Неділя, 30 Серпня, 2026

Україна реєструє альтернативний законопроєкт щодо економічного бронювання

Важливі новини

Скандали з фальшивими бойовими винагородами на Донеччині, військові та правоохоронці у центрі скандалу

У Донецькій області виявлено серйозне порушення, пов'язане з використанням державних коштів у військовій сфері. Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про розкриття схеми, яка стосується незаконного нарахування та виплати "бойових" доплат.

За даними розслідування, протягом шести місяців десять військовослужбовцям, які перебували поза Донецькою областю та не брали участі у військових діях, незаконно нараховували по 100 тисяч гривень кожному. За кермом цієї схеми були командир частини та його спільники, які перераховували велику частину отриманих коштів на вказані командуванням рахунки.

Сума завданих державі збитків склала майже 3,5 мільйона гривень, з яких понад 2 мільйони гривень отримали організатори схеми. Обвинувальний акт вже направлено до суду за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають серйозні покарання, у тому числі позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна.

Крім того, ще один випадок фальшивих бойових нарахувань був виявлений серед правоохоронців тієї ж області, де чотири посадовці правоохоронних органів незаконно перераховували бойові доплати своїм підлеглим. Збитки від цієї схеми оцінюються в понад 2,6 мільйона гривень.

25% дефіциту водіїв в Україні в транспортно-логістичній сфері

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За його словами, «25% дефіцит водіїв фур – це попередня цифра, яку ми зібрали з перевізників, логістичних компаній. У деяких компаніях ця цифра сягає навіть понад 50%, тому що це питання мобілізації. У цифрах це близько 30 тис. грн. водіїв, які потрібні як водії вантажного транспорту», – сказав Деркач на презентації пілотного проєкту з підготовки жінок-водіїв фур.

У сфері громадського пасажирського транспорту, за його словами, не вистачає близько 30% водіїв – близько 6 тис. із 14 тис. необхідних галузі фахівців.

Як повідомив Деркач, компанії, які мають транспортні підрозділи у своїй структурі, самостійно навчають жінок, які бажають працювати водіями вантажних автомобілів. Також міністерство та Фонд інституційного розвитку за підтримки USAID реалізує проєкт із підготовки жінок-далекобійниць. До участі вже відібрано 100 учасниць із понад тисячі тих, хто подав анкети. Проєкт підтримують 25 великих українських роботодавців, які готові прийняти жінок на роботу – серед них «Укрпошта», «Нова пошта», Metro Cash&Carry, Novus, Fozzy та інші.

Арка дружби народів: Від об’єднання до загрози для національної безпеки України

Інститут національної пам'яті України висунув вимогу щодо демонтажу колишньої Арки дружби народів, що розташована в центрі Києва. За думкою представників Інституту, ця споруда стала символом російської імперської політики, яка загрожує національній безпеці України. Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті, що займається визначенням об'єктів, що належать до символіки російської імперської політики, прийшла до висновку, що Арка свободи українського народу, раніше відома як Арка дружби народів, має бути знесена, оскільки вона втілює радянські ідеологеми та конотації, що становить загрозу національній безпеці країни. Про це повідомлено у пресслужбі УІНП. Споруда, розташована в Хрещатому парку міста Києва, була встановлена в 1982 році на честь 60-річчя утворення СРСР і 65-річчя Жовтневого перевороту 1917 року. Хоча об'єкт перейменували на Арку свободи українського народу у травні 2022 року і в квітні того ж року біля нього демонтували радянський монумент робітників, арка все ще символізує радянську ідеологію і становить загрозу національній безпеці України. Варто відзначити, що у листопаді 2018 року на арці була встановлена інсталяція "Тріщина дружби", яка була присвячена українським політв'язням, зокрема режисерові Олегу Сенцову.

У висновках можна зазначити, що питання щодо майбутньої долі колишньої Арки дружби народів у центрі Києва стало об'єктом уваги Інституту національної пам'яті України. За його даними, ця споруда, хоч і зазнавала перейменування та демонтажу деяких її елементів, все ще залишається символом радянської імперської політики, що ставить під загрозу національну безпеку України. Рішення щодо подальшої долі арки є об'єктом дискусій, проте експертна комісія Українського інституту національної пам'яті дійшла висновку, що споруду слід демонтувати через її асоціацію з радянським минулим, що вважається неприйнятним у сучасній українській дійсності.

Нове депутатське обʼєднання очолив фігурант справи про корупцію Задорожній

У Верховній Раді України створили нове міжфракційне депутатське об’єднання під назвою «Оборона і розвиток». Його очолив народний депутат Микола Задорожній — фігурант гучного кримінального провадження за підозрою в отриманні хабаря. До складу обʼєднання увійшли переважно представники фракції «Слуга народу», зокрема Микола Галушко, Антон Швачко та Андрій Боблях. Серед учасників також Богдан Торохтій — депутат, якого […]

Корупція в українському правосудді: новий скандал у судовій системі

Не так давно в Україні стався ще один гучний скандал, пов'язаний із корупцією в судовій системі, який продемонстрував, як деякі судді починають сприймати правосуддя як товар, а закон — як інструмент для ведення торгових угод. Останнім резонансним випадком став вирок колишньому судді Кропивницького апеляційного суду Володимиру Гончару, який був засуджений до 6 років і 6 місяців позбавлення волі та заборони займатися суддівською діяльністю за спробу змінити вирок у справі смертельної ДТП.

У 2023 році, коли цей випадок розглядався апеляційним судом, родичі обвинуваченого в ДТП, замість того, щоб шукати кваліфікованих адвокатів, звернулися до знайомого Гончара з проханням вплинути на рішення суду. Згідно з інформацією від Вищого антикорупційного суду (ВАКС), суддя став посередником у переговорах, в яких родичі винуватця ДТП спочатку пропонували 1,5 тисячі доларів за сприяння у зміні вироку. Але згодом сума була збільшена. Цей випадок став яскравим прикладом того, як судова система може стати частиною корупційних схем, де за рішенням суддів можна "платити" або "домовлятися".

Суддя Гончар у приватних розмовах прямо обговорював, яку суму готовий отримати, і навіть порівнював її із власною тижневою зарплатою: «П’ятсот — це п’ятнадцять тисяч, це за неділю зарплата у нас! Чи й не гроші, за які рісковать!» — зафіксовано у матеріалах НАБУ.

Лінія захисту Гончара намагалася пояснити його дії як дружню допомогу та п’яні розмови, проте ВАКС не врахував ці аргументи. Суд визнав, що він активно обговорював стратегію зміни вироку та розподіл коштів, нехтуючи позицією потерпілих.

Вирок передбачає конфіскацію майна, включно з автомобілем Mitsubishi Outlander 2020 року та часткою будинку. Свідок-посередник отримав умовний термін за угодою зі слідством. Гончар працював суддею з 2003 року і тепер має час оцінити «вартість ризику» своїх дій.

Ця справа ще раз нагадує про проблеми системи правосуддя та виклики боротьби з корупцією у регіонах України.

До Верховної Ради України нещодавно було внесено законопроєкт №11332-2, який стосується важливого питання бронювання військовозобов’язаних. Ця законодавча ініціатива привернула значну увагу як серед парламентарів, так і в суспільстві загалом, оскільки торкається актуальної теми організації оборони країни та балансу між потребами збройних сил і цивільного сектору економіки.

Головні мети законопроєкту включають:

Законопроєкт передбачає скасування збору за бронювання військовозобов’язаних для суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану, які сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат. Збір становитиме 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законопроєкт також визначає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, установах і організаціях, що мають штатну чисельність працівників від 10 осіб і сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат.

Прийняття законопроєкту сприятиме:

Останні новини