Чоловік намагався перетнути україно-румунський кордон на підводному скутері

На березі Дніпра, у столиці України, зустрівся з журналістами Reuters Рустем Умеров. Він поділився своїми враженнями щодо останніх подій на воєнному фронті між Україною та Росією. Умеров зауважив, що Росія продовжує збільшувати свої військові сили, не оминайчи увагою навіть живу силу та військову техніку. Це стає вкрай тривожною тенденцією, особливо враховуючи, що від понад 27 місяців минуло з моменту їхнього останнього повномасштабного вторгнення. Український аналітик підкреслив, що така діяльність може мати серйозні наслідки для стабільності та безпеки не лише в регіоні, але й у всьому світі.

Військам Києва вдалося стабілізувати новий фронт на північному сході Харківської області, куди Росія атакувала на початку цього місяця. Але Умеров сказав, що Москва готується до нового поштовху.

“Їх мета – відкрити новий фронт на півночі, щоб почати використовувати всю свою живу силу, вогневу потужність проти нас, вони продовжують свою мету знищити націю”, – сказав він.

«Ми витримуємо, але, звісно, ​​нам потрібно більше зброї, нам потрібно більше вогневої потужності, нам потрібні ракети великої дальності, щоб не дозволити їм проникнути в нашу державу».

За його словами, Україна вдячна за надану партнерам військову допомогу та зброю, але лише половина обіцяних поставок надійшла вчасно. Кожна затримка йшла на користь значно більшому та краще оснащеному ворогу України, з лінією фронту, яка простягалася на 1200 км.

За словами міністра, Росія має близько 500 тис. військових в Україні та біля її кордонів і готується додати ще 200-300 тис.

Публікуємо основні тези президентського інтерв’ю, де Володимир Зеленський розглядає ключові аспекти сучасної ситуації в Україні та на фронті бойових дій.

• Продовження бойових дій та план контрнаступу: Президент України заявив про наявність плану контрнаступу, вказавши на впевненість у перемозі. Відзначивши важливість зовнішньої підтримки, зазначив, що для успіху необхідні не лише людські ресурси, але й сучасна зброя та технології.

• Можливість переговорів з Путіним: Зеленський висловив сумніви у вірогідності дотримання Росією узгоджених угод, залишаючи відкритими можливі переговори, проте з певними обережностями через недостатню довіру до президента РФ.

• Замороження конфлікту та загроза нового нападу: За словами Зеленського, замороження конфлікту не є вирішенням, оскільки може стати підґрунтям для подальших військових дій Росії, що вплине на безпеку не лише України, але й регіону в цілому.

• Битва за Харків та її символічне значення: Зазначивши велике значення Харкова як символу української державності, Зеленський підкреслив важливість захисту міста від потенційної агресії Росії та готовність українців відстоювати своє право на свободу та незалежність.

У вищезгаданій статті президент України Володимир Зеленський висловив рішучість та готовність України до відстоювання своєї незалежності та територіальної цілісності. Він підкреслив необхідність підтримки союзників у вигляді сучасної зброї та технологій, а також акцентував увагу на недовірі до можливості досягнення мирного врегулювання конфлікту з Росією через недотримання нею укладених угод.

Зеленський також попередив про ризики замороження конфлікту, яке може сприяти подальшій агресії Росії, тому відмовився від ідеї мирного «замороження» конфлікту. Висловивши підтримку місту Харкову як символу української державності, Зеленський підкреслив необхідність його захисту від потенційних загроз та готовність українського народу відстоювати свої права та свободи.

Високий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив питання щодо екс-посадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрюють у причетності до схеми, пов'язаної з закупівлею боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Відповідно до повідомлення адвоката Назара Кульчицького у коментарі для "Суспільного", ВАКС вирішив змінити запобіжний захід для Лієва, замінивши його затримання під вартою на особисте зобов'язання, і направив ухвалу у СІЗО.

Слід зазначити, що в ході розгляду справи прокурор, з невідомих причин, був відсутній, як свідчать записи трансляції засідання. Після перегляду матеріалів справи Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підтвердження підозр розкрадання, як повідомив суддя Ярослав Шкодін під час судового засідання.

Суд також зауважив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то як може його бачити суд. Ці нюанси, безумовно, ставлять під сумнів обвинувачення у злочині екс-посадовця Міноборони. Варто відзначити, що Олександра Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був відпущений під особисте зобов'язання.

Насамкінець, ВАКС 9 квітня скасував рішення про зміну запобіжного заходу для Лієва, однак він не повернувся до місця утримання в СІЗО, оскільки термін його тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це фактично означає, що екс-посадовець залишився без заходів запобігання, як пояснює адвокат. У зв'язку з цим, ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення розгляд клопотання не відбувся.

У підсумку, розглянута стаття розкриває складність судового процесу та протиріччя в розгляді справи екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва. Вирішальне значення має відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП щодо обвинувачень у розкраданні. Вирок ВАКСу змінити запобіжний захід та направити справу у СІЗО відображає складність правового про