Чого очікувати від курсу долара

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Шабунін заявив, що кошти, які Кабінет Міністрів України (за поданням міністра оборони Рустема Умєрова) вилучив із контрактів, підготовлених АОЗ, були передані Державній прикордонній службі, яка, за його словами, переплачує за боєприпаси.

“Прикордонники отримали ці гроші авансом у 100%, переплативши щонайменше 90 мільйонів євро за 152-мм снаряди. Міноборони могло б виправдовуватися тим, що в польських постачальників умови кращі, але це не відповідає дійсності. Наприклад, у контрактах АОЗ передбачено лише 50% передоплати, тоді як прикордонники сплачують повну суму авансом. Крім того, терміни поставок за контрактами АОЗ були вигіднішими”, — заявив Шабунін.

Міноборони пояснило, що перенаправлення коштів було викликане ризиком невикористання бюджету АОЗ до кінця року. За даними міністерства, станом на кінець листопада на рахунках АОЗ залишалося 102 млрд грн, із яких 45 млрд грн — невикористані зобов’язання, а 57 млрд грн — кошти, які мали бути сплачені за виконаними контрактами.

Шабунін спростував ці пояснення, зазначивши, що більшість цих коштів були зарезервовані для оплати вже укладених контрактів, а не вільними для перенаправлення.

“45 млрд грн на рахунках АОЗ були 25 листопада. Наступного дня сума скоротилася до 23 млрд грн через сплату за контрактами. А решта 57 млрд грн — це кошти, які агенція мала заплатити за постачання в грудні”, — уточнив він.

За словами Шабуніна, Держприкордонслужба здійснює закупівлі на менш вигідних умовах, ніж АОЗ. На одній лише закупівлі 152-мм снарядів, за даними ЦПК, переплата становить близько 90 млн євро.

“Ці кошти залишалися на рахунках АОЗ, оскільки агенція платила постачальникам не більше 50% авансу, завершуючи розрахунок лише після поставки. Натомість прикордонники авансом сплачують польським постачальникам повну суму”, — заявив голова ЦПК.

Нагадаємо, Міністерство оборони України розпочало розслідування причин нештатного спрацювання 120-міліметрових мінометних мін, що були поставлені до війська.

Останні атаки на танки "Абрамс" підтверджують серйозну уразливість бронетехніки перед атаками дронів. Незважаючи на наявні технології захисту, Україна не поспішає їх впроваджувати. Це створює серйозні загрози для безпеки військових і бронетехніки, що знаходиться на передовій. Велика частина втрат танків і артилерії зумовлена атаками дронів, що використовуються як засоби для знищення цілей. Українські танки, а також артилерійські установки потребують ефективного захисту від таких атак, проте поки ця проблема залишається недооціненою. Важливо активізувати роботу з розробки та впровадження ефективних захисних конструкцій для бронетехніки, які дозволять зменшити втрати та зберегти військову потужність.

Наразі проблема захисту бронетехніки від атак дронів є актуальною та нагальною. Історія свідчить, що існують різноманітні рішення для захисту, але їх впровадження затримується. Ініціативи у цьому напрямку розробляються як на рівні військових підрозділів, так і за участю приватних компаній. Захист бронетехніки від дронів може зменшити втрати та підвищити ефективність у веденні бойових дій. Наразі в Україні існують прогресивні технології для цього, але їх потрібно активно впроваджувати та розвивати. Забезпечення бронетехніки надійним захистом є питанням життя і смерті для військових, тому вирішення цієї проблеми потребує негайних дій та системного підходу з боку військового керівництва.

Українські військові постійно стикаються з проблемою захисту бронетехніки від атак дронів, що стає загрозою для їхньої ефективності та безпеки. Незважаючи на наявність різних технологій та рішень у цьому напрямку, їх впровадження затримується. Важливо звернути увагу на досвід інших військових підрозділів та приватних компаній, які вже розробили ефективні заходи захисту. Наразі необхідно активно впроваджувати і розвивати існуючі технології для забезпечення безпеки бронетехніки, що допоможе у підвищенні ефективності ведення бойових дій та зменшенні втрат.

Україна та Польща є ключовими торговельними партнерами, але існує серйозна розбіжність між даними митної статистики обох країн, зокрема щодо польського імпорту в Україну. Ця проблема існує протягом багатьох років і частково пов'язана з обліком імпорту зброї, боєприпасів та товарів подвійного призначення. Однак суттєва частина розбіжностей виникає через сірий імпорт та контрабанду, а також через практику штучного заниження обсягів імпорту для отримання відшкодування ПДВ. Фактичний баланс торгівлі між країнами для України виявляється набагато менш вигідним, ніж це відображає офіційна статистика, через недооцінку обсягів імпорту. У цьому контексті двостороння торгівля виявляється більш вигідною для Польщі, особливо за умов чинних асиметричних обмежень на український аграрний експорт.

За даними польського "держстату" у 2023 році на Україну припадало 3,2% від загального обсягу товарного експорту з Польщі. Цей показник поставив нас на 7-е місце серед торгівельних партнерів, випередивши США та таких членів ЄС, як Іспанія, Словаччина та Угорщина. Не зважаючи на це, динаміка зростання польського експорту в Україну у 2023 році була найвищою серед першої десятки країн, що є найбільшими торгівельними партнерами Польщі. Проте, незважаючи на позитивні показники, важливо врахувати, що блокування автомобільних митних переходів може стати справжнім пострілом в ногу для обох країн. Наша двостороння торгівля загалом вже є вигіднішою для Польщі, особливо за умов чинних асиметричних обмежень на український аграрний експорт. Спроби вирішити торгівельні суперечки в стилі "виграш-програш" між сусідами можуть призвести до негативних наслідків для обох країн, їхніх бізнесів і кінцевих споживачів.

Українською мовою висновки до вищезгаданої статті такі:

• Україна має велике значення для Польщі як торговельний партнер, займаючи 7-е місце серед країн-імпортерів польських товарів у 2023 році.

• Польща і Україна повинні уникати блокування автомобільних митних переходів, оскільки це може призвести до негативних наслідків для обох країн і порушити вигідний баланс торгівлі.

• Спроби вирішити торгівельні суперечки повинні базуватися на співпраці та компромісах, а не на принципах "виграш-програш", щоб забезпечити вигоду для обох сторін та їхніх громадян.