Економіка

У той час як маломобільні мешканці Києва щодня стикаються з фізичними перешкодами в медичних закладах — сходами без пандусів, вузькими проходами та відсутністю базової доступності, — у столиці реалізується масштабний проєкт під гучними гаслами «безбар’єрності». Йдеться про капітальний ремонт КНП «Консультативно-діагностичний центр» у Шевченківському районі, загальна вартість якого перевищує 95 мільйонів гривень. Уже на початковому етапі цей проєкт викликав серйозні сумніви щодо доцільності та обґрунтованості витрат.

Фінансування та управлінський супровід ремонту здійснювалися в межах вертикалі Київської міської державної адміністрації. До ухвалення ключових рішень були залучені високопосадовці міста, зокрема міський голова Віталій Кличко, а також профільні департаменти та районні структури. Формально проєкт подавався як важливий крок до створення доступного середовища для всіх категорій пацієнтів, однак реальний зміст кошторисів і перелік робіт породили чимало запитань у фахівців та громадських активістів.

Тендерна процедура була вибудувана таким чином, що реальна конкуренція зникла ще на початковому етапі. Переможцем стало ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» (ЄДРПОУ 34280208), яке виявилося єдиним учасником закупівлі. Дискримінаційні умови тендерної документації та жорсткі строки виконання робіт фактично перетворили конкурс на формальність, позбавивши місто можливості зекономити бюджетні кошти.

Аналіз кошторисної документації показує системне завищення цін на будівельні матеріали. Металева армована сітка, підвіконня, будівельні суміші та ґрунтовки закладені за цінами, що суттєво перевищують середньоринкові. У низці позицій різниця сягає 50–100%. Лише за обмеженим переліком матеріалів потенційна переплата оцінюється більш ніж у 4,38 млн гривень, що свідчить не про помилки в розрахунках, а про системну фінансову модель із закладеною маржею.

Окрему увагу привертає фонд оплати праці. У кошторисі середня зарплата визначена на рівні близько 26,5 тис. гривень, що істотно нижче реальних ринкових ставок у Києві для будівельних робіт. За оцінками, дефіцит фонду оплати праці сягає майже 9,5 млн гривень. Ймовірно, ця різниця компенсується або за рахунок завищених матеріалів, або через неофіційні виплати працівникам.

Додаткові ризики підтверджує й репутація підрядника. ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» фігурує щонайменше в 11 кримінальних провадженнях, пов’язаних із привласненням і розтратою майна, шахрайством із фінансовими ресурсами та ухиленням від сплати податків. Крім того, компанія має щонайменше 9 господарських судових рішень щодо невиконання договірних зобов’язань. Попри це, фірма продовжує отримувати великі бюджетні підряди, зокрема у сфері охорони здоров’я.

У підсумку маємо типову для столиці ситуацію: під гучними деклараціями про турботу й доступність ховається схема, де бюджетні мільйони осідають у підрядників із сумнівною репутацією, а маломобільні громадяни так і не отримують обіцяних зручних і безпечних медичних послуг.

Станіслав Балуєв, який входить до переліку 38 претендентів на посаду голови Державної митної служби України, опинився під пильною увагою громадськості через низку резонансних обставин, пов’язаних із його службовою діяльністю та майновими деклараціями. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА», який проаналізував біографію та публічні дані щодо кандидата.

За інформацією антикорупційних активістів, у 2021 році Балуєв офіційно задекларував розірвання шлюбу, після чого у його щорічних деклараціях зникли відомості про майно дружини. Водночас громадськість звертає увагу на те, що фактичне припинення сімейних стосунків викликає запитання. Колишня дружина посадовця Наталія Балуєва у 2025 році продовжує публічно ділитися у соціальних мережах спільними сімейними моментами, що, на думку активістів, може свідчити про формальний характер розлучення.

Також відомо, що суд позбавив Наталію Балуєву права керування транспортними засобами через водіння у стані алкогольного сп’яніння. Цей факт також зафіксований у судових матеріалах.

Окремі питання виникали і до діяльності самого Балуєва на посаді керівника Закарпатської митниці. Перевірка Служби безпеки України встановила порушення вимог щодо охорони державної таємниці. Такі дії були кваліфіковані як адміністративне правопорушення.

Крім того, у 2019 році робота Балуєва отримала офіційно негативну оцінку. Тоді президент Володимир Зеленський публічно закликав звільнити керівників митниць у чотирьох західних областях України через проблеми з контрабандою. На той момент саме Станіслав Балуєв очолював Закарпатську митницю. За результатами оцінювання його службової діяльності він отримав лише 1,4 бала та був звільнений з посади.

Спроби Балуєва оскаржити негативну оцінку та звільнення в судовому порядку не дали результатів — суди відмовили у задоволенні його позовів.

Наразі, попри цей бекграунд, Станіслав Балуєв залишається серед претендентів на посаду голови Державної митної служби, що викликає запитання щодо критеріїв добору кандидатів і реального очищення митної системи.

Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації 4 грудня уклав договір із приватним підприємством «Модена» на завершення будівництва лікувально-реабілітаційного корпусу для ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб у смт Клевань. Вартість контракту становить 158,19 млн грн, а термін виконання робіт встановлено у рекордні 26 днів — до кінця грудня. Проєкт передбачає завершення корпусу для Комунального підприємства «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» на вулиці Деражненській, 39, будівництво якого розпочалося ще у 2023 році.

За інформацією Департаменту, швидке зведення об’єкта забезпечить ветеранам війни та переселенцям доступ до сучасних медичних та реабілітаційних послуг уже на початку наступного року. Новий корпус буде обладнаний сучасним лікувальним обладнанням, кімнатами для фізичної терапії, зоной відновлення та іншими необхідними приміщеннями для комплексної реабілітації.

Загалом із ПП «Модена» на цьому об’єкті укладено вже чотири договори на суму 1,33 млрд грн. У 2023 році компанія отримала 434,65 млн грн, у 2024 році — 300,88 млн грн, на 2025 рік заплановано ще 437,18 млн грн, а нинішній договір становить 158,19 млн грн. За даними порталу Spending, станом на сьогодні за виконані роботи вже сплачено 913,75 млн грн.

Фінансування будівництва здійснюється коштом програми Ukraine Facility. Коригування проєктної документації виконувало ТОВ «Топ Гіп», а позитивний експертний висновок надало ТОВ «Проексп».

Водночас аналіз кошторису викликав запитання у аналітиків та експертів. Зокрема, електронні замки для шаф Mifare, DESfire Standart закупили по 12 076 грн за одиницю, хоча на ринку доступні аналоги, дешевші у 7–9 разів. Сендвіч-панелі невідомого виробника закладені по 6 480 грн за квадратний метр, тоді як продукція українських виробників коштує від 999 до 2 015 грн. Алюмінієві композитні панелі класу горючості НГ врахували по 7 507 грн за квадратний метр, попри те що імпортні аналоги продаються за 1 377–2 338 грн.

Окрему увагу привертає медичне обладнання. Наркозно-дихальний апарат для кабінету МРТ придбали за 3,48 млн грн, хоча аналогічне обладнання бельгійського виробництва коштує близько 2,29 млн грн. Лише за цими позиціями орієнтовна переплата може сягати 12 млн грн.

Також у кошторисі середню зарплату робітника визначили на рівні 23 900 грн. Водночас середня заробітна плата у будівельній галузі Рівного, за ринковими оцінками, становить близько 28 000 грн, а оптимальний рівень сягає 40 000 грн. Експерти зазначають, що така різниця може створювати ризики виплати зарплат у тіні за рахунок маржі, закладеної у завищені ціни на матеріали.

Тендер відбувся без конкуренції. Для участі у закупівлі вимагалося мати щонайменше 40 працівників та досвід виконання аналогічних договорів протягом останніх трьох років.

Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА очолює Андрій Ярусевич, уповноваженою особою з публічних закупівель є Вікторія Ковтунович, а головою Рівненської ОДА — Олександр Коваль. ПП «Модена» зареєстроване в селі Олександрія Рівненської області, власником і керівником компанії є Олександр Кучерук.

За даними публічних закупівель, з 2017 року «Модена» отримала державних підрядів на суму 2,22 млрд грн, причому найбільші контракти компанія укладала саме з нинішнім замовником.

Банк «Альянс» дедалі більше відходить від класичної моделі роботи фінансової установи та стає прикладом системного використання банку для обслуговування сумнівних схем. За зовнішньою репутацією «невеликого, але стабільного» банку, як зазначають журналісти та правоохоронці, роками функціонував механізм відмивання коштів, перекидання державних ресурсів та приховування корупційних оборудок за участі впливових осіб.

Ключовим епізодом у цій історії став скандал із компанією «Юнайтед Енерджі», який виявив масштабні фінансові зловживання. Внаслідок цієї схеми держава втратила 716 мільйонів гривень на операціях з електроенергією, а банківські ресурси, задіяні у схемі, досі не повернено. Аналіз діяльності установи свідчить, що банк використовувався не лише для легальних фінансових операцій, а й для прокачування державних коштів через складні та непрозорі механізми.

Фактично держава отримала гарантію, яка не була забезпечена реальними ресурсами. Судові процеси тривають роками, а загальні втрати бюджету вже сягають близько 2,5 млрд грн — критична сума в умовах повномасштабної війни.

Голова правління банку проходить у кримінальному провадженні за статтею 364-1 Кримінального кодексу України. Серед фігурантів справи називають осіб з оточення Ігоря Коломойського, зокрема Михайла Кіпермана, а також Юлію Фролову, яка безпосередньо підписувала проблемну гарантію. Паралельно НАБУ задокументувало спробу підкупу на суму 200 тисяч доларів за виведення справи з-під антикорупційного контролю.

Окрему увагу привертає фінансовий моніторинг. За останні роки Національний банк України п’ять разів штрафував «Альянс» на загальну суму 109 млн грн за системні порушення у сфері фінмоніторингу. За даними розслідувань, через рахунки банку проходили кошти, пов’язані з шахрайськими схемами, гральним бізнесом, а активісти також заявляли про можливі канали фінансування структур з російським слідом через платіжні сервіси.

Структура власності банку лише підсилює ці питання. Основним акціонером із часткою 89% є Олександр Сосіс — бізнесмен, відомий ще з 90-х років, пов’язаний із страховим бізнесом і колами великого промислового капіталу. Фінансові показники банку виглядають вкрай крихкими: зобов’язання становлять 12,4 млрд грн при активах у 13,5 млрд грн. За оцінками експертів, програш у ключових судових спорах може стати фатальним.

Співвласник банку Павло Щербань також неодноразово згадувався у медіа у зв’язку з бізнесами, що мають російський слід або контакти з особами, наближеними до російських структур. Це робить установу ще токсичнішою з точки зору національної безпеки.

Попри масштабні збитки, жодна гривня з проблемних 1,7 млрд грн гарантій так і не була повернута державі. Жоден із ключових учасників схем не компенсував втрати бюджету, а реальні вироки залишаються одиничними.

Банк «Альянс» у цій історії постає не як жертва ризикованих ринкових рішень, а як зручний інструмент для фінансових махінацій. І допоки подібні структури продовжують працювати в такому режимі, кожен новий державний контракт чи гарантія несе ризик чергових мільярдних втрат для платників податків.

В «Укрнафті» виник гучний конфлікт, пов’язаний із розкраданням нафтопродуктів на території державного підприємства. За інформацією джерел, колишнє керівництво на чолі з Сергієм Корецьким намагається юридично замести сліди схем, що діяли з 2023 року, зокрема через судовий позов до приватного підприємства «Еверест О». Офіційно справа подається як господарський спір, проте фактично йдеться про спробу перекласти відповідальність за зникнення близько 6,5–7 тисяч тонн нафтопродуктів на контрагента. Позов було подано 26 листопада 2025 року до Господарського суду Полтавської області.

За даними джерел, колишнє керівництво «Укрнафти» намагалося приховати факти системних зловживань під час зберігання та реалізації нафтопродуктів. Схеми включали неофіційне списання частини палива та маніпуляції з документами, що дозволяло відображати значно менші обсяги товару, ніж реально на складі. Подання позову проти «Еверест О» має надати юридичне підґрунтя для перекладання фінансових та матеріальних втрат на стороннього суб’єкта, хоча аудит і внутрішні перевірки свідчать про відсутність прямих порушень з боку контрагента.

Водночас фактичні масштаби «втрат» значно більші. У 2023 році фінансовий директор «Укрнафти» Юрій Ткачук публічно повідомляв про відсутність первинних документів щодо відвантаження нафтопродуктів на суму 5,6 млрд грн. Це свідчить про ймовірну участь керівництва компанії у схемі або, принаймні, толерування незаконних операцій.

Особливу увагу привертає епізод із постачанням палива для Міністерства оборони. За цим же договором «Еверест О» брало участь у постачаннях бензину та дистилятів для військової техніки. У 2023 році Міноборони оштрафувало «Укрнафту» на 3,7 млн грн за постачання неякісного палива. Незважаючи на це, компанія сплатила штраф, але питання відповідальності організаторів схеми не було піднято.

Схема з «Еверест О» збіглася з появою родинного бізнесу Корецького — компанії «Український паливний стандарт», оформленої на родичку його дружини. Паралельно з договором з «Еверест О», компанія отримувала контракти на суму близько 300 млн грн, незважаючи на відсутність досвіду та інфраструктури.

На думку експертів, вибір «господарського спору» замість кримінального провадження дозволяє приховати злочини та уникнути відповідальності посадових осіб «Укрнафти». Справжні масштаби розкрадань та участь керівництва компанії можуть виявитися значно більшими, ніж заявлено в позові.

В Україні обговорюють можливість введення платного користування дорогами для вантажного транспорту. Міністерство розвитку громад та територій розробляє відповідну модель, що дозволить забезпечити фінансування утримання та ремонту автошляхів. Заступниця міністра Альона Шкрум у коментарі для Forbes Ukraine зазначила, що новий закон про публічно-приватне партнерство створює юридичну базу для реалізації таких проєктів навіть у умовах війни.

Мова йде про так звану толінгову систему: легкові та пасажирські автомобілі зможуть користуватися дорогами безкоштовно, тоді як вантажівки вагою понад 12 тонн будуть сплачувати певну суму за кожен кілометр. Система передбачає автоматичний контроль проїзду через спеціальні сенсори та онлайн-платформи, що дозволить зменшити корупційні ризики та забезпечити прозорість надходжень.

У міністерстві наголосили, що подібна система вже функціонує у багатьох європейських країнах та дозволяє залучати приватні інвестиції без додаткового навантаження на населення.

Платні дороги для вантажівок можуть стати важливим інструментом відновлення інфраструктури та стимулювання економіки. За оцінками Альони Шкрум, будівництво доріг і житла створює економічний ефект із мультиплікатором 2,4 завдяки новим робочим місцям та залученню місцевого бізнесу.

Нагадаємо, що на Львівщині заплановано ремонт 18 км дороги Нагірне – Добромиль до пунктів пропуску Шегині – Медика, Нижанковичі – Мальховіце та Смільниця – Кросьценко. На ці роботи виділено грант 4,8 млн євро. Також у жовтні Служба автодоріг провела торги на ремонт дороги до «Буковеля» – від Надвірної до Поляниці – із вартістю робіт 2,4 млрд грн.

Міністерство юстиції України звернулося до Вищого антикорупційного суду з позовом щодо стягнення активів російського підприємця Станіслава Гамзалова у дохід держави. Предметом справи стали 25% акцій ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», одного з найбільших українських виробників залізничного рухомого складу, який має стратегічне значення для транспортної інфраструктури країни. Рішення про звернення до суду Мін’юст мотивує необхідністю забезпечити національні інтереси та контроль над критично важливими підприємствами у воєнний час.

ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» відоме своєю виробничою потужністю та широким асортиментом продукції: від пасажирських вагонів до вантажних платформ. Наявність значної частки акцій у власності громадянина країни-агресора, на думку державних органів, створює ризики для стабільності виробництва та безпеки транспортної інфраструктури. Позов Мін’юсту покликаний забезпечити передачу цих акцій під державний контроль та запобігти будь-яким потенційним спробам впливу на стратегічне підприємство з боку іноземних осіб.

У Міністерстві юстиції зазначають, що Станіслав Гамзалов є громадянином Російської Федерації та власником низки компаній на території РФ. За даними відомства, ці підприємства забезпечують матеріально-технічні потреби російської федерації в умовах збройної агресії проти України, зокрема співпрацюють із підприємствами військово-промислового комплексу.

В офіційному повідомленні Мін’юсту йдеться, що компанії, пов’язані з Гамзаловим, здійснюють постачання товарів для суб’єктів, задіяних у виробництві продукції оборонного призначення. Саме ці обставини українська сторона розглядає як підставу для застосування санкційного механізму з подальшою конфіскацією активів.

Згідно з даними системи YouControl, бенефіціарами ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» є Станіслав Гамзалов, а також Володимир і Наталія Приходько. Наявність у структурі власності підприємства громадянина РФ, який має зв’язки з російським військово-промисловим комплексом, викликає особливу увагу державних органів в умовах повномасштабної війни.

Поданий позов є частиною ширшої державної політики з виявлення та конфіскації активів осіб, які прямо або опосередковано підтримують агресію Росії проти України. Раніше Вищий антикорупційний суд уже ухвалював рішення про стягнення у дохід держави майна російських бізнесменів і олігархів, пов’язаних із оборонною галуззю РФ.

У разі задоволення позову частка Крюківського вагонобудівного заводу може перейти у власність держави. Таке рішення матиме не лише юридичне, а й стратегічне значення для економічної безпеки та транспортної галузі України в умовах війни.