Середа, 23 Липня, 2025

Час реформ: Що зміниться після запровадження закону про мобілізацію?

Важливі новини

Депутатка Дніпропетровської облради фіктивно служила в армії і отримувала за це гроші

Співробітники Державного бюро розслідувань викрили схему, за якою депутатка Дніпропетровської обласної ради незаконно отримала статус військовослужбовця, аби підвищити свій авторитет серед виборців та отримати грошове забезпечення. За даними слідства, у 2023 році депутатка вирішила “покращити політичний імідж” через фіктивне проходження служби в Збройних силах України. Вона успішно пройшла військово-лікарську комісію та була направлена до навчального […]

Україна готова підписати угоду з США щодо рідкісноземельних металів

Україна має намір підписати угоду з США щодо використання рідкісноземельних металів, однак перед підписанням документа повинні відбутися додаткові обговорення. Про це повідомила віце-прем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, зазначивши, що Київ уважно слідкує за розвитком подій із боку США. За словами Стефанішиної, Україна не відкидає пропозицію США, однак документ потребує доопрацювання, […]

The post Україна готова підписати угоду з США щодо рідкісноземельних металів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Українізація в цьому році сповільнилась: чому українці менше хочуть вивчати рідну мову

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зокрема, серед учнів частка тих, хто вважає українську рідною мовою, знизилася на 17%. Серед батьків цей показник впав на 11%, а серед вчителів — на 8%. Це свідчить про зростаючий вплив інших мов, зокрема російської, на молодь та освітній процес. Кремінь також зауважив, що зросійщення медіапростору, особливо на півдні та сході України, сприяє цьому процесу.

Ще однією важливою проблемою є використання української мови в інтернет-просторі. За словами уповноваженого, зменшилась кількість учнів, які спілкуються українською мовою в соціальних мережах, що є ще одним симптомом уповільнення українізації.

У зв’язку з цими проблемами Тарас Кремінь висловив низку пропозицій щодо зміцнення мовної політики в Україні. Одним із ключових завдань він визначив забезпечення виконання Державної цільової національно-культурної програми до 2030 року, а також завершення імплементації Закону України щодо перекладу міжнародних договорів українською мовою.

Кремінь підкреслив важливість зміцнення позицій української мови в усіх сферах суспільного життя, адже це не лише питання культурної ідентичності, а й національної безпеки та обороноздатності країни. Він закликав до системних змін, аби уникнути подальшого уповільнення українізації.

Київське управління БЕБ очолив Назар Константинов

У січні 2024 року керівником територіального управління Бюро економічної безпеки у Києві став Назар Константинов — людина з багатою прокурорською біографією та не менш показовим поверненням у систему після люстрації. Константинов розпочав кар’єру в органах прокуратури у 2002 році, а вже з 2011-го обіймав керівні посади. У 2014–2015 роках працював заступником прокурора міста Києва Сергія […]

Що чекає на абонентів мобільного зв’язку в Україні

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Олександр Глущенко пояснив, що причиною зростання тарифів є не лише інвестиції в енергообладнання, але й інфляція та збільшення податків. З 1 вересня в Україні зростуть акцизи на пальне, яке у великих обсягах споживають генератори для підтримки роботи базових станцій. Він прогнозує, що абонентам слід готуватися до поступового зростання тарифів протягом 2025 року, що умовно може скласти 50% з 1 січня до 1 грудня.

У компанії lifecell зазначили, що закупівля та встановлення десятків тисяч резервних джерел живлення в короткі терміни потребує значних додаткових інвестицій. “Потрібно шукати баланс між забезпеченням зв’язку та можливістю надавати послуги абонентам за доступною ціною”, – наголосили у lifecell.

Голова ради асоціації “Телекомунікаційна палата України” Тетяна Попова впевнена, що мобільні оператори докладуть усіх зусиль, аби забезпечити якісний зв’язок, не лише через загрозу санкцій, але й заради свого іміджу й лояльності клієнтів, які можуть перейти до конкурентів. Проте забезпечення енергонезалежності вимагає колосальних інвестицій від операторів, а без преференцій з боку держави витрати на підтримку мобільного зв’язку можуть призвести до значного зростання вартості послуг.

Нещодавно Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) вніс зміни до вимог роботи базових станцій мобільних операторів в умовах воєнного стану. Тепер мобільні оператори мають забезпечити доступність послуг мобільного зв’язку протягом 10 годин під час відключень електроенергії, замість 4 годин, як було раніше. Міністерство цифрової трансформації повідомило, що мобільні оператори мають забезпечити 25% мереж генераторами для роботи без світла протягом 72+ годин, а решта мережі має працювати 10 годин на акумуляторних батареях.

Збільшення податкового навантаження впливає на операторів телекомунікацій, знижуючи фінансовий ресурс для інвестицій у відновлення мереж та забезпечення їх резервним живленням. У компанії “Київстар” зазначають, що податкове навантаження обмежує фінансові ресурси для інвестицій і може призвести до підвищення цін на послуги.

У “Київстарі” нагадують, що 1 липня набув чинності закон, який збільшує податкове навантаження на галузь майже на 700 млн грн за рік через специфічний податок – ренту за частоти. Окрім цього, очікується додаткова рента від ліцензій на радіочастотний спектр, яка оцінюється у 2,8 млрд грн.

Після підписання закону про мобілізацію Президентом Зеленським, важливо зрозуміти, коли саме цей закон набуде чинності та які конкретно вимоги він передбачає.

• Згідно з законом, він набирає чинності через місяць після дня його опублікування. Отже, ми можемо очікувати, що він набуде чинності після 16 травня.

• Особливі положення, що стосуються військово-транспортної повинності, почнуть діяти через 8 місяців, тобто з середини січня 2025 року.

• Призовники та військовозобов’язані мають оновити свої дані протягом 60 днів після набрання законом чинності, до середини липня 2024 року. Особи, які перебувають за кордоном та були зняті з військового обліку, повинні знову зареєструватися протягом 30 днів з моменту набуття чинності закону.

• З 1 вересня 2025 року розпочнеться навчання базовій військовій підготовці для всіх студентів, а також навчання військовій справі для осіб, які прагнуть служити у державних органах. Вимога мати таку підготовку для вступу на посаду стане обов’язковою з 1 вересня 2026 року або з моменту скасування воєнного стану.

• Кабмін має розробити необхідні акти для виконання закону протягом місяця з моменту його опублікування, до середини травня 2024 року. Також передбачена підготовка рекрутерів для залучення людей на військову службу.

• Електронні кабінети для здійснення адміністративних процедур повинні бути готові до використання протягом 2 місяців з моменту публікації закону, до середини червня.

• Автоматизований обмін даними між реєстром та банком даних з проблем інвалідності має бути запроваджений до середини липня 2024 року.

• Кабінет має узяти на себе завдання перевірки висновків МСЕК щодо встановлення інвалідності осіб віком від 25 до 50 років, що були прийняті після 24 лютого 2022 року, протягом 3 місяців з моменту публікації закону.

Враховуючи ці терміни та вимоги, важливо, щоб усі зацікавлені особи виконали необхідні дії вчасно та правильно, забезпечуючи ефективне функціонування закону про мобілізацію.

У висновках можна відзначити наступне:

• Закон про мобілізацію, підписаний Президентом Зеленським, має строго визначені терміни та вимоги щодо свого набуття чинності та виконання.

• Чинність закону розпочнеться через місяць після його опублікування, що відбудеться найближчим часом.

• Особливу увагу слід звернути на терміни щодо оновлення даних призовниками та військовозобов’язаними, а також на початок навчання базовій військовій підготовці для студентів та осіб, які прагнуть служити у державних органах.

• Важливо, щоб уряд оперативно впровадив необхідні заходи та забезпечив роботу рекрутерів для ефективного залучення громадян на військову службу.

• Правильне виконання закону сприятиме зміцненню обороноздатності країни та підвищенню рівня підготовленості військових структур у випадку потреби мобілізації.

Ці висновки допоможуть усвідомити ключові аспекти та важливість вчасного виконання вимог закону про мобілізацію для забезпечення національної безпеки та обороноздатності України.

Останні новини