Чому червоне вино може бути небезпечним

Сучасна українська правоохоронна система знову опинилася в центрі уваги через проведення розслідування стосовно самовільного залишення частини екснардепом Єгором Соболєвим. Цей випадок викликав значний резонанс у громадськості та став об'єктом уваги з боку владних і незалежних структур. Питання про правомірність дій українських правоохоронних органів у цьому конкретному випадку викликає серйозні обговорення серед експертів та громадськості.

Звинувачення в самовільному залишенні країни, особливо коли йдеться про колишнього народного депутата, має велике суспільне значення і потенційно може мати серйозні наслідки для всіх сторін, втягнутих у цей конфлікт. У контексті боротьби з корупцією та встановлення справедливості такі справи стають важливими прецедентами і випробуванням для судової системи.

Реакція громадськості та політичних сил на цей випадок також відображає загальну довіру до правоохоронних органів та системи юстиції в цілому. Зацікавлені сторони сподіваються на об'єктивне та справедливе розслідування, а також на вжиття відповідних заходів щодо забезпечення прав людини та гарантій законності.

Українська правоохоронна система має великий потенціал для забезпечення правопорядку та захисту прав громадян. Однак цей випадок є нагадуванням про необхідність постійного вдосконалення процесів та процедур, щоб забезпечити довіру громадян до системи правосуддя.

За інформацією, отриманою від джерел в Офісі генпрокурора, він став об’єктом кримінального провадження.

У справі кримінального провадження стверджується, що Соболєв, який із травня 2022 року значився кулеметником 251-го батальйону тероборони, замість виконання бойових завдань «проводив свій час на свій розсуд і займався особистими справами».

Це відбувалося, як вважають у ДБР, за сприяння тодішнього командира батальйону Сергія Каспрова.

При цьому екснардеп отримував грошове забезпечення, зокрема «бойові» понад 100 тисяч гривень на місяць.

Соболєв значився в батальйоні до початку 2023 року. Зараз він, за офіційними даними, проходить службу на посаді командира роти БПЛА у складі військової частини А4124 (112-та бригада тероборони).

У січні він повідомляв, що достроково отримав звання лейтенанта ЗСУ.

В Одесі 28 грудня під час проведення заходів з оповіщення правоохоронці затримали чоловіка, якого підозрюють у нападі на військовослужбовця. Про це повідомили в Одеському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. За офіційною інформацією, йдеться про інцидент, що стався на початку листопада під час виконання військовослужбовцем службових обов’язків.

За даними ТЦК, підозрюваний завдав військовому ножового поранення, після чого зник з місця події та тривалий час уникав контакту з правоохоронними органами. Упродовж цього періоду чоловік переховувався, що ускладнювало проведення слідчих дій та його розшук. Правоохоронці збирали докази, встановлювали маршрут пересування підозрюваного та перевіряли можливі місця його перебування.

Під час затримання в Пересипському районі міста Одеси підозрюваний намагався втекти та чинив активний фізичний опір правоохоронцям. Завдяки скоординованим діям та залученню додаткового наряду поліції його було затримано та доставлено до підрозділу Національної поліції України для проведення слідчих та процесуальних дій.

У ТЦК наголосили, що напад на військовослужбовця під час виконання завдань в умовах воєнного стану є тяжким злочином і тягне за собою серйозну кримінальну відповідальність.

1️⃣ Окремим повідомленням надішліть вихідний текст (або хоча б його початок і напишіть «далі буде»). 2️⃣ Наступним повідомленням — вимоги:

мова (українська — підтвердіть),

Президент наголосив, що чинне українське законодавство не дозволяє реалізувати такий сценарій без застосування особливого механізму ухвалення рішень. Саме тому, у разі винесення подібної ініціативи на порядок денний, єдиним легітимним шляхом може бути загальнонаціональний референдум.

Глава держави підкреслив, що саме громадяни мають вирішити, чи готове суспільство погодитися на такий формат завершення війни. Водночас він уточнив, що на референдум має бути винесений не окремий пункт, а весь документ про мир загалом — з можливістю дати відповідь «так» або «ні».

Зеленський також зазначив, що підготовка до всеукраїнського волевиявлення потребує щонайменше 60 днів і можлива виключно за умови повного припинення вогню. За його словами, проведення референдуму без стабільного режиму тиші зробить його нелегітимним і може призвести до внутрішнього розколу в державі.

Президент визнав, що організація референдуму під час війни є надзвичайно складною через безпекові ризики та неможливість участі громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Водночас Зеленський окреслив альтернативний варіант розвитку подій. Якщо територіальне питання буде вирішене за принципом «стоїмо там, де стоїмо», який пропонує Україна, і лінія фронту в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях буде де-факто зафіксована та контрольована міжнародними силами, мирну угоду можна буде ратифікувати у Верховній Раді без проведення референдуму.

Президент підсумував, що у випадку будь-яких рішень, які виходять за межі такого сценарію, одного підпису під угодою буде недостатньо, і остаточне слово має залишатися за суспільством.