Події

Компанія Fire Point, яка постачає дрони та ракети «Фламінго» для потреб української армії, опинилася в центрі нового скандалу після оприлюднення даних про її непрямі зв’язки з особами, причетними до гучної справи «Міндічгейт». Видання «Слідство Інфо» повідомляє, що ці відомості ґрунтуються на свідченнях співвласника компанії Дениса Штілермана, який підтвердив наявність контактів з особами, пов’язаними з фігурантами кримінальної справи проти «Енергоатому».

За словами Штілермана, його «особистим банкіром» свого часу був Михайло Цукерман — брат Олександра Цукермана, який фігурує на «плівках Міндіча» як партнер головного підозрюваного у зазначеній справі. Олександр Цукерман наразі перебуває в розшуку, що підсилює суспільний резонанс навколо компанії Fire Point. Водночас Штілерман наголошує, що особисто не мав жодних контактів із Михайлом Цукерманом у професійному чи фінансовому контексті, а їхня взаємодія обмежувалася виключно банківськими операціями, які він не контролював.

Ще один фігурант «плівок Міндіча» — Ігор Фурсенко, відомий під позивним «Рьошик», — працював у Fire Point на посаді адміністратора. Нині він перебуває під арештом. Штілерман підтвердив, що Фурсенко допоміг його родині виїхати з Росії, що, зі свого боку, викликало підозри щодо можливого російського громадянства бізнесмена.

За даними НАБУ, Фурсенко міг брати участь у фінансових операціях, пов’язаних із відмиванням коштів у схемах «Енергоатому». На «плівках» він згадує, що йому складно переносити в руках 1,6 млн доларів. Про його зв’язок з компанією Fire Point раніше говорив і народний депутат Олексій Гончаренко.

Штілерман також підтвердив, що Fire Point фігурує у розслідуванні НАБУ щодо можливого завищення цін під час закупівлі дронів для Держспецзв’язку. У низці інтерв’ю він називав себе головним розробником ракети «Фламінго».

Журналісти наголошують, що «Фламінго» — це та сама ракета, яку Fire Point і президент Володимир Зеленський презентували як ударну зброю, здатну долати до 3000 кілометрів з тонною вибухівки, перевершуючи ефективність «Томагавків». Однак на практиці ракета не стала серійною, а з фронту надходять повідомлення про її низьку ефективність і вразливість до російських систем ППО, зокрема «Панцирів».

Журналіст Юрій Ніколов заявив, що українські дрони й ракети Fire Point не завдали очікуваних збитків російській нафтопереробній інфраструктурі, що дозволило Кремлю повністю відновити не лише власне виробництво пального, а й експорт. За його словами, проєкт «Фламінго» виявився експериментальним і не довів свою ефективність.

Богдан Мірошниченко, посилаючись на представників Генерального штабу, підтвердив, що «Фламінго» не має доведеної бойової результативності.

Раніше ЗМІ повідомляли, що справжнім власником Fire Point може бути бізнесмен Тимур Міндіч, близький до президента Зеленського та головний підозрюваний у справі «Енергоатому». У компанії офіційно заперечують будь-який зв’язок із Міндічем.

У Полтаві посилюється протистояння між міською владою та підприємцем Олександром Нестулею, який розпочав масштабне облаштування рекреаційної зони під назвою «Мальдіви» у мікрорайоні Вакуленці. Ініціатор проєкту, відомий також як керівник пляжу «Гаваї», проводить активні роботи з розчищення території — вирівнює ґрунт, видаляє чагарники та спилює дерева, прагнучи перетворити цю місцевість на сучасний відпочинковий майданчик. Проте втручання у природний ландшафт викликало хвилю обурення серед місцевих мешканців і посадовців, адже частина робіт здійснюється без оформлених дозвільних документів.

За інформацією Полтавської міської ради, офіційних дозволів на видалення зелених насаджень у цій зоні немає. Управління житлово-комунального господарства наголошує, що чинний порядок передбачає чітку процедуру: подання відповідної заяви, виїзд спеціальної комісії, обстеження території та оформлення всіх рішень у встановленому порядку. Лише після цього підприємець може законно розпочинати роботи зі зміни ландшафту. У випадку з «Мальдівами», за словами чиновників, жоден із цих етапів не був виконаний.

Договір на оренду пляжу «Мальдіви» уклала підприємиця Тетяна Нестуля 2 жовтня 2025 року. Сума оренди складає 330 тисяч гривень на рік, термін дії — п’ять років. Метою робіт є підготовка пляжу до наступного купального сезону, однак незаконне видалення дерев викликало зауваження міської ради та громадськості.

Міська влада наголосила на необхідності дотримання процедур видалення зелених насаджень і попередила про можливі наслідки для порушників.

У столиці Російської Федерації оголосили суворий вирок спортсменці Юлії Лемещенко, яку московський суд визнав винною за звинуваченнями в державній зраді та підготовці теракту. Жінку засудили до 19 років позбавлення волі, що стало одним із найгучніших вироків, винесених у межах сучасної репресивної практики російських силових структур. Формальні формулювання обвинувачення традиційно поєднують звичні для РФ тези про «підривну діяльність», «загрозу безпеці» та можливе співробітництво з іноземними структурами, хоча об’єктивність доказової бази й надалі викликає численні запитання.

За версією російського слідства, у жовтні 2024 року Лемещенко нібито здійснила підрив опор лінії електропередач у Санкт-Петербурзі, що подано як спробу дестабілізувати роботу критичної інфраструктури. Окрім цього, її звинуватили у «стеженні» за командиром авіабази у Воронежі, полковником Олексієм Лободою, якого російська пропаганда пов’язує з авіаударами по українських містах. Слідчі повідомили про зібрані «матеріали», однак самі докази традиційно залишилися недоступними для незалежних адвокатів і правозахисників, що є звичною практикою в подібних політично забарвлених провадженнях.

Під час судового процесу Лемещенко не заперечувала факт подій, проте не визнала провину та заявила, що не кається у своїх вчинках.

Відомо, що у 2014 році Юлія переїхала з Воронежа до Харкова. В Україні вона займалася паверліфтингом і у 2021 році стала чемпіонкою України в цьому виді спорту.

Судове рішення викликало резонанс серед спортивної спільноти та правозахисників, які вказують на політичний характер справи та жорсткі санкції проти громадян України на території РФ.

22 листопада православні віряни згадують апостола Филимона — учня святого апостола Павла, який увійшов в історію раннього християнства як один із найвідданіших проповідників віри та підтримувач перших християнських громад у Малій Азії. У народній традиції ця дата відома під назвою Зимовказ, адже саме в цей день люди споконвіків намагалися розгледіти в природі підказки про те, якою буде прийдешня зима. Старші покоління уважно стежили за погодою: якщо 22 листопада було холодно й вітряно, очікували тривалих морозів, а якщо наступала відлига — зима обіцяла бути м’якішою та нестійкою.

Апостол Филимон, за переказами, походив із заможної родини міста Колоси й був відомий гостинністю та відкритістю до нового вчення. Прийнявши християнство, він надав свій дім для перших зібрань віруючих, фактично перетворивши його на одну з ранніх домашніх церков. Його життя позначене низкою важливих подій, серед яких особливо виділяється історія навернення раба Онисима — людини, що втекла від господаря та випадково зустріла апостола Павла. Саме Павло, перебуваючи в ув’язненні, звернувся до Филимона з листом, у якому просив прийняти Онисима не як раба, а як брата у Христі, чим підкреслив духовну рівність всіх людей.

У народі вважалося, що цей день має особливу енергетику, тож існували певні заборони:• не виконували важку фізичну роботу, щоб не накликати втому та хвороби;• не вирушали в далеку дорогу — побоювалися заблудитися чи потрапити в неприємності;• не позичали гроші, аби не «віддати» власний добробут.

Люди уважно спостерігали за погодою цього дня, вважаючи її точним передвісником зими:• морозний день — до ранніх і тривалих холодів;• тепло й мокро — до м’якої, пізньої зими;• ранкова паморозь — до ясних і холодних найближчих днів;• низькі сірі хмари — до швидкого погіршення погоди та ймовірних снігопадів.

Для багатьох українських регіонів Зимовказ був важливою точкою відліку: після 22 листопада, за повір’ям, «стає» справжня зима, і природа починає готуватися до затяжного періоду холодів.

Після того як 11 липня 2024 року в Україні набула чинності заборона на ароматизовані рідини та низку типів електронних сигарет, більшість компаній була змушена кардинально переглянути свою діяльність. Проте мережа UVAPE виявилася одним із небагатьох гравців ринку, які фактично проігнорували нові норми. Понад пів року після ухвалених змін її торгові точки в різних містах країни продовжують відкрито пропонувати покупцям продукцію, що прямо підпадає під заборону.

За даними учасників ринку, схема, за якою працює UVAPE, нагадує добре налагоджену систему обходу законодавства. Продаж здійснюється через десятки магазинів, що формально належать різним юридичним особам — компаніям «СОТ НЕТВОРКІНГ», «ФРЕЙТІС» та «ТИСА-ЕНЕРДЖІ ГРУП». Така структура створює враження розподіленої відповідальності, однак співрозмовники, знайомі з роботою мережі, запевняють: усі бізнес-процеси фактично координуються з єдиного центру.

За словами джерел у галузі, головною запорукою успіху цього бізнесу є політичний дах. Частина ключових фігурантів має зв’язок із народним депутатом від «Слуги народу» Анатолієм Костюхом, який, за інформацією декількох учасників ринку, забезпечує стабільне прикриття структури від перевірок і санкцій. Саме тому UVAPE продовжує працювати навіть після масових обшуків, які правоохоронці провели у понад 40 локаціях по всій країні.

Під час слідчих дій силовики виявили виробничі цехи та склади, вилучили сім виробничих ліній, компоненти та готову продукцію загальною вартістю понад 1 млн євро. Однак навіть такі масштаби не зупинили діяльність мережі: магазини продовжують торгувати ароматизованими рідинами, які офіційно перебувають під забороною.

Особливу роль у схемі відіграє компанія «ТИСА-ЕНЕРДЖІ ГРУП», яка фігурує у кримінальному провадженні щодо контрабанди майже 225 тисяч електронних сигарет. Саме через неї, за даними слідства, проходили великі партії пристроїв, які потім розповсюджувалися через точки UVAPE.

Для уникнення податків і акцизних платежів використовується розгалужена мережа «фірм-прокладок». Через них проходять фіктивні операції з метою створення податкового кредиту, приховування реальних обсягів продукції та заниження розміру платежів до бюджету. Частина магазинів працює за адресами, які не відповідають виданим ліцензіям, а продаж рідин супроводжується популярною схемою «подарунків»: покупцеві нібито дарують флакон із нікотином, який не проходить через касу й не фіксується у звітності.

Не реагують і контролюючі органи. Перевірки не відбуваються або залишаються формальними, що свідчить про наявність зовнішнього впливу. Учасники ринку відверто говорять: без політичного прикриття народного депутата Анатолія Костюха мережа UVAPE не змогла б працювати в таких масштабах після введення заборони.

Таким чином UVAPE не просто зберегла свої позиції на ринку, а фактично монополізувала продаж ароматизованих рідин, витіснивши більшість конкурентів, які не змогли працювати в умовах посилення регулювання. Нелегальний сегмент, підживлений контрабандою та податковими схемами, продовжує рости — і все це відбувається в той час, коли держава офіційно бореться за зменшення нікотинової залежності серед молоді.

Генеральна прокуратура України ініціювала судовий процес із метою повернення державі земельної ділянки площею 14,5 га на вулиці Обухівській у Святошинському районі Києва. За даними правоохоронців, ця земля, що належить Інституту рибного господарства НААН України, використовувалася не за своїм прямим призначенням: замість створення ставків для вирощування риби розпочали підготовчі роботи для житлової забудови. Планувалося реалізувати проєкт через компанію «Акцепт Логистик Груп», яку пов’язують із бізнесвумен Владиславою Молчановою.

Правоохоронці наголошують, що невиконання цільового призначення державної землі завдало потенційних збитків суспільству, оскільки ділянка мала слугувати для розвитку науково-дослідних і виробничих потреб у сфері аквакультури. Натомість її передача під комерційний житловий проєкт ставить під загрозу не лише законність використання землі, а й стратегічні плани розвитку галузі рибного господарства.

Правоохоронці наголошують, що при первинній реєстрації у 2001 році категорія земель водогосподарського призначення не була внесена до кадастру, а у 2009 році інститут уклав договір із «Акцепт Логистик Груп», дозволивши компанії готувати територію під будущє котеджне містечко. За даними прокуратури, ставки на ділянці були засипані, територію вирівняно, а далі землю незаконно віднесли до категорії «землі житлової та громадської забудови», хоча уповноважений орган не приймав рішення про зміну її цільового призначення.

У жовтні прокуратура подала позов і вже домоглася забезпечення позову: суд тимчасово заборонив будь-які будівельні та підготовчі роботи на ділянці площею 14,5 га та передачу обох ділянок третім особам. Це має запобігти повторній реєстрації землі або початку активного будівництва до завершення процесу.

Адвокат і правозахисник Олександр Дядюк наголошує, що інститут не мав права самостійно укладати такі угоди, оскільки розпорядником державних земель у Києві є КМДА, а нині — КМВА. Він зазначив, що у разі перемоги прокуратури наступним кроком стане оскарження договору про забудову. Дядюк намагався долучитися до справи як третя особа від благодійної організації «КЕКЦ», однак суддя Сергій Турчин відмовив. Адвокат стверджує, що «справу хочуть провести тихо», але додає, що у прокуратури є шанси на успіх.

Свої сумніви щодо розгляду справи у першій інстанції він аргументує попередніми рішеннями цього ж судді, зокрема у справі про повернення громаді Києва земель біля озера Вирлиця. Тоді суд першої інстанції також відмовив прокуратурі, але рішення вдалося переграти в апеляційній та касаційній інстанціях.

Передісторія цієї земельної ділянки має понад 20 років. У 2006 році інститут уклав договір участі у забудові з компанією «Нове місто», яка згодом передала свої права «Акцепт Логистик Груп». Компанія отримала дозволи на підготовчі та будівельні роботи ще у 2010–2012 роках, але проєкт так і не реалізували. У 2016 році Нацполіція відкрила кримінальне провадження через можливу незаконну забудову земель водного фонду, але у 2021 році справа була закрита «через відсутність складу злочину». Суди першої та апеляційної інстанцій тоді дійшли висновку, що будівництво не суперечить цільовому призначенню ділянки.

Попри це, новий позов прокуратури ґрунтується на тому, що земельна категорія була змінена неправомірно, а інститут фактично позбавив державу водного фонду, знищивши гідротехнічні споруди, ставки та порушивши умови користування землею. Правоохоронці також зауважують, що водні об’єкти не могли бути приватизовані чи передані в оренду.

ТОВ «Акцепт Логистик Груп» пов’язують із девелоперськими групами «BT INVEST» та «Stolitsa Group», які контролюють значні активи у сфері нерухомості та роздрібної торгівлі. Владислава Молчанова, ключова фігура групи, раніше була співвласницею компанії «Нове місто», першого інвестора забудови на Обухівській. Її бізнес неодноразово фігурував у скандальних земельних історіях, зокрема у справі про 18 га ринку «Столичний», де НАБУ та САП повідомили про підозри за фактом можливої незаконної приватизації землі.

Схожі конфлікти виникають і щодо земель інших наукових установ, зокрема НАН України, чиї ділянки у Голосіївському районі також подаються під забудову приватним компаніям, що викликає судові суперечки та протести громади. Дядюк наголошує, що державні наукові установи фактично перетворилися на операторів із розпорядження землею, а інвестиційні угоди укладаються у непрозорий спосіб, нерідко без конкурсів та без погоджень Кабміну.

Доля ділянки 14,5 га на вул. Обухівській тепер залежить від суду. Якщо прокуратура доведе незаконність зміни цільового призначення та перевищення повноважень інститутом, земля може бути повернута у відання держави.

У Дніпровському районі Києва стався інцидент із проявом вандалізму: невідомий чоловік пошкодив припаркований автомобіль, вилізши на його дах та розбивши лобове скло. Про подію повідомила столична поліція після звернення місцевої мешканки, яка стала свідком інциденту. За її словами, зловмисник не лише стрибав по автомобілю, а й завдав серйозних пошкоджень: відірвав дзеркало, спустив шини та залишив помітні сліди на кузові.

Подія сталася у дворі житлового будинку на вулиці Ентузіастів, де автомобілі мешканців зазвичай паркуються у безпечному подвір’ї. Поліція оперативно виїхала на місце, опитала свідків та зафіксувала пошкодження, розпочавши досудове розслідування за статтею Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за умисне пошкодження майна. За попередньою інформацією, мотиви правопорушника наразі встановлюються, а також перевіряються можливі відеозаписи з камер спостереження поблизу місця події.

На місце оперативно прибула слідчо-оперативна група Дніпровського управління поліції. Як розповів заступник начальника відділу поліції Вадим Болото, протягом години патрулі розшукали та затримали правопорушника відповідно до ст. 298-2 КПК України.

Затриманим виявився 21-річний киянин. За інформацією поліції, чоловік перебував у стані алкогольного сп’яніння і пояснив, що «не контролював себе через надмірне вживання алкоголю».

Дізнавачі вже оголосили молодику підозру за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України — грубе порушення громадського порядку. За такі дії йому загрожує обмеження волі на строк до п’яти років.