П’ятниця, 23 Січня, 2026

Події

Хабарництво в Тернополі: Викрито голову військово-лікарської комісії

У Тернополі співробітники правоохоронних органів затримали голову військово-лікарської комісії (ВЛК), який вимагав хабар від військовослужбовця за фальсифікацію медичного діагнозу. Як стало відомо, лікар-кардіолог, який очолює позаштатну постійну ВЛК при територіальному центрі комплектування, вимагав від пацієнта від 500 до 1000 доларів США за внесення в медичну документацію фейкового кардіологічного діагнозу, що дозволяло б йому отримати групу інвалідності та відстрочку від служби.

Правоохоронці повідомили, що військовослужбовець перебував на стаціонарному лікуванні, і лікар запропонував йому змінити висновки, на основі яких можна було б оформити інвалідність. Така маніпуляція з медичними документами дозволяла уникнути військової служби, що є серйозним правопорушенням. Зловмисник мав намір незаконно отримати значну суму грошей за виконання такої послуги.

Затримання відбулося після передачі першої частини хабаря – 500 доларів. Правоохоронці повідомили затриманому про підозру за ч. 4 ст. 368-4 ККУ (одержання неправомірної вигоди особою, яка надає публічні послуги, поєднане з вимаганням). Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, конфіскацію майна та заборону обіймати певні посади на строк до трьох років.

Слідство триває, правоохоронці перевіряють можливу причетність інших осіб до корупційної схеми та масштабів правопорушення.

Судовий процес проти організованої групи, що займалася незаконними порубками лісу в Тернопільській області

Прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури Тернопільської області завершили розслідування та скерували до суду обвинувальний акт щодо шести осіб, серед яких двоє посадовців філії ДП «Ліси України». Вони обвинувачуються в участі в організованій групі, яка займалася незаконними порубками лісу, перевезенням, зберіганням та збутом незаконно зрубаних дерев. Це правопорушення підпадає під ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу України, що передбачає серйозні покарання за такі злочини.

За даними слідства, місцевий житель організував нелегальний бізнес із продажу деревини, до якого залучив кількох знайомих, серед яких були посадовці, що несли відповідальність за охорону лісових ресурсів. Ці посадовці, порушуючи свої обов’язки, надавали інформацію про місця, де можна проводити незаконні порубки, а також допомагали у «прикритті» злочинної діяльності. Зловмисники здійснювали порубки у заборонених для цього зонах, а потім транспортували та продавали деревину, значно завдаючи шкоди екології та порушуючи закони охорони природних ресурсів.

Упродовж квітня–серпня 2024 року «чорні лісоруби» вирубали майже 100 дубів на території філії. Незаконна вирубка дерев завдала довкіллю збитків на понад 3,4 мільйона гривень.

Розслідування здійснювали слідчі СУ ГУНП у Тернопільській області. Судовий розгляд цієї справи дозволить встановити усі обставини незаконного бізнесу та притягнути винних до відповідальності.

Викриття масштабної схеми розкрадання коштів через фіктивний імпорт дронів

Посадові особи Державної митної служби України та Національного банку, серед яких т.в.о. голови митниці Сергій Звягінцев та заступник голови НБУ Дмитро Олійник, опинилися у центрі гучного скандалу. За матеріалами розслідування, вони можуть бути причетні до організованої схеми розкрадання коштів, яка діяла через фіктивний імпорт безпілотних літальних апаратів.

За даними слідчих органів, до оборудки були залучені також керівники окремих регіональних митниць. Учасники групи створили розгалужену мережу компаній-«одноденок», через які здійснювалося документальне оформлення нібито імпорту дронів. Серед таких фірм фігурують ТОВ «Буллет», ТОВ «Експорт Мастер», ТОВ «Анвер Торг», ТОВ «Асконіпром», ТОВ «Промофлай», ТОВ «Спецприлад» та інші юридичні особи, зареєстровані на підставних осіб і фактично не ведучі господарської діяльності.

Схема має подвійний ефект: держава втрачає мільярди гривень, а Збройні Сили України не отримують критично необхідні для фронту дрони, що знижує боєздатність армії та ставить під загрозу життя військових. У той же час посадовці та банкіри збагачуються під прикриттям війни.

У зв’язку з цим до компетентних органів подано скаргу з вимогою провести повну перевірку діяльності Державної митної служби, Національного банку та залучених банків, встановити факти фіктивного імпорту та незаконного виведення коштів і притягнути винних до кримінальної відповідальності.

Окремо громадськість вимагає публічних пояснень від Сергія Звягінцева та голови НБУ Андрія Пишного щодо використання схем фіктивного імпорту та заходів з їх припинення, які мають критичне значення для обороноздатності України під час війни.

Статки екскерівника інституту судових експертиз: майно та доходи, що не співпадають

Колишній директор Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Сергій Розумний опинився в центрі суспільної уваги через невідповідність між офіційними доходами та реальним стилем життя його родини. У 2024 році його офіційна заробітна плата складала близько 50 тисяч гривень на місяць, проте оприлюднені відомості свідчать про значно більші фінансові можливості.

Родина Розумного є власником двох квартир у столиці, ринкова вартість яких перевищує 5 мільйонів гривень. Крім того, на них зареєстровано кілька об’єктів нерухомості в інших регіонах України. Додаткову увагу привертає колекція швейцарських годинників Rolex, оцінена більш ніж у 125 тисяч євро, а також придбаний у 2024 році новий автомобіль Porsche Cayenne. Окремо джерела повідомляють про наявність у сім’ї значних сум готівкових коштів — мова йде про мільйони гривень.

Через підконтрольні юридичні та фізичні особи, зокрема ГО «Громадська ініціатива розумних рішень», здійснювалося виведення бюджетних коштів та їхнє відмивання за допомогою фіктивних операцій і конвертації у готівку. Ця діяльність відбувалася за мовчазної згоди керівництва Міністерства юстиції та НАЗК, які досі не відреагували на сигнали про невідповідність задекларованих доходів і майна.

Відсутність належного контролю ставить під сумнів ефективність роботи антикорупційних органів і їхню спроможність протидіяти чиновницькій безкарності, створюючи ризики для державного бюджету та довіри громадян.

Масштабна корупційна схема у сфері реєстрації нерухомості на Харківщині

У Харківській області правоохоронці викрили масштабну схему маніпуляцій із реєстрами нерухомості, яка діяла протягом кількох років та дозволяла незаконно змінювати характеристики об’єктів. Завдяки цим махінаціям недобросовісні власники отримували можливість штучно збільшувати площі приміщень, змінювати їхнє функціональне призначення й оформлювати незавершене будівництво як готове житло, уникаючи офіційних дозволів і перевірок.

Розслідування показало, що в селищі Пісочин об’єкт незавершеного будівництва площею понад 500 квадратних метрів був зареєстрований як повністю завершений будинок, після чого його площа «зросла» до 728 квадратів. У Харкові на вулиці Кандаурова невелика квартира площею 26,5 квадратних метрів у документах перетворилася на трикімнатне житло площею 75 квадратів. Ще один приклад стосується гуртожитку на Харківському шосе, площа якого становила майже 6 тисяч квадратних метрів, але в реєстрах він «перетворився» на інший об’єкт із зовсім іншим призначенням.

Керує схемою адвокат Валентин Мельник, використовуючи зв’язки у Міністерстві юстиції. До змови залучені високопосадовці відомства: В’ячеслав Хардіков, Ірина Свистун та Дмитро Волик, начальник відділу нотаріату у Харківській області та кум Мельника. Під його контролем працюють реєстратори, формально при місцевих радах, але фактично — в офісі на вулиці Сумській, 96.

До операцій із підробки реєстрів залучені також Сергій Зоткін, Олег Жбадинський, Ігор Тесленко та Ірина Романюк. Вони вносять зміни до реєстрів, легалізуючи збільшення площ або зміну призначення об’єктів.

Незважаючи на десятки скарг і рішення судів, які зобов’язували ДБР, СБУ та БЕБ відкрити провадження, деякі дії залишаються невиконаними, що свідчить про саботаж правоохоронних органів. Міністр юстиції Галущенко поки що ігнорує викриття, фактично покриваючи схему.

Кандидат на посаду голови Державної судової адміністрації: що відомо про майно та родину Олександра Завадецького

Колишній директор департаменту Національного банку України з реєстраційних питань і ліцензування Олександр Завадецький подав документи на участь у конкурсі на посаду голови Державної судової адміністрації. Журналісти, проаналізувавши його декларацію, з’ясували, якими статками володіє кандидат та якою є майнова ситуація його родини.

У декларації зазначено, що сім’я Завадецького складається з дружини Галини та трьох дітей – Єлизавети, Марії та Павла. Усі вони зареєстровані у селі Нове Боярської громади Київської області. Серед об’єктів, задекларованих родиною, є житлова та нежитлова нерухомість, земельні ділянки, а також транспортні засоби.

Завадецький задекларував три об’єкти нерухомості загальною вартістю понад 4,2 млн грн:

земельну ділянку площею 800 м² у с. Нове (201 тис. грн),

житловий будинок площею 167,3 м² у цьому ж селі (1,3 млн грн),

квартиру в Києві площею 55,4 м² (2,76 млн грн).

Серед коштовностей – два люксові годинники: Vacheron Constantin з білого золота та Rolex зі сталі та жовтого золота. Обидва були придбані ще до запровадження електронного декларування.

У автопарку юриста – Infiniti QX80 2015 року випуску, вартістю 2,5 млн грн на момент придбання.

Також Завадецький володіє корпоративними правами:

100% у ТОВ “Бюро проєктів ’Сфера’”,

100% в Адвокатському бюро “Офіс Олександра Завадецького”,

пакетом акцій ВАТ “Корюківська фабрика технічних паперів”.

Його сім’я у 2024 році задекларувала 828 тис. грн доходу, отриманого виключно у вигляді дивідендів від адвокатського бюро.

З грошових активів вказано 487 тис. грн готівкою та 16,5 тис. доларів на банківських рахунках.

Таким чином, кандидат на посаду голови ДСА демонструє чималі активи та стабільний дохід від приватної юридичної практики.

НАБУ та САП викрили суддю у можливому незаконному збагаченні

Національне антикорупційне бюро спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повідомили про викриття судді з Києва, яку підозрюють у незаконному збагаченні та внесенні неправдивих даних до офіційних документів. За даними слідчих, йдеться про суттєві розбіжності між задекларованими доходами та реальним майновим станом посадовиці.

Слідство встановило, що суддя не внесла до декларацій інформацію про значну частину майна та фінансових активів. Це може свідчити про спробу приховати реальні джерела походження коштів, а також про порушення законодавчих вимог щодо прозорості та підзвітності осіб, які займають відповідальне становище в державі.

При цьому у деклараціях за 2021–2024 роки суддя вказала значно меншу вартість майна, занизивши її більш ніж на 16 мільйонів гривень.

Її дії кваліфіковано за статтею 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) та частиною 2 статті 366-2 (декларування недостовірної інформації).

Важливі новини