Чому не можна запивати ліки кавою: список небезпечних поєднань

У Верховній Раді України внесено на розгляд законопроект, який пропонує заборонити мобілізацію 100% працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у зв'язку з їх вирішальною роллю у проведенні рятувальних операцій та ліквідації наслідків російських атак. Враховуючи необхідність постійної готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій та важливість швидкого реагування на загрози безпеки, ініціатори закону стверджують, що захист кваліфікованого персоналу ДСНС є запорукою національної безпеки та внутрішнього спокою. Водночас, враховуючи недостатній кадровий резерв у сфері рятувальних служб, прийняття цього закону має на меті зберегти оперативну ефективність та готовність до дій в умовах можливих загроз.

“100% працівників ДСНС повинні отримати бронь від мобілізації. Подав відповідний законопроєкт №11323 до Верховної Ради,” – повідомив нардеп Олексій Гончаренко у Telegram.

Він зазначив, що рятувальники, які щодня та щоночі рятують українців та розбирають завали після атак росіян, мають отримати бронь від мобілізації.

Раніше Олексій Гончаренко повідомив, що Кабінет Міністрів України прийняв постанову, яка передбачає бронювання частини працівників ДСНС.

Керівник Державної екологічної інспекції Ігор Субботенко повідомив про несподівану знахідку під час упорядкування майна померлої родички — у гаражі було виявлено 653 тисячі доларів готівкою. Посадовець розповів, що гроші залишилися після смерті бабусі і були задекларовані ним у відповідності до законодавства. Субботенко підкреслив, що походження коштів було прозоро задокументоване, і вони не пов’язані з жодними незаконними операціями чи службовими обов’язками.

За словами очільника інспекції, сума стала результатом заощаджень і накопичень родички протягом багатьох років, а її збереження у готівці пояснюється традиційними сімейними звичаями. Факт виявлення великої суми привернув увагу ЗМІ, однак Субботенко наголосив, що дії посадовців відповідали усім вимогам законодавства щодо декларування майна та фінансових активів.

Заява посадовця прозвучала на тлі суспільного обговорення майнових декларацій чиновників. Значна сума готівки, відображена у документах, викликала додаткову увагу громадськості та медіа.

На цей момент офіційної інформації про перевірки з боку антикорупційних органів не надходило. Водночас експерти зазначають, що подібні випадки зазвичай стають предметом додаткового фінансового аналізу та оцінки походження коштів відповідно до чинного законодавства.

Відомий український музикант та колишній народний депутат Святослав Вакарчук, лідер гурту "Океан Ельзи", нещодавно подав електронну декларацію про звільнення з військової служби. Цей крок привернув значну увагу громадськості, враховуючи популярність Вакарчука та його активну громадянську позицію.

Крім того, Вакарчук за перші чотири місяці цього року отримав 34,8 тисяч гривень зарплати у ТОВ «Суперсиметрія», яке йому належить. Ще 30 тисяч гривень гонорарів виплатила йому партія «Голос», яку він очолював під час позачергових парламентських виборів 2019 року і від якої був обраний до Верховної Ради.

Також Вакарчук задекларував готівкові кошти у розмірі 5,4 мільйона гривень, 200 тисяч доларів і 125 тисяч євро. На банківських рахунках він зберігає 30 тисяч гривень і 205,6 тисяч доларів.

Окремо, у 2023 році Вакарчук позичив 27 тисяч доларів українській співачці Христині Соловій.

Загалом, за 2022-2023 роки Вакарчук отримав 764,6 тисяч гривень у вигляді грошового забезпечення на військовій службі.

У перші дні війни лейтенант Вакарчук приєднався до територіального центру комплектування та уклав контракт із Збройними Силами України. Його направили до Львівської обласної військової адміністрації.

«Львівська адміністрація фактично дала мені відрядження їздити по Україні та надихати людей. Такий вигляд це має. Я на своєму місці, а якщо буде потрібно, безумовно буду захищати країну зі зброєю в руках», – зазначив тоді Вакарчук.

Перша дисциплінарна палата Вища рада правосуддя ухвалила рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно судді Деснянський районний суд Києва Ірини Татаурової. Підставою для такого рішення став сплив установлених законом строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Під час розгляду матеріалів справи члени палати проаналізували обставини, викладені у скарзі, а також дотримання процесуальних норм і часових меж, передбачених законодавством. У центрі уваги перебувало питання, чи можливо застосувати дисциплінарні заходи після завершення визначеного періоду. Відповідно до чинних норм, притягнення судді до відповідальності має відбуватися у межах конкретного строку, який обмежує повноваження дисциплінарного органу в часі.

Ірина Татаурова працює суддею з 2013 року. До переведення в Деснянський районний суд Києва вона здійснювала правосуддя у Вінницькому міському суді та Староміському районному суді Вінниці.

У період Революції Гідності 2013–2014 років суддя ухвалювала рішення щодо учасників протестів. Зокрема, у січні 2014 року вона постановила взяти під варту на 60 діб дизайнера Антона Стогова, якого слідство пов’язувало з подіями на вулиці Грушевського. Сам чоловік категорично заперечував участь у масових заворушеннях і стверджував, що був затриманий дорогою додому. Його свідчення підтверджували інші особи.

Після винесення рішення щодо Стогова в Києві відбулися акції підтримки. Згодом апеляційний суд змінив запобіжний захід на домашній арешт, а в травні 2014 року кримінальне провадження було закрите через відсутність складу правопорушення.

Крім цього, у січні 2014 року суддя ухвалювала рішення щодо інших осіб, пов’язаних із подіями протестів, а також учасників поїздки до резиденції тодішнього президента у Межигір’ї. У 2015 році Тимчасова спеціальна комісія дійшла висновку про порушення присяги суддею, після чого було ініційовано процедуру її звільнення.

Згодом рішення про звільнення переглядалося в судах різних інстанцій. У 2020 році судові рішення були скасовані, а суддю поновлено на посаді. У 2021 році її також поновили з виплатою компенсації за вимушений прогул.

У 2022 році Державне бюро розслідувань повідомляло про нову підозру щодо рішень, ухвалених у період подій 2014 року. Окремо розглядалася дисциплінарна справа у Вищій раді правосуддя. Паралельно суддя подала заяву про відставку, однак її розгляд був відкладений до завершення дисциплінарного провадження.

Наразі, після рішення дисциплінарної палати про закриття справи через строки давності, подальша доля кадрового питання залежатиме від інших процедур, передбачених законодавством.

За декларацією за 2024 рік, суддя отримала понад 1,45 млн грн заробітної плати та понад 88 тис. грн пенсійних виплат.

Федерація металургів України висловлює серйозні занепокоєння щодо справедливості процесу мобілізації. За словами голови федерації, Сергія Біленького, в металургійній галузі виникає проблема з прийняттям на роботу нових працівників, які заздалегідь можуть бути мобілізовані. Час від прийняття на роботу до бронювання, який становить не менше двох місяців, створює значні перешкоди для роботодавців та працівників.

За висновками Біленького, недоліки у системі можуть призвести до того, що працівники будуть уникали офіційного працевлаштування на великих підприємствах, що загрожує конкурентоспроможності металургійної галузі перед сусідніми державами.

Голова федерації виражає надію на вирішення цієї проблеми, можливо, за допомогою впровадження електронного кабінету. Він підкреслює необхідність забезпечити видимість всіх військовозобов'язаних для військових комісарів та військових органів, що є важливим у контексті великої війни.

У свою чергу, слід зазначити, що українська металургійна галузь стикається зі скороченням мобілізаційного ресурсу, а плани щодо набору бійців, поставлені владою, фактично не виконуються. Спроби поспіхового набору працівників спричиняють протести у суспільстві, де вже відчутні наслідки діяльності військових комісарів, які порушують закон та дискредитують ідею мобілізації.

У вищезгаданій статті прозвучали серйозні турботи представників металургійної галузі України щодо несправедливості процесу мобілізації працівників. Голова Федерації металургів України, Сергій Біленький, висловив обурення з приводу того, що час від прийняття на роботу до бронювання працівників може становити до двох місяців, що призводить до складнощів для підприємств та працівників.

Проблема полягає в тому, що працівники можуть бути мобілізовані протягом цього періоду, що важко забезпечує стабільність у роботі галузі. Біленький висловив надію на вирішення проблеми через можливе впровадження електронного кабінету для контролю над мобілізацією.

Однак, в умовах скорочення мобілізаційного ресурсу та неефективності набору "багнетів", що планувалася владою, галузь стикається з протестами та незадоволенням у суспільстві. Поспіх у мобілізації спричиняє недовіру та відчуття нестабільності, що може негативно позначитися на діяльності галузі та загрожувати її конкурентоспроможності.