Понеділок, 5 Жовтня, 2026

На Дніпропетровщині викрито шахраїв, які ошукали родини військових на 5 млн грн

Важливі новини

У столиці юнак із Чернігівщини втік із телефоном під час “купівлі”

У Голосіївському районі столиці поліцейські затримали 17-річного хлопця, якого підозрюють у грабежі мобільного телефона. Інцидент стався під час зустрічі між так званим покупцем і продавчинею, яка розмістила оголошення про продаж ґаджета. Як повідомили у поліції Києва, 22-річна місцева жителька домовилась через онлайн-сервіс оголошень про зустріч з потенційним покупцем на вулиці Васильківській. Під час огляду телефона […]

Російський обстріл Києво-Печерської лаври: історичний удар по культурній спадщині України

У ніч на 24 січня Києво-Печерська лавра зазнала ракетного удару з боку Росії, що стало першим подібним випадком з часів Другої світової війни. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Внаслідок атаки було пошкоджено вхід до комплексу Дальніх печер, а також Аннозачатіївську церкву, що входить до списку найцінніших пам’яток архітектури та духовної спадщини країни.

Історичний комплекс, який є символом української культури та духовності, неодноразово ставав об’єктом уваги міжнародної спільноти через його культурну цінність. Руйнування частин лаври викликає глибоку тривогу серед громадськості, істориків та релігійних діячів. Фахівці відзначають, що навіть часткове пошкодження таких об’єктів може мати непоправні наслідки для збереження культурної пам’яті України.

Лубінець наголосив, що удар по лаврі не можна розцінювати як випадковість.

«Це не випадковість. Це вибір», — заявив він.

Водночас омбудсмен підкреслив, що атака на Києво-Печерську лавру є лише одним із епізодів масштабного знищення релігійних і культурних об’єктів в Україні. За час повномасштабної збройної агресії Російської Федерації в Україні постраждали понад 700 релігійних споруд, з яких 53 були зруйновані повністю.

За словами Лубінця, такі дії є системною атакою на культурну, історичну та духовну спадщину українського народу. Руйнування святинь, які перебувають під міжнародним захистом, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Крім того, омбудсмен зазначив, що удари по релігійних об’єктах є посяганням на базові права людини — свободу віросповідання, історичну пам’ять та ідентичність.

«Захист культурної спадщини — це не другорядне питання війни. Це питання відповідальності. Адже культурна спадщина — це не про минуле. Це про нашу ідентичність. Те, за що ми боремося сьогодні», — підкреслив Дмитро Лубінець.

Тепла повітряна маса з півдня формує аномально м’яку погоду в Україні 26 листопада

Погодні умови на території України 26 листопада визначає тепла повітряна маса, що надходить із південних широт. Фахівці Укргідрометцентру зазначають, що саме вона стане головним чинником незвично високих температур для цього періоду пізньої осені. Особливо відчутним потепління буде на півдні країни, де денні показники значно перевищуватимуть середні кліматичні норми.

Атмосферні фронти цього дня оминатимуть більшу частину України, тож істотних опадів не очікується. Погодна карта залишатиметься відносно стабільною, без потужних циклонів або різких перепадів тиску. Лише західні області можуть потрапити під вплив фронтального розділу, який наближатиметься у другій половині дня. Саме там прогнозують невеликий локальний дощ, але синоптики підкреслюють, що інтенсивність опадів буде помірною.

У Києві та області синоптична ситуація також залишиться стабільною: хмарно з проясненнями та без опадів. Південно-східний вітер зберігатиметься на рівні 5–10 м/с. У Київській області температура вночі становитиме +4…+9, вдень — +8…+13. У столиці вночі очікується +5…+7, вдень — +10…+12.

За прогнозом синоптика Наталії Діденко, 26 листопада в Україні буде достатньо тепло, проте не обійдеться без сильного південного вітру. Вона зазначила, що саме пориви вітру стануть характерною ознакою дня. За її словами, відчутне похолодання слід очікувати з 30 листопада.

Ситуація в Одесі після ракетної атаки: не працюють школи, електротранспорт та водопостачання

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Мерія Одеси повідомила, що через відсутність електропостачання на двох маршрутах міста замість електричних тролейбусів курсуватимуть великі автобуси, які надано міжнародними партнерами. Вони обслуговуватимуть пасажирів з “спальних” районів – Київського та Пересипського. Кожен автобус виконуватиме два оборотні рейси уранці і ввечері, з інтервалом 45 хвилин.

Згідно з рішенням обласної комісії ТЕБ і НС, школи та дитячі садки в Одесі будуть закриті на два дні. Водночас у міській раді зазначили, що для дітей, батьки яких не можуть залишити їх вдома, будуть працювати чергові групи.

Зараз в Одесі поступово відновлюється водопостачання. Окремі обʼєкти працюють на генераторах, а також розгорнуті “пункти незламності” для забезпечення мешканців необхідними ресурсами. Як повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер, частково відновлено опалення, при цьому лікарні та критична інфраструктура забезпечені електрикою від альтернативних джерел.

Нагадаємо, що ракетний удар 17 листопада спричинив масові пошкодження в енергетичній інфраструктурі Одеси. Через обстріли загинули двоє енергетиків, а 17-річний хлопець отримав поранення. Внаслідок атаки також спалахнули пожежі в трьох приватних будинках, ще чотири будинки зазнали серйозних руйнувань.

Правоохоронці Дніпропетровської області викрили двох учасників організованої злочинної групи, які обманом заволоділи коштами родичів українських військових. Про це повідомила пресслужба Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Зловмисники діяли цинічно: вони знаходили в соцмережах дописи про зниклих безвісти або полонених захисників України та пропонували фіктивну допомогу в їхньому визволенні або лікуванні. Для цього вимагали передплату. Обіцянки не виконувались — кошти просто привласнювались.

У ході слідства правоохоронці встановили щонайменше 23 постраждалі родини з різних регіонів України. Загальна сума видурених грошей сягнула 5 мільйонів гривень. Обвинувальний акт уже передано до суду. Зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна за шахрайство в особливо великих розмірах.

Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими нагадує: не варто передавати персональні дані або кошти стороннім особам, які обіцяють «допомогу» за гроші. Всі питання щодо визволення військовополонених координуються виключно через офіційні державні канали.

Громадянам радять бути максимально обережними та перевіряти будь-яку інформацію, аби не стати жертвами шахрайських схем на тлі трагедії.

Останні новини