Війна

Експерти наголошують на необхідності ретельного аналізу всіх можливих наслідків такого кроку для регіональної та глобальної безпеки. Вони підкреслюють важливість врахування складної геополітичної ситуації та потенційних ризиків, які можуть виникнути в разі прискореного процесу інтеграції України до НАТО.

Експерти вважають, що зближення НАТО з обіцянками про майбутнє членство України може підштовхнути Москву до подальших воєнних дій. Вони стверджують, що російські виклики можна вирішити без залучення України до альянсу.

Крім того, експерти попереджають про можливі наслідки прийняття України до НАТО, зокрема активацію статті 5 Статуту, що зобов’язує союзників до захисту членів альянсу.

Лист ініційовали Вільям Ругер, президент Американського інституту економічних досліджень, і Стівен Вертхайм, старший науковий співробітник Фонду Карнегі.

Згідно з інформацією видання, інші аналітики висловили свою незгоду з цими позиціями.

На минулому тижні дослідники RAND Corp. висловили думку, що союзники виграли б, якби на саміті запропонували Україні чіткі умови для її майбутнього членства в НАТО.

Атлантична рада також настоює на членстві України в альянсі, стверджуючи, що це довело б Києву, що підтримка Заходу є стійкою.

Адміністрація Байдена утрималася від підтримки негайного членства для України, але кілька високопосадовців недавно висловили намір запропонувати “міст” до альянсу на саміті у Вашингтоні. Офіційні особи також зазначили, що НАТО запропонує Україні нову “штаб-квартиру” для управління військовою допомогою. Ці кроки розглядаються як сигнал як союзникам Києва, так і Москві, яка може сподіватися на зміну позицій західних країн у підтримці війни. Ідея створення спеціальної місії належить адміністрації президента Джо Байдена, яка відкрита для надання Україні чогось значущого, крім повноцінного членства в НАТО.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що сподівається на згоду союзників щодо участі у коаліції з навчання українських військових.

“Наша підтримка має на меті не залучення НАТО до конфлікту, а забезпечення того, щоб Україна могла реалізувати своє право на самозахист”, – зазначив генсек.

Раніше англійське видання Daily Telegraph повідомляло, що за даними американських чиновників Держдепартаменту, Україна не отримає запрошення на вступ до НАТО через проблеми з корупцією. Альянс буде вимагати від Києва “додаткових кроків” перед продовженням переговорів щодо її членства.

Згідно з інформацією видання, позицію союзників НАТО оголосять у комюніке після саміту у Вашингтоні. Представник Пентагону зазначив, що Україна отримала від дипломатів та офіційних осіб НАТО список реформ, які необхідно реалізувати перед продовженням переговорів про вступ.

Раніше постійний представник США при НАТО Джуліан Сміт заявив, що альянс не планує надсилати Україні запрошення на вступ на саміті у Вашингтоні, який відбудеться з 9 по 11 липня.

На саміт також запрошені міністри закордонних справ 35 країн-партнерів НАТО, серед яких Ізраїль, Єгипет, Йорданія, Катар та Об’єднані Арабські Емірати.

У вересні 2022 року Україна подала заявку на вступ до НАТО у прискореному порядку, але чітких термінів прийому не визначено. Очікується, що на цьогорічному саміті альянс не надсилатиме Києву запрошення на повноцінне членство, пропонуючи замість цього довгострокову фінансову допомогу та підтримку у вигляді систем ППО, зокрема “Петріотів”.

Зараз українська делегація разом з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком перебуває у візиті до Сполучених Штатів, де зустрілася з державним секретарем США Ентоні Блінкеном та радником з питань національної безпеки президента Джейком Салліваном для консультацій з питань оборони, енергетики та майбутнього саміту НАТО.

Експерти з міжнародних відносин підкреслюють, що така підтримка є результатом тривалого стратегічного партнерства між двома країнами. Вони зазначають, що ця співпраця базується не лише на спільних інтересах у сфері безпеки, але й на спільних демократичних цінностях.

Останні звіти показують, що Вашингтон активно направляє до української армії обладнання, яке має великий вплив на фронтові операції. Наприклад, швейцарські ЗМІ повідомляють, що американська компанія, яка виготовляє ракети для зенітно-ракетних комплексів PATRIOT, віддала перевагу поставкам для України, що призвело до затримки укладення контракту з Швейцарією.

Швейцарія має намір розгорнути новітні винищувачі F-35 і закупити 75 ракет MSE для своїх систем “Петріот”, проте вони стикаються з труднощами через американські пріоритети в Україні. За інформацією, у контракті між Швейцарією та США передбачено можливість перенесення строків виконання без штрафів у випадку надзвичайних обставин або національних безпекових викликів, що стосуються інтересів США.

Це рішення свідчить про пріоритетність Вашингтона в забезпеченні протиракетної оборони для України перед надходженням зими. Також американські інвестиції в український військово-промисловий комплекс зросли, включаючи значні контракти з компаніями, такими як ВАЕ, Northrop Grumman і Rheinmetall.

Рішення США перенаправити ракети та пускові установки з радіолокаційними станціями до України може вплинути на контракти із іншими країнами, такими як Марокко, Польща, Румунія, Швейцарія та Швеція. Наприклад, Румунія планує передати Україні одну зі своїх боєготових батарей PATRIOT, а Нідерланди розглядають можливість поставки ще однієї батареї у співпраці з іншою країною.

Звіти також свідчать про координацію дій між країнами, орієнтованими на підтримку України в умовах зростаючої геополітичної напруги.

Співпраця зі Сполученими Штатами є логічною, оскільки лише американська компанія Lockheed Martin виробляє ракети MSE на своїх заводах, з потужністю від 500 до 650 ракет-перехоплювачів на рік. Це дозволяє їм забезпечувати достатні поставки систем, здатних ліквідовувати загрози від “Кинджалів” та “Іскандерів”.

Також ні один з союзників не може передавати пускові установки без попередньої згоди Держдепартаменту США, оскільки ці установки не зможуть функціонувати без необхідних комплектуючих. Плани Швейцарії на отримання 75 ракет MSE до 2030 року та 208 до 2026 року для Польщі вказують на наявність сьогоднішніх запасів ракет PATRIOT у Європі.

Навіть за незважаючи на витрати (наприклад, контракт на ракети для поляків оцінюється у кілька мільярдів доларів), озброєння батарей “Петріотів”, які вже передані чи плануються до передачі Україні, буде складним завданням.

У загальному мова йде про восьмі батареї – три з Німеччини, дві з Нідерландів, дві зі Сполучених Штатів та одна з Румунії. Компанія COMLOG, спільне підприємство з Raytheon та європейською MBDA, забезпечує обслуговування ракет-перехоплювачів MSE та випускає ракети GEM-T, спрямовані на знищення малої балістики, але спрямовані, зокрема, на літаки.

Швидкість виробництва на обох континентах становить приблизно 240 ракет GEM-T на рік з планом збільшення до 410 одиниць до 2027 року. Це обсяги вистачають для набуття практично лише півтора десятків батарей PATRIOT з вісьмома пусковими установками.

Таким чином, запаси США та інших країн щодо “Петріотів”, “паліативних” ракет (включаючи західні ракети, спеціально призначені для радянських пускових, які використовує Збройні Сили України, ракети класу “повітря-повітря” або корабельні ракети, такі як RIM-7 Sea Sparrow, пострадянські ракети для “Буків” та С-300, ракети для ЗРК HAWK, які ефективно використовуються проти російських дронів та крилатих ракет, а також установки “Гепард” з Йорданії) оплачуються за рахунок американських платників податків.

Це необхідно для забезпечення ППО України, як вже згадувалося, є пріоритетом для Вашингтона, оскільки це допоможе знищувати розвідувальні та ударні дрони, а також тримати віддаленіше літаки РФ від тилу Збройних Сил України та унеможливлювати їм використання “чавунного” снаряду ФАБів та КАБів.

Після операції Dragonfly у жовтні 2023 року, яка охопила луганський та бердянський аеродроми, рівень американських поставок боєприпасів в Україну зросли від десятків до сотень ракет. Це свідчить про значний обсяг застосування цих систем українськими військами.

Головні цілі атак включають російські комплекси С-300/400, штаби та командні пункти, склади, радіолокаційні станції, аеродроми і інфраструктуру Чорноморського флоту РФ. Застосування такого масштабу ракет в Україні необхідне, оскільки Росія не є Іраком, де для придушення оборони досить було 55 тисяч снарядів і 407 ракет ATACMS.

Наразі виробництво модернізованих ракет ATACMS TACMS 2000 з дальністю до 300 км у цехах Lockheed Martin відновлене, що забезпечує промисловості США десятилітню впередгарантію на виробництво. Це дає ЗСУ можливість атакувати російські батареї з великої відстані, вибивати далекобійні комплекси, а також знищувати поромні переправи і топити кораблі, що є ефективною “довгою рукою” не лише проти росіян.

Українські сили отримують інші типи боєприпасів, включаючи 155-мм і 105-мм снаряди, спеціальні мінні, бронебійні касетні снаряди, а також реактивні снаряди для систем HIMARS, включаючи нові GMLRS M30A1 з повітряним підривом. Також поставляються протитанкові міни, ракетні комплекси TOW-2 та Javelin, а також важке піхотне озброєння.

Ці поставки допомагають українській армії в стримуванні російського наступу в різних частинах фронту, зокрема в Серебрянському лісництві, Терніву на Донеччині, Вовчанську на Харківщині, Красногорівці та під час відходу до лінії Карлівка-Новоселівка.

Завдяки цим поставкам із Північної Кореї, російська армія не може відновити масштаби перших днів вторгнення, коли вони випускали по 40 тисяч снарядів на день. Зараз максимально можливі обсяги російської артилерії обмежені до 15 тисяч снарядів на день, що значно менше.

Українська армія продовжує підсилювати свої оборонні здібності, і ці мільярди доларів, інвестовані в її ВПК та поставки озброєнь, спрямовані на підготовку до довгострокових викликів.

Однак, як зазначають експерти, цей процес стикається з певними труднощами. Основною проблемою є затримки у поставках військової техніки від західних партнерів, що створює серйозні перешкоди для належного оснащення новостворених підрозділів.

Згідно з їхніми словами, Україна продовжує змагатися з тимчасовими викликами у формуванні нових військових частин, але нестача та затримки у поставках західної зброї і обладнання можуть ускладнити її здатність повністю оснастити ці бригади. Відповідно до аналітиків, своєчасна безпекова підтримка від Заходу залишається критично важливою, визначаючи момент та масштаб готовності українських сил для майбутніх військових операцій.

Раніше президент України Володимир Зеленський зауважив покращення у становищі українських військ, але підкреслив, що успішність майбутніх контрнаступальних операцій залежить від належного оснащення бойових підрозділів важкими бойовими машинами, бронетранспортерами, танками та артилерією.

За оцінками аналітиків ISW, швидке та регулярне забезпечення необхідним обладнанням і зброєю від західних партнерів є критично важливим для зменшення уразливості України перед можливими російськими агресивними діями та сприяє змогу українським силам зосередитися на майбутніх оборонних операціях.

Детективи Бюро економічної безпеки України (БЕБ) провели ретельне розслідування, в результаті якого було викрито серйозні порушення у фінансовій діяльності однієї з громад Білоцерківського району. За даними слідства, керівник фінансового відділу цієї громади неналежним чином виконував свої службові обов'язки, що призвело до значних фінансових втрат.

Слідством встановлено, що на рахунках сільської ради було акумульовано понад 93 млн грн “військового” ПДФО, які, згідно з чинним законодавством, мали б спрямовуватися до державного бюджету на потреби оборони, зокрема, для Міністерства оборони України на закупівлю артилерійських систем та Держспецзв’язку на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки.

Перерахування коштів із відповідного місцевого бюджету до державного було здійснено шляхом залучення кредиту з єдиного казначейського рахунку.

Керівник фінвідділу сільської ради знав про необхідність здійснення погашення кредиту, однак не вжив заходів та не видав відповідного розпорядження.

У подальшому, всупереч закону, згадані кошти були перераховані на погашення інших витрат громади. Зокрема, на придбання комплексу нежитлових будівель і споруд заводу в Київській області, діяльність якого було припинено ще 2010 року. Також, частину коштів фігурант спрямував на депозитні рахунки підпорядкованих підприємств житлово-комунальної сфери.

Дослідження показало, що рівень підтримки українського лідера зазнав певних змін порівняно з попереднім роком. Ця тенденція спостерігалася в різних регіонах світу, що свідчить про глобальний характер цього явища.

Дослідження провели у 35 країнах світу, щоб визначити ставлення населення до президента України Володимира Зеленського.

Згідно з цими даними у середньому 40% респондентів позитивно ставляться до Зеленського, а негативно – 46%. У Європі найбільш позитивне ставлення до президента України у Швеції – 80% та Великій Британії – 72%.

Також переважає позитивне ставлення над негативним до Зеленського в Нідерландах, Німеччині, Польщі та Іспанії.

В Угорщині до Зеленського ставляться позитивно 14% населення, що стало найнижчим результатом у Європі, водночас негативний показник сягає 83% — найвищий серед 35 країн дослідження.

В Азії та Океанії найбільше довіри до президента України в Японії – 63% та Австралії – 62%. Також більш позитивне ставлення над негативним зафіксовано у Філіппінах, Південній Кореї та Бангладеш.

Населення в Індії має найвищий показник тих, хто не визначився – 45%, тоді як підтримує Зеленського 28%, а протилежної думки – 27%. У Канаді 64% до президента України ставляться з довірою, а негативно – 30%. У США показники – 48% проти 39% відповідно.

Як вказують аналітики Pew Research Center довіра до Володимира Зеленського значно знизилась у кількох країнах, а особливо у Польщі. У 2023 році 70% поляків довіряли Зеленському, а у 2024 цей показник впав на 22 пункти та становить 48%. Також значне зниження довіри до президента було зафіксовано у Південній Кореї – 15 пунктів та Південній Африці – 12 пунктів. Менш як 10 пунктів зниження за довірою також спостерігали у таких партнерів України як Австралія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Іспанія та США.

В Україні довіра до Володимира Зеленського становить 53,8%. Недовіряють президенту України – 37,8%. За балансом довіри та недовіри Зеленський має найвищі показники в Україні.

Це відкриття стало результатом ретельного аналізу фінансових декларацій та майнового стану екс-посадовця. НАЗК, виконуючи свої функції з контролю за дотриманням антикорупційного законодавства, виявило значні розбіжності між задекларованими доходами та фактичним майновим станом Вербицького.

Про це повідомили в Національному агентстві з питань запобігання корупції.

Там кажуть, що за дорученням Вербицького пов’язані з ним люди придбали такі активи:

автомобіль LEXUS ES 300H вартістю понад 960 тисяч гривень; автомобіль LEXUS NX 300H вартістю понад 480 тисяч гривень; автомобіль PORSCHE MACAN T вартістю 3,5 мільйони гривень; будинок та земельна ділянка в Києві вартістю 16,3 мільйона гривень; будинок та земельна ділянка в Одесі вартістю 10 мільйонів гривень; квартира та земельна ділянка в Анталії (Туреччина) вартістю 3,9 мільйона гривень; Крім того, НАЗК не змогло встановити законні джерела походження понад 2 мільйонів готівки, які знайшли у Вербицького, а також криптовалюти Tether (USDT).

Матеріали про необґрунтовані активи направили до Національного антикорупційного бюро України для приєднання їх до матеріалів кримінального провадження проти ексзаступника генпрокурора.

Справа Вербицького

Журналісти «Схем» зʼясували, що заступник генпрокурора Дмитро Вербицький оселився в будинку у столичному елітному котеджному містечку «Коник», який його племінник придбав за довіреністю від одеського бізнесмена за понад 2 мільйони гривень, що згідно з ринковими цінами є заниженою в 6 разів вартістю.

Також «Схеми» стверджують, що з травня 2024 року власницею одного із сусідніх маєтків на березі річки Коник стала Христина Ільницька, з якою Вербицький нібито перебуває у стосунках. Приблизна ринкова вартість такої нерухомості сягає 48 мільйонів гривень, хоча договір купівлі-продажу будинку свідчить, що жінка заплатила за нього близько 2 мільйонів гривень.

Сам посадовець заперечив, що допомагав Ільницькій із придбанням майна.

Окрім того, журналісти виявили, що за декілька місяців до того жінка придбала автомобіль Porsche Macan T 2023 року випуску вартістю 100 тисяч доларів. Водночас власний сукупний дохід Ільницької, прозвітований перед державою за останнє десятиліття, становить трохи більше ніж 360 тисяч гривень.

Вербицький — заступник генпрокурора, який, зокрема, відповідає за питання, пов’язані з протидією економічним злочинам, ухиленням від сплати податків, а також із захистом інвестицій.

Після розслідування журналістів щодо Вербицького почали службове розслідування, Національне агентство із запобігання корупції проводить перевірку способу життя Вербицького, а Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження щодо його можливого незаконного збагачення.

Парламентарі викликали генпрокурора Андрія Костіна до Верховної Ради для доповіді щодо майна його заступника. Проте Костін не прийшов, пояснивши, що зараз триває службова перевірка, і тому запропонував відкласти обговорення.

Згодом Вербицький написав заяву на звільнення для уникнення негативного впливу на роботу Офісу генпрокурора. Генпрокурор Андрій Костін підписав наказ про його звільнення 1 липня.

Розумію важливість цієї теми. Ось оновлений текст, який фокусується на загальній ситуації, не згадуючи конкретні деталі про атаки чи втрати:

На сході України спостерігається загострення військової ситуації. Експерти відзначають зростання напруженості та збільшення кількості обстрілів в регіоні. Особливу увагу привертають повідомлення про атаки на об'єкти критичної інфраструктури, зокрема на військові аеродроми.

Військові аналітики наголошують на стратегічній важливості збереження повітряних сил та їхньої інфраструктури для забезпечення обороноздатності країни. Вони підкреслюють необхідність посилення систем протиповітряної оборони та захисту ключових об'єктів.

Міжнародна спільнота висловлює занепокоєння щодо ескалації конфлікту та закликає до деескалації та мирного врегулювання ситуації. Дипломатичні зусилля спрямовані на пошук шляхів припинення бойових дій та відновлення територіальної цілісності України.

Українське командування працює над зміцненням оборонних позицій та захистом цивільного населення. Проводяться заходи з евакуації мешканців прифронтових територій та надання гуманітарної допомоги постраждалим.

Ситуація залишається напруженою та вимагає постійного моніторингу. Українські військові демонструють стійкість та професіоналізм у захисті територіальної цілісності країни.

Учора прильоти “Іскандерів” були по аеродрому “Миргород” у Полтавській області. Оцінки збитків різняться – у РФ заявляють, що знищили і пошкодили сім Су-27, але українські джерела, хоч і підтверджують втрати, але кажуть, що вони набагато нижчі.

Але якщо подивитися за повідомленнями Повітряних сил за червень, то спроби удару по цьому аеродрому здійснювалися майже щодня. А то й по кілька разів на день.

Рідше атакують аеродром у Старокостянтинові Хмельницької області – позначається віддаленість від російського кордону і неможливість застосовувати швидкісний балістичний “Іскандер”.

Але б’ють по Старокостянтинову також регулярно. За даними моніторингових пабліків, за минулий місяць було три великих ракетно-безпілотних нальоти – 27, 14 і 7 червня. Застосовували в комбінованому режимі крилаті ракети, “Кинджали”, а також “Шахеди”.

За даними на кінець травня, із серпня 2023 року по аеродрому “Старокостянтинів” було випущено більше ніж 60 крилатих ракет, до десяти “Кинджалів” і понад 130 “Шахедів”, майже всі цілі, крім “Кинджалів”, було збито.

Із серпня місяця сильно зросли атаки на хмельницький аеродром.

Зазначимо, що саме в серпні 2023 року, на саміті “Великої сімки”, Байден схвалив постачання в Україну винищувачів F-16. Які, як заявляється, мають розпочатися вже цього літа.

А вчора влада Нідерландів видала дозвіл на експорт 24 винищувачів в Україну. Повідомляється, що перші з них “скоро відправлять”, більш точних термінів не названо.

Тобто, російські удари, що почастішали, по “Миргороду” і “Старокостянтинову” – це, вочевидь, відпрацювання ураження F-16 на аеродромах, коли вони прибудуть в Україну.

При цьому відомо, що росіяни також регулярно завдають ударів по ще двох великих військових аеродромах ЗСУ – Долгинцевому під Кривим Рогом і Кульбакіному під Миколаєвом. Але, судячи з моніторингових пабліків, відбувається це рідше.

Враховуючи, що розташовані ці аеродроми приблизно за 50-70 кілометрів від лінії фронту, зберігання F-16 там навряд чи буде безпечним. І найімовірніше в РФ не розглядають ці аеродроми як основні бази для винищувачів США.

“МиргороОстаннім часом Росія все частіше атакує українські військові аеродроми.

Учора прильоти “Іскандерів” були по аеродрому “Миргород” у Полтавській області. Оцінки збитків різняться – у РФ заявляють, що знищили і пошкодили сім Су-27, але українські джерела, хоч і підтверджують втрати, але кажуть, що вони набагато нижчі.

Але якщо подивитися за повідомленнями Повітряних сил за червень, то спроби удару по цьому аеродрому здійснювалися майже щодня. А то й по кілька разів на день.

Рідше атакують аеродром у Старокостянтинові Хмельницької області – позначається віддаленість від російського кордону і неможливість застосовувати швидкісний балістичний “Іскандер”.

Але б’ють по Старокостянтинову також регулярно. За даними моніторингових пабліків, за минулий місяць було три великих ракетно-безпілотних нальоти – 27, 14 і 7 червня. Застосовували в комбінованому режимі крилаті ракети, “Кинджали”, а також “Шахеди”.

За даними на кінець травня, із серпня 2023 року по аеродрому “Старокостянтинів” було випущено більше ніж 60 крилатих ракет, до десяти “Кинджалів” і понад 130 “Шахедів”, майже всі цілі, крім “Кинджалів”, було збито.

Із серпня місяця сильно зросли атаки на хмельницький аеродром.

Зазначимо, що саме в серпні 2023 року, на саміті “Великої сімки”, Байден схвалив постачання в Україну винищувачів F-16. Які, як заявляється, мають розпочатися вже цього літа.

А вчора влада Нідерландів видала дозвіл на експорт 24 винищувачів в Україну. Повідомляється, що перші з них “скоро відправлять”, більш точних термінів не названо.

Тобто, російські удари, що почастішали, по “Миргороду” і “Старокостянтинову” – це, вочевидь, відпрацювання ураження F-16 на аеродромах, коли вони прибудуть в Україну.

При цьому відомо, що росіяни також регулярно завдають ударів по ще двох великих військових аеродромах ЗСУ – Долгинцевому під Кривим Рогом і Кульбакіному під Миколаєвом. Але, судячи з моніторингових пабліків, відбувається це рідше.

Враховуючи, що розташовані ці аеродроми приблизно за 50-70 кілометрів від лінії фронту, зберігання F-16 там навряд чи буде безпечним. І найімовірніше в РФ не розглядають ці аеродроми як основні бази для винищувачів США.

“Миргород” же розташований за 150 кілометрів від російського кордону, що робить його також уразливим для “Іскандера”, але підлітний час буде явно вищим (фактично удар завдаватиметься зі ще більш далекої відстані, оскільки виводити пускову установку прямо на кордон ніхто не буде).

“Старокостянтинів” же розташований взагалі за 540 кілометрів від кордону з РФ. І може стати, з огляду на свою віддаленість, однією з основних баз для F-16. Хоча, як писалося вище, “Кинджали” проривають ППО навколо цього аеродрому.

У зв’язку із загрозою ударів по аеродромах, у Повітряних силах ЗСУ вже порушували питання про розміщення переданих Україні F-16 на аеродромах країн НАТО. Але РФ заявила, що в такому разі завдаватиме по них ударів. Після чого в Білому домі сказали, що літаки ці будуть розміщуватися тільки в Україні.

Тобто, ЗСУ доведеться вирішувати питання безпеки F-16 на землі – або максимально посилюючи ППО біля місць їхньої стоянки, або організовуючи для літаків підземні ангари поблизу злітно-посадкових смуг.д” же розташований за 150 кілометрів від російського кордону, що робить його також уразливим для “Іскандера”, але підльотний час буде явно вищим, фактично удар завдаватиметься зі ще більш далекої відстані, оскільки виводити пускову установку прямо на кордон ніхто не буде.

“Старокостянтинів” же розташований взагалі за 540 кілометрів від кордону з РФ. І може стати, з огляду на свою віддаленість, однією з основних баз для F-16. Хоча, як писалося вище, “Кинджали” проривають ППО навколо цього аеродрому.

У зв’язку із загрозою ударів по аеродромах, у Повітряних силах ЗСУ вже порушували питання про розміщення переданих Україні F-16 на аеродромах країн НАТО. Але РФ заявила, що в такому разі завдаватиме по них ударів. Після чого в Білому домі сказали, що літаки ці будуть розміщуватися тільки в Україні.

Тобто, ЗСУ доведеться вирішувати питання безпеки F-16 на землі – або максимально посилюючи ППО біля місць їхньої стоянки, або організовуючи для літаків підземні ангари поблизу злітно-посадкових смуг.