Субота, 13 Червня, 2026

Чому Волинська область названа не на честь Луцька: історія давньої назви

Важливі новини

Вживання йогурту може знизити ризик раку кишечника

Дослідження британських вчених виявило, що йогурт, звичайний продукт, який...

Шахраї, які збирали гроші на авто для ЗСУ під виглядом відомих благодійних фондів, викриті поліцією

Національна поліція України оголосила про затримання групи шахраїв, які...

Хабар за оцінки: у Рівному засудили посадовця коледжу, викритого на поборах зі студентів

Рівненський міський суд постановив обвинувальний вирок щодо заступника директора з адміністративно-господарської роботи Рівненського фахового коледжу інформаційних технологій Володимира Якимчука, встановивши його причетність до корупційної схеми, пов’язаної з отриманням неправомірної вигоди від студентів. Суд призначив посадовцю штраф у розмірі 42 500 гривень, визнавши доведеним факт вимагання та отримання грошей за сприяння у складанні сесії.

У матеріалах справи зазначено, що події розгорталися у травні та червні 2024 року. Якимчук неодноразово звертався до завідувача кафедри Рівненського інституту Київського університету права НАН України з проханням «посприяти» успішному складанню літньої сесії двома студентами. За цю «допомогу» він отримав від них 5000 та 4500 гривень. Кошти студенти передали йому особисто, після чого посадовець перерахував їх на банківську картку, намагаючись замаскувати походження грошей.

Крім того, у березні, червні та липні 2024 року Якимчук отримував приблизно по 5 тис. грн від ще двох студентів Волинського інституту ім. Липинського за обіцянку вплинути на викладачів, які ухвалювали рішення щодо їхніх екзаменаційних сесій.

У суді посадовець повністю визнав провину, розкаявся та погодився на скорочений судовий розгляд без дослідження доказів.

Суддя Марʼян Головчак визнав Якимчука винним у наданні та одержанні неправомірної вигоди за вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави (ч. 1, ч. 2 ст. 369-2 ККУ), і призначив штраф 42 500 грн. Вирок ще можна оскаржити в апеляції.

Багатство та Нерозбірливість: Декларація Сергія Бабича перед Військкомом

Сімейне Майно та Фінансові Трансакції: Розгляд Інвестицій Бабичів і Супутників

У висновках статті важливо відзначити наступне:

• Родина Бабичів, особливо Ірина Бабич, показала значне зростання їхнього майнового стану за останні роки, вклавши в нерухомість і автівки.

• Однак, їхні доходи та придбане майно, зокрема, квартири та земельні ділянки, викликали підозри щодо їхньої легальності, і Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) звинуватило їх у надмірному збагаченні.

• Інші особи, які придбали майно від Бабичів, також потрапили під обстріл критики та підозр.

• Схожі випадки надмірного збагачення зафіксовані і в інших регіонах України, що свідчить про ширше поширення цього явища і можливу потребу в подальших заходах по боротьбі з корупцією.

• Судові суперечки та розслідування продовжуються, що вказує на необхідність подальшого контролю та ретельного аналізу фінансових транзакцій цієї родини та інших залучених осіб.

Керівник «Ліси України» Болоховець повертається до управління держпідприємством із СІЗО після внесення 9,1 млн грн застави

Скандальний керівник ДП «Ліси України» Юрій Болоховець вийшов з-під варти після того, як Вищий антикорупційний суд зменшив йому заставу з 91 млн грн до 9,1 млн грн. Застава була внесена повністю, і незабаром Болоховець зможе повернутися до керівництва підприємством, попри численні факти корупційних схем. За інформацією слідства, навіть перебуваючи у СІЗО, Болоховець отримував телефон і […]

Більшість українських областей отримали свої назви від обласних центрів: Київська — від Києва, Львівська — від Львова, Полтавська — від Полтави. Проте Волинська область є винятком — її назва має глибоке історичне коріння.

Назва «Волинь» відома щонайменше тисячу років. У XI столітті на території сучасної області існувало місто Велинь, яке і дало назву цілій землі. Згодом місто зникло, але сама назва збереглася. Лише у XIV столітті Луцьк став політичним центром Волині завдяки князю Любарту Ґедиміновичу.

Існує ще одна версія походження назви Волинь — від річки Волинки. Саме слово «вол» може означати «бик» або «червоний», а в стародавніх легендах згадуються червоні олені, що водилися на цих землях.

Що стосується назви Луцьк, історики пропонують щонайменше шість версій її походження: від імен князичів Люцека чи Люцька, від слів «луць» або «люць», що означали «трясовину» або «яму», від вождя дулібів Луки або племені лучан, від слова «лук», яким користувалися захисники міста, або від географії — перша назва «Лучеськ» могла походити від лук річки Стир. Найдавніше поселення лучан розташовувалося між Стиром і Малим Глушцем, на місці сучасного Луцького замку.

Поєднання «Волинська область — Луцьк» сформувалося поступово. У XVIII столітті діяла Заславська губернія з центром у Заславі, згодом головними містами Волині були Новоград-Волинський та Житомир. Після Ризького договору 1920 року Луцьк опинився у складі Польщі як частина Волинського воєводства. Лише у 1939 році, після входження Західної України до складу УРСР, Луцьк офіційно став центром Волинської області, зберігши давню назву регіону.

Таким чином, Волинська область отримала ім’я не від адміністративного центру, а від стародавньої землі, що має багатовікову історію. Луцьк лише продовжив традицію, яка сягає глибини століть.

Останні новини