Чому варто почати ранок з теплої води з лимоном і куркумою?

Депутатка фракції "Слуга народу" Марʼяна Безугла висловила надзвичайно критичну думку щодо нового військового керівництва України, яке, за її словами, демонструє неефективність у своїй діяльності. Вона відзначила, що ситуація в країні вимагає набагато більш відповідального та компетентного керівництва в армії, здатного ефективно впоратися з викликами, які стоять перед українською військовою сферою у сучасних реаліях. Безугла висловила підтримку необхідності проведення реформ у військовій галузі з метою підвищення її ефективності та здатності до виконання поставлених завдань. Водночас вона закликала до ретельного відбору кандидатів на посади у військовому керівництві, щоб уникнути повторення попередніх помилок та забезпечити оптимальний розвиток та функціонування армії в умовах сучасних геополітичних викликів.

Про це вона повідомила на своїй сторінці у Facebook.

Безугла зазначила, що генерал Сирський кілька місяців не реагує на її звернення та ігнорує “критичні проблеми”, тому вона вирішила діяти публічно.

“Баргилевич, Павлюк, Сирський, Содоль. Генеральська фракція, що прямо зараз знищує наші шанси на зміни та перемогу. Звісно, тут не всі. Пафос совка і знецінення людського життя”, – написала Безугла, висловивши претензії до кожного з них.

Головнокомандувача депутатка звинувачує у “приховуванні правди, розриві підрозділів, ручному контролі, російській жорстокості і випалюванні всіх конкурентів та креативних у війську”.

“Зміна комбригів і комбатів відбувається так швидко, що вони не встигають познайомитися з підрозділом, а вже винні. Знищення десантників прямо зараз, щоб перетворити їх на сухопутні війська, і ще багато чого іншого”, – написала депутатка.

За словами Безуглої, при новому начальнику Генштабу Баргилевичу бюрократія збільшилась вдвічі, ІТ підрозділи почали закривати, відбувається “лобізм старих угод” та “знищення ТРО”.

“Павлюк – командувач Сухопутних військ. Просто міньйон із схильністю до нервових зривів на підлеглих. Практично відсутність підготовки людей перед відправкою в бригади. Спроби створити якомога більше нових бригад, аби збільшити кількість штабів, а не вчити піхоту і давати поповнення. Ще штаби! Імітація бурхливої діяльності – наше все”, – написала Безугла.

Командувача Об’єднаних сил ЗСУ Содоля нардепка назвала “кулуарним м’ясником, який приховає все, що треба будь-якому начальнику”. Вона звинуватила його у “непідготовленій Харківщині та Авдіївці”.

Нагадаємо, раніше Мар’яна Безугла закликала українських чоловіків за кордоном повертатися на батьківщину та виконувати свій обов’язок. В іншому випадку вона закликала їх відмовлятися від громадянства України.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

На поточний момент до списку системних банків входять:

1. Приватбанк; 2. Ощадбанк; 3. Сенс Банк; 4. Укргазбанк; 5. Укрексімбанк; 6. Універсал Банк (monobank); 7. ПУМБ; 8. Абанк; 9. Райффайзен Банк; 10. Креді Агріколь Банк; 11. Укрсиббанк; 12. Кредобанк; 13. ОТП Банк; 14. Банк Південний; 15. ТАСкомбанк.