Чому китайці йдуть воювати за Росію: історії контрактників, які воюють на сході України

Співзасновник студії "Квартал-95" та рідний брат Сергія Шефіра, першого помічника та близького друга президента, Борис Шефір, в інтерв'ю українській версії "Радіо Свобода" висловив свою критику щодо кампанії проти російської мови й культури в Україні. Він наголосив на своєму почутті прихильності до російської мови та культури, вважаючи руйнування пам'ятників Пушкіну у країні недоречним. Зараз Шефір перебуває в Німеччині, де вирішив залишитися до кінця війни, аби "врятувати дітей від війни", оскільки бізнес у нього упав, а розважальне телебачення в Україні відсутнє. Він підкреслив, що не має наміру повертатися до України, а його зв'язок з президентом Зеленським вже обірвався два роки тому, оскільки не поділяє сучасних державних переконань. Щодо співпраці з "Кварталом", Шефір заявив, що він не відчуває себе зручно в їхній теперішній атмосфері, а його припинення співпраці обумовлене також турботою про безпеку своїх дітей. У своєму прогнозі військового конфлікту він висловив надію на мирні домовленості та компроміси.

У висновку можна зазначити наступне:

• Борис Шефір виступив у захист російської мови та культури в Україні, висловивши свою любов до них та висловивши обурення руйнуванням пам'ятників Пушкіну.

• Він перебуває в Німеччині та не планує повертатися до України до закінчення війни, обравши цю країну як місце, де "врятує дітей від війни".

• Шефір ухиляється від політичних питань та відмовився від співпраці з "Кварталом", пояснивши це незручністю із теперішньою атмосферою в студії та турботою про безпеку своїх дітей.

• Він вірить у вирішення військового конфлікту шляхом мирних домовленостей та компромісів.

Ці висновки відображають позицію та погляди Бориса Шефіра на ситуацію в Україні та його особисте ставлення до подій.

Петиція, спрямована до Президента, щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила швидким та вражаючим успіхом — за три дні вона зібрала 25 тисяч голосів. Ця ініціатива пропонує прийняти законодавчі акти, що надають пріоритетне право на працевлаштування у державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Цікаво, що попередня схожа ініціатива нардепа Дубінського №22/204852-ЕП щодо мобілізації депутатів і чиновників набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, і це лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. На жаль, попри такий успіх, петиція все ще перебуває "на розгляді" у Зеленського вже 4,5 місяці, втративши актуальність. Однак, порівнюючи з минулим, варто зауважити, що українська громада стала більш активною — якщо у 2023 році шанувальники підтримували мобілізацію чиновників неохоче, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні.

У висновках можна зазначити такі ключові моменти:

• Швидкість збору голосів за петицією щодо мобілізації правоохоронців та держслужбовців вражає: всього за три дні зібрано 25 тисяч підписів.

• Ініціатива підтримує ідею надання пріоритетного права на працевлаштування у державні, комунальні структури та правоохоронні органи демобілізованим зі Збройних Сил України.

• Зіставлення з іншими петиціями вказує на швидкісне зростання активності української громадськості: якщо раніше подібні ініціативи набирали голоси за кілька місяців, то тепер це відбувається за лічені дні.

• Незважаючи на успіх у зборі підписів, деякі петиції залишаються без розгляду протягом тривалого періоду, що може зменшувати їхню актуальність.

• Загалом, спостерігається позитивний тренд у зростанні громадянської активності, що спрямований на підтримку важливих суспільних ініціатив.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Проект закону (№12319), який був зареєстрований у Верховній Раді, пропонує виокремити злочини, пов’язані з насильством, скоєним службовими особами, особливо в місцях примусового тримання. У кодекс хочуть додати нову статтю — ст.3654 «Катування, вчинене службовою особою», що передбачає кримінальну відповідальність за умисне завдання сильного фізичного болю або морального страждання особам, зокрема з метою отримання інформації чи покарання за дії, вчинені іншими особами.

Якщо ці злочини вчинені групою осіб або з мотивів дискримінації (наприклад, на основі расової, національної чи релігійної нетерпимості), покарання може бути збільшене до 15 років ув’язнення.

Додатково, вносяться зміни в ст.3655 КК, яка кваліфікуватиме поводження, що принижує гідність. Пропонується карати таке поводження ув’язненням до 3 років, або від 3 до 5 років, якщо воно вчинене з метою дискримінації чи групою осіб.

Також буде передбачена відповідальність за бездіяльність службових осіб, що призвела до катувань або приниження гідності утриманих осіб. Це буде каратися ув’язненням від 3 до 5 років.

Нардепи зазначають, що практики катувань і принижень, зокрема у місцях несвободи, значно підвищують соціальну напругу, яка вже перебуває на критичному рівні в Україні. Вони вважають, що це також негативно впливає на підтримку влади серед громадян та зменшує рівень довіри до державних інститутів.