Події

Працівники Державного бюро розслідувань здійснили успішну операцію, у результаті якої було викрито співробітника правоохоронних органів Київської області. Офіцер отримав неправомірну вигоду у розмірі 10 тисяч доларів США та брав участь у організації незаконного вирощування наркотичних засобів. Згідно з даними ДБР, цей співробітник поліції став частиною злочинної групи, яка здійснювала контроль над наркобізнесом у регіоні. Його роль полягала не лише в отриманні хабарів, а й у сприянні вирощуванню та розповсюдженню наркотиків, що значно ускладнювало боротьбу з цією проблемою на місцевому рівні.

За інформацією правоохоронців, група осіб, що займалась нелегальним виробництвом наркотичних засобів, діяла під прикриттям правопорядку, використовуючи зв'язки з державними структурами для уникнення покарання. В результаті проведених слідчих дій було задокументовано кілька фактів корупційної діяльності, що дозволило зібрати достатньо доказів для арешту підозрюваного. Наразі триває розслідування, і очікується, що найближчим часом будуть встановлені всі учасники цієї злочинної мережі.

Правоохоронця затримали та повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 27 та ч. 2 ст. 310 КК України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна. Також підозрюваному повідомлено про пособництво у незаконному посіві та вирощуванні коноплі за попередньою змовою.

Особа, яка передавала хабар, підозрюється у наданні неправомірної вигоди та незаконному збуті наркотичних засобів за ч. 3 ст. 369 і ч. 3 ст. 307 КК України.

Наразі за місцем проживання підозрюваних проведено обшуки, під час яких вилучено мобільні телефони та чорнові записи. Суд обрав запобіжний захід для правоохоронця у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Нещодавно слідчі Національної поліції України викрили організовану злочинну групу, яка використовувала передові технології штучного інтелекту та DeepFake для оформлення фальшивих кредитів на імена українців. Зловмисники відкривали банківські рахунки від імені реальних осіб, серед яких було щонайменше 286 громадян. У результаті цієї шахрайської схеми на деяких із них було оформлено кредити на суму понад 4 мільйони гривень.

Організаторкою цієї оборудки виявилася 33-річна жінка, яка під час повномасштабного вторгнення виїхала до Польщі. Для реалізації злочинної діяльності вона залучила свого колишнього чоловіка та знайомого з Миколаєва, які брали безпосередню участь у виготовленні фальшивих документів та оформленні кредитів. Відтак, за допомогою технологій DeepFake, зловмисники створювали підроблені відео, що дозволяли їм обманювати банківські установи та отримувати кредити, не маючи реального доступу до особистих даних людей.

Дані використовувалися для несанкціонованого входу до мобільних застосунків українських банків та системи BankID через «Дію». Після цього організаторка створювала короткі підроблені відео з технологією DeepFake, накладаючи обличчя потерпілих на власне, щоб пройти автоматичну фотоверифікацію у банках.

За допомогою таких підробок зловмисники уклали договори та відкрили рахунки на українців. Отримані кошти переводили на контрольовані рахунки, конвертували у криптовалюту та обготівковували.

Наразі трьом учасникам групи повідомлено про підозру за шахрайство, вчинене організованою групою у великих розмірах в умовах воєнного стану, та за несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем.

Відділ соціального захисту Гадяцької міської ради оголосив про проведення капітального ремонту покрівлі адміністративної будівлі територіального центру. Це важливий крок, спрямований на збереження та вдосконалення умов для працівників і відвідувачів закладу, що надає соціальні послуги громадянам. Загальна сума договору на виконання робіт перевищує 1,1 мільйона гривень, що свідчить про серйозний підхід до якісного виконання ремонту та забезпечення довгострокової експлуатації об'єкта.

Ремонт покрівлі є необхідним кроком для запобігання подальшому руйнуванню будівлі та створення комфортних умов для роботи соціальних працівників, а також для безпеки мешканців, що користуються послугами центру. Відомо, що покрівля адміністративних будівель часто піддається впливу різних погодних умов, тому її своєчасний ремонт дозволяє не лише продовжити термін експлуатації будівлі, але й значно знижує витрати на майбутні ремонти.

Власником ПП “Будівельник” є чинний депутат Гадяцької міської ради від партії «Рідне місто». Ба більше, компанія має тісний зв’язок із місцевою владою — її колишній керівник і співзасновник нині займає посаду міського голови Гадяча.

Фірма й досі зареєстрована за тією ж адресою та використовує той самий номер телефону, що й інші підприємства, пов’язані з родиною мера. Це викликає обґрунтовані підозри у потенційному конфлікті інтересів і можливому використанні бюджетних коштів у приватних інтересах.

Укладання договору без конкурентних торгів позбавило інших учасників можливості запропонувати нижчу ціну чи кращі умови. У громадськості виникає питання: чи дійсно ремонт коштує понад мільйон гривень, чи це лише спосіб перерозподілу грошей у коло “своїх”.

Місцеві активісти закликають контролюючі органи звернути увагу на цю угоду та перевірити обґрунтованість витрат, а також дотримання законодавства про публічні закупівлі.

Директора департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Романа Ткачука відсторонили від займаної посади через нову підозру у службовій недбалості. Це вже шоста подібна підозра щодо нього, пов’язана з розтратами бюджетних коштів та неналежним виконанням обов’язків у сфері цивільного захисту. Відсторонення стало результатом розслідування, яке виявило нові факти порушень, що ставлять під загрозу ефективність управління та безпеку громадян столиці.

Згідно з офіційною інформацією, Роман Ткачук неодноразово ігнорував вимоги щодо правильного використання бюджетних коштів, що призвело до фінансових порушень. Його діяльність піддавалася перевірці з боку правоохоронних органів, які неодноразово висловлювали підозри щодо невиконання службових обов'язків, зокрема в частині забезпечення належного рівня цивільного захисту населення. Окрім того, відсутність чіткої організації робіт та неналежний контроль над витратами бюджету призвели до численних збоїв у роботі системи, що покликана забезпечувати безпеку та стабільність міста.

Попри всі попередні звинувачення, чиновник продовжував працювати до середини вересня 2025 року. Спочатку дистанційно, за розпорядженням міського голови Києва, а після 13 вересня Ткачук знову особисто відвідував роботу.

Загалом, за даними слідства, Роман Ткачук має шість підозр, які стосуються службової недбалості, розтрати коштів та інших зловживань. Один із найгучніших епізодів – трагедія у Деснянському районі, коли через зачинені укриття під час обстрілу загинули люди.

Попри кримінальні провадження, Ткачук отримував заробітну плату. Згідно з декларацією, за 2024 рік він заробив понад 1,3 мільйона гривень, а його дружина — понад 2 мільйони гривень, працюючи у приватній компанії.

Роман Ткачук є депутатом Київради від партії «Удар». Його департамент відповідав за організацію системи цивільного захисту у столиці, зокрема за готовність укриттів і реагування під час надзвичайних ситуацій.

Наразі правоохоронці продовжують слідчі дії, щоб з’ясувати всі обставини можливих зловживань та встановити коло осіб, причетних до порушень.

У Тернополі правоохоронці провели масштабну операцію, результатом якої стало викриття організованої групи, що займалася систематичним викраденням дизельного пального з поїздів. Цей злочинний процес був добре організований і охоплював 18 осіб, серед яких були як досвідчені працівники локомотивного депо, так і колишній начальник депо, який координував незаконну діяльність.

Згідно з даними слідства, перший епізод крадіжки був зафіксований ще в жовтні 2024 року, коли поліція затримала п’ятьох осіб, які безпосередньо займалися незаконним відбором пального з потягів. Однак, подальше розслідування показало, що ця група діяла набагато масштабніше. У результаті з’ясувалося, що до злочинної діяльності були залучені не лише машиністи та їхні помічники, а й складачі поїздів, майстер цеху та інші співробітники депо. Всі вони діяли чітко за планом, використовуючи свої професійні знання про графіки руху потягів та специфіку роботи депо.

За даними слідства, дизельне пальне зливали у каністри під час зупинок тепловозів на одній із залізничних станцій області. Каністри скидали у визначених місцях, після чого доставляли їх до сховищ. Надалі пальне переливали у більші ємності та продавали мешканцям регіону, а отримані кошти ділили між учасниками групи.

Поліція встановила всі нові епізоди та ідентифікувала всіх причетних. Усім 18 учасникам повідомлено про підозру за статтями, що передбачають привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем у складі організованої групи. Якщо їхню вину буде доведено, зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі, а також заборона обіймати певні посади та конфіскація майна.

Ця справа стала однією з найбільших викритих схем крадіжок на залізничному транспорті в регіоні, і слідчі не виключають можливість появи нових фігурантів.

Очільник Криворізької центральної окружної прокуратури Олег Рижков володіє значними активами, що включають не лише кілька нерухомих об'єктів, а й значні готівкові заощадження. У його декларації зазначено кілька квартир, а також чималий автопарк, що не може залишити без уваги громадськість. Одним з перших активів, зазначених у його декларації, є квартира площею 35,2 м², яку Рижков придбав ще в 2009 році. Цей об'єкт нерухомості є старшим у його портфелі, однак на цьому його володіння не обмежуються.

Згідно з декларацією, прокурор також має право користування житловим приміщенням площею 161 м², оформленим у 2017 році. Власником цієї оселі є його мати, Галина Рижкова. Проте, крім цього, жінка також є власницею іншої квартири площею 83,8 м², що є її приватним майном.

Особливу увагу привертає діяльність матері прокурора, Галини Рижкової. До виходу на пенсію вона також працювала в прокуратурі, однак нині володіє рекреаційною базою відпочинку на березі річки Інгулець. Територія закрита, охороняється, має пірс та власний пляж. Окрім того, їй належить кілька торгових кіосків та низка комерційних приміщень у місті.

Дружина прокурора, Надія Рижкова, теж працює в органах — у прокуратурі №1 Кривого Рогу. Проте п’ять років тому вона фігурувала у кримінальному провадженні за фактом підробки обвинувального акта. Сума хабаря, за даними слідства, становила близько 10–15 тисяч доларів. Однак справа була закрита прокуратурою Дніпропетровської області, і жодних наслідків для Рижкової не настало.

Попри численні запитання щодо походження статків та можливих зловживань, жодних офіційних розслідувань стосовно родини Рижкових нині не ведеться. Їхній спосіб життя залишається яскравим прикладом того, як прокурорські династії зберігають вплив і накопичують майно далеко за межами офіційних зарплат.

Денис Корнишев, який відіграє одну з ключових ролей у діяльності сайту 368.media, розпочав серйозну кампанію з очищення інтернету від матеріалів, що стосуються його можливих зв'язків з одіозним олігархом та фігурантом антикорупційних розслідувань Миколою Злочевським. За словами джерел, це питання стало причиною конфлікту, що вилився в активні інформаційні атаки, спрямовані на порушення репутації як сайту «Антикор», так і окремих його журналістів. Початок цієї боротьби стався після невдалих спроб домовитися про зняття публікацій, що викривали фінансові й бізнесові зв’язки Злочевського, особливо стосовно його одеських активів.

Перші ознаки цього конфлікту з’явилися після публікацій на маловідомих регіональних порталах, де з’явилися анонімні матеріали, що звинувачували «Антикор» у проросійській позиції та, зокрема, у втечі журналістів сайту з України. Ці звинувачення, які на перший погляд могли здатися маловажливими, насправді стали частиною більшого плану, спрямованого на дискредитацію ресурсу, який активно бореться з корупцією в Україні.

Лише після цієї відмови власники 368.media — Денис Корнишев та Костянтин Шпильовий — розпочали брудну кампанію проти критиків. Щоправда, ніде офіційно не зазначено, хто саме є власником сайту: 368.media не зареєстроване в жодному офіційному реєстрі ЗМІ. Відомо лише, що пов’язують проєкт із Шпильовим — ексдепутатом від Партії регіонів, якого називали близьким до проросійських кіл.

368.media неодноразово звинувачували у продажі публікацій і готовності видаляти матеріали за гроші. Журналісти, які досліджували діяльність цього ресурсу, наводили й розцінки: від 2 500 до 40 000 гривень за “послуги”. Парадоксально, що саме це видання дозволяє собі звинувачувати інших у корупції.

Окремі випадки порушень журналістської етики стали предметом уваги правозахисників. 368.media публікувало матеріали, в яких людей називали злочинцями без вироку суду, у тому числі військовослужбовців ЗСУ. Це викликало обурення «Детектор медіа» та численні позови про захист честі, гідності та репутації. У судах як відповідачі неодноразово фігурували саме Шпильовий і Корнишев.

Щодо особистості Дениса Корнишева також чимало питань. Він позиціонує себе як автор «Радіо Свобода», однак у реальності мав стосунок лише як стажер у 2014 році. До того працював на одеському 7 каналі, що належить скандальному забудовнику Аднану Ківану — фігурі з сумнівною репутацією та зв’язками з Сергієм Ківаловим.

Жодних офіційних підтверджень того, що Корнишев є власником «антикорупційного порталу», немає. Скоріш за все, він виконує роль медійного «кілера», який пише анонімні матеріали, веде перемовини та вимагає гроші за зняття компромату. У випадку відмови — запускає нові фейки, часто з обвинуваченнями у співпраці з Росією.

Показовим є те, що після хвилі критики Корнишев заявив, нібито не має стосунку до 368.media та залишив проєкт у 2017 році. Але саме його ім’я фігурує у позовах як відповідального за контент. Ці спроби дистанціюватися виглядають не як захист істини, а як черговий етап зачистки репутації — особливо після викриттів, пов’язаних зі Злочевським.