Чому ліки в Україні не стали дешевшими

Ще у 2018 році журналісти Bihus.Info оприлюднили резонансний матеріал під назвою «Замміністра Бернацька і секретний фаворит конкурсу до ДБР», у якому йшлося про кулуарні домовленості навколо конкурсу на посаду в Державному бюро розслідувань. Ця публікація привернула значну увагу громадськості до діяльності Наталії Бернацької, колишньої заступниці міністра юстиції. Згодом її ім’я стало все частіше з’являтися у негативному контексті — НАБУ висунуло їй підозру у заволодінні понад 54 мільйонами гривень із держбюджету через компанію «Золотий мандарин ойл». Та сьогодні знайти ці матеріали через Google стає дедалі складніше.

Причиною цього є так звані «схеми зачистки» інтернету, що набирають все більшого розмаху. Ці процеси включають систематичне видалення або блокування контенту, який може бути незручним для влади або певних осіб. Подібна «чистка» не обмежується лише видаленням статей — іноді змінюються навіть адреси сайтів, що містять компрометуючу інформацію, або знижується видимість таких ресурсів у пошукових системах, зокрема в Google.

Подібні послуги коштують дорого і активно використовуються українськими політиками та чиновниками, які намагаються маніпуляціями з авторським правом «очистити» свою репутацію.

Експерти не виключають, що саме активна стадія слідства НАБУ підштовхнула Бернацьку вдатися до таких методів. За даними окремих джерел, Бюро може готувати ще одну підозру у цій справі.

Нагадаємо, у січні 2024 року НАБУ повідомило Бернацькій про підозру у заволодінні та легалізації державних коштів у справі «Золотого мандарину». Сума збитків, за даними слідства, становила понад 54 млн грн. Тоді ексчиновниця внесла за себе заставу у 7 млн грн. Попри це, вже у 2023 році вона увійшла до складу Наглядової ради «Укрпошти».

Значення сталого розвитку для майбутніх поколінь: Важливість кожного кроку на шляху до змін

У сучасному світі сталий розвиток набуває особливого значення. Це не просто модна тенденція або короткотермінова мета, а необхідний шлях до збереження ресурсів, поліпшення екологічної ситуації та забезпечення сталого процвітання для майбутніх поколінь. Він охоплює не лише економічні чи екологічні аспекти, але й соціальні, культурні та етичні складові, що визначають наше сьогодення і майбутнє.

За інформацією слідчих, замовлення на ліквідацію чоловіка надійшло від жінки з Києва. Вона шукала виконавців через знайомих у кримінальних колах, і врешті вийшла на засуджених, які відбувають покарання у Ладижинській виправній колонії.

За 5 тисяч доларів троє ув’язнених, що раніше були засуджені за особливо тяжкі злочини, погодилися організувати злочин: знайти виконавця, зібрати дані про майбутню жертву та передати інформацію замовниці.

Організатором схеми, за даними правоохоронців, був 49-річний неодноразово судимий ув’язнений, який відбуває 12-річний термін за розбій і вимагання. У колонії він називав себе «кримінальним авторитетом». До плану він залучив двох співкамерників — 37-річного та 31-річного засуджених.

Ще у січні 2025 року оперативники дізналися про підготовку замовного вбивства й почали стежити за фігурантами. У червні провели обшуки за місцями їхнього утримання та проживання.

Під час слідчих дій вилучили мобільні телефони, банківські картки, комп’ютери, флешносії та чорнові записи з інформацією про потерпілого — його адресу, маршрути пересування та особисті дані.

49-річному організатору оголошено підозру у готуванні до умисного вбивства з корисливих мотивів, вчиненого на замовлення організованою групою (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 14, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 ККУ). Його спільникам — у співучасті за аналогічними статтями.

Досудове розслідування триває. Усім трьом фігурантам загрожує довічне позбавлення волі.

Відома природоохоронна організація Greenpeace оприлюднила нові дані, які свідчать про умисне відключення Запорізької атомної станції від української енергосистеми з боку російських загарбників. За заявою організації, у районі опор та мереж ліній електропередач, які забезпечують живлення станції, не виявлено жодних ознак обстрілів з боку Збройних сил України. Це, за словами представників Greenpeace, є явним доказом того, що відключення енергопостачання відбулося саме через дії російських військ.

Організація підкреслює, що таке відключення є не випадковим, а навмисним саботажем, спрямованим на створення додаткових труднощів для України в умовах війни. Експерти міжнародної аналітичної компанії McKenzie Intelligence Services провели ретельний аналіз супутникових знімків високої роздільної здатності, наданих Greenpeace Україна, і дійшли висновку, що пошкодження ліній електропередач не є наслідком бойових дій або обстрілів, а є результатом свідомих зусиль з боку окупантів для виведення Запорізької АЕС із ладу.

23 вересня о 16:56 була відключена єдина лінія електропередач, через яку Запорізька АЕС отримувала живлення від української енергосистеми. Це стало десятим випадком блекауту від початку окупації станції російськими військами. Зовнішнє живлення необхідне будь-якій АЕС навіть у разі простою реакторів, адже без нього реактори можуть зазнати критичної аварії.

Росія стверджувала, що відключення сталося нібито через удари українських військ, а ремонт опори нібито небезпечний через можливі нові атаки ЗСУ. Проте аналіз McKenzie не підтвердив цих заяв: у районі навколо опор і ліній електропередач немає вирв, а всі конструкції залишаються на місці.

Експерти Greenpeace наголошують, що політика України полягає у недопущенні обстрілів атомних електростанцій. Росія використовує окупацію ЗАЕС як тактичну і стратегічну зброю, навмисно саботуючи ремонт останньої лінії електропередач, створюючи кризу та загрозу ядерної катастрофи для досягнення політичного впливу.

Ян Ванде Путте, експерт Greenpeace з питань радіації та ядерної енергетики, закликав генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі чітко заявити, що плани Росії щодо перезапуску будь-якого реактора на станції є неприйнятними. За його словами, єдиним шляхом усунення загроз ядерній безпеці є завершення російської окупації.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль визначив стратегічний курс щодо повернення співвітчизників з-за кордону, і цей курс передбачає застосування мотиваційних заходів замість адміністративних обмежень. "Ми не плануємо вживати адміністративні заходи, але активно працюємо над створенням стимулів для наших громадян: забезпеченням безпеки, поліпшенням життєвих умов та розширенням можливостей для самореалізації", — підкреслив Шмигаль. За його словами, в рамках країни вже діють програми "єВідновлення", "єОселя", а також існують можливості отримання грантів та кредитів для розвитку власного бізнесу.

Також важливою складовою стратегії є активний процес відновлення України. З Фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділено значні кошти на ремонт житлових будинків, шкіл, лікарень та об’єктів критичної інфраструктури. Однак, не дивлячись на ці зусилля, науковці висловлюють обурення щодо швидкості повернення українських біженців під час активної фази конфлікту. Елла Лібанова, вчена в галузі соціальної економіки, наголошує на тому, що поки тривають бойові дії, повернення біженців стає проблематичним.

Надто, уряди деяких країн, таких як Польща та Нідерланди, планують вжити заходів, спрямованих на скорочення пільг для українських біженців. Це ставить під питання подальші перспективи їхнього повернення. У такій ситуації важливо зберігати позитивні стимули та забезпечувати громадянам належні умови для повернення, спираючись на розвиток економіки та соціальні програми.

У висновку важливо підкреслити наступне:

• Повернення українців з-за кордону — складний процес, який потребує комплексного підходу та ретельної стратегії. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про відмову від адміністративних заходів на користь стимулювання громадян за допомогою поліпшення умов життя та розвитку можливостей.

• Важливим аспектом є активний процес відновлення України, що передбачає ремонт інфраструктури та соціальних об'єктів, що забезпечує сприятливі умови для повернення громадян.

• Однак, наявність конфлікту в країні і невизначені перспективи призводять до вагомувань щодо повернення біженців.

• Важливо також враховувати зміни у відношенні деяких країн до українських біженців, що може вплинути на їхню готовність повернутися.

Загалом, успішне повернення громадян в Україну вимагає не лише поліпшення умов життя, але й вирішення внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на їхні рішення.