Чому варто додавати ферментовані продукти та спеції до вашого раціону

Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань (ДБР) наразі утримуються від розголошення деталей справи, посилаючись на таємницю слідства. Це викликало значний інтерес та обговорення в суспільстві.

У ДБР додали, що не можуть розголошувати відомості досудового розслідування без письмового дозволу слідчого або прокурора.

Наразі невідомо, яку суму коштів слідчі вилучили з будинку Тищенка і чи накладено на них арешт. За даними е-декларації за 2023 рік нардеп Микола Тищенко вказав готівкою 5,2 млн грн, $45 тис. і 22 тис. євро. На банківських рахунках політик тримав 75 тис. грн і $1,5 тис.

У лютому 2024 року Тищенко задекларував 12,63 млн грн, які отримав від ексдружини Алли Барановської у вигляді подарунка.

Після цього суду Тищенка помітили у п’ятизірковому готелі Hyatt у Києві. Браслет йому одягли лише о 22:30 вівторка, 25 червня, оскільки процедура оформлення запобіжного заходу зайняла час, протягом якого Тищенко міг пересуватися містом.

20 червня в центрі Дніпра група людей у балаклавах і камуфляжі напала на колишнього військовослужбовця ЗСУ Дмитра Павлова, відомого за позивним “Син”. Інцидент стався після суперечки між Павловим і Тищенком та його командою через їхню прогулянку містом зі зброєю та у військовій формі. У сутичці також брав участь поліцейський з Києва, якого згодом звільнили.

Державне бюро розслідувань провело обшук у Тищенка та оголосило йому підозру за фактом незаконного позбавлення волі (ч. 2 ст. 146 КК України). Під час вручення підозри Тищенко розбив свій телефон, але в ДБР запевнили, що це не завадить слідству отримати потрібну інформацію. Також підозру отримала ще одна особа, яка брала участь у протиправних діях, за ч. 2 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України. Ім’я цієї особи не розголошується.

Раніше міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що всі причетні до інциденту мають бути покарані, незалежно від їхніх посад чи зв’язків. А голова Офісу президента Андрій Єрмак, який є кумом Тищенка, назвав поведінку депутата “абсолютно ганебною”.

Внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру України в березні цього року, питання підвищення тарифів на електроенергію для населення стало предметом активних дискусій і суттєвого обговорення в суспільстві. Населення зацікавлене в тому, чи дійсно мешканцям доведеться витрачати більше коштів через наслідки цих нападів, і чи можуть тарифи збільшитися вже у найближчі місяці.

Протягом останніх двох тижнів українці почули різноманітні погляди щодо майбутнього рівня тарифів на електроенергію, від тверджень про необхідність їх підвищення до більш обережного підходу, де заявляють, що уряд досліджує різні можливості. Проте, споживачів мало що надихає на оптимізм. У червні минулого року після зимових нападів ціни на електроенергію зросли практично вдвічі, а наразі ситуація стала ще складнішою.

Поки що не вдалося остаточно оцінити збитки, проте говорять, що вони нараховуються на мільярди доларів. Різні заяви свідчать про те, що споживачів не лише планують залучити до покриття витрат, але й відновлення інфраструктури після ракетних атак.

Проте, зауважують експерти, говорити про те, що українцям доведеться відшкодовувати наслідки російських нападів за рахунок підвищеного тарифу, було б нечесно. Експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп наголошує, що споживачі оплачують усі витрати, незалежно від того, яким чином це відбувається. Якщо один не платить, то платитиме інший.

З іншого боку, поточні рахунки, які отримує населення, не відображають повних витрат компаній. Українські споживачі не платять реальну ціну через субсидію. Енергоатом, Укргідроенерго та експортери електроенергії є донорами субсидій. Проте з джерелами субсидування виникли проблеми. Можна передбачити, що в умовах, які складаються, експорту не буде, а отже, це джерело відпадає. Укргідроенерго втратило частину потужностей, що призводить до зменшення виробництва та прибутку. Енергоатом поки що працює, але влітку планується зупинка блоків на технічне обслуговування, і грошей на субсидії також буде недостатньо.

За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, жодне підвищення тарифів не зможе повністю компенсувати втрати від ракетних атак. Потрібно переглянути принцип ціноутворення, забезпечити ринкову ціну, щоб покрити всі витрати компаній, окрім збитків від атак. Ідея полягає в тому, що ті, хто може, мають платити. Для тих, хто не може, має бути ринкова ціна та компенсація з бюджету у грошовій формі.

Експертне співтовариство розглядає економічно обґрунтовану ціну на електроенергію як складне питання, вимагаюче уважного аналізу та розгляду різних факторів. За думкою Прокіпа, якщо мова йде про виробників, таких як Енергоатом, вартість електроенергії може становити приблизно 1 гривню на кіловатт-годину поряд із поточним тарифом 2,64 гривні. Інші виробники, з урахуванням витрат на передачу, розподіл та податки, можуть збільшити цю ціну до 8-9 гривень за кіловатт-годину. Проте експерт наголошує, що найчастіше підвищення тарифів відбувається в крайніх випадках, коли ситуація стає критичною, спрямовано на зменшення навантаження на донорів та спрощення проблеми з боргами на ринку, забезпечуючи учасникам ланцюжка поставок більше фінансових ресурсів.

Прокіп підкреслює, що передбачити реакцію уряду складно, проте ймовірно, що будуть шукатися варіанти, щоб уникнути навантаження на споживачів, можливо, шляхом введення диференціації залежно від обсягу споживання. Водночас, варто бути свідомими того, що противник може активізувати інформаційну кампанію щодо цієї проблеми, що може стати ще більш актуальним у травні, оскільки це питання, безперечно, є дуже соціально чутливим.

За думкою Омельченка, економічно обґрунтованою ціною на електроенергію можна вважати ціну для непобутових споживачів, яка зараз коливається навколо 6 гривень за кіловатт-годину разом з тарифами на розподіл та передачу. Щодо підвищення тарифів, він вважає, що це передусім політичне питання, яке буде вирішуватися на політичному рівні, оскільки нерішучість у цьому питанні може призвести до серйозного дефіциту потужностей та тривалих планових відключень.

Корольчук висловлює думку, що ймовірне підвищення тарифів на електроенергію може відбутися у червні-липні, а середній новий тариф може становити від 3,5 до 4 гривень за кіловатт-годину. Щодо впливу на інфляцію, економісти стверджують, що він буде помітним, хоча складно прогнозувати його точні параметри.

• Питання економічно обґрунтованої ціни на електроенергію є складним та потребує уважного аналізу різних факторів, таких як виробництво, передача, розподіл та оподаткування.

• Підвищення тарифів на електроенергію може стати необхідним у крайніх випадках для забезпечення фінансової стабільності компаній та зменшення навантаження на донорів.

• Розглядаються різні варіанти зменшення навантаження на споживачів, такі як введення диференціації тарифів залежно від обсягу споживання.

• Важливо враховувати соціальну чутливість питання підвищення тарифів на електроенергію та можливий вплив на інфляцію та господарську ситуацію.

• Рішення щодо підвищення тарифів на електроенергію в Україні буде вирішуватися на політичному рівні та може мати серйозні наслідки для економіки та соціального становища населення.

Український законодавчий орган припинив практику призначення статусу "обмежено придатний до військової служби". Згідно з законом про гарантування прав військовослужбовців на соціальний захист, особам, яким було призначено цей статус, необхідно буде пройти знову медичний огляд, під час якого їх визначать як придатних або непридатних для військової служби. Зміни щодо цієї категорії громадян будуть оголошені відповідними органами влади.

Особи зі статусом “обмежено придатний до військової служби” зобов’язані пройти повторний медичний огляд, щоб отримати нову категорію. Цей процес розпочався з 18 травня після введення в дію нового закону про мобілізацію і триватиме до 4 лютого 2025 року. Також необхідно оновити свої дані у Територіальних військових комісаріатах.

Закон про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України передбачає, що після медичного огляду колишні обмежено придатні можуть отримати один із кількох статусів, залежно від встановленого діагнозу, включаючи непридатність до військової служби, тимчасову непридатність або придатність до служби за певними напрямами.

Зміни в системі ВЛК набрали чинності з 4 травня, коли Міністерство оборони увів зміни до наказу №402 щодо роботи військово-лікарських комісій. Ці зміни майже повністю скасували індивідуальну оцінку придатності.

Паралельно з цим, у Верховній Раді 26 березня зареєстрували дві постанови про скасування закону №10313, який передбачав обов’язковий повторний медичний огляд для чоловіків, визнаних обмежено придатними до військової служби.

Вирок Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо екс-чиновника Міністерства оборони Олександра Лієва, підозрюваного у причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму майже півтора мільярда гривень, викликав невпевненість серед суспільства. Адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у своєму коментарі для "Суспільного" повідомив, що суд змінив запобіжний захід, дозволивши йому перебувати на волі під особисте зобов'язання, а не під вартою, направивши ухвалу в СІЗО.

Щоправда, варто зауважити, що прокурор, відсутній під час засідання, із записів трансляції не був повідомлений. Суддя Ярослав Шкодін наголосив, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не надали достатніх доказів, що підтверджують обвинувачення. Відповідно до судді, якщо САП не бачить складу злочину, то це підпорядковується і погляду суду.

Олександр Лієв був взятий під варту 12 лютого заставою у розмірі 50 мільйонів гривень, однак через місяць, за умови особистого зобов'язання, був відпущений додому. Рішення ВАКСу про скасування цього заходу було винесено 9 квітня, однак, через закінчення терміну тримання під вартою 8 квітня, Лієв залишився на волі без запобіжного заходу.

Після повторного розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу 17 квітня, суд за згодою обвинувачення залишив це питання без розгляду. Таким чином, ситуація з екс-чиновником Міноборони Лієвим залишається невизначеною, а судовий процес триває.

У висновках до вищезгаданої статті важливо підкреслити деякі ключові моменти:

• Невизначеність щодо вироку екс-чиновнику Міноборони Олександру Лієву свідчить про складність і протиріччя у проведенні судових процесів, особливо в контексті корупційних справ.

• Відсутність прокурора на засіданні, яка була виявлена під час розгляду справи, підтверджує необхідність удосконалення процесуальних процедур та забезпечення прозорості й об'єктивності судових процесів.

• Неоднозначність у підтвердженні обвинувачення НАБУ та САП свідчить про необхідність покращення роботи правоохоронних органів у зборі доказів та проведенні розслідувань.

• Відсутність запобіжного заходу для Лієва після скасування раніше застосованої варти є підставою для уваги до дотримання судом вимог процесуальної законодавчої бази.

• Ситуація з Олександром Лієвим відображає загальний контекст боротьби з корупцією в Україні, де прозорість, ефективність та незалежність судових рішень є ключовими аспектами.