Субота, 13 Червня, 2026

Ціна електроенергії в Україні зрівнялася з найвищими європейськими показниками

Важливі новини

Лиманський напрямок стає ключовим елементом планів російського наступу на Слов’янськ

Командування російських окупаційних військ дедалі виразніше розглядає район Лимана як стратегічно важливу точку для подальшого просування у напрямку Слов’янська. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW), який фіксує помітне зростання інтенсивності бойових дій на цьому відтинку фронту. Аналітики вказують, що саме контроль над Лиманом може відкрити противнику додаткові логістичні можливості та створити умови для тиску на українську оборону в північній частині Донеччини.

За оцінками ISW, ситуація на Лиманському напрямку залишається динамічною та напруженою. Просування фіксується з обох сторін: Сили оборони України зосереджуються на укріпленні позицій, стабілізації лінії фронту та поверненні раніше втрачених ділянок, тоді як російські підрозділи намагаються виявити вразливі місця в обороні, щоб розвинути наступальні дії. Такі маневри супроводжуються постійними спробами змінити тактичну обстановку на користь кожної зі сторін.

Особлива увага прикута до району Серебрянського лісництва, де ворог намагається реалізувати тактику оточення. Речник 11-го армійського корпусу ЗСУ полковник Дмитро Запорожець пояснює, що росіяни намагаються зайти до Ямполя з флангів — як з півночі, так і з півдня. Якщо ці маневри продовжаться, ситуація в самому Ямполі може суттєво погіршитися. Погодні умови значно ускладнюють оборону для українських підрозділів, тоді як для росіян основною проблемою залишаються водні перешкоди, включно з руслом Сіверського Дінця. Саме вони не дозволяють окупантам повноцінно підтримувати свої сили в районах Серебрянки та Дронівки.

Напруженою залишається й ситуація на Покровському напрямку. Російські війська продовжують штурмові спроби, проте за останню добу немає підтверджених змін лінії фронту. Аналітики ISW звернули увагу на відео з присутністю російських штурмових груп у центрі Мирнограда, однак оцінюють це не як захоплення території, а як інфільтраційну операцію без можливості закріплення. Попри заяви російських «воєнкорів» про успіхи, фактична ситуація свідчить радше про локальні проникнення, які не впливають на конфігурацію фронту.

Бої тривають у самому Покровську та на його околицях, зокрема в районах Гришиного, Родинського та Сухецького. На окремих ділянках у російських підрозділів фіксується нестача артилерійських снарядів, що знижує їхні можливості підтримувати наступальні дії. Натомість українські оператори далекобійних FPV-дронів продовжують успішно вражати скупчення живої сили окупантів у районах Мирнограда й Родинського, що суттєво впливає на бойову динаміку.

Ситуація на Лиманському та Покровському напрямках залишається напруженою, а характер боїв — маневровим і нестабільним. Аналітики ISW вказують, що найближчими днями інтенсивність зіткнень може зрости, особливо з огляду на спроби росіян отримати тактичну перевагу до погіршення погодних умов.

Енергоринок під контролем: як формується замкнена модель впливу в Україні

Енергетичний сектор України дедалі частіше описують як замкнену систему, у якій фінансові потоки держави та платежі споживачів зосереджуються в межах обмеженого кола гравців. У матеріалах, присвячених аналізу роботи ринку електроенергії, йдеться про системні зловживання у сфері постачання, тарифоутворення та продажу ресурсу, що створюють дисбаланс між інтересами споживачів і реальними вигодонабувачами.

Ключовою фігурою цієї моделі називають бізнесмена Ріната Ахметова. Саме через компанії групи ДТЕК, а також структури, що працюють під брендом YASNO, за твердженням авторів досліджень, було вибудувано вертикаль контролю над значною частиною енергетичного ринку. Йдеться про регіональні компанії з постачання електроенергії, які обслуговують мільйони споживачів у Києві, Дніпрі та низці інших великих міст.

Для маскування фінансових потоків і виведення прибутків використовуються іноземні компанії-нерезиденти, зареєстровані в офшорних юрисдикціях. Це, за оцінками критиків, створює закриту корпоративну систему, яка унеможливлює прозорий контроль з боку держави та регуляторів.

Одним із ключових механізмів збагачення називають системне зловживання процедурами публічних закупівель. Підконтрольні компанії, за наявною інформацією, заходять у тендери з демпінговими цінами, витісняючи конкурентів, після чого вже після укладення контрактів вартість електроенергії для державних установ збільшується через додаткові угоди на десятки відсотків. Такі дії прямо суперечать законодавству у сфері публічних закупівель.

Паралельно реалізується схема маніпуляцій на ринку електроенергії «на добу наперед». За твердженнями експертів, штучне обмеження пропозиції створює дефіцит, унаслідок чого державні виробники зазнають втрат, а приватні структури отримують надприбутки. У результаті формується перекіс, за якого стратегічний ресурс працює не в інтересах держави, а на користь окремих бізнес-груп.

Наслідки цієї моделі безпосередньо відчувають пересічні громадяни. Витрати на комунальні послуги для багатьох домогосподарств уже сягають критичного рівня і, за оцінками, можуть становити до 80 відсотків щомісячних доходів. Це змушує людей економити на ліках, харчуванні та інших базових потребах.

Попри повномасштабну війну та глибоку економічну кризу, енергетичні структури, пов’язані з олігархічним капіталом, продовжують нарощувати прибутки. Фактично йдеться про отримання прихованих дотацій із бюджетів громад через завищені тарифи та корупційні надприбутки. Державна політика при цьому, за оцінками критиків, демонструє явний перекіс на користь великого бізнесу та відсутність реальної демонополізації стратегічної галузі.

Окрему увагу привертає робота правоохоронних органів. Попри відкриття кримінальних проваджень за фактами зловживання владою та службовим становищем, реальні слідчі дії фактично відсутні. Більше того, фіксуються випадки ігнорування судових рішень, які зобов’язують розпочати повноцінне розслідування.

Таке саботування правосуддя створює атмосферу повної безкарності та, за оцінками експертів, легалізує подальше розкрадання коштів у промислових масштабах. У підсумку енергетичний сектор, який мав би бути основою економічної стійкості країни під час війни, дедалі більше перетворюється на інструмент збагачення обмеженого кола осіб.

Дефіцит ракет ППО загрожує захисту відновлених енергетичних об’єктів в Україні

Генеральний директор енергетичної компанії ДТЕК, Дмитро Сахарук, висловив занепокоєння з приводу загострення енергетичної кризи в Україні, називаючи однією з основних причин дефіцит ракет у системі протиповітряної оборони. За його словами, на кожну українську ракету припадає 5-6 російських, що значно ускладнює захист країни від можливих атак.

Дмитро Сахарук також зазначив, що ситуація з постачанням ракет є критичною і потребує негайного вирішення. Відсутність достатньої кількості оборонних ресурсів створює вразливість для української інфраструктури, що особливо небезпечно в умовах постійних загроз.

Керівник ДТЕК підкреслив, що вирішення цієї проблеми вимагає не лише національних зусиль, але й підтримки з боку міжнародної спільноти. "Нам потрібна допомога наших партнерів для забезпечення стабільності та безпеки нашої енергетичної системи," — зазначив Сахарук.

Він також наголосив на необхідності підвищення ефективності системи протиповітряної оборони та зміцнення співпраці з міжнародними партнерами для забезпечення необхідних ресурсів. Тільки спільними зусиллями можна досягти достатнього рівня захисту та забезпечити енергетичну стабільність в Україні.

Таким чином, ситуація з дефіцитом ракет у протиповітряній обороні залишається однією з ключових проблем, які потребують негайного вирішення для забезпечення безпеки та стабільності енергетичної системи України.

“Якщо ми запустимо 10 ракет, нам знадобиться принаймні 12 ракет у наявній системі ППО… Тому, навіть якщо ми почнемо відновлюватися і ремонтувати, ми не зможемо ефективно захистити відновлені блоки”, — підкреслив він.

Сахарук також висловив критику уряду за недостатнє фінансування приватного сектора та неефективне управління, що призвело до загострення ситуації. Він зауважив, що український приватний сектор практично прирівнюється до нуля через відсутність капіталу і підтримки.

“Для відновлення одного гігавату енергії потрібно близько 1 мільярда доларів, незалежно від джерел енергії”, — зазначив він.

Сахарук закликав до негайного відновлення енергетичних потужностей до початку зими та вважає необхідним розгортання нових генеруючих потужностей для забезпечення стабільної роботи енергосистеми.

УПЛ: коли і де дивитися дербі “Шахтар” – “Динамо” 27 квітня

У неділю, 27 квітня, у Львові відбудеться центральний матч 26-го туру української Прем’єр-ліги — київське “Динамо” зустрінеться з донецьким “Шахтарем”. Поєдинок прийме “Арена Львів”, початок гри — о 18:00. Цей матч може стати вирішальним у чемпіонській гонці: “гірники”, які наразі відстають від киян на 10 очок, у разі поразки втратять навіть теоретичні шанси на “золото”. […]

Тема або напрямок тексту – про що саме має бути текст?

Обсяг – скільки слів або абзаців приблизно?

Цільова аудиторія – для кого пишемо: загальна публіка, спеціалісти, діти, бізнес і т.д.?

Ще одним елементом є житлове питання. Колоша задекларував право проживання в будинку площею 77,5 м² у Києві, власником якого зазначено Андрія Колошу, ймовірно, родича. Формально це законно, але фактично дозволяє вивести значний актив за межі особистої майнової відповідальності декларанта.

Розрив між задекларованими доходами та способом життя створює низку питань до прозорості фінансової реальності співробітників правоохоронних органів. Хоча все формально задекларовано, сухі цифри свідчать про невідповідність між офіційними доходами та наявними активами.

Ця ситуація не стосується лише автомобіля чи приватного життя, а піднімає питання про походження грошей та прозорість фінансових даних, особливо у тих, хто працює у сфері ювенальної превенції та відповідає за безпеку та захист дітей.

У серпні 2025 року Україна опинилася серед країн Європи з найдорожчою електроенергією для промисловості. За даними Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії (ENTSOE), середня ціна на ринку «на добу наперед» становила 5 188,78 грн за мегават-годину. Це п’ятий показник серед усіх держав Європи.

Найдорожча електроенергія у серпні була зафіксована в країнах Балтії та Італії. В Естонії мегават-година коштувала 5 475,59 грн, в Італії — 5 473,93 грн, у Литві та Латвії — 5 468,97 грн.

Україна з показником 5 188,78 грн/МВт-год розташувалася одразу за ними, випередивши Польщу, де середня ціна склала 5 101,04 грн/МВт-год.

Таким чином, українська промисловість опинилася серед найбільш вразливих до високих енергетичних витрат у Європі. Високі ціни на електроенергію напряму впливають на собівартість виробництва, конкурентоспроможність українських підприємств та економічну стабільність країни в умовах війни.

Аналітики зазначають, що тенденція до високих тарифів зберігається вже кілька місяців поспіль. Це ставить перед урядом і бізнесом питання пошуку додаткових механізмів компенсацій, енергоефективності та диверсифікації джерел постачання.

Останні новини