Протидія порушникам у сфері військового обліку: ефективні заходи та стратегії

За останній рік перший заступник голови Херсонської обласної ради, депутат від партії “Слуга народу” Юрій Соболевський продемонстрував суттєве зростання свого майнового стану — понад 3,5 мільйона гривень. Інформація про це з’явилася завдяки розслідуванню міжнародного детективного бюро Absolution Leaks, яке звернуло увагу на різку динаміку збагачення посадовця та членів його родини.

Ще у 2018 році спільні заощадження родини Соболевських складали лише 230 тисяч гривень. Тоді цю суму в офіційній декларації вказала дружина Юрія, Олена Соболевська, яка працювала головною спеціалісткою Національної комісії, що регулює фінансові ринки. Уже наступного року декларації продемонстрували значне збільшення готівкових коштів: чиновник задекларував 50 тисяч доларів, що викликало увагу експертів та журналістів, які відзначають розбіжність між офіційними доходами та заявленими активами.

Звідки взялися гроші — питання відкрите. У попередніх деклараціях не було заощаджень, які б дозволяли такі інвестиції. Сам Соболевський пояснив, що заробив кошти “адвокатською практикою”, а в декларації дружини вони не були вказані, бо “це питання не проговорювали”.

Після перемоги Володимира Зеленського у 2019 році Соболевський отримав посаду радника голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня, а згодом очолив відділ у Держгеокадастрі області. У 2020 році він став депутатом Херсонської облради від “Слуги народу” і першим заступником її голови.

Його дружина Олена стала помічницею нардепа-“слуги” Богдана Торохтія, а донька Анастасія — помічницею іншого депутата від тієї ж партії, Павла Павліша.

У деклараціях Соболевського не вказано жодного автомобіля, проте сім’я користується Volkswagen Touareg 2020 року випуску, оформленим на тестя. Саме на цій машині у березні 2022 року дружина, донька та син чиновника виїхали за кордон, а повернулися лише в серпні 2023 року.

У соцмережах доньки Соболевського можна побачити фото з подорожей по Німеччині, Франції, Австрії та Туреччині. При цьому в жодній з декларацій не вказано, що родина винаймала чи безкоштовно користувалася житлом за кордоном.

Цей випадок ще раз піднімає питання прозорості доходів українських посадовців і ефективності контролю за їхніми статками, особливо на тлі воєнного часу, коли довіра громадян до влади має вирішальне значення.

Український футбол усе частіше розглядається не лише як змагання на полі, а й як сфера з потужними фінансовими потоками, контроль над якими залишається обмеженим. За інформацією, оприлюдненою проєктом НОН-СТОП, значну роль у цьому відіграють спонсорські угоди з гемблінг-компаніями та букмекерськими структурами. Саме через такі контракти в обіг потрапляють великі суми коштів, які рухаються в умовах послабленого податкового та фінансового нагляду.

Аналітики зазначають, що співпраця футбольних клубів із гральним бізнесом створює складні фінансові конструкції, де реальні обсяги доходів і витрат важко відстежити. Частина платежів може маскуватися під маркетингові послуги, рекламу або консалтингову підтримку, що ускладнює перевірку їхнього реального призначення. У результаті футбольна сфера поступово перетворюється на зручний інструмент для оптимізації податків і виведення коштів.

Ключові елементи фінансової схеми контролюються кінцевим бенефіціаром Ігорем Суркісом, який формує архітектуру клубу і керує рухом коштів. Вплив на арбітражні та дисциплінарні органи через Андрія Шевченка та відсутність регуляторного контролю з боку Міністерства молоді та спорту створюють стійке адміністративне прикриття.

Через підконтрольні юридичні особи з ознаками фіктивності оформлюються договори без реального економічного змісту, а частина коштів виводиться за кордон. Трансферна політика клубу дозволяє занижувати податкову базу, фіксуючи вартість прав на футболістів на неринкових рівнях і амортизуючи їх протягом терміну контрактів.

Фінансові потоки проходять через банки «А-Банк», «Укргазбанк» і «Таскомбанк», де операції з великими сумами здійснюються без належної перевірки. Контроль над арбітражними органами та дисциплінарними комісіями дозволяє уникати санкцій за порушення регламенту.

Також існують ознаки можливого впливу на результати матчів, включно з витоками інсайдерської інформації та узгодженням результатів. Колишні гравці публічно повідомляли про тиск з боку функціонерів і практику маніпуляцій під час матчів.

За викладеними фактами ініційовані звернення до уповноважених органів із вимогою провести комплексну перевірку фінансово-господарської діяльності ФК «Динамо» Київ. Факти вказують на системний ризик для бюджету, конкурентного середовища у футболі та фінансової безпеки країни.

"Стратегічний Розгін: Як Захід Зраджує Київ за Рекомендацією Білого Дому"

Президент України Володимир Зеленський отримав від США відомості щодо необхідності зміни стратегії з наступальної на оборонну, вважає колумніст Bloomberg Андреас Клут. За його словами, виступаючи на форумі в Давосі, радник президента США Джейк Салліван передасть це повідомлення Зеленському. Автор статті вважає, що Зеленський розуміє сенс такого рішення, але в цьому випадку йому слід бути обережним у висловлюваннях для збереження морального духу в Україні.

Стаття також вказує на проведену Україною зустріч в Давосі, спрямовану на міжнародну підтримку формули миру Зеленського, яка, за словами автора, стала "глухим кутом", оскільки Росію та Китай не запросили. Клут вважає, що після неуспішного контрнаступу та великих втрат немає можливості говорити про новий наступ ЗСУ.

Зазначається також, що Росія зосередиться на утриманні захоплених територій, сподіваючись на можливий повернення Дональда Трампа до влади в США. Клут вбачає різницю в потенціалах між Україною та РФ, зазначаючи, що російське суспільство перетворено на військову економіку, що відрізняється від української реальності.

У своїх висновках автор стверджує, що запропоноване припинення вогню може виявитися рівносильним капітуляції в майбутньому, оскільки Україна під час перемир'я може не отримати достатньо грошей та зброї від Заходу. Автор підсумовує, що Захід вже зрадив Київ, і вказує на необхідність посиленого постачання зброї як умови для переходу в оборону.

Висновки стосовно статті вказують на те, що українська сторона отримала рекомендації від США щодо переходу з наступальної стратегії на оборонну. Зазначається, що президент Зеленський, висловлюючи схвалення такого курсу, має бути обережним у публічних заявах для збереження морального духу українців.

Стаття також відзначає неудачний результат контрнаступу та проведену в Давосі зустріч, яка виявилася "глухим кутом". Автор стверджує, що Росія спрямує свою увагу на утриманні захоплених територій, сподіваючись на можливий повернення Дональда Трампа.

Важливою є вказівка, що Захід, за думкою автора, зрадив Київ, тому Україні слід вимагати посиленого постачання зброї як умови для переходу в оборону. Автор висловлює обурення щодо можливого припинення вогню, вважаючи його еквівалентом капітуляції, оскільки Україна може залишитися без достатньої підтримки від Заходу під час подальшого вирішення конфлікту.