Політика

Президентка Єврокомісії, Урсула фон дер Ляєн, під час пресконференції у столиці оголосила про важливий крок у зміцненні оборонних зусиль України та інтеграції її у європейські оборонні програми. Нова стратегія оборонної промисловості, розроблена Єврокомісією, буде сприяти підтримці та розвитку оборонних потенціалів країни. Планується створення інноваційного Оборонного офісу у Києві, що сприятиме активній співпраці між Україною та Європейським союзом у сфері оборони та безпеки. Цей крок свідчить про готовність ЄС підтримувати Україну у важливих питаннях національної безпеки та визнання внеску українських військових у забезпеченні міжнародної стабільності. Прибуття прем'єр-міністрів Італії, Канади, Бельгії та колишнього прем'єр-міністра Великої Британії до Києва, щоб висловити солідарність з Україною у другу річницю російського вторгнення, підкреслює важливість підтримки українського народу у боротьбі за свою незалежність та територіальну цілісність.

Україна відзначає позитивний крок у напрямку зміцнення своєї оборонної сфери та інтеграції у європейські оборонні програми. Оголошена президенткою Єврокомісії нова стратегія оборонної промисловості та створення Оборонного офісу у Києві свідчить про важливий крок у розвитку співпраці між Україною та Європейським союзом у сфері оборони та безпеки. Прибуття представників країн ЄС до Києва у знак солідарності з Україною у другу річницю російського вторгнення підкреслює підтримку міжнародного співтовариства у боротьбі за незалежність та територіальну цілісність України.

Україна готується до нового контрнаступу: пріоритет – оборона

Президент України Володимир Зеленський підкреслив важливість оборони та готовності до нових військових операцій під час інтерв’ю для Fox News. За його словами, безпека військових – це основний пріоритет, оскільки втрати серед військових загрожують всій обороні. Зеленський також зазначив про готовність до дій у Чорному морі та підготовку сюрпризів для Росії, наголосивши на важливості захисту півдня та сходу, де концентрується значна кількість російських військ. Президент закликав до посилення систем ППО Patriot та інших засобів оборони. Водночас він підкреслив необхідність концентруватися на сучасному контексті, уникнувши згадування минулих подій. Щодо успішності контрнаступу в майбутньому, Зеленський відзначив, що вона залежить від різних чинників та поточного контексту. Раніше українські війська провели успішний контрнаступ, звільнивши ряд населених пунктів на сході та півдні країни. Проте зараз російські війська активізували свої атаки, взявши під контроль Авдіївку та збільшивши активність в інших районах. Зеленський підкреслив, що для Росії захоплення Авдіївки є значним досягненням за 9 місяців війни. Керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов вважає, що у Росії недостатньо сил для захоплення Луганської та Донецької областей.

Українські війська готуються до нового контрнаступу та військових операцій, зокрема в обороні країни бере участь велика кількість російських військ. Президент Зеленський підкреслив важливість захисту життя військових та заявив про готовність України здійснювати дії у Чорному морі та приготування сюрпризів для Росії. Крім того, Зеленський висловив необхідність посилення оборонних систем та закликав зосередитися на сучасному контексті, уникнувши згадування минулих подій. Також було зауважено, що успіх контрнаступу в майбутньому залежатиме від різних факторів, і російські війська продовжують інтенсифікувати свої атаки на різних фронтах.

У контексті згаданого тексту видається доречним заголовок: "Таємниця Микити Батюка: хто він насправді?"

Дивовижний світ шоу-бізнесу та політики не рідко приховує в собі інтриги та таємниці, які, на перший погляд, можуть залишатися невидимими для загального глобального споглядання. Однак, велика увага прикута до особистості Микити Батюка, чоловіка, який, здається, витримується у підземеллях таємничих образів, не втрачаючи своєї індивідуальності.

Формулювання "чоловік найкращої подруги дружини депутата Тищенка" створює враження, ніби ця особа, хоч і з'являється відтінком у житті багатої та впливової родини, залишається непомітною та неіменованою. Чи не цікаво, чому цей чоловік, з яким пов'язана велика частина життя родини Тищенка, лишається таким загадковим інкогніто для широкої громадськості?

Початок розслідування почався з того, що відомості про Микиту Батюка з'явилися у публічному просторі завдяки посту в популярному каналі у Telegram. За ствердженнями цього поста, Микита Батюк, будучи кумом Миколи Тищенка, відігравав неабияку роль у забезпеченні себе імунітетом від мобілізації та свободою переміщення навколо світу, в той час коли його батьківщина переживала складні часи війни. Ця ситуація викликала багато запитань та сумнівів у громадськості, особливо в умовах загострення конфлікту на сході країни.

Однак, далі виявилося, що Микита Батюк, здавалося б, провідний герой цієї історії, навіть залишається майже анонімним, не з'являючись на публіці під своїм ім'ям чи прізвищем. Супроводжуючи свою дружину, Алісу Хомер, він активно займається соціальними мережами, демонструючи свій життєвий стиль, але залишаючись практично невидимим на загальному фоні гучних подій, пов'язаних з родиною Тищенка.

Таким чином, особа Микити Батюка стає предметом пильної уваги для розуміння та розгадування, а його таємничий статус лише підсилює загадковість його образу.

Залишити життєві суперечності в боку і поглянути на суть справи — ось мета нашого дослідження. У світі, де кожен крок ретельно стежиться та аналізується, розглядаємо образи та поступки осіб, що вибирають життя в епоху загострених конфліктів та соціальних нерівностей.

Алла Барановська та Микола Тищенко — імена, які зазвичай асоціюються з грандіозними проектами, суспільно значимими заходами та благодійною діяльністю. Проте, за ширмою блискучих заходів та благородних ініціатив ховаються тіні сумнівних фінансових маніпуляцій та моральних контрастів.

Сестри Алла Барановська та Аліса Гомер, які відомі своєю активною участю у благодійних акціях та елітному світі розваг, розмахують гаслами про життя на повну котушку, не зважаючи на складні реалії війни в Україні. Їхні фінансові можливості та статус укладаються у величезний контраст зі стражданням та потребами тих, хто зазнає наслідки війни.

Однак, поглянувши глибше, ми виявили одну з головних постатей у цьому пазлі — Микиту Батюка. Його розкішний спосіб життя, який здавалося б надто розкішний для світу, де триває війна, стає більш зрозумілим, коли розглядаєш його сімейне походження. Володимир Миколайович Батюк, батько Микити, є видатною постаттю у промисловому житті так званої "ДНР". Це пояснює розкішне життя сина та його здатність допомагати родичам у складних часах.

Таким чином, сцена на якій грають герої цієї історії, виявляється багатошаровою та неоднозначною, а їхні вчинки — не тільки віддзеркаленням їхньої індивідуальності, а й свідомим вибором у мережі складних взаємозв'язків суспільства та особистих інтересів.

Виявляється, що Микола Тищенко, відомий своєю активною громадянською позицією та публічними виступами на підтримку України, знаходиться у дещо суперечливій ситуації. З одного боку, його звинувачують у прийнятті "кривавих" грошей, що порушує його образ як патріота, а з іншого боку, він продовжує демонструвати свою лояльність країні.

Цікаве та важливе питання виникає: яким чином син Миколи Тищенка, який є сином відомого зрадника України, може уникнути служби в армії? Чи існує спеціальна процедура або автоматичне звільнення для нього? Було б корисно почути коментарі самого Тищенка на цей рахунок, адже він спілкується зі своїм сином уже протягом восьми років.

Ця ситуація відкриває ряд складних питань про моральність, патріотизм та відповідальність перед країною. На перший погляд, здається, що відносини між батьком і сином можуть бути сильними, але чи може це виправдати обставини, що стосуються обох осіб у контексті військової служби та публічної діяльності?

У висновках можна зазначити наступне:

• Стаття викликає серйозні питання щодо моральних та етичних аспектів поведінки відомих осіб, зокрема Миколи Тищенка, який, з одного боку, демонструє лояльність Україні, а з іншого — може мати зв'язки з особами, чиї дії викликають сумніви щодо підтримки суверенітету та безпеки країни.

• Питання про те, яким чином син Миколи Тищенка може уникнути служби в армії, виходить далеко за межі особистої сфери, адже воєнний обов'язок є важливою складовою громадянської відповідальності.

• Ця ситуація свідчить про потребу в більш прозорих та чітких правилах щодо військової служби та конфлікту інтересів для осіб, які займають впливові посади чи мають значний вплив у громадському житті.

Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт № 10313, який передбачає введення обмежень на поширення певного типу інформації військовослужбовцями. Згідно зі статтею цього законопроєкту, під назвою "Реалізація права військовослужбовців на інформацію", солдатам та офіцерам буде заборонено розголошувати у медіа, в інтернеті та інших загальнодоступних телекомунікаційних мережах певні дані, які можуть бути використані російськими окупантами для аналізу та використання. Ці обмеження охоплюють інформацію, яка дозволяє визначити місцеположення військових об'єктів, діяльність військових частин та деталі їхніх завдань.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що такі заходи спрямовані на забезпечення безпеки військовослужбовців та унеможливлення можливості використання інформації противником. Проте експерт Інституту масової інформації, Іванка Мельник, висловила занепокоєння щодо широти формулювання обмежень, передбачених у законопроєкті. Вона вважає, що таке формулювання може призвести до необґрунтованих обмежень для військовослужбовців, тоді як більш конкретна заборона була б ефективнішою. Експертка сподівається, що народні депутати під час остаточного формулювання закону врахують ці побоювання, особливо з урахуванням суспільного контролю над цим питанням.

У результаті ухвалення законопроєкту № 10313 Верховною Радою України передбачається введення обмежень щодо поширення певної інформації військовослужбовцями, з метою захисту національної безпеки. Проте існує занепокоєння щодо широти формулювання цих обмежень, оскільки вони можуть призвести до необґрунтованих обмежень особистих прав військових. Експерти закликають до уважного розгляду та уточнення формулювань, з метою забезпечення ефективності заходів без порушення основних прав особистості.

Верховна Рада України прийняла нову процедуру, яка дає змогу чоловікам та жінкам, навіть не є військовослужбовцям, стати батьками після смерті. Згідно з цим нововведенням, партнери загиблих зможуть використати їхні заморожені репродуктивні клітини для породження дитини, яка буде визнана рідною з повним спектром прав, передбачених законодавством. Депутати прийняли два документи для цього: один головний у цілому і ще один допоміжний у першому читанні. Щоб розпочати цю процедуру, потрібне затвердження обох документів та підпис президента.

Проблема можливого знищення сперми загиблих військових була вже вирішена ухваленням головного документа в цілому. Цей крок був здійснений після гучного скандалу наприкінці січня, коли стало відомо, що Рада заблокувала можливість посмертного батьківства та навіть передбачила примусову утилізацію замороженого біоматеріалу військових після їхньої загибелі. Про ці нові зміни оголосив Михайло Радуцький, голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, який був автором скандальних правок до попередньої редакції закону та обіцяв виправити ситуацію. Згідно з виступом Радуцького, Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №10448, який містить ключові нововведення.

У попередній редакції закону, після смерті військового, зберігання репродуктивних клітин припинялося, і їх мали утилізувати. Проте, в новій редакції, у разі загибелі військового (чи військової) або оголошення його померлим, репродуктивні клітини зберігаються за рахунок держави протягом трьох років. Після цього терміну вони також можуть залишатися збереженими, але вже за рахунок особи, яка була вказана померлим як розпорядником свого біоматеріалу за життя.

Революційність цього законодавчого акту полягає в тому, що вперше в Україні передбачено можливість громадянину розпорядитися своїми репродуктивними клітинами у разі своєї смерті, оголошення судом померлим або безвісти відсутнім. Ця можливість стосується будь-якого громадянина, а не тільки військовослужбовця. У випадку народження дитини відповідно до прижиттєвого розпорядження громадянина і завдяки репродуктивним технологіям, загиблий "визнається батьком чи матір'ю народженої у такий спосіб дитини". Протягом трьох місяців після введення в дію закону, уряд має прийняти додаткові норми, щоб врегулювати всі юридичні тонкощі. Водночас, закон визнає чинними заповіти та інші нотаріально посвідчені волевиявлення громадян стосовно їхнього біоматеріалу, які були укладені до прийняття цього закону.

Юристка Олена Бабич високо оцінила новий документ, щодо якого в соціальних мережах розпочався скандал у зв'язку з попереднім законом. Вона зазначила, що цим законом планується реалізувати довгочекане бажання репродуктивної спільноти – законодавчо врегулювати використання репродуктивних клітин після смерті особи, не обмежуючись лише військовослужбовцями. У першому читанні Рада також ухвалила законопроєкт № 10450 про внесення змін до Цивільного кодексу, який передбачає визнання батьківства та надання пільг таким дітям. За словами депутата Радуцького, цей закон не лише дозволяє захисникам визначати долю своїх репродуктивних клітин у разі смерті, а й надає можливість використовувати допоміжні репродуктивні технології. Він зазначив, що ця особа буде визнана батьком або матір'ю дитини, народженої за допомогою цих технологій.

У листопадовому законі, що стосується права на безкоштовне зберігання репродуктивних клітин військових, була внесена поправка, яка передбачала утилізацію біоматеріалу в разі їхньої загибелі. Це викликало гучний скандал, особливо в умовах війни, коли багато людей щодня ризикують своїм життям на фронті. Багато депутатів заявили, що ця поправка була додана на останньому етапі і не мала підтримки профільного комітету. Сам автор поправки, Радуцький, відкинув її, назвавши її неправильною та несправедливою щодо героїв та їхньої пам'яті. Він обіцяв виправити ситуацію до набуття чинності попередньої редакції закону.

Українська Верховна Рада прийняла важливі закони, які стосуються права на батьківство після смерті особи. Ці законодавчі акти передбачають можливість використання репродуктивних клітин померлих осіб для породження дітей, а також визнання їхнього батьківства. Нововведення розширюють права не лише військовослужбовців, а й всіх громадян України. Важливою є також ініціатива з внесення змін до Цивільного кодексу, яка передбачає надання пільг таким дітям. Гучний скандал, що виник під час обговорення попередньої редакції закону, свідчить про важливість цього питання для українського суспільства. Вирішення цих питань стало актуальним в умовах війни, коли багато людей щодня ризикують своїм життям на фронті. Закони забезпечують правову основу для регулювання репродуктивних прав громадян після їхньої смерті і відображають важливість захисту цих прав в умовах сучасного українського суспільства.

Володимир Зеленський віддав інтерв'ю телеканалу Fox неподалік від лінії фронту, акцентуючи на важливості української війни для американців. Порівняно з Володимиром Путіним, який раніше звертався до Fox з Кремля, Зеленський відповідав на запитання, перебуваючи на тлі зруйнованого будинку, що підкреслювало тяжкість ситуації в Україні. Це інтерв'ю вийшло на Fox News, каналі з великою аудиторією, яка переважно схильна до Республіканської партії, дозволивши Зеленському передати своє головне послання американському консервативному населенню.

Ведучий Fox News, Брет Баєр, вирушив до України з метою поставити президенту Зеленському питання, які цікавлять американців після двох років інтенсивних військових дій. Це вже не перше інтерв'ю Баєра з українським лідером: вони зустрічалися раніше як минулого, так і позаминулого року. У ході інтерв'ю Баєр запитав Зеленського, чи дивився він інтерв'ю з Путіном. Президент відповів: "У мене не було двох годин, щоб слухати марення про нас, війну і США".

За даними видання Forbes, захоплення Куп'янська наразі є головною тактичною метою Росії, що підкреслює значення візиту ведучого Fox News до цього регіону України.

Згідно з Forbes, шматочок Харківської області став би великим подарунком для Путіна до дня виборів від російської армії. Цей факт намагався викреслити Зеленський перед республіканцями, демонструючи, що війна триває, і Україна наразі не має "плану Б". Володимир Зеленський визначив діалог з США як пріоритет, оскільки Україні надзвичайно потрібна допомога для подальшого протистояння на фронті проти Росії.

З початку війни міжнародні партнери України обіцяли надати їй допомогу під загальною сумою майже 170 млрд євро. З цієї суми 40% припадає на військову підтримку, 50% на фінансову допомогу і близько 10% на гуманітарну допомогу. Допомагали 42 країни, але основним донором з 71 млрд євро стали Сполучені Штати. Адміністрація Джо Байдена вже восени звернулася до Конгресу із закликом схвалити додаткове фінансування для України.

У запропонованому пакеті на суму понад 100 млрд доларів понад 60 млрд доларів призначалося на витрати, пов’язані з війною Росії проти України. Проте це питання залишається невирішеним через опір республіканців, які спочатку вимагали пов’язати його з вирішенням внутрішніх проблем США, зокрема з посиленням контролю за південним кордоном.

Заявили, що подальша передача озброєнь загрожує безпеці самої Америки. Для заповнення вичерпаних дворічною підтримкою України запасів Пентагону необхідне ухвалення відповідного закону, навколо якого розгорілися суперечки в Капітолії.

Хоча здається, що обидві фракції у Сенаті нарешті знайшли компроміс, проблема залишається. Дональд Трамп закликав "не робити дурниць", вважаючи, що хвиля невдоволення принесе його до Білого дому на майбутніх виборах. Його послухалися прихильники в Палаті представників Конгресу.

Зеленський раніше пропонував Трампу особисто приїхати до України. У інтерв’ю Fox News він додав, що готовий разом з Трампом поїхати прямо на передову. Зеленський також обговорював плани на майбутній рік, якщо Україна не отримає фінансування від США. Він відзначив, що Росія залишається сильнішою в небі та щодо чисельності. Щодо плану “Б”, він не конкретизував, але зазначив, що Україна шукатиме альтернативні шляхи для виживання. Однак він підкреслив критичну важливість американської допомоги для захисту країни від загрози.

З погляду середньостатистичного американця, який переглянув обидва інтерв’ю – і Зеленського, і Путіна – очевидно одне: Росія закликає не звертати увагу на те, що відбувається (“Вам що, нічим зайнятися?” – питав Путін), а Україна не лише закликає уважно стежити за подіями, але ще й просить допомогти. “Не може бути різниці поглядів на цю війну, – каже Володимир Зеленський. – Є лише один ворог, і це Путін”.

“Нам потрібна зброя великої дальності, – додає Зеленський. – Ми говорили про це з конгресменами, я говорив про це з президентом Байденом. Далекобійні ракети ATACMS з дальністю до 300 кілометрів нам дуже допомогли б. Тому що це нечесна війна: наша артилерія має дальність близько 20 кілометрів, а в Росії – 40 кілометрів. Тож якщо партнери мають такі системи, чому б не надати їх Україні?”

Досі адміністрація Джо Байдена вкрай неохоче йшла на надання Україні систем озброєнь, які б дозволяли їй завдавати шкоди противнику далеко за лінією фронту, мотивуючи це побоюваннями “подальшої ескалації”. Певну кількість ракет ATACMS зі зменшеною дальністю надали після численних закликів минулої осені, але далі цього справа поки що не просунулася. Поки американська допомога застрягла на півдорозі, російські війська захопили Авдіївку – місто на Донеччині, яке вони безуспішно намагалися взяти протягом двох років. Питаючи Зеленського, Брет Баєр назвав це найбільшим досягненням Росії за останні дев’ять місяців. Чиновники, зокрема у Вашингтоні, як і багато експертів, пов’язують цей успіх російських військ із гострим дефіцитом боєприпасів в українській армії.

Росія веде боротьбу за контроль над містом Авдіївка вже з початку війни. Проходячи кілька кілометрів від міста, знаходиться дорога, яка з’єднує контрольовані Росією Донецьк, Горлівку та Луганськ. Якщо б українській армії вдалося перерізати цю дорогу, це серйозно ускладнило б логістику російських військ. Росія ж веде боротьбу за Авдіївку з метою відсунення українських військ, щоб Донецьк не потрапив під обстріл ЗСУ. Зараз Авдіївкою контролює Росія, але, як зауважив Зеленський, це не означає, що вона функціонує нормально. “Вони зруйнували все. Їхня стратегія полягає в тому, щоб зрівняти все із землею, а потім йти далі”, – сказав президент про ситуацію в Авдіївці.

Зеленський також зазначив досягнення української армії за останні два роки. “Вони окупували Харківську область, але ми контролюємо її зараз. Ми розблокували Чорне море і знищили багато кораблів російського флоту”, – сказав він.

Зеленський також відправив у відставку головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, замінивши його на генерал-полковника Олександра Сирського. Питаний про нагороду Героя України для Залужного, Зеленський сказав, що це вибір самого генерала. “Він захищав нашу націю і нашу країну, і я дуже вдячний йому за це”, – додав він.

Президент не конкретизував кількість втрат України в цій війні, але зазначив, що “десятки тисяч смертей” та “десятки тисяч дітей були депортовані”. “На одного нашого солдата, який загинув у бою, припадає п’ять російських солдатів”, – зазначив він.

“Критики можуть сказати, що ви, намагаючись залишитися при владі, не поспішаєте сісти за стіл переговорів для завершення цієї війни”, – зазначив Брет Баєр. Володимир Зеленський відповів зітханням. Тема переговорів була очікуваною. Недавно Володимир Путін у своєму інтерв’ю запевнив, що Росія “ніколи не відмовлялася від переговорів”, але унеможливлює їхнє проведення указ Зеленського про неможливість переговорів з Путіним. Олію у вогонь підливає той факт, що, якби Україна не вела б війну, вона зараз перебувала б на порозі президентських виборів. Але за законом, ухваленим задовго до президентства Зеленського, вибори у воєнний час заборонені. Це частково забороняє і Конституція. Баєр зазначив, що це турбує Захід. Для країн Заходу вибори є невід’ємним елементом демократії. І Україна, яка вважає себе частиною демократичного світу, за деякими думками, повинна була знайти спосіб провести ці вибори.

“Я справді не хотів говорити про політику, тому що те, що відбувається на війні, набагато важливіше”, – сказав Зеленський. Він знову звернувся до закону, який забороняє голосування під час війни. Але навіть якби вибори відбулися, чинному президентові не бракувало б приводів для хвилювань: наразі рівень підтримки його дій перевищує 70%. “Якби вибори відбулися зараз, я б переміг”, – додав Зеленський, посилаючись на свої рейтинги.

Після цього він знову звернувся до питання про переговори. “Переговори з танками, зі знищенням наших людей – це не переговори”, – зауважив Зеленський. “Макрон та Шольц говорили з Путіним до початку війни. І стверджував, що жодного вторгнення не буде. Тож – хоч би що він казав, цьому не можна вірити”.

“Не зовсім справедливо запитувати українців, коли закінчиться війна”, – додав Зеленський. “Ми робимо все можливе, щоб вона закінчилася. Але давайте бути відвертими: світ не дуже готовий до поразки Путіна. І світ боїться змін у Росії. Отже, коли світ зрозуміє, що Путін переступив всі червоні лінії, що він не дуже адекватна людина, яка загрожує всьому світу, чий план – це знищення НАТО, – отож, коли це станеться, тоді війна і закінчиться”.

У висновку можна зазначити, що український президент Володимир Зеленський акцентує увагу на тому, що війна на сході України залишається пріоритетним завданням для країни. Він відзначає необхідність міжнародної підтримки, зокрема з боку США та інших країн Заходу, у забезпеченні обороноздатності та вирішенні конфлікту з Росією.

Зеленський відмовляється від можливості проведення виборів під час війни і підкреслює недосяжність реальних переговорів з Росією, доки та не припинить військову агресію. Водночас, він наголошує на важливості світового реагування на дії Путіна та необхідності об'єднання у зусиллях для захисту міжнародної безпеки та зупинення російської загрози.

Оборонний комітет Верховної Ради України відзначив важливий крок у напрямку демобілізації військовозобов'язаних, підтримавши законопроєкт 11035 під час першого читання. Підтвердження цієї новини надійшло від голови фракції "Слуга народу" та народного депутата Давида Арахамії, який підкреслив важливість цього кроку в контексті реалізації ініціативи Президента щодо негайного звільнення строковиків. Після обговорення законопроєкту, Комітет рекомендував включити його до порядку денного 11-ї сесії Верховної Ради України та врахувати пропозиції щодо встановлення термінів, протягом яких строковиків не можуть призвати.

Згідно з рішенням Комітету, законопроєкт передбачає звільнення військовослужбовців строкової військової служби у запас у випадку закінчення терміну служби під час дії воєнного стану або у випадку продовження військової служби понад встановлені строки. До тих, хто перебуває у запасі, заборонено призивати на військову службу протягом дванадцяти місяців, якщо вони не виражають бажання продовжувати військову службу.

Законопроєкт, так само як і законопроєкт 10313, який також був прийнятий у першому читанні, спрямований на підвищення соціального захисту військовослужбовців та представників поліції. Він передбачає унормування питань, пов'язаних з капеланством, доглядом за дітьми військовослужбовців, відпустками за кордоном та грошовими виплатами у разі загибелі поліцейських.

Однією з ключових норм цього законопроєкту є право військовослужбовців на висловлення власної думки та розповсюдження інформації, за винятком конфіденційної, що відображає важливий крок до покращення роботи силових структур та забезпечення їхньої відкритості перед громадськістю.

У результаті обговорення та підтримки законопроєкту про звільнення строковиків, зроблено важливий крок у напрямку демобілізації військовозобов'язаних в Україні. Рішення Верховної Ради та рекомендації оборонного комітету свідчать про серйозне ставлення до питання соціального захисту військовослужбовців та поліцейських. Врахування пропозицій щодо термінів та унормування питань, пов'язаних з капеланством та доглядом за дітьми, свідчать про комплексний підхід до розв'язання проблем військової служби та соціального захисту силовиків. Крім того, важливою є норма про право військовослужбовців на висловлення власної думки та розповсюдження інформації, що свідчить про прозорість та відкритість в діяльності силових структур перед громадськістю.