Чоловік у військовій формі з ножем кидався на касира заправки

У ніч проти 28 вересня Росія здійснила масштабний ракетний та дроновий удар по території України, в результаті чого постраждали щонайменше 40 осіб. Зокрема, серед поранених є діти, що лише підкреслює жорстокість і безжальність агресора. Президент України Володимир Зеленський повідомив про ці жахливі наслідки у своєму Telegram-каналі, зазначивши, що більшість постраждалих зафіксовано в Києві, де загинули чотири особи, серед яких 12-річна дівчинка.

Наслідки для столиці та регіонів

“Загалом в Україні відомо про щонайменше 40 поранених людей, серед яких є й діти”, — заявив президент.

Об’єкти, які потрапили під обстріл, включають підприємство з виробництва хліба, завод з виготовлення автомобільної гуми, багатоквартирні та приватні будинки, а також інші об’єкти цивільної інфраструктури. За інформацією, оприлюдненою вранці, у Києві пошкодження зафіксовано в шести районах міста. У Солом’янському районі внаслідок влучання було зруйновано багатоповерхівку, автозаправну станцію та будівлю Інституту кардіології. У Київській області найбільш постраждали Петропавлівська Борщагівка та Біла Церква. У цих населених пунктах загальна кількість поранених сягнула 27 осіб. За даними Повітряних сил, Росія застосувала проти України майже 500 ударних дронів та понад 40 ракет різного типу.

Наразі рятувальні роботи тривають, фіксуються нові пошкодження, а кількість постраждалих може змінюватися.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Тому існують великі ризики перебоїв із постачанням хліба в магазини, особливо в регіонах.

За словами президента Всеукраїнської асоціації пекарів і голови компанії “Київ Хліб” Юрія Дученка, ще з весни почали розганятися ціни на борошно. У підсумку вони підвищилися вже на 50%. Якщо у квітні пекарі купували борошно по 10 гривень за кілограм, то зараз змушені платити вже по 15 гривень. Очікується, що восени цінники на борошно злетять до 16 тисяч.

Крім того, борошномелам у липні масово відключали електроенергію, тож вони були змушені працювати на генераторах, що сильно вдарило по собівартості продукції.

“Борошняна” частка в собівартості хліба простих рецептур, за оцінками Дученка, сягає 40%.

Але, крім борошна, дорожчають й інші складові (цукор, соняшникова олія, пакувальні матеріали тощо). Скажімо, за сировинною групою (крім борошна) зростання цін від початку року перевищило 20%.

Водночас хліб у червні, за даними Держстату, зріс у ціні лише на 1,1%.

“Більшість основних виробників хліба і в червні, і в липні спрацювали в мінус або, в кращому разі, в нуль”, – каже Дученко.

Державного регулювання цін на хліб в Україні вже немає. Але, як розповіли “Стране” на одному з хлібозаводів, є вимога роздрібних мереж – підвищувати цінники не більше ніж на 5% на місяць.

Тому ставити вищі цінники хлібопекарі просто не можуть.

При цьому, за розрахунками Дученка, з урахуванням збільшених витрат хліб уже найближчим часом має подорожчати на 15-20%.

“Крім борошна, є ще безліч інших чинників, які впливають на собівартість. У нас зросли витрати на персонал, оскільки багатьох чоловіків мобілізують, доводиться підвищувати зарплати. Дорожчає також логістика. Ми ж, виходить, навіть не на крок, а на кілька кроків відстаємо від реалій ринку. Тому заганяємо себе в мінуси. Так триває з місяця в місяць, і перекривати касові розриви вже просто нічим. Альтернативи такі, що вже до вересня буде нічим розраховуватися з постачальниками і платити людям зарплати”, – розповідає керівник одного з регіональних хлібозаводів.

При цьому хліб в Україні залишається локальним продуктом. Тобто, якщо в місті зупиниться хлібозавод, почнуться перебої з хлібом і в місцевому роздробі, і в сусідніх селах.

“Ситуація на сьогодні така, що питання навіть не в тому, за скільки буде хліб, а в тому, чи буде він узагалі”, – каже керівник хлібозаводу.

Він також розповів, що багато замовників, особливо державних, не розраховуються вчасно за поставлений хліб. Зокрема, за постачання для армії заборгованість може сягати 4 місяців.