Вівторок, 21 Квітня, 2026

Чому Україні не вдається швидко відновити ядерну зброю та космічну програму: коментарі фізика

Важливі новини

Опитування КМІС показує рекордну довіру українців до Зеленського

За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), президент Володимир Зеленський залишається найбільш довіреним політиком в Україні. У травні 2025 року йому довіряють 74% громадян, що на 10% більше, ніж у лютому минулого року. Дослідження також виявило помітне зниження довіри до інших публічних осіб, включаючи деяких політиків, які ще донедавна мали суттєву підтримку. Кому довіряють […]

Коли українці повинні міняти закордонний паспорт: важливі умови та правила

Українцям нагадали про обов'язкові випадки заміни закордонного паспорта. Оновлення документа необхідне не лише після завершення терміну його дії, а й у кількох інших випадках, які стосуються змін персональних даних або фізичного стану паспорта. Важливо знати, що для уникнення непорозумінь з органами контролю та для безперешкодних поїздок за кордон слід вчасно оновлювати паспорт.

Перша і найбільш очевидна причина для заміни паспорта — це завершення терміну його дії. Якщо ваш паспорт наближається до кінця терміну дії (зазвичай 10 років для дорослих та 5 років для дітей), його потрібно замінити. Зазначимо, що документ повинен бути дійсним протягом не менше ніж трьох місяців з моменту планованої дати виїзду за кордон.

Підставою для переоформлення документа є й виявлення помилок у персональних даних або інших відомостях, зазначених у паспорті. Крім того, новий документ знадобиться, якщо в паспорті більше не залишилося вільних сторінок для відміток про перетин кордону.

Закордонний паспорт також визнається непридатним для використання у випадках його пошкодження — зокрема, якщо сторінки порвані, інформація пошкоджена або документ має сліди, які унеможливлюють ідентифікацію особи. Окремою підставою для оформлення нового паспорта є його втрата.

Для отримання нового закордонного паспорта громадянину України необхідно підготувати стандартний пакет документів. До нього входить внутрішній паспорт громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків. За наявності також подається попередній закордонний паспорт.

У разі зміни сімейного стану або персональних даних необхідно додатково надати відповідні підтвердні документи — свідоцтво про шлюб або документ про зміну імені. Саме ці папери є підставою для внесення оновлених даних до нового паспорта.

Львівська митниця фіксує зростання випадків недекларування валюти

Нещодавній інцидент на пункті пропуску «Рава-Руська – Хребене» вкотре привернув увагу до проблеми незаконного переміщення готівкових коштів через кордон. Пасажирка автобуса намагалася вивезти 20 600 доларів США без належного декларування, що вдвічі перевищує встановлений ліміт у 10 000 євро. У результаті правоохоронці склали протокол за ч. 2 ст. 471 Митного кодексу України.

Подібні випадки стають все частішими та свідчать про масштабні порушення, які не обмежуються поодинокими ситуаціями. З початку повномасштабного вторгнення кількість спроб незаконного вивезення валюти з України вимірюється сотнями. Проте до суду доходить лише невелика частина справ, що робить контроль за фінансовими потоками особливо складним.

Після змін у законодавстві 16 червня 2022 року штраф за недекларування перестав бути символічним. Якщо раніше він становив лише 1 700 грн незалежно від суми, то зараз громадяни зобов’язані сплачувати 20% від перевищення дозволеного ліміту. Конфіскацію валюти при цьому скасовано.

За офіційними даними Державної митної служби, лише за перші шість місяців 2022 року було складено 424 протоколи за недекларування валюти. Найбільше порушень зафіксовано у січні та лютому (169 і 147 відповідно), тоді як після початку повномасштабного вторгнення їхня кількість різко впала.

З 2022 по 2025 рік до суду дійшли лише 16 справ щодо недекларування валютних коштів. Загальна сума незадекларованої валюти, зафіксована в цих рішеннях, становить понад 5,4 млн доларів США та 1,1 млн євро.

Рекордсменом вважають Василя Мустецу — батька колишнього заступника Генпрокурора Ігоря Мустеци. У березні 2022 року він намагався вивезти понад 1,1 млн доларів і 100 тис. євро. Суд зрештою закрив справу через пропуск строків.

На другому місці — юрист і громадський діяч Костянтин Бєдовий, якого у березні 2022 року зловили на спробі вивезти понад 590 тис. доларів і 47 тис. євро. Суд обмежився мінімальним штрафом.

А от у випадку Марії Трифонової, відомої як цивільна дружина ексзаступника голови Держмитслужби Руслана Черкаського, суди стали на бік митниці. За спроби вивезення 500 тис. і 150 тис. доларів у двох епізодах вона отримала штрафи на сотні тисяч гривень.

Втім, більшість порушень залишаються поза публічним простором, адже якщо порушник визнає провину і сплачує штраф, справа не потрапляє до суду. У такий спосіб реальні масштаби “сірого” витоку валюти залишаються невідомими.

Наступним кроком у дослідженні теми стане аналіз статистики сусідніх країн — Польщі, Румунії та Угорщини — щодо сум, які українці декларують при в’їзді. Саме там, імовірно, відображено реальні обсяги капіталу, що залишає Україну.

Тепловізори для фронту: як оборонні закупівлі втратили конкуренцію і прозорість

У ситуації, коли на передовій кожна секунда спостереження може визначати питання життя і смерті, система державних оборонних закупівель мала б діяти бездоганно — швидко, прозоро та з реальною конкуренцією між постачальниками. Проте у сегменті постачання тепловізійної оптики для Збройних сил України, за інформацією з відкритих джерел та свідченнями обізнаних співрозмовників, ці принципи дедалі частіше залишаються лише на папері.

За наявними даними, ринок тепловізорів для потреб армії фактично втратив конкурентне середовище. Замість відкритого змагання цін і технологій, ключові рішення ухвалюються в закритому режимі, а окремі компанії отримують переваги без належного економічного обґрунтування. Такий підхід, за оцінками експертів, створює умови для системного завищення вартості обладнання, що безпосередньо впливає на обсяг техніки, яку можна закупити за бюджетні кошти.

Саме ця вертикаль, стверджують джерела, забезпечує стабільне отримання багатомільйонних контрактів для ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис», при тому що на ринку наявні дешевші альтернативи з кращими або співставними технічними характеристиками.

Показовими стали закупівлі тепловізійної оптики ARCHER у вересні та жовтні 2025 року. Під час тендерів на бінокуляри ARCHER TGX та монокуляри ARCHER TMA-55 пропозиції інших учасників, які мали нижчу вартість і часто кращі технічні параметри, відхилялися з формальних причин. У результаті держава закуповувала бінокуляри за ціною близько 516 тисяч гривень за одиницю, а монокуляри — по 215 тисяч гривень.

За підрахунками джерел, лише на одній партії з 200 монокулярів імовірна переплата могла перевищити 20 мільйонів гривень. Це кошти, які в умовах війни могли бути спрямовані на додаткове оснащення підрозділів або інші критично важливі потреби армії.

Механізмом реалізації такої схеми, за твердженням співрозмовників, стала тендерна документація з маніпулятивними вимогами. Зокрема, положення щодо наявності NSN-кодів і окремих технічних параметрів застосовувалися вибірково, що створювало штучні бар’єри для конкурентів і фактично «відсікало» небажаних учасників торгів.

Окрему увагу привертає фінансова модель самого ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис». За даними джерел, при аномально високих оборотах, які у 2024 році сягнули майже 3 мільярдів гривень, компанія системно декларує збиткову діяльність. Це може свідчити про виведення прибутків через пов’язані структури або інші фінансові механізми оптимізації.

Крім того, фірма, за наявною інформацією, не має власних виробничих потужностей і фактично виконує роль посередника. Значні суми бюджетних коштів перераховуються авансом іноземним контрагентам, зокрема чеським нерезидентам. Водночас терміни поставок неодноразово порушувалися, а частина критично важливого обладнання надходила до ЗСУ із запізненням або взагалі не доходила вчасно.

На тлі повномасштабної війни та гострої потреби армії в сучасних засобах спостереження такі практики викликають дедалі більше запитань щодо ефективності, прозорості та справжніх пріоритетів оборонних закупівель. Наразі офіційних публічних коментарів від Міноборони або фігурантів цих тверджень не оприлюднено.

Співачка Анна Трінчер зізналася, чому не хоче дітей і не народила від Волошина

Українська співачка Анна Трінчер поділилася особистими переживаннями щодо материнства та свого колишнього шлюбу з блогером Олександром Волошиним. В інтерв’ю вона зізналася, що її лякає сама думка про вагітність і поки що вона не бачить себе в ролі матері. «Я не готова. У 23 роки в мене нема партнера, нема чоловіка, в якому я впевнена. Кар’єра, […]

Спостерігаючи за численними обговореннями в суспільстві про можливість відновлення ядерного потенціалу чи запуску власної космічної програми, слід зазначити, що реалізація таких ідей для України наразі виглядає малоймовірною. Як пояснив український фізик Михайло Висоцький в інтерв'ю спеціальному кореспонденту ТСН Наталі Нагорній, існує безліч факторів, що заважають цьому, від технологічних і фінансових обмежень до міжнародних зобов'язань.

Висоцький підкреслює, що сучасні війни сильно змінилися, і інформація стала ключовим елементом у їхній структурі. На його думку, космічні технології сьогодні є критично важливими для досягнення переваги на полі бою. "Без доступу до космічної розвідки сучасна війна фактично неможлива. Той, хто контролює інформацію, той і перемагає", — зазначає експерт.

Завдяки супутниковим технологіям можна моніторити пересування військ, оцінювати ворожу інфраструктуру, коригувати удари та планувати стратегії. Відсутність таких можливостей значно обмежує обороноздатність України.

Історично країна мала значний науково-технічний потенціал у сфері космосу, отриманий у спадок від радянської епохи, коли існували розробки ракетних технологій та інженерні школи, пов’язані з космічною галуззю. Проте, як зазначає Висоцький, відновити ці можливості самостійно сьогодні вкрай важко. "Запустити повноцінну космічну програму зараз — це неймовірно складне завдання. У нас немає достатньо ресурсів, технологій і фінансування для цього", — додає він.

За словами фізика, сучасні космічні проекти вимагають мільярдних інвестицій та десятиліть розробок, а також стабільного фінансування і доступу до високих технологій. У нинішніх умовах війни та економічних викликів Україна змушена зосередити свої ресурси на обороні та відновленні критичної інфраструктури.

Аналогічним чином ситуація складається і з ядерною зброєю. Хоча Україна має свої запаси урану, це не означає, що країна може легко створити ядерний арсенал. "Проблема полягає не в наявності урану, а в технологіях його збагачення", — пояснив Висоцький.

Для виготовлення ядерної зброї необхідно виділити ізотоп урану-235, що є складним та дорого вартісним процесом, який вимагає наявності спеціальних установок та висококваліфікованих кадрів. Крім того, міжнародні обмеження також відіграють важливу роль. Після підписання Будапештського меморандуму Україна добровільно відмовилася від ядерної зброї і приєдналася до глобальних режимів нерозповсюдження.

Світова спільнота, зокрема такі організації, як Міжнародне агентство з атомної енергії, ретельно контролюють будь-які спроби нових держав створити чи відновити ядерний потенціал. Це означає, що навіть теоретичні кроки в цьому напрямку можуть призвести до серйозного міжнародного тиску та санкцій.

На думку експертів, найбільш реалістичним шляхом для України є не створення стратегічних програм з нуля, а активна співпраця з міжнародними партнерами. Це включає спільні космічні проекти, доступ до супутникових даних та участь у глобальних технологічних ініціативах.

Україна вже розвиває співпрацю з партнерами в області супутникової розвідки та оборонних технологій, що допомагає компенсувати брак власної космічної інфраструктури. В умовах сучасних викликів повернення до ядерної зброї або створення незалежної космічної програми виглядає як недосяжна мета. Натомість, важливим залишається зміцнення міжнародних партнерств і інтеграція в глобальні технологічні процеси.

Останні новини