Вирок у справі львівського адвоката, затриманого на “гарячому” під час оборудки з виїздом через “Шлях”

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

Зазначається, що Реєстр лудоманів нині налічує 7 874 особи. При цьому 4 585 осіб було включено до реєстру за перші шість місяців 2024 року – це на 18% більше, ніж за попередні 2,5 роки загалом.

“Щомісяця реєстр поповнюється, в середньому, на 760 осіб. Рекордним виявився квітень 2024 року, коли до Реєстру було включено 1 041 людину. Загалом за три роки існування переліку до нього потрапило 8 456 осіб із ігровою залежністю, 94% з яких — за останні 1,5 роки”, – йдеться у повідомленні.

Верховна Рада готує новий закон про азартні ігри. Нардепи скаржаться, що раніше реалізована легалізація грального бізнесу відбулася “через одне місце”.

Документ, зокрема, пропонує ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, створити жорсткіші обмеження по рекламі та прибрати “будь-які згадки військових, щоб не маніпулювали цим у рекламі”.

Також ми повідомляли, що заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький заявив, що тиск на нього пов’язаний із розслідуванням справ щодо грального бізнесу.

Заява мера Києва Віталія Кличка про заплановане відкриття метро на Виноградар у 2026 році не збігається з фактичними прогнозами самого КП «Київський метрополітен». На цю розбіжність звернули увагу представники громадської організації «Пасажири Києва», які проаналізували виступи транспортних чиновників під час засідання профільної комісії Київради.

У ході обговорення керівник комунального підприємства «Київський метрополітен» Віктор Вигівський повідомив, що станом на сьогодні у 2026 році планують завершити лише основні будівельні конструкції станції «Мостицька». Йдеться саме про бетонні та інженерні елементи без повного комплексу внутрішніх робіт, технічного обладнання та систем безпеки, необхідних для запуску руху поїздів.

Ці слова різко дисонують із заявою міського голови Віталія Кличка, зробленою під час сесії Київради 9 жовтня. Тоді мер запевнив, що вже у 2026 році щонайменше одна станція метро на Виноградарі буде відкрита для пасажирів.

У «Пасажирах Києва» наголошують: різні позиції посадовців створюють дезінформацію для мешканців та формують нереалістичні очікування. Будівництво продовжує затягуватися, а об’єктивних підтверджень можливості запуску у 2026 році немає.

Запуск метро на Виноградар залишається одним із ключових інфраструктурних проєктів столиці. Проте через нестабільне фінансування та розбіжності в офіційних заявах люди досі не мають чіткого розуміння, коли нова лінія стане реальністю.

3 лютого за новим церковним календарем православні християни України відзначають день пам’яті праведного Симеона Богоприймця та пророчиці Анни. Цей день має глибоке духовне значення, оскільки символізує зустріч Старого і Нового Завіту, момент, коли Симеон, сповнений Святого Духа, упізнав у немовляті Ісусі Месію, обіцяного Богом. Пророчиця Анна, довгий час перебуваючи у храмі, також упізнала в Дитині Спасителя символ Божої обітниці, і своїми словами проголосила радостну вість про прихід Месії.

Для православних вірян цей день є нагадуванням про терпіння, віру та духовну готовність служити Богу. Симеон і Анна стали прикладом тих, хто протягом життя залишався вірним духовним обов’язкам, очікуючи Божого об’явлення. Їхнє життя та віра спонукають сучасних людей цінувати духовні цінності понад матеріальні, відчувати радість у служінні іншим і вміти помічати присутність Божої благодаті у повсякденному житті.

За старим, юліанським календарем цього дня вшановують преподобного Максима Сповідника.

Кому моляться і про що просять

У молитвах до Симеона Богоприймця та пророчиці Анни віряни найчастіше просять здоров’я для дітей і немовлят, адже святий Симеон вважається їхнім покровителем. Також звертаються з проханнями про мир у родині, терпіння та душевну рівновагу.

Традиції та звичаї дня

У народному календарі 3 лютого має назву Починки. Із давніх-давен люди починали готуватися до весняних польових робіт: лагодили інструменти, переглядали господарство, планували новий сезон. Вважалося, що ранній початок праці забезпечить добрий урожай.

На обід традиційно готували саламату — густу кашу з борошна або круп, заправлену салом, маслом чи часником. Також день вважається сприятливим для домашніх покупок: навіть невелика річ нібито приносить у дім добробут і щастя.

Що не можна робити

Церква закликає утриматися від сварок, лихослів’я, заздрості, лінощів та відчаю. Не варто відмовляти людям у допомозі.

За народними повір’ями, цього дня небажано брати гроші в борг і носити чорний одяг — це може притягнути неприємності.

Прикмети на погоду

Предки уважно спостерігали за природою, аби передбачити весну та літо. Вважалося:

сніг — до холодного й дощового літашум у лісі — до тривалих морозівіній на деревах — до похолоданнякішка шкребе підлогу — буде хуртовинагучне щебетання горобців — весна вже близько

Таким чином, день Симеона та Анни поєднує церковну пам’ять, сімейні молитви й господарські традиції, нагадуючи про важливість віри, праці та турботи про близьких.