Субота, 18 Квітня, 2026

Навіть якщо важко — ідіть далі: особиста історія сили та витривалості

Важливі новини

Депутатка «Слуги народу» Ірина Кормишкіна складає повноваження

Народна депутатка від фракції «Слуга народу» Ірина Кормишкіна подала заяву про складення своїх депутатських повноважень. Згідно з анонсом подій, опублікованим на сайті Верховної Ради України, звернення нардепки буде розглянуто 24 лютого 2025 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи. Згідно з порядком денним, засідання Комітету буде проведене […]

The post Депутатка «Слуги народу» Ірина Кормишкіна складає повноваження first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Російські війська просунулися на кількох напрямках у Донецькій та Харківській областях

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Під Покровськом триває спроба обійти його з півдня, росіяни просунулися в Жовтому та сусідніх населених пунктах, а також на кількох ділянках аж до Курахівського напрямку.

Є просування в самому Кураховому, зберігається сіра зона в центрі міста, вказано контроль РФ над двома будівлями в оточенні ЗСУ. Південніше є просування в «кишені».

На півдні Донецької області росіяни знову просунулися в бік Розливу – до траси на Курахове, що йде із заходу. Тут близько тижня просування у росіян не було.

Трохи західніше армія РФ знову просунулася до траси на Велику Новосілку з боку Богатиря. Про важливість цієї ділянки ми писали тут.

На півночі, у Харківській області, росіяни просунулися в Кругляківці на південь, а також розширили свій плацдарм на лівому березі річки Оскіл північніше Дворічної.

П’ять хвилин руху на день: науковці пояснили, як невелика активність впливає на тривалість життя

Навіть незначне збільшення щоденної фізичної активності здатне позитивно позначитися на здоров’ї та знизити ризик передчасної смерті. До такого висновку дійшли автори великого міжнародного дослідження, у якому проаналізували дані понад 135 тисяч людей з Великої Британії, США, Норвегії та Швеції. Результати роботи привернули увагу наукової спільноти та медіа завдяки своїй практичній значущості.

Дослідження провели фахівці Норвезької школи спортивних наук, які протягом тривалого часу вивчали зв’язок між рівнем фізичної активності та показниками смертності. Учасників дослідження поділили на групи залежно від того, скільки часу вони щодня приділяли руховій активності різної інтенсивності — від малорухомого способу життя до регулярних тренувань.

Найбільший ефект зафіксували серед людей з найнижчим рівнем рухової активності. Саме ця група отримує найбільшу користь навіть від незначного збільшення руху. Дослідники наголошують, що їхні висновки не є індивідуальними рекомендаціями, однак демонструють потенціал простих змін для покращення здоров’я населення загалом.

Професор Оксфордського університету Ейден Догерті, який не брав участі в дослідженні, назвав аналіз важливим кроком уперед у розумінні впливу повсякденної активності на здоров’я. Його підтримав і дослідник Лондонського університету Брунеля Деніел Бейлі, зазначивши, що п’ять додаткових хвилин руху — реалістична ціль навіть для людей, далеких від регулярних тренувань. До помірної активності науковці відносять не лише швидку ходу, а й хатні справи чи роботу в саду.

Паралельно в науковому журналі eClinicalMedicine було опубліковано ще одне дослідження, яке показало: комплексні покращення способу життя також пов’язані з довшою тривалістю життя. Навіть незначні корекції — додаткові п’ять хвилин сну, дві хвилини інтенсивнішого руху та половина порції овочів на день — можуть додати близько року життя людям з найгіршими показниками здорових звичок.

Окрему роботу провела команда Сіднейського університету, проаналізувавши дані майже 60 тисяч учасників. За їхніми висновками, оптимальний режим — 7–8 годин сну, понад 40 хвилин помірної або інтенсивної фізичної активності щодня та збалансоване харчування — асоціюється з тривалістю життя майже на десять років довшою.

Загалом науковці сходяться на думці: навіть невеликі, але регулярні зміни у повсякденних звичках можуть мати довгостроковий позитивний ефект для здоров’я та якості життя.

Зеленський розпочинає новий етап: відставка Залужного і тло конфлікту

Вечір 8 лютого 2024 року став переломним для політичного ландшафту України. За пів години до цього президент Володимир Зеленський відзначав зустріч із генералом Русланом Залужним, щиро подякувавши йому за його вагому роль у житті країни. Саме тоді Зеленський вручив Залужному високе звання Героя України, визнавши його бездоганну військову мужність та відданість державі.

Проте, відомо, що після цього відбулася радикальна зміна в уряді. Новим головнокомандувачем Збройних Сил України було призначено Олександра Сирського, а головком став антиципований звільнений генерал Залужний. Зустріч між Зеленським та Залужним стала не лише подякою, але й прощанням.

Коріння суперечок між президентом та головнокомандувачем України можна відшукати ще у листопаді 2023 року, коли напруженість відносин сягнула свого піку, проте тодішні плани щодо відставки так і не були втілені в життя. Проте, 29 січня 2024 року Зеленський закликав Залужного на зустріч та оголосив про свій намір його звільнити. Хоча указ про відставку не був підписаний в той час, це стало реальністю 8 лютого.

Перед тим, як піти, Залужний встиг опублікувати свою програмну колонку на CNN, в якій виклав своє бачення війни та наміри щодо реформ в армії на наступні півроку. Розмови про відставку Залужного, який на той момент мав вищий рейтинг підтримки населення, викликали значні турбулентності в суспільстві останні місяці. Як в Україні, так і на Заході оглядачі та експерти відзначали загострення кризи довіри між військовим та політичним керівництвом країни.

Залужний, кар'єрний військовий з понад 20-річним досвідом, отримав визнання як у власній країні, так і на міжнародній арені. Саме під його керівництвом українська армія відстояла свою незалежність від російської агресії, запобігши повному розгортанню військових дій. Журнал New Yorker навіть твердить, що Залужний зумів приховувати військові підготовки навіть від Володимира Зеленського та американських партнерів Києва, переконаний, що будь-яка інформація може стати загрозою, яка спричинить недооцінку загрози з боку президента або втручання союзників.

Українське суспільство та міжнародна громадськість високо оцінювали внесок генерала Руслана Залужного у військові операції, що стали важливими для України в боротьбі з російською агресією. Західні колеги дивувалися його стратегічним мисленням та ефективністю дій, а в мережі з радістю поширювалися фотоколажі та меми, які віддавали належне за видимі перемоги, досягнуті під керівництвом Залужного. Його успіхи, зокрема поразка росіян під Києвом, потоплення крейсера "Москва", а також звільнення Херсона і Харківської області восени 2022 року, стали символом надії та віри в перемогу.

Проте, з часом обстановка змінилася, і Україна зіткнулася з труднощами на фронті. Очікуваний контрнаступ, який обіцяла українська влада, не приніс очікуваних результатів. У листопаді 2023 року в британському виданні The Economist вийшла стаття та інтерв’ю Залужного, в яких він визнав, що стратегія, розрахована на виснаження росіян, виявилася неефективною. Він вперше визнав, що Україна повинна переглянути свої підходи та звернутися до західних партнерів не лише за підтримкою, але й за технологічною допомогою та радою у веденні війни.

Ці висловлені погляди стали причиною початку розмов про можливу відставку Залужного та його конфлікт з президентом Володимиром Зеленським. Сперечання між ними поглиблювалися, особливо після відмови Зеленського підписати законопроєкт щодо посилення мобілізації. Це викликало хвилю обурення в суспільстві та підтримку Залужного.

Останнім видимим протистоянням стала публікація колонки головкома в американському виданні CNN, в якій він висловив своє бачення війни та змін у військах, а також висловив критику стосовно нездатності держави забезпечити ефективну мобілізацію та роботу оборонної промисловості.

Ці події інтригували громадськість і політичний світ, роблячи майбутнє Залужного не лише питанням його військової кар'єри, але й можливої участі у політичному житті країни як конкурента президенту Зеленському.

Політична сцена України бурхлива і напружена, особливо в контексті можливої відставки головнокомандувача Збройних Сил, генерала Валерія Залужного. Раніше висловлювалися обгрунтовані опаски щодо можливих наслідків цього кроку для президента Володимира Зеленського. Політологи наголошували, що такий крок може зробити Залужного сильним політичним конкурентом для Зеленського, адже підтримка та довіра до нього серед українців були надзвичайно високими.

За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, довіра до Залужного виявилася на дуже високому рівні – 88% українців вірили в його здатність керувати Збройними Силами. Цей показник перевищував навіть рівень довіри до самого президента Зеленського, що став важливим фактором при оцінці політичної ситуації.

Проте, необхідно врахувати, що довіра до Зеленського значно знизилася протягом минулого року. Якщо у грудні 2022 року йому довіряли 84% українців, то наприкінці 2023 цей показник впав до 62%. Це свідчить про загострення негативного ставлення частини суспільства до дій та рішень президента.

Варто зазначити, що значна частина українців, а саме 72%, відмовляється від ідеї заміни Залужного на іншого генерала. Це свідчить про високий рівень підтримки та довіри до головнокомандувача ЗСУ в українському суспільстві. Така реакція може бути зумовлена його успішним керівництвом армією в умовах війни, а також загальною популярністю серед населення.

Отже, можлива відставка Залужного має потенціал спричинити значні політичні розлади та реакцію суспільства, що потребує уважного аналізу та обговорення з боку політичних лідерів та експертів.

У висновках можна зазначити наступне:

• Відставка головнокомандувача Збройних Сил України, генерала Валерія Залужного, може мати серйозні політичні наслідки для президента Володимира Зеленського, оскільки цей крок може створити сильного політичного конкурента.

• Довіра до Залужного серед українського населення є дуже високою, що підкреслює його значущість у військових справах та загальну підтримку в суспільстві.

• Зниження рівня довіри до президента Зеленського свідчить про загострення негативного ставлення до його політичних дій та рішень серед частини українського населення.

• Велика частина українського суспільства виступає проти заміни Залужного на іншого генерала, що свідчить про його високий статус та популярність серед населення.

• Враховуючи ці фактори, можна визначити важливість ретельного аналізу та обговорення можливих наслідків відставки Залужного з боку політичних лідерів та експертів з метою збереження стабільності та ефективного керівництва в країні.

Зима без світла: як кияни переживають тривалі блекаути під час війни

Зима в умовах війни знову стала серйозним викликом для мешканців столиці. Екстрені відключення електроенергії перетворюють повсякденні речі на випробування витривалості, змушуючи людей шукати способи не лише зігріти оселі, а й зберегти емоційну рівновагу. У таких обставинах кожна тривала перерва в електропостачанні відчувається особливо гостро, адже зупиняється звичний ритм життя.

У подібній ситуації опинилася й акторка Наталка Денисенко, яка публічно поділилася переживаннями своєї родини. За її словами, у будинку не було світла майже добу, і цей час став справжнім випробуванням для всіх домочадців. Відсутність електроенергії означала не лише холод у квартирі, а й неможливість приготувати їжу, скористатися побутовою технікою чи підтримувати зв’язок у звичному режимі.

За словами Денисенко, відсутність світла принесла не лише побутовий дискомфорт. Через перебої з електропостачанням у квартирі вийшли з ладу деякі прилади, а холод негативно позначився на здоров’ї родини. Найболючішим для акторки стало те, що захворів її син.

Попри це, Наталка зізнається: намагається не втрачати внутрішню рівновагу. Щоб не піддатися відчаю, вона навіть влаштувала невелику прогулянку й фотосесію на тлі засніженого міста, намагаючись побачити красу навіть у темряві та холоді.

Історія акторки — ще одне нагадування про те, наскільки крихким залишається побут у столиці під час атак на енергетичну інфраструктуру. І водночас — про здатність українців триматися, навіть коли здається, що сил уже немає.

У часи, коли життя підкидає все нові виклики — від війни до втрати близьких, проблем на роботі чи нестабільності в особистому житті — ми всі потребуємо слів підтримки. Блогерка, керівниця проєктів і СМО Поліна Левицька ділиться своєю особистою історією — болючою, щемкою, але сповненою сили та оптимізму. Її досвід — це не просто спогади про важкі часи, це заклик не здаватися, коли здається, що все втрачено. Вона нагадує: навіть якщо впали — головне знайти в собі сили піднятися і зробити наступний крок. І саме це — найцінніше в житті.

Завжди треба вміти зібратися, щоб зробити наступний крок — навіть якщо важко, ми все одно повинні знайти сили зробити цей крок. А якщо впали, то встати і йти далі, i це знову кроки — пише блогерка Поліна Левицька, наводячи приклад зі свого життя.

Оптимізм — велика сила!
Фото: Unsplash | Оптимізм — велика сила!

Ніколи не здавайтеся

Хочу морально підтримати всіх, кому зараз складно. З різних причин: хтось довго шукає роботу, хтось розлучається, у когось проблеми на роботі, хворіють близькі та родичі. Ті, хто живе в Україні, відчувають на собі війну. Перед початком моєї розповіді — я вам всім щиро бажаю витримати все це, і впевнена, що у вас все вирішиться на краще.

Мені не страшно і не соромно про це писати або говорити. Це частина мого життя. Моєї історії.

Коли загинув мій батько, мені було 15 років. Мамі — 40 років. Літо. Ми тільки повернулися з мамою із сімейного відпочинку. В те літо для мене змінилося все: зруйнувалися всі плани з вступом через рік, зробити ремонт у квартирі, яку батько купив в кредит. Ми всюди були винні: банкам, знайомим, друзям. Ми якось зробили похорон. І сіли з мамою думати, що далі.

Тут варто сказати, що моя мама — вона не такого складу характеру, як я. У неї завжди було: “ой, всьо”. Вона була схильна опускати руки. Я в те літо вже підробляла в місцевій газеті, писала позитивні статті, пов’язані з життям міста та молоді. Навіть коли здавалося, що в місті нічого позитивного за тиждень не сталося — редактор все одно цей позитив вимагав знайти. Це був мій перший урок — намагатись бути оптимістом.

Моя мама все життя працювала в дитячому садку вихователем і викладала інформатику в школі. Тобто, по суті, вона працювала завжди — всі дні тижня. Йшла о 7 ранку на роботу і поверталася о 8–9 вечора.

В перші 2 роки після смерті тата моїй мамі довелося ще взяти один підробіток на вихідні. По пів дня. Місто було маленьке. Роботи там толком не було.

Я влаштувалася ще адміністратором в інтернет-клуб на 0,7 ставки. На повну мене за законом не мали права брати. І так директор клубу боявся, але хотів допомогти моїй сім’ї.

Отже, мені 15 років. Я перейшла в 11 клас. Зранку я в школі до 14–15:00. Потім у мене або газета, або робота в інтернет-клубі. Все це закінчувалося о 20–21:00. Потім уроки. Ще я займалася настільним тенісом. І закінчувала художню школу.

Ні в мене, ні в моєї мами не було вихідних і відпустки в ті 2 роки після смерті батька.

В 11 класі я складала іспити достроково і в мене не було випускного. У мене просто не було грошей ні на святкову сукню, ні на зачіску, ні на сам випускний, який проходив у ресторані.

Я безперервно працюю з 15 років. Це глобально багато для 38 років. Це досвід, багато досвіду за моїми плечима і багато комунікацій. Я знаю, що таке, коли “все, приїхали”. Я знаю, що таке брехня і коли в холодильнику пусто. Але це точно ніколи не зламає сильних духом людей. Це тільки зробить сильніше і дасть черговий досвід.

Так, ми втрачаємо. Особливо зараз. Але завжди треба вміти зібратися, щоб зробити наступний крок. Навіть якщо важко, ми все одно повинні знайти сили зробити цей крок. А якщо впали, то встати і йти далі. І це знову кроки.

Я бажаю всім сил, терпіння — і пам’ятайте, що у нас одне життя. Бережіть себе і близьких. Зараз це як ніколи важливий слоган.

І, будь ласка, ніколи не здавайтеся.

Останні новини