Понеділок, 23 Березня, 2026

Війна

Польща планує союз із Великою Британією, щоб запобігти можливому «продажу України Заходом» у разі перемоги Трампа — The Times

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Крім Стармера, прем’єр Туск також проведе переговори з Макроном і генсеком НАТО Рютте.

Туск намагається «заручитися підтримкою Заходу щодо України через європейський альянс, до якого увійдуть країни Північної Європи і Балтії».

Нагадаємо, син Трампа заявив, що Зеленський «втратить свою допомогу», коли його батько стане президентом.

Водночас Стармер і Макрон спробують переконати Байдена дати Україні дозвіл на стрільбу ракетами Storm Shadow углиб Росії до інавгурації нового президента.

Українців, які не оновили облікові дані в ТЦК, не можна буде автоматично подавати в розшук — заява представника Полтавського ТЦК

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Вони потраплять у розшук тільки якщо їм буде виписано повістку і вони її проігнорують.

«Загалом, якщо людина не уточнила дані, тобто не виконала вимоги закону, у розшук автоматично її не подають. Якщо ж вона не прибула за повісткою, тоді її подають на доставку, тобто надсилають запит у поліцію. До запиту додається корінець повістки – частина, яка залишається в ТЦК», – повідомив Істомін.

Загального списку людей, які не оновили дані, у ТЦК немає. Інформація в поліцію передається конкретно щодо кожного правопорушника. Тобто по тому, хто проігнорував повістку.

У Харківській області оголошено примусову евакуацію

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

На півночі громада межує з Куп’янським районом Харківської області, на півдні – з Лиманською громадою Донецької області.

Раніше Генштаб повідомляв, що за останню добу на цих напрямках було 3 і 6 атак РФ відповідно.

Високопоставлена чиновниця Львівської МСЕК приховувала майно на 6 мільйонів гривень

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Зокрема, жінка оформила на родичів люксові автомобілі – BMW X5 2023 року та Mercedes GLE 2023 року.

Чиновниця також орендує місце в паркінгу, розташованому в її будинку.

Підозру висунуто за ч. 1 ст. 366-2 КК України – «Декларування недостовірної інформації». Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до двох років.

Крім того, підозрюваній хочуть обрати запобіжний захід у вигляді застави та відсторонення від посади. Їй вручили відповідне клопотання, а фінальне рішення ухвалить суд.

На півдні Німеччини вбили українського далекобійника через суперечку про війну

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У суботу ввечері четверо водіїв із різних країн розпивали алкоголь на стоянці вантажівок біля села Оберрот.

Вони голосно сміялися і сперечалися про Україну і Росію, в якийсь момент конфлікт загострився і переріс у бійку. У результаті було вбито 34-річного українця.

Трьох інших заарештовано – їм 35, 41 і 45 років. Один із них – громадянин Узбекистану. Поліція з’ясовує, хто саме вбив українця.

У ІІІ кварталі 2024 року ще 200 тисяч українців покинули країну

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У ІІІ кварталі 2024 року ще 200 тисяч українців покинули країну через літні проблеми з електроенергією та негативні очікування щодо опалювального сезону. Про це йдеться в останньому у 2024 році інфляційному звіті Нацбанку.

«За даними ООН, кількість українських мігрантів упродовж ІІІ кварталу зросла майже на 200 тис., зростання тривало й на початку ІV кварталу – до майже 6,8 млн осіб станом на середину жовтня 2024 року. Ризики подальшого посилення міграційного відпливу залишаються значними», – зазначається у звіті. А також говорить про триваючий негативний вплив міграційного чинника на ринок праці.

У цьому ж звіті Нацбанк спрогнозував зростання попиту населення на готівкову іноземну валюту. При цьому визнав девальвацію гривні в ІІІ кварталі на 3,2%. На 8 листопада офіційний курс НБУ становив 41,36 грн/$, а міжбанківський курс цього тижня досягав 41,54 грн/$, але відкочувався до 41,3 грн/$. Сьогодні середній готівковий курс долара на продажу в банків становить 41,63 грн/$, а максимальний – 41,80 грн/$.

Але нацбанківські аналітики кажуть, що роблять усе для стабілізації ситуації на валютному ринку – а саме, збільшили в ІІІ кварталі 2024-го валютні продажі НБУ на міжбанку з $8,3 млрд (ІІ кв.) до $9,2 млрд.

«Серед ключових чинників, що визначали попит на валюту, залишалися високі видатки бюджету з урахуванням значних обсягів міжнародної допомоги. Вплив на валютний ринок мало і сезонне та ситуативне коливання попиту та пропозиції валюти з боку виробників агропродукції. В умовах слабкого світового попиту знизилися надходження від експорту залізних руд, що було компенсовано нарощуванням поставок металургії на тлі поступового відновлення феросплавної галузі. Водночас попит на валюту дещо збільшився через значну потребу в закупівлях енергообладнання та е/е з огляду на складну ситуацію в енергосистемі та зростання імпорту пального в очікуванні підвищення податків. Активізація літнього відпочинку та пожвавлення міграції зумовило вищі витрати українців за кордоном», – ідеться в інфляційному звіті.

А ще уточнюється, що Україна щорічно планує витрачати на закупівлі електроенергії в Європі $1 млрд.

За підсумками 2024 року Україна розраховує отримати зовнішньої допомоги на $41,5 млрд, а у 2025-му – $38,4 млрд, що призводитиме до скорочення золотовалютних резервів НБУ: – до 41 млрд – до кінця 2025 року; – до 35 млрд – до кінця 2026 року.

Хоча регулятор обіцяє навіть у таких умовах підтримувати валютний ринок і курс гривні, не уточнюючи, щоправда, прогноз цього курсу.

Нацбанк також перерахував економічні ризики України, які генеруватиме війна:

1. Додаткові бюджетні потреби, насамперед для підтримки обороноздатності.

2. Можливе додаткове підвищення податків, що залежно від параметрів може посилювати ціновий тиск.

3. Подальше пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни.

4. Поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

За підсумками 2024 року Нацбанк спрогнозував інфляцію на рівні 9,7%, а його голова Андрій Пишний додав у своєму коментарі у Facebook, що на початку 2025 року вона може перевищити 10% у річному обчисленні.

«Найближчими місяцями ціновий тиск зберігатиметься через меншу, ніж торік, пропозицію окремих продуктів харчування, розширення сукупного попиту внаслідок значних бюджетних видатків, подальше загострення диспропорцій на ринку праці та дефіцит е/е під час опалювального сезону», – йдеться в інфляційному звіті НБУ.

Перемога, якої прагне Україна, на Заході «вважається недосяжною»

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Про це пише CNN з посиланням на експерта Рима Монтаза з Фонду Карнегі .

Він вважає, що існує «зростаючий, тихий консенсус щодо того, що переговори, які спричинять прийняття хоча б тимчасової втрати суверенітету над територіями, є єдиним способом покласти край цій війні».

«Київ перебуває в одній із найслабших позицій із лютого 2022 року», вважає експерт. Але вказує, що перспектива переговорів, підсумком яких буде фактична втрата територій, «є політичним мінним полем» для Зеленського.

Видання припускає, що за будь-якої конфігурації лінії фронту Москва зажадає гарантій нейтралітету України «або, принаймні, призупинення на невизначений термін її прагнення вступити в НАТО».

Зеленський же «не зможе цього проковтнути без гарантій майбутньої безпеки України», описує CNN одне з основних протиріч гіпотетичних переговорів.

Важливі новини