Чемпіонський бій українського нокаутера розривається через росіянську причину

Міністерство охорони здоров’я України продемонструвало високий рівень виконання зобов’язань, які передбачені Угодою про асоціацію з Європейським Союзом у сфері охорони здоров’я. Згідно інформації, наданої на офіційному веб-сайті відомства та в системі моніторингу реалізації угоди "Пульс угоди", у четвертому кварталі 2023 року МОЗ зросло на 3% у порівнянні з попереднім періодом, досягнувши рівень в 78%. У цей період було успішно впроваджено європейські стандарти інтеграції в галузі охорони здоров’я, зокрема, регулювання заходів з безпеки крові та її компонентів, контроль впливу хімічних та біологічних агентів на працівників системи охорони здоров’я, а також встановлення вимог до пластмасових виробів, що перебувають у контакті з харчовими продуктами. Також, МОЗ зазначає, що в лютому 2024 року Європейська Комісія розпочала офіційний процес перевірки українського законодавства в рамках асоціації з ЄС. Це свідчить про позитивний та активний розвиток співпраці України з Європейським Союзом у сфері охорони здоров’я.

У висновках можна зазначити, що Міністерство охорони здоров’я України досягло значного прогресу у виконанні зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію з Європейським Союзом у сфері охорони здоров’я. За останній звітний період вдалося підняти показник виконання до 78%, що свідчить про важливість та ефективність співпраці з ЄС у цій сфері. Впровадження європейських стандартів інтеграції у галузі охорони здоров’я підтверджує національну готовність до адаптації до міжнародних норм та стандартів. Також важливо відзначити початок процесу перевірки українського законодавства Європейською Комісією, що вказує на важливість та актуальність подальшого розвитку в цьому напрямку.

До Верховної Ради України нещодавно було внесено законопроєкт №11332-2, який стосується важливого питання бронювання військовозобов'язаних. Ця законодавча ініціатива привернула значну увагу як серед парламентарів, так і в суспільстві загалом, оскільки торкається актуальної теми організації оборони країни та балансу між потребами збройних сил і цивільного сектору економіки.

Головні мети законопроєкту включають:

Законопроєкт передбачає скасування збору за бронювання військовозобов’язаних для суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану, які сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат. Збір становитиме 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законопроєкт також визначає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, установах і організаціях, що мають штатну чисельність працівників від 10 осіб і сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат.

Прийняття законопроєкту сприятиме:

Спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук виступив з важливою заявою під час брифінгу "Війна, демократія та парламент: Україна 2024" у Ukraine House у Вашингтоні. Його звернення було спрямоване на посилення міжнародної підтримки України в умовах триваючого конфлікту.

Стефанчук емоційно прокоментував останню масовану ракетну атаку РФ на Україну, зокрема, на дитячу лікарню “Охматдит” та пологовий будинок, показавши зображення черг автомобілів, які доставляли допомогу до лікарні.

“Цей урок солідарності мають засвоїти і наші партнери. На кордоні України мають стояти черги автомобілів з допомогою і зброєю, яка прибуває вчасно”, – підкреслив він.

Стефанчук висловив бажання, щоб Україна мала гарантоване право на захист відповідно до статуту ООН та використовувала його повною мірою. Він також закликав зняти обмеження на удари по території Росії західною зброєю та забезпечити стабільні поставки зброї та боєприпасів, включаючи необхідність бойових літаків F-16 і навчання пілотів для них.

У своєму виступі він підкреслив, що масштабні російські авіаудари сьогодні призвели до великої кількості жертв і поранених у Києві та Дніпропетровській області. США та Євросоюз закликали розслідувати удар по “Охматдиту” як воєнний злочин.