні рішення, такі як створення бізнес-осередків з робочими місцями та житлом.

Найважче буде боротися за групу умовних трудових мігрантів, для яких війна стала давно омріяним шансом виїхати і швидко легалізуватися у західних країнах. Однак значно більш перспективною є велика група людей, які виїхали з міркувань безпеки. Серед них є ті, хто зараз вагається, чи повертатися, наприклад, для того, щоб возз'єднати родину. Для цієї категорії людей вирішальними можуть бути маленькі чинники, такі як наявність роботи, школи або садочка.

Дослідження Центру Разумкова, проведене 31 січня, вказує, що головними факторами, які стимулюють повернення для українців з-за кордону, є економічне відновлення і пожвавлення ринку праці, питання безпеки і комфорту життя, а також суттєві виплати репатріантам, наприклад, компенсації за житло. Проте, більшість біженців не будуть готові брати участь у відбудові країни і прагнули б повернутися в уже відновлену країну.

Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи, наголошує, що навіть за найбільш оптимістичного сценарію до України повернеться не більше половини тих, хто виїхав. Вона зазначає, що після війни на Балканах лише третина населення повернулася в свої країни. "Європейські країни не почнуть масово витісняти українців, вони дуже зацікавлені в такій робочій силі", — підкреслює вона. "Кожен день війни працює на те, щоб менше людей повернулося".

У висновку можна зазначити наступне:

Повернення українців з-за кордону стає важливим аспектом економічного та соціального відновлення країни після війни.Найважче буде залучити умовних трудових мігрантів до повернення, оскільки вони здебільшого виїхали за кордон з міркувань не лише безпеки, а й отримання легального статусу у інших країнах.Є більш перспективна група людей, які виїхали з-за міркувань безпеки, і для них вирішальними факторами повернення можуть стати наявність роботи, можливість навчання для дітей та інші маленькі чинники.Дослідження показує, що більшість біженців не прагнуть повертатися для участі у відбудові країни, але бажають повернутися вже відновлену країну.Україні слід розглядати різні аспекти, що стимулюють або гальмують повернення своїх громадян, враховуючи їхні потреби та можливості.Для успішного повернення громадян українська влада має забезпечити стабільні умови життя, економічні можливості та соціальну підтримку.

Українською спільнотою досить галасливо обговорюється неординарна історія взаємодії двох відмінних особистостей – Юлії Цепун та Ярослава Бондаренка. Ця пара, яка, здавалося б, ніколи не могла зійтися за спільною метою, насправді збудувала незвичайний бізнес на крові і боротьбі за правду. За останні два роки війни, коли смерть обійшла кожну українську родину, Цепун і Бондаренко виявилися не просто спостерігачами подій, а активними учасниками боротьби.

Юлія Цепун, вдова героя Майдану, розпочала свій шлях у сфері громадської діяльності, ставши начальником відділу територіальної роботи у КП “Київський міський центр допомоги учасникам АТО”. Проте, за її діяльністю закріпилися тіньові схеми та підозри в корупції, що нещодавно вразили громадську думку.

Ще однією цікавою фігурою в цьому складному пазлі є Ярослав Бондаренко, відомий інтернет-вимагач. Разом із співмешканцем Ігорем Савчуком вони створили мережу сайтів, що поширюють компрометуючу інформацію та пропонують її видалення за гроші. Їхня протиправна діяльність стала предметом ретельного аналізу та обговорення української громадськості.

Таким чином, створенням бізнесу на крові та боротьбою за правду, Цепун та Бондаренко стали відомими по всій країні. Вони, кожен у своїй сфері, визначилися як ключові фігури в сучасному соціально-політичному ландшафті, незалежно від різниці у своїх підходах та методах досягнення мети.

Інтрига навколо Ярослава Бондаренка, його походження та діяльності, стає все більш захоплюючою. Починаючи з перших днів війни, коли він перебував у Києві з друзями по цеху, він демонстрував неординарний підхід до боротьби за країну. Замість того, щоб використовувати свій бойовий досвід та знання військової справи на фронті, Бондаренко вирішив зосередитися на збиранні грошей для фронту, навіть жебракуючи на ці цілі.

Але що сталося зі справжнім патріотизмом? Чому Бондаренко обрав шлях віддалення від фронту, замість того, щоб брати активну участь у захисті України? Чи він міг бути лише вірним слугою Порошенка, який мігрував за своїм політичним лідером, навіть за рахунок власного призначення?

Пізніше, після того як країна виносила героїчні жертви на фронті, Бондаренко відпочивав у компанії Юлії Цепун у Іспанії та Австрії. Як вони опинилися в Європі і хто забезпечував його такі часті виїзди, залишається загадкою.

Однак найбільше вражає те, як Бондаренко змінив свою поведінку та місце проживання. Він, який колись насміхався над ухилянтами та втікачами, раптом знайшов себе в Чехії, звідки, за вказівкою, бомбить ворогів, у тому числі і Президента України. Хто стоїть за цими діями і чи виконує Бондаренко чиюсь волю, залишається поки що загадкою, але ми обіцяємо розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

У вищезгаданій статті ми відкрили неординарну історію Ярослава Бондаренка, який, здавалося б, мав бути активним учасником війни, проте обрав інший шлях. Замість бойового фронту він сконцентрувався на збиранні грошей для фронту, а згодом відправився відпочивати у Європу разом з Юлією Цепун. Загадковим стало його переселення до Чехії, де він раптово знайшов себе у ролі активного борця з ворогами України, зокрема, Президентом. Невідомо, хто стоїть за цими діями та чи виконує Бондаренко чиюсь волю. Однак наша редакція обіцяє розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Тож слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

Останні новини