Чому в повідомленнях про субсидії фігурує сума “0,00 грн”: пояснення Пенсійного фонду

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розголосив про те, що він завершив складання звіту обсягом понад 250 сторінок, на яких зібрано численні докази нападів на УПЦ, на її святині та духовенство. У своєму відеозверненні він закликав уряд України відмовитися від подальшого розгляду законопроекту 8371, що спрямований на заборону діяльності УПЦ, називаючи його проявом мови ненависті.

"Цей законопроект є не лише порушенням прав людини, але й загрозою для миру та єдності в Україні", — підкреслив Амстердам. "Напади на вірян, виштовхування їх зі святих місць та обмеження доступу до них — це неприпустимо. Політика, яка допускає такі дії, розриває наше суспільство".

Адвокат також підкреслив, що УПЦ ніяк не пов'язана з Московським патріархатом, а її позиція щодо ідей "русского мира" є відмежованою. Він процитував заяву митрополита Київського Онуфрія, де той заявив, що "ми будуємо божий мир, а не "русский мир".

Закликаючи до підтримки України з боку США, Амстердам відзначив критичну важливість цього для обох країн. "Не можна кидати партнерів на кожному кроці. Підтримка України — це питання не лише її, а й нашої власної безпеки та довіри", — підкреслив він.

У вищезгаданій статті підкреслено серйозні турботи та звернення адвоката Української православної церкви, Роберта Амстердама, щодо ситуації з нападами на церковні споруди та священиків. Він акцентує на важливості збереження миру та єдності в Україні, а також підкреслює неприпустимість законопроекту, спрямованого на обмеження прав УПЦ. Також робиться акцент на тому, що УПЦ не має відношення до Московського патріархату та стоїть на позиціях відмежування від "русского мира". Нарешті, висловлюється заклик до підтримки України з боку міжнародного співтовариства, зокрема з боку США, як критично важливої для збереження безпеки та довіри в регіоні.

Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко опинився у центрі пильної уваги громадськості та експертного середовища через роботу відомства, яке за час його керівництва демонструє фактичну бездіяльність у сфері контролю за серйозними екологічними порушеннями в Києві. Мова йде про системне ігнорування проблем, що напряму впливають на стан довкілля та якість життя мешканців столиці.

За наявною інформацією, у місті продовжуються процеси знищення природних водойм, ущільнена забудова охоронюваних територій та реалізація сумнівних проєктів у зелених зонах. Попри масштаб і публічність цих порушень, Держекоінспекція не ініціює повноцінних перевірок і не вживає дієвих заходів реагування. Така позиція виглядає особливо тривожною з огляду на те, що саме цей орган уповноважений державою здійснювати нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства.

Майнові декларації Субботенка та його родини викликають питання щодо походження активів. У користуванні та власності родини перебуває квартира в Києві площею майже 120 квадратних метрів, гараж у Харкові та два машиномісця у столиці. Частина цього майна оформлена на родичів, однак перебуває у фактичному користуванні самого посадовця, що може свідчити про практику прихованого володіння активами.

Особливе занепокоєння викликає ситуація з водними об’єктами Києва. За інформацією з відкритих джерел, керівництво Держекоінспекції не реагує на фактичний провал програм зі створення та утримання водоохоронних зон, які реалізує КП «ПЛЕСО». Формально існують звіти про виконані роботи, однак на місцях очисні споруди не працюють, береги водойм захаращені, а екологічний стан лише погіршується.

Паралельно в столиці відбувається забудова територій, що мають статус природоохоронних. Зокрема, на землях Головної астрономічної обсерваторії НАН України погоджено житлові та комерційні проєкти, попри прямі законодавчі заборони щодо використання земель природно-заповідного фонду. Держекоінспекція при цьому не ініціювала припинення робіт і не застосувала передбачених законом санкцій.

Ще одним прикладом є ситуація з озером Синє, де під виглядом «відновлення» водойми КП «ПЛЕСО» сьомий раз оголосило тендер на розчистку з очікуваною вартістю майже 96 млн грн. Хоча проєкт передбачає екологічну реабілітацію та створення рекреаційної зони, фактично територія навколо озера забудовується житловими комплексами, а реальних природоохоронних робіт не видно.

Експерти вказують, що бездіяльність Держекоінспекції у таких кейсах створює умови для легалізації забудови та знищення зелених зон столиці. В умовах воєнного стану й дефіциту ресурсів це означає не лише екологічні втрати, а й мільйонні збитки для громади Києва.

Петиція, спрямована до президента, вже стала масовим виразом волі українців. За лише три дні вона зібрала вражаючу кількість — 25 тисяч голосів. Це свідчить про те, наскільки важливою є ця ініціатива для громадян. Автори петиції пропонують конкретні заходи, спрямовані на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери.

Цікаво, що порівняно з попереднім зусиллям, яке стосувалося мобілізації депутатів і чиновників, ця петиція зібрала необхідну кількість голосів за значно коротший термін — всього за 3 дні. Попередня ініціатива вимагала 87 днів і значної медійної підтримки, щоб досягти свого мети. На жаль, навіть після набору необхідної кількості голосів, вона перебуває на розгляді вже протягом 4,5 місяців.

Тим не менш, успіх поточної петиції свідчить про зростаючу активність та свідомість громадян. Це також підтверджує, що суспільство стає більш свідомим своїх прав та можливостей впливу на владні структури. Перехід від тривалих очікувань до швидкого реагування на важливі питання стає все більш характерним для сучасної України.

У висновках можна підкреслити наступне:

• Масове підтримання петиції про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери свідчить про високу активність громадян та їх бажання брати участь у формуванні владної політики.

• Зібрання необхідної кількості голосів за короткий термін свідчить про зростаючу ефективність та мобілізацію громадських ініціатив.

• Порівняно з попередніми ініціативами, час, необхідний для збору підписів та впливу на владні структури, значно скоротився, що свідчить про зростання громадянської активності та швидкість реагування на соціально важливі питання.

• Протягом останніх років спостерігається зростання свідомості громадян щодо їхніх прав та можливостей впливу на дії влади, що сприяє формуванню більш відповідального та взаємодійного суспільства.