Київське “Динамо” на порозі змін: тренерські перестановки та нові виклики

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

З наближенням зимових морозів ситуація на півночі країни стає ще більш складною. Джерело в Генштабі попереджає, що з настанням холодів північний фронт може стати “відкритим” для російської армії, зокрема через можливість використання повітряних атак з боку противника. Це підвищує ризики для українських позицій, адже утримувати територію стане значно складніше.

Незважаючи на важливість території та необхідність її утримання, Генштаб зауважує, що українські сили зіштовхуються з серйозними труднощами в організації логістики та зведенні оборонних укріплень в таких районах, як Курськ. Відсутність належної інфраструктури лише ускладнює ситуацію, зокрема через обмеженість у постачанні ресурсів і техніки.

Водночас вказується, що питання військових труднощів і нестачі ресурсів на лінії фронту не викликають занепокоєння на вищих рівнях українського керівництва, зокрема в Офісі президента. Відсутність реакції на численні проблеми та необхідність зміцнення оборони викликає у військових все більше розчарування.

За повідомленням Київської міської прокуратури, омбудсмен передав правоохоронцям дані про випадки, коли близькі родичі посадовців столиці використали дітей-сиріт для виїзду за межі України. Ця інформація стала підставою для початку відповідного розслідування.

За даними розслідування, керівники Служби у справах дітей та сім’ї та Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 організували виїзд за кордон своїх родичів, які використовувалися в ролі супровідників під час евакуації дітей. Правоохоронці перевірятимуть інформацію про те, чи повернулися всі супроводжувачі назад до України і нададуть правову оцінку відповідно до закону.

У березні 2022 року, під час бойових дій поблизу Києва, 68 вихованців Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 були евакуйовані до німецького міста Вупперталь. Серед них були діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та ті, що перебувають у складних життєвих обставинах. Їх супроводжували 20 дорослих.

У 2024 році представники Лубінця провели моніторингові візити до Німеччини, щоб перевірити умови перебування українських дітей. Однак у табір у Вупперталі їх не пустили через відсутність українських супроводжувачів. Німецька сторона повідомила, що з початку евакуації там перебували 55 дітей, а місцезнаходження решти 13 залишилося невідомим.

Офіс омбудсмена провів позапланові перевірки у Службі у справах дітей та сім’ї та Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1 в Києві. Виявилося, що керівництво не володіє інформацією про умови перебування дітей у Німеччині. Також з’ясувалося, що серед супроводжувачів були люди, які лише за день до евакуації стали працівниками закладів або взагалі не були працевлаштовані. Серед них були близькі родичі керівників Центру та Служби, які звільнилися з посад після виїзду за кордон і не повернулися до України.

Справа розслідується за ознаками незаконного переправлення через державний кордон осіб призовного віку за попередньою змовою групи осіб за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України, за що може загрожувати до 7 років ув’язнення.

Від початку повномасштабного вторгнення російська армія вбила в Україні 554 дитини, а ще 1419 дітей отримали поранення. Однак нещодавно вдалося повернути на контрольовану територію з тимчасово окупованої Херсонщини дев’ять дітей разом із їхніми сім’ями.