Чому Шмигаль може стати новим міністром оборони

Відмова Верховного антикорупційного суду (ВАКС) у зміні запобіжного заходу для екс-чиновника Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до фінансових махінацій у закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, стало предметом гучного обговорення в суспільстві. За словами адвоката Назара Кульчицького, який надав коментар Суспільному, суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу, відпустивши Лієва під особисте зобов'язання і направивши його ухвалу в СІЗО. Проте, цей крок викликав неоднозначність через відсутність прокурора під час засідання, що стало причиною повернення справи в Національну поліцію.

На думку судді Ярослава Шкодіна, який також висловився під час засідання, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не надали достатніх доказів для підозри щодо розкрадання. Це викликало застереження щодо обгрунтованості самої підозри та спроби її передачі до суду. Суддя вважає, що якщо прокурори не бачать складу злочину, то суду складно знайти його відповідно до закону.

Ці події знову поставили під сумнів роботу судової системи та її здатність ефективно реагувати на випадки корупції. Через технічні аспекти, зокрема невчасне повернення Лієва до слідчого ізолятора після скасування попереднього рішення, він фактично залишився без запобіжного заходу. Це викликало обурення серед громадськості і підкреслило необхідність удосконалення правової системи, а також ретельного контролю за діяльністю судових органів.

Загальні висновки з цієї статті вказують на кілька важливих аспектів. По-перше, рішення Верховного антикорупційного суду щодо зміни запобіжного заходу для екс-чиновника Міноборони Лієва стало об'єктом обговорення через відсутність прокурора під час засідання, а також через невідповідність доказів підозрі щодо корупційних діянь.

По-друге, важливою є критика судової системи, яка не завжди ефективно реагує на випадки корупції та не завжди відповідає закону.

Також відзначається необхідність удосконалення правової системи, зокрема щодо контролю за діяльністю судових органів та вдосконалення процедур з прийняття рішень у справах про корупцію.

Отже, стаття свідчить про важливість зміцнення прозорості, законності та ефективності в судовій системі України для боротьби з корупцією та забезпечення справедливості.

У Донецькій області виявлено серйозне порушення, пов'язане з використанням державних коштів у військовій сфері. Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про розкриття схеми, яка стосується незаконного нарахування та виплати "бойових" доплат.

За даними розслідування, протягом шести місяців десять військовослужбовцям, які перебували поза Донецькою областю та не брали участі у військових діях, незаконно нараховували по 100 тисяч гривень кожному. За кермом цієї схеми були командир частини та його спільники, які перераховували велику частину отриманих коштів на вказані командуванням рахунки.

Сума завданих державі збитків склала майже 3,5 мільйона гривень, з яких понад 2 мільйони гривень отримали організатори схеми. Обвинувальний акт вже направлено до суду за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають серйозні покарання, у тому числі позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна.

Крім того, ще один випадок фальшивих бойових нарахувань був виявлений серед правоохоронців тієї ж області, де чотири посадовці правоохоронних органів незаконно перераховували бойові доплати своїм підлеглим. Збитки від цієї схеми оцінюються в понад 2,6 мільйона гривень.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“РФ затягує з переданням Україні тіла Вікторії, — зазначив Юрчишин. — Ми не можемо провести похорон чи отримати конкретну інформацію”. За його словами, відсутність тіла унеможливлює прощання з нею та проведення гідного поховання.

27-річна журналістка висвітлювала події російсько-української війни, зокрема події навколо Маріуполя. Вона активно писала про повномасштабну агресію Росії, розкриваючи правду про облогу українських міст. Влітку минулого року вона вирушила на окуповану територію на сході України, після чого зв’язок із нею обірвався.

У квітні цього року родина отримала офіційний лист від російського уряду, в якому йшлося про її утримання в ув’язненні. Згодом, у жовтні, український Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що журналістка загинула під час етапування з Таганрога до Москви.

Представники української розвідки розповіли, що намагалися звільнити Рощину з полону, маючи певні попередні домовленості щодо цього. Втім, усі зусилля виявилися марними, а родина журналістки досі не має можливості поховати її.

Українські війська неустанно продовжують удосконалювати свої оборонні позиції в Сумській області, збільшуючи готовність до можливих агресивних дій з боку Росії. Незважаючи на це, останніми днями окупаційні сили зазнали невеликих переміщень на південний захід від Вовчанська, на Харківському напрямку. Цей рух є прямим викликом для українських військових, які стежать за кожним кроком окупантів, готові дати відсіч будь-яким спробам порушення територіальної цілісності України. Роблячи ставку на стратегічну відстоюваність та мобільність, українські захисники продовжують демонструвати високий рівень професіоналізму та відданості своїй країні. Крім того, міжнародні партнери надають підтримку українському війську, підкреслюючи непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України в умовах агресивних дій сусідньої країни.

Бої тривають у районі села Липці. Представник українського оперативного командування “Північ” Вадим Мисник повідомив, що військові активно посилюють та удосконалюють свої оборонні рубежі, зосереджуючись на другій та третій лініях оборони в Сумщині. Відзначено, що при будівництві укріплень ЗСУ враховують можливі напрямки російського наступу та місцевий рельєф.

Аналіз повідомлень російських блогерів підтвердив, що військове командування перекидає невизначену кількість окупаційних сил у Курську область РФ.

За останніми звітами, 2 червня, у зв’язку з активними бойовими діями на Харківському напрямку, російські війська невеликою мірою продвинулися полями на північ та схід від Стариці, а також у районі Вовчанська. Вони здійснювали механізовані штурми населених пунктів. Російські пропагандисти твердять, що українські сили “безуспішно” проводять контратаки в північній та центральній частині Вовчанська, а також у лісових масивах між Глибоким та Лук’янцями, обидва на північ від Харкова. Інформатори також заявили, що бої у Вовчанську та під Липцями “набувають позиційного характеру”.

За даними ISW, у нападах на Вовчанськ ворожі сили задіяли частини 138-го та 25-го мотострілецьких бригад, які входять до складу 6-ї загальновійськової армії Ленінградського військового округу, а також батальйону, розвідувальної та снайперської роти 83-ї окремої гвардійської повітряно-десантної бригади.