Понеділок, 8 Вересня, 2025

Через зростання попиту на валюту українські банки нарощують постачання доларів і євро

Важливі новини

Часник, зелений чай і ще чотири продукти, які можуть скоротити життя

Не всі продукти, які ми вважаємо корисними, насправді сприяють довголіттю. Деякі з них можуть навіть завдати шкоди організму, якщо їх споживати безконтрольно. Ось перелік продуктів, які, за дослідженнями, можуть негативно впливати на здоров’я: ЧасникПопри його популярність як натурального засобу від застуд, часник містить сульфон-гідроксильні іони, які можуть пошкоджувати клітини мозку. Також у ньому високий вміст […]

Українізація в цьому році сповільнилась: чому українці менше хочуть вивчати рідну мову

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зокрема, серед учнів частка тих, хто вважає українську рідною мовою, знизилася на 17%. Серед батьків цей показник впав на 11%, а серед вчителів — на 8%. Це свідчить про зростаючий вплив інших мов, зокрема російської, на молодь та освітній процес. Кремінь також зауважив, що зросійщення медіапростору, особливо на півдні та сході України, сприяє цьому процесу.

Ще однією важливою проблемою є використання української мови в інтернет-просторі. За словами уповноваженого, зменшилась кількість учнів, які спілкуються українською мовою в соціальних мережах, що є ще одним симптомом уповільнення українізації.

У зв’язку з цими проблемами Тарас Кремінь висловив низку пропозицій щодо зміцнення мовної політики в Україні. Одним із ключових завдань він визначив забезпечення виконання Державної цільової національно-культурної програми до 2030 року, а також завершення імплементації Закону України щодо перекладу міжнародних договорів українською мовою.

Кремінь підкреслив важливість зміцнення позицій української мови в усіх сферах суспільного життя, адже це не лише питання культурної ідентичності, а й національної безпеки та обороноздатності країни. Він закликав до системних змін, аби уникнути подальшого уповільнення українізації.

S.T.A.L.K.E.R. 2 побила рекорд українських ігор у Steam

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Цей результат перевершив досягнення попереднього рекордсмена, шутера Shatterline, який на піку зібрав 21 160 гравців. Більше того, S.T.A.L.K.E.R. 2 увійшла до списку топ-ігрових хітів Steam, обігнавши такі гіганти, як The Witcher 3: Wild Hunt, Far Cry 5 та Phasmophobia, зайнявши 133 місце у загальному рейтингу.

Варто зазначити, що гра також доступна в рамках підписки Game Pass, тому загальна кількість гравців може бути ще більш вражаючою. Можливо, GSC Game World поділиться статистикою пізніше.

На момент публікації новини:

Критики також оцінюють гру змішано: середній рейтинг на Metacritic — 74 бали. Західні оглядачі відзначають:

З огляду на поточні результати, “Серце Чорнобиля” не лише зміцнює позиції українських ігор на світовій арені, а й відкриває шлях для нових рекордів. Попереду ще вихідні, і цифри Steam можуть зрости.

Кабмін дозволив цивільним застосовувати вогнепальну зброю

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Представник уряду в Верховній Раді, Тарас Мельничук, пояснив, що відповідні зміни стосуються Порядку застосування вогнепальної зброї цивільними особами у випадку участі в боротьбі з агресією Російської Федерації чи інших держав. Ці зміни передбачають, що цивільні можуть використовувати зброю, якщо вона була знайдена та задекларована відповідно до законодавства.

Заступник міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко також повідомив, що до кінця січня 2024 року дозвіл на зброю буде відображатися в українському додатку «Дія», що спростить процес легалізації та обліку зброї.

Всього за час функціонування Єдиного реєстру зброї до поліції надійшло понад 483 тисячі заяв на отримання дозвільних документів, з яких понад 469 тисяч вже були задоволені.

Україна змінює правила мобілізації та перетину кордону з 17 липня 2024 року

З 17 липня 2024 року в Україні набувають чинності оновлені правила щодо мобілізації та перетину державного кордону для військовозобов'язаних громадян. Ці зміни є результатом завершення двомісячного періоду, протягом якого українці мали можливість актуалізувати свої військово-облікові дані.

Про це розповів адвокат Роман Лихачов. Згідно з нововведеннями, всі чоловіки віком від 18 до 60 років тепер повинні мати при собі військові квитки або довідки про відстрочку від мобілізації при перетині кордону. Держприкордонслужба України посилює контроль і перевіряє не лише наявність військових документів, а й їх актуальність.

За словами Лихачова, зміни в законодавстві призвели до збільшення розмірів штрафів за порушення військового обліку, які тепер можуть досягати від 17 до 25,5 тисяч гривень. Експерти наголошують на важливості своєчасного оновлення військових документів, оскільки недотримання цих правил може мати серйозні наслідки для громадян.

Нові правила також вплинуть на процедуру отримання відстрочок від мобілізації, змушуючи громадян звертатися до територіальних центрів комплектування (ТЦК) частіше для поновлення необхідних документів. Це може призвести до додаткового навантаження на ці установи, що вже працюють у напруженому режимі.

Загалом нові правила спрямовані на зміцнення контролю над виконанням військового обов’язку та краще управління людськими ресурсами у періоди підвищеної напруги. Однак вони створюють і нові виклики як для громадян, так і для державних структур, які зобов’язані адаптуватися до нових вимог законодавства.

Українська влада оприлюднила інформацію про нову ініціативу, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Ця програма передбачає можливість для громадян, які вирішили залишити Україну, подати заявку на виїзд до Російської Федерації. Метою цієї ініціативи є створення механізму для потенційного обміну на українських військовослужбовців, які наразі перебувають у полоні.

Українці дедалі активніше скуповують готівковий долар, тому банки швидко нарощують завезення валютних банкнот у країну. За підсумками червня загальний обсяг постачань зріс на 13,2% порівняно з травнем 2024 року, і сягнув $1,3 млрд. А за перше півріччя підскочив на 59% (порівняно з аналогічним періодом 2023-го) і вийшов на $7,5 млрд. Для порівняння – у перше півріччя довоєнного 2021 року банки завезли в країну лише $1,4 млрд.

Про це свідчать дані свіжого звіту Національного банку.

$7,5 млрд – колосальна сума для України. Четвертий кредитний транш МВФ, якого український уряд домагався понад півроку і виконував під нього нескінченний перелік вимог, становив трохи більше третини від цієї суми – лише $2,2 млрд.

«Обсяги завезення готівкової інвалюти – це показник поточного попиту з боку населення. Просто так, про всяк випадок про запас, банк ніколи долар завозити не буде, оскільки швидко почне порушувати показник валютної позиції, за що НБУ по голові не погладить. Тому готівкову інвалюту закуповують стільки – скільки запитують клієнти. Каса повідомляє в казначейство, наскільки більше долара або євро потрібно закупити, після чого робиться замовлення і відбувається поставка.

Якщо раніше дрібні покупки фізосіб були в районі 200-300 доларів, то зараз по 500-700. Крім того, після нової хвилі девальвації нацвалюти дедалі частіше долар запитують гривневі вкладники – переводячи в американську валюту частину вкладу, термін якого закінчився, або взагалі весь депозит, і їм також потрібна готівка», – розповіли “Стране” в системному банку.

Щоб зрозуміти, що відбувається на валютному ринку, і проаналізувати поведінку населення, досить подивитися, як останнім часом змінювався офіційний курс НБУ гривня/долар:

– 1 травня – 39,5 грн/$;

– 1 червня – 40,5 грн/$;

– 1 липня – 40,45 грн/$;

– 18 липня – 41,46 грн/$;

– 26 липня – 41,2 грн/$

Пік подорожчання долара на міжбанку припав на другий тиждень цього місяця, коли безготівковий ринок сягав 41,65 грн/$. Тоді у банків ціна готівкового долара в касах виходила на 42,20 грн/$, а картковий курс на 42,5 грн/$.

Останні новини