Понеділок, 1 Грудня, 2025

Чому підвищення податків під час війни – це не просто питання фінансів

Важливі новини

НАЗК не помітило незаконного збагачення депутатів, попри мільйонні квартири та нові авто

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За весь час існування НАЗК тільки у двох депутатів було виявлено «ознаки необґрунтованих активів чи незаконного збагачення».

Мова про Кормишкіну Ірину Валеріївну та результати перевірки її декларації за 2022 рік, а також про нардепа Бабенка Миколу Вікторовича й підсумки вивчення його декларації за 2021 рік.

Тобто, станом на кінець 2024 року, серед депутатів, які у 2023 році, багатіли на нові квартири, машини, інші активи, НАЗК поки що так і не побачило порушників антикорупційного законодавства.

І це попри той факт, що про сумнівні та вартісні активи, набуті низкою народних обранців під час війни, у ЗМІ писали дуже багато.

Наприклад, нардеп від партії «Голос» Ярослав Железняк оселився у новій столичній квартирі вартістю понад 11 млн грн, а його дружина народна депутатка Ольга Коваль почала пересуватися на новому «Лексус».

Або інший приклад: нардеп Олександр Фельдман (група “Відновлення України”) не задекларував 500 тис. гривень за проживання в готелі на Мальдівах.

Також, нещодавно стало відомо про те, що нардеп від “Слуги народу” Роман Каптєлов не вказав у своїй декларації набуту московську нерухомість та доходи дружини-громадянки РФ від державної установи у Москві.

Крім того, елітним авто BMW та ще й облігаціями на 11 мільйонів гривень у 2023 році розжився депутат-“слуга” Олександр Бакумов.

Загалом же, за даними ЕП, у третини народних депутатів під час війни з’явилися нові авто та нерухомість. І найбільше обросли цінними активами представники “Слуги народу” та бізнес-група “Довіра”.

На Дніпропетровщині викрито шахраїв, які ошукали родини військових на 5 млн грн

Правоохоронці Дніпропетровської області викрили двох учасників організованої злочинної групи, які обманом заволоділи коштами родичів українських військових. Про це повідомила пресслужба Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Зловмисники діяли цинічно: вони знаходили в соцмережах дописи про зниклих безвісти або полонених захисників України та пропонували фіктивну допомогу в їхньому визволенні або лікуванні. Для цього вимагали передплату. […]

Кінбурнська коса: Нові відкриття та зміни за словами Гуменюк

Кінбурнський півострів продовжує стати мішенню для агресивних атак на мирне цивільне населення та перешкодження нормальному функціонуванню Миколаївських портів. Про це повідомила керівниця пресцентру Сил оборони півдня Наталя Гуменюк. За її словами, ворог продовжує здійснювати обстріли протилежного берега Дніпровсько-Бузького лиману, приділяючи особливу увагу акваторії. Ця стратегія має на меті тероризувати місцеве населення з метою припинити нормальне функціонування портів у Миколаєві. Крім того, за словами Гуменюк, ворожі сили періодично використовують безпілотники, такі як FPV або "Ланцет", для обстрілу мирного населення. Раніше пресслужба Операції з Об'єднаних Конфліктів на півдні заявляла, що російським військам складно утримувати свої позиції на Кінбурнській косі через складну географію та рельєф півострова. Згідно з інформацією, наданою Миколаївською ОВА, протягом минулої доби російська армія двічі обстрілювала акваторію Очаківської громади. Інциденти сталися о 17:31 та 18:15 і, на щастя, минули без постраждалих.

У результаті останніх подій на Кінбурнській косі видно, що ситуація залишається напруженою, і цивільне населення продовжує бути під загрозою з боку ворожих обстрілів та атак. Агресивна діяльність з боку ворога має на меті не лише протистояння військовим силам, але й намагається пригнобити і дестабілізувати мирне життя населення в районі. Важливо продовжувати міжнародний тиск на агресора та забезпечувати захист мирного населення від подальших загроз.

Суд відкрив справу: у Полтавській громаді дрони купували вдвічі дорожче

Октябрський районний суд Полтави зобов’язав спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону розпочати кримінальне провадження через можливе привласнення бюджетних коштів під час закупівель квадрокоптерів Градизькою селищною радою. Йдеться про частину 4 статті 191 Кримінального кодексу — розтрата або привласнення в особливо великих розмірах. Ще в лютому заявник подав скаргу на закупівлі дронів DJI Mavic 3T […]

Час готувати Київ до оборони – військовий оглядач

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Столицю треба готувати до оборони однозначно,” – наголосив Попович, пояснюючи, що навіть у відсутності поточної загрози наступу на Київ, місто повинно мати готову оборонну інфраструктуру. На його думку, такі заходи підвищують захист міста та гарантують готовність на випадок непередбачуваних обставин.

За словами Мартіна Бреста, потужні укріплення не лише зміцнять безпеку Києва, а й додадуть впевненості його жителям. “Коли люди бачитимуть міцні оборонні споруди, їм буде легше та спокійніше,” – підкреслив Брест, додавши, що настав час серйозно підійти до фортифікаційних робіт. Його думка ґрунтується на переконанні, що Київ, як і прифронтові міста, має бути готовим до будь-яких сценаріїв.

Попович також зазначив, що зараз потребують особливої уваги і Запорізька, і Дніпропетровська області, особливо враховуючи близькість до лінії фронту. “Покровськ розташований дуже близько до Дніпропетровської області, а в самій Запорізькій області вже йдуть штурмові дії,” – сказав він. На думку військового експерта, фортифікація має бути пріоритетом у цих регіонах, адже це забезпечить підвищену безпеку для прифронтових територій.

“Часто від військових можна почути, що приходять до укріплень, а вони не готові або виконані лише частково,” – зазначив Попович. Такі недопрацювання створюють серйозні ризики для особового складу. Тому завчасне проведення фортифікаційних робіт у загрозливих зонах допоможе уникнути недоліків у підготовці та забезпечить необхідний рівень захисту.

Забезпечення надійних фортифікаційних споруд у Києві, Запоріжжі та Дніпропетровській області є не тільки тактичним кроком, але й важливим елементом національної безпеки. Як наголошують експерти, готовність до оборони столиці має стати безумовним пріоритетом, оскільки це надасть громадянам впевненості у стабільності та безпеці навіть у важкі часи.

Поглиблення фортифікаційних зусиль може стати основою для розвитку сучасної оборонної стратегії, яка зможе адекватно відповісти на будь-які загрози, незалежно від їхнього характеру та часу виникнення.

Фурса у своїй статті намагається розглянути проблему з різних аспектів, не уникаючи при цьому непопулярних, але важливих істин про роль оподаткування в економіці країни, що перебуває у стані війни.

На це є лише одна неприємна відповідь. Ні. Не можна.

Неприємна бо ніхто не любить платити податки. Це взагалі не природньо любити платити податки. А особливо ніхто не любить, коли податки зростають. Принаймні серед тих, хто їх дійсно платить. І це дійсно погано впливає на економіку. Підвищення податків шкодить економіці. Тому як не дивись, а підвищення податків – то річ неприємна і непопулярна.

В Україні з початку війни склалося унікальна ситуація. Досі не було підвищено податків. На початку війни навіть робилися податкові пільги. І це вперше трапилось у історії людства. Коли країна перебуває у війні, причому такий масштабній війні, яка зачіпає всю твою територію і потребує мобілізації, а в країні не підвищуються податки. Так не буває. Бо війна це дорого. Дуже дорого. І завжди супроводжується підвищенням податків. Навіть в Росії зараз спостерігається найбільше в історії зростання податків. Хоча ми всі звикли вірити, що у Росії є якись нескінчені ресурси.

Але в Україні сталося диво. Завдяки грошам наших західних партнерів. І удар по економіці був набагато менший. Він був амортизований. Була збережена макроекономічна стабільність. І люди стали сприймати це як даність. Що можна мати війну і низьку інфляцію. Що можна мати війну і економіку в тилу, яка майже не відрізняється від того, що було до війни. Що можна мати війну і не мати підвищення податків.

Аномалія стала сприйматися як норма. І тому коли настав час підвищувати податки, то суспільство виявилось до цього не готовим. Хоча, наприклад, якби такі кроки були зроблені в перші тижні війни, вони були б сприйняті з розумінням.

Чому цей час настав? Бо війна це дорого. І грошей для фінансування армії не вистачає. А наші західні партнери у своїй фінансовій підтримці мають одне просте правило. Їх гроші йдуть на все, окрім фінансування оборони. Вся соціалка, всі зарплати чиновникам – це все гроші наших партнерів. Тому, до речі, не можна забрати гроші у чиновника із зарплати і передати військовому. Не можна, навіть якби це мало сенс. Але не можна. На початку року, відчуваючи дефіцит боєприпасів, уряд витратив на імпорт озброєнь більше грошей, ніж закладав у бюджет. І тепер стикнувся з проблемою, що грошей може не вистачити навіть на зарплати військовим. Напряд чи країна, яка перебуває у стані війни, може собі це дозволити, аргументуючи це тим, що це зашкодить бізнесу в тилу. Кожного разу в такі моменти треба питати себе, а який там бізнес клімат у Маріуполі чи Бахмуті.

Чи можна уникнути підняття податків? Часто можна почути, що є ж тіньова економіка, є митниця, є багато зловживань при витратах державних грошей. І це правда. Це все є. А от чого немає, так це чарівної кнопки, натиснувши яку, можна з 1-го вересня зупинити корупцію чи отримати реформовану митницю. Будь-які зміни, які можуть привезти до збільшення доходів бюджету за рахунок зменшення корупції мають бути системними, а результат від них буде за 2-3 роки. Так це працює. Нажаль. Хоча дуже б хотілося.

Чи означає це, що не треба реформувати податкову чи митницю? Ні. Треба. Причому, для збільшення довіри між суспільством і владою, між бізнесом і чиновниками, неминуче підняття податків має супроводжуватись системними кроками по реформуванню податкової і митниці, по зменшенню тиску на бізнес. Проте треба розуміти, що ці кроки ніяк не відмінять необхідність знаходження коштів для фінансування армії тут і зараз. Просто треба демонструвати політичну волю для змін, треба демонструвати, що удар іде не тільки по бізнесу. І треба зробити вже зараз ті кроки, які зменшать потреби у додатковому підняттю податків за 2-3 роки. Причому нічого вигадувати не треба. Всі кроки вже давно прописані в програмі МВФ.

Але саме підняття податків є невідворотнім. І питання тут лише в тому, які саме податки мають бути підвищенні. Бізнес дуже здивувався, коли податковий тиск на нього був обраний як база для надходжень бюджету, коли побачили значне зростання військового збору і, фактично, податок на оборот, замість простого збільшення ПДВ. Що зачепило би всіх, але рівномірно. І не було б виключно тиском на світлий бізнес. Бо що сірі ділки, що люди зі світлої прозорої частини економіки, всі витрачають кошти. Всі споживають. І витрачаючи їх сплачують ПДВ. Пропорційно до власного споживання. І в результаті, чим більше ви витрачаєте, тим більше ви платите. Що є справедливим. А от військовий збір будуть платити більше ті, хто і так вже є чесним платником податків. Що є не дуже справедливим.

Коли держава просить затягнути пояси, то люди мають особливо звертати увагу на питання справедливості. І так, під час війни не можна уникнути затягування поясів. Але можна уникнути відвертої несправедливості. І синхронізація давно назрілих реформ, які потрібно було робити 2, 5 , 7, 15 років тому, і підняття податків може стати демонстрацією того, що влада розуміє важливість справедливості.

Останні новини