Понеділок, 20 Квітня, 2026

Денис Корнишев та його боротьба за чистоту інформаційного простору

Важливі новини

Зеленський призначив Кіпера генпрокурором: Костін звільнений з посади голови Одеської ОВА

Після того як Володимир Зеленський разом зі своїм оточенням оголосили плани щодо зміни генерального прокурора України, грядуть великі зміни у політичному курсі країни. Андрія Костіна, чиє призначення на цю посаду було досить спірним і неоднозначним, тепер очікують звільнити. Причиною цього стали його прогалини в роботі, зокрема, недостатня активність у прокуратурі та необхідність консультувати президентський офіс щодо стратегічних рішень. Його часті від’їзди за кордон також викликали обурення в політичних колах, де його навіть називали "туристом". Найбільш відомим фактом, який виграв у приватних обговореннях, стала ситуація з підписанням Європейської ради по депутатах без відома президента. Це стало краплею, яка переповнила чашу, і призвела до рішення про звільнення.

Після відставки Костіна, його можуть призначити на посаду послом в Нідерланди, замість попереднього плану переїзду до Лондона. Нова політична кон'юнктура української діаспори вимагає активної участі у судових процедурах у Гаазі, що стає привабливим варіантом для Костіна. Тимчасово обов'язки Костіна може виконати його заступник, Олексій Хоменко.

Стосовно наступника на посаді генпрокурора, очікується, що Олег Кіпер, голова Одеської обласної адміністрації, стане головним кандидатом. Його сприятливі стосунки з президентським офісом та зв’язки з Банковою роблять його одним із головних претендентів. Проте, на тлі цього, виникають питання стосовно його минулого та зв'язків з Росією, а також ефективності його роботи у Одеській області. Ці обставини роблять невизначеність щодо кандидатури Кіпера, але він все одно залишається одним із основних кандидатів на посаду.

З іншого боку, в політичних колах назрівають інші варіанти. Наприклад, Олексій Хоменко чи Денис Іонушас, котрі також мають свої шанси. Проте, наразі їхня підтримка здається слабшою в порівнянні з Кіпером. Вирішальним стане рішення Верховної Ради, яке буде прийняте на початку наступної сесії 10 квітня.

Згідно з наведеною інформацією, можна зробити декілька висновків щодо політичної ситуації в Україні:

• Політичні зміни в органах влади: Рішення про звільнення генерального прокурора Андрія Костіна та його можливе призначення на посаду послом в Нідерландах вказують на певні зміни в органах влади України.

• Пошук нового генерального прокурора: Перехід на нового генерального прокурора, ймовірно, є частиною стратегії президента та його команди для поліпшення ефективності роботи прокуратури та забезпечення зміцнення правової системи країни.

• Внутрішні політичні дискусії: Існують різні точки зору на кандидатуру на посаду генерального прокурора. Це може призвести до внутрішніх політичних дискусій та боротьби за вплив у політичних колах.

• Важливість Верховної Ради: Рішення щодо призначення нового генерального прокурора буде прийняте Верховною Радою. Це свідчить про важливість парламенту як осередку прийняття стратегічних рішень у політиці країни.

Отже, в цілому, ці зміни в органах влади України свідчать про перебудову політичного ландшафту країни та пошук нових шляхів для зміцнення демократії та правової державності.

Найбільші боржники паливного ринку: експерти назвали лідерів антирейтингу

Українські автозаправні мережі у 2024 році суттєво збільшили сплату податків – загальна сума зросла більше ніж удвічі, з 4,7 млрд грн до 9,8 млрд грн .значних втрат державного бюджету. За даними “Консалтингової групи А-95”, основні категорії податків показали таку динаміку: ПДВ – 4,2 млрд грн (зростання у 3 рази). Найбільший приріст продемонстрували UPG (+2,5 рази) та […]

The post Найбільші боржники паливного ринку: експерти назвали лідерів антирейтингу first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Мінфін повідомив про зростання держборгу України до $171 млрд

У березні 2025 року сукупний державний (прямий і гарантований) борг України зріс на 1,56% і досяг 171,73 млрд доларів. У гривневому еквіваленті борг сягнув 7,123 трлн грн, свідчать оновлені дані Міністерства фінансів. Порівняно з лютим 2025 року держборг збільшився на 2,64 млрд доларів. Для порівняння, на кінець лютого обсяг боргу становив 7,02 трлн грн, або […]

Реставрація за завищеними цінами: академія права у Харкові витратить понад 40 мільйонів на ремонт маєтку

У 2025 році Національна академія правових наук України уклала угоду з ТОВ “СК Констракшн” на відновлення будівлі Президії академії по вулиці Григорія Сковороди, 70 у Харкові. Вартість робіт становить 40,7 млн грн. Проєкт подається як важливий крок для збереження культурної спадщини міста, однак аналіз кошторису свідчить про низку підозрілих завищень. У документації цементно-піщана суміш М100 […]

Зеленський намагається додзвонитися до Трампа

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

На Банковій вирішили не чекати офіційного вступу на посаду Трампа, а почати переговори вже зараз, запропонувавши попередні проєкти щодо врегулювання конфлікту з Росією. Ймовірно, Зеленський прагне визначити позицію потенційного президента США щодо ситуації в Україні та заручитися його підтримкою.

На Банковій сподіваються, що особиста зустріч із Трампом дозволить знайти можливі шляхи досягнення мирних домовленостей або щонайменше з’ясувати його погляди на стратегію щодо України. Ідея Зеленського полягає в тому, щоб заздалегідь ознайомити Трампа з українським баченням врегулювання конфлікту, в якому підкреслюється необхідність повного відновлення територіальної цілісності України.

З огляду на попередні заяви Трампа щодо України, цей крок може бути ризикованим. Експерти відзначають, що майбутній президент США вже висловлював неоднозначні погляди на підтримку України, закликаючи до мирного врегулювання, але без детальних заяв про підтримку територіальних претензій України. Проте на Банковій, схоже, розглядають цю ініціативу як можливість уникнути зайвої напруги та відновити канали зв’язку з республіканцями.

Денис Корнишев, який відіграє одну з ключових ролей у діяльності сайту 368.media, розпочав серйозну кампанію з очищення інтернету від матеріалів, що стосуються його можливих зв’язків з одіозним олігархом та фігурантом антикорупційних розслідувань Миколою Злочевським. За словами джерел, це питання стало причиною конфлікту, що вилився в активні інформаційні атаки, спрямовані на порушення репутації як сайту «Антикор», так і окремих його журналістів. Початок цієї боротьби стався після невдалих спроб домовитися про зняття публікацій, що викривали фінансові й бізнесові зв’язки Злочевського, особливо стосовно його одеських активів.

Перші ознаки цього конфлікту з’явилися після публікацій на маловідомих регіональних порталах, де з’явилися анонімні матеріали, що звинувачували «Антикор» у проросійській позиції та, зокрема, у втечі журналістів сайту з України. Ці звинувачення, які на перший погляд могли здатися маловажливими, насправді стали частиною більшого плану, спрямованого на дискредитацію ресурсу, який активно бореться з корупцією в Україні.

Лише після цієї відмови власники 368.media — Денис Корнишев та Костянтин Шпильовий — розпочали брудну кампанію проти критиків. Щоправда, ніде офіційно не зазначено, хто саме є власником сайту: 368.media не зареєстроване в жодному офіційному реєстрі ЗМІ. Відомо лише, що пов’язують проєкт із Шпильовим — ексдепутатом від Партії регіонів, якого називали близьким до проросійських кіл.

368.media неодноразово звинувачували у продажі публікацій і готовності видаляти матеріали за гроші. Журналісти, які досліджували діяльність цього ресурсу, наводили й розцінки: від 2 500 до 40 000 гривень за “послуги”. Парадоксально, що саме це видання дозволяє собі звинувачувати інших у корупції.

Окремі випадки порушень журналістської етики стали предметом уваги правозахисників. 368.media публікувало матеріали, в яких людей називали злочинцями без вироку суду, у тому числі військовослужбовців ЗСУ. Це викликало обурення «Детектор медіа» та численні позови про захист честі, гідності та репутації. У судах як відповідачі неодноразово фігурували саме Шпильовий і Корнишев.

Щодо особистості Дениса Корнишева також чимало питань. Він позиціонує себе як автор «Радіо Свобода», однак у реальності мав стосунок лише як стажер у 2014 році. До того працював на одеському 7 каналі, що належить скандальному забудовнику Аднану Ківану — фігурі з сумнівною репутацією та зв’язками з Сергієм Ківаловим.

Жодних офіційних підтверджень того, що Корнишев є власником «антикорупційного порталу», немає. Скоріш за все, він виконує роль медійного «кілера», який пише анонімні матеріали, веде перемовини та вимагає гроші за зняття компромату. У випадку відмови — запускає нові фейки, часто з обвинуваченнями у співпраці з Росією.

Показовим є те, що після хвилі критики Корнишев заявив, нібито не має стосунку до 368.media та залишив проєкт у 2017 році. Але саме його ім’я фігурує у позовах як відповідального за контент. Ці спроби дистанціюватися виглядають не як захист істини, а як черговий етап зачистки репутації — особливо після викриттів, пов’язаних зі Злочевським.

Останні новини