Час реформ: Що зміниться після запровадження закону про мобілізацію?

Не виключено, що в умовах сучасної геополітичної напруги енергетична безпека України стає надзвичайно важливою. Станом наразі можливе припинення роботи енергоблоків Хмельницької та Рівненської атомних електростанцій через можливі пошкодження вузлових підстанцій та внаслідок виведення з ладу регулюючої генерації. Потенційна загроза зв'язана з труднощами у регулюванні потужності. Поряд з цим, з'явилася інформація про можливі атаки на Західноукраїнську підстанцію, через яку здійснюється передача електроенергії, виробленої на згаданих атомних та теплових електростанціях. Пошкодження цього вузла призведе до потреби зупиняти роботу блоків, що працюють на цих електростанціях, що безпосередньо призведе до скорочення обсягів вироблення електроенергії.

Такий енергетичний дефіцит, зумовлений атаками на електростанції, є надзвичайно небезпечним у довгостроковій перспективі. Його наслідки не обмежуються лише відключенням електроенергії, а також можуть призвести до руйнування промислового потенціалу країни. У разі припинення роботи атомних електростанцій збільшиться залежність від імпорту нафтопродуктів для забезпечення електроенергією. Це призведе до значного зростання вартості логістики та підвищення дефіциту палива, що має негативний вплив на економіку країни та загрозу національній безпеці.

Загроза енергетичного дефіциту також негативно позначиться на бойовій готовності Збройних Сил України. Без постійного електропостачання важко забезпечити ремонт бронетехніки, що є важливим аспектом підтримки бойової готовності. До того ж, збільшиться ризик втрати важливих озброєнь через обмеження можливостей для їх постачання з-за кордону.

Таким чином, енергетичний дефіцит, спричинений атаками на електростанції, є серйозною загрозою для національної безпеки та економічного розвитку України. Необхідно приділити належну увагу заходам з підвищення стійкості енергосистеми країни та підвищенню її захищеності від можливих кібератак та інших загроз.

У висновку слід зазначити, що енергетична безпека України стає критично важливою в умовах геополітичних турбулентностей. Атаки на електростанції, зокрема на Хмельницьку та Рівненську атомні електростанції, можуть призвести до серйозних наслідків, що загрожують не лише енергетичній системі країни, а й її економіці та національній безпеці.

Необхідно приділити належну увагу заходам з підвищення стійкості енергосистеми та її захищеності від можливих загроз. Робота над розвитком альтернативних джерел енергії, вдосконалення системи кіберзахисту та реагування на енергетичні кризи має стати пріоритетним завданням для уряду та відповідних структур.

Тільки шляхом системної реформи та впровадження ефективних заходів можна забезпечити стійке енергетичне майбутнє країни та запобігти серйозним наслідкам енергетичних криз.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Однак, крім аспекту, пов’язаного з війною, повернення до влади Трампа може серйозно вплинути і на внутрішньополітичну ситуацію в Україні.

Зокрема й на долю Зеленського.

У політичних колах з цього питання існує дві прямо протилежні точки зору.

За однією з них, Трамп ненавидить Зеленського, а тому відносини між ними будуть дуже погані, аж до примусу президента України до відставки.

Друга точка зору свідчить, що у Зеленського дуже непоганий контакт з обраним президентом США, а тому проблем великих на Банковій не очікують. Навпаки – розраховують скористатися приходом Трампа, щоб обнулити вплив пов’язаних з американським посольством і Демпартією грантових активістів, громадських діячів, медіа та політиків. Ця група час від часу псує життя Офісу президента, вимагаючи якихось реформ і звинувачуючи в недостатній боротьбі з корупцією, постійно апелюючи при цьому до західних структур.

В ОП вважають, що за Трампа ця група втратить підтримку американського держапарату. Також там розраховують, що новий президент змінить посла США в Києві Бріджит Брінк, яка цими активістами опікується, чим дратує Банкову до такої міри, що Зеленський навіть ставив перед Блінкеном питання про її відкликання. Блінкен відповів відмовою, але за Трампа в ОП з’являється шанс домогтися свого.

Щоправда, джерела припускають, що проблеми у Зеленського і у Єрмака можуть початися, якщо вони відкинуть затверджений Трампом план завершення війни. Однак імовірність цього джерела оцінюють як мінімальну.

«Якщо Трамп і Держдеп затвердять план зупинки війни по лінії фронту з мораторієм на вступ України до НАТО і на це буде згоден Путін, то ймовірність того, що Зеленський піде у відмову близька до нуля. Не в тому становищі зараз країна, щоб відмовити своєму головному партнеру, без підтримки якого продовжувати війну буде практично неможливо. Інше питання, що «яструби» в республіканській партії можуть переконати Трампа відмовитися від планів зупинки війни в Україні та продовжувати її фінансувати, але це окрема історія. У будь-якому разі Зеленський рухатиметься в межах стратегії Вашингтона» , – каже джерело.

Окремий аспект – церковне питання. Напередодні виборів низка чільних представників команди Трампа, включно з кандидатом у віце-президенти Венсом, засуджували ухвалений Верховною Радою закон, який відкриває дорогу до заборони УПЦ. І, за даними джерела, не виключено, що цю тему у Трампа тепер знову порушать, спонукаючи українську владу скоригувати свою церковну політику.

У той же час, будь-які зміни в політиці Вашингтона щодо Києва можливі тільки в одному випадку – якщо Трамп зможе взяти під свій контроль Держдеп і держапарат, чого йому не вдалося у свій перший термін, коли зовнішній курс США, зокрема і щодо України, продовжувала визначати, по суті, колишня команда, пов’язана з Демпартією. А тому ніяких особливих змін у цьому курсі не було. Як буде цього разу – побачимо після 20 січня, коли Трамп повернеться в Білий дім.

Ну а поки що, не чекаючи інавгурації нового президента, до Вашингтона потягнулися «ходоки» і від української влади, і від різних груп впливу, які намагаються встановити контакт із командою Трампа, лобіюючи свої питання.