Чому підрахунок калорій і обмеження порцій викликають нав’язливі думки про їжу

Представники України наголосили на важливості збереження національної культурної та економічної спадщини. Вони підкреслили, що географічні зазначення є не лише комерційними марками, а й символами регіональної ідентичності та традицій.

Українська урядова делегація закликає Генеральну Асамблею Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), що наразі відбувається в Женеві, відреагувати на привласнення росією географічного зазначення “Мелітопольська черешня”, передає Мінекономіки.

12 липня 2024 року федеральна служба з інтелектуальної власності рф (роспатент) на своєму сайті повідомила про реєстрацію позначення “Мелітопольська черешня”. Зокрема, йдеться про те, що “Мелітопольська черешня” стала першим зареєстрованим регіональним брендом так званих нових регіонів рф (насправді – тимчасово окупованих територій України) — географічним зазначенням від Мелітопольського району Запорізької області.

роспатент також закликав представників тимчасово окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської області реєструвати свої бренди та інші об’єкти інтелектуальної власності з метою просування своїх товарів та послуг на ринках, й заявив про те, що надасть усю необхідну допомогу.

У відомстві наголошують, що Україна неодноразово висловлювала рішучі протести на полях Генеральних Асамблей ВОІВ проти постійних порушень міжнародних стандартів у сфері інтелектуальної власності владою російської федерації. Зокрема, росія продовжує надавати неправдиву інформацію про адреси заявників з тимчасово окупованих територій України через міжнародні системи реєстрацій торговельних марок та промислових зразків.

Голова урядової делегації, заступник міністра економіки України Віталій Кіндратів, наголосив на недопустимості таких дій з боку росії: “Дуже складно вживати в одному реченні слова “росія” та “інтелектуальна власність”, бо москва довела, що ніколи не поважала ані права, ані власності, ані здобутків інших. Світова спільнота ніколи не визнає цю крадіжку. Мелітополь буде звільнено і Мелітопольська черешня залишається українською”.

Це — черговий злочин країни-терористки проти національного надбання українців, — зазначила директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР офісу) Олена Орлюк, яка також входить до складу урядової делегації:

“росія вбиває наших дітей, стирає в попіл наші міста і нашу самоідентифікацію. Те, що роспатент фактично вкрав українське географічне зазначення, — черговий доказ жалюгідності москви. Не маючи свого спадку, вони окуповують, крадуть і приписують собі чужі здобутки”.

Коли було зареєстровано ГЗ “Мелітопольська черешня” і що це таке

В Україні “Мелітопольська черешня” була зареєстрована як географічне зазначення в липні 2020 року (реєстр географічних зазначень за посиланням).

Географічне зазначення (ГЗ) — це об’єкт інтелектуальної власності, який ідентифікує товар, що походить із певного географічного місця, та підтверджує його відповідність високим стандартам якості. Для того, щоб зареєструвати ГЗ, потрібно пройти низку дозвільних процедур у різних органах (залежно від виду продукту), адже йдеться про високу якість й унікальність продукту та його репутацію.

Країною походження “Мелітопольської черешні” є Україна в межах міжнародно визнаних кордонів.

Отже, своїми діями росія вкотре нівелює будь-які міжнародні зобов’язання та міжнародні угоди, у даному разі — у сфері інтелектуальної власності.

Зокрема, Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) визначає механізми захисту прав інтелектуальної власності, в т.ч. географічні зазначення, в державах-членах Світової організації торгівлі, до якої також входить росія.

Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності 1967 року, учасницею якої Україна виступила як держава-співзасновниця ООН, ставить за мету сприяння охороні інтелектуальної власності у всьому світі шляхом взаєморозуміння та співробітництва між державами, на основі поваги суверенітету та рівності.

Україна у 2019 році імплементувала норми європейського законодавства в частині правової охорони географічних зазначень на виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС. Й ГЗ “Мелітопольська черешня”, як і інші географічні зазначення України, було офіційно передано Європейській стороні для отримання правової охорони на території ЄС.

Україна буде використовувати всі юридичні механізми для захисту своїх географічних зазначень.

Росія привласнює інтелектуальну власність України з 2014 року — з моменту окупації півострова Крим. Зокрема, рф незаконно зареєстровані такі кримські вина як “Балаклава”, “Магарач”, “Новий Світ”, “Меганом”, що також є географічними зазначеннями України.

Журналістські розслідування та матеріали правоохоронних органів виявили складну та масштабну схему виведення активів компанії «Юнігран», пов'язану з колишнім депутатом Броварської міської ради Сергієм Шапраном і рядом інших фігурантів. Суть цієї схеми полягає в тому, що замість того, щоб передати арештоване майно до державної власності, значну частину активів переписали на фірми, що підконтрольні групі осіб, і перепродали за заниженими цінами. В результаті таких дій держава недоотримала значну суму коштів, що мали надійти до бюджету.

Розслідувачі зазначають, що низка компаній, пов'язаних з «Юніграном», активно брала участь у цій схемі. Серед таких компаній — «Юні Стоун Плент», «Юні Люкс», «Юні Сервіс», «Мартен Локс». Всі ці фірми, згідно з матеріалами розслідування, входили до мережі підприємств, якими керували або контролювали особи, наближені до Шапрана. Їхня діяльність сприяла тому, що державний бюджет недоотримав значні кошти, які мали б надійти від продажу арештованих активів.

Деякі матеріали прямо пов’язують ці операції з переліком осіб, серед яких згадують ексдепутата Одеської облради Володимира Осіпова, екс-податківця Ігоря Скорохода та нинішнього голову Одеської ОВА Олега Кіпера, — саме такі зв’язки фігурують у публікаціях про те, як активи переходили до нових власників. Ці твердження базуються на журналістських розслідуваннях і потребують додаткової перевірки правоохоронними органами.

На тлі розслідувань НАЗК встановило недостовірні відомості у декларації Сергія Шапрана на суму понад 193 млн грн — це окрема складова претензій до бізнесмена й підстава для подальших перевірок.

Правоохоронні органи відкрили низку проваджень щодо виведення активів «Юнігран» і незаконного розпорядження арештованим майном; справи, за даними ЗМІ, об’єднувалися з раніше відкритими матеріалами та доповнювалися новими епізодами кримінальних проваджень. У низці публікацій зазначають, що через це держава досі не отримала очікуваних надходжень від вилучених активів.

Сергія Шапрана затримали в червні 2025 року в межах одного з проваджень, однак у вересні того ж року він вийшов під заставу — ЗМІ повідомляли про розмір застави близько 5 млн грн, що викликало суспільне обурення з огляду на масштаби фігуруючих у матеріалах збитків. Стан справи щодо притягнення інших фігурантів і відшкодування збитків залишається предметом слідства.

Експерти й журналісти звертають увагу на кілька ключових питань, які потребують оперативної реакції держави: можливі факти умисного зняття арештів або пом’якшення обмежувальних заходів щодо майна підсанкційних бізнесменів; участь у схемах третіх осіб і компаній-фантомів; а також недостовірне декларування доходів і активів. Усе це створює ризики як для наповнення держбюджету, так і для довіри до системи управління конфіскованими активами.

Правоохоронні органи, НАЗК та інші контролюючі інституції мають оприлюднити результати перевірок і поінформувати громадськість про подальші процесуальні кроки: хто саме притягується до відповідальності, які суми відшкодовано державі, чи є рішення про повернення активів державі та які судові рішення вже ухвалені. Ми звернулися до правоохоронців і НАЗК із запитом про коментар і оновимо матеріал після отримання офіційних відповідей.

Під час воєнного стану та загальної мобілізації важливо розуміти процедуру вручення повісток військовозобов'язаним. Згідно з законодавством, повістки можуть бути вручені фактично в будь-якому публічному місці. Однак, документ також може бути принесений до дверей помешкання, оскільки закон не визначає конкретного місця для цього. Адвокат Ростислав Кравець роз’яснив, що важливою умовою є особисте вручення повістки військовозобов'язаному, який має підписатися на отримання. В разі відсутності особистого підпису, дії військових щодо вручення не мають юридичної сили. Додатково варто відзначити, що якщо людина звертається до дому і бачить повістку в дверях, вона може не реагувати, оскільки таке вручення не має юридичної сили. Однак, якщо повістка вручена особисто та підписана, військовозобов'язаний має з'явитися до військкомату і стати на облік, у противному випадку може бути передбачена відповідальність згідно із законом.

У висновку важливо зазначити, що процедура вручення повісток військовозобов'язаним під час воєнного стану та загальної мобілізації має свої чіткі правила. Згідно з українським законодавством, повістки можуть бути вручені в будь-якому публічному місці або принесені до дверей помешкання. Проте важливою умовою є особисте вручення, підписання отримання та наявність печатки та підпису керівника військкомату. Якщо вручення відбулося без особистого підпису військовозобов'язаного, це не має юридичної сили. Отже, військовозобов'язані мають ретельно дотримуватися правил вручення повісток, а також відповідати на них, ставши на облік у військкоматі, щоб уникнути можливих правових наслідків.