Чому виникають порушення сну та як повсякденні звички впливають на нічний відпочинок

У 2023 році українське бізнес-середовище зіткнулося з безпрецедентними викликами. Згідно з даними судового реєстру, кількість кримінальних проваджень проти компаній досягла рекордного рівня — понад 5 тисяч підприємств стали фігурантами кримінальних справ. Це тривожна тенденція, яка викликає серйозне занепокоєння серед підприємців та економічних експертів.

Кількість справ зросла в 2,6 рази

Минулого року було зареєстровано 43 138 кримінальних справ проти бізнесу, що є найбільшим показником з 2012 року. У 2023 році 5 015 українських приватних компаній фігурували в судовому реєстрі, серед яких 6 — у справах про легалізацію (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, та 4 — у справах про колабораційну діяльність.

У 2024 році вже 2 839 компаній стали фігурантами кримінальних проваджень. Серед них одна компанія згадана у справі про державну зраду, три — за колабораціонізм, а ще 10 — за відмивання коштів. При цьому майже 80% кримінальних справ не мають вироків, або ж справи не доходять до суду.

Компанії часто отримують паперові листи від прокуратури щодо закриття справ, але ці документи важко використовувати, оскільки їх легітимність важко підтвердити.

Опендатабот вважає, що одним з можливих рішень цієї ситуації могло б стати посвідчення документів електронним підписом. Однак Генеральна прокуратура відхилила цю пропозицію, не підтримавши ідею електронного підпису для відповідей у кримінальних провадженнях.

“Бізнес, який потрапив до судового реєстру як фігурант кримінальної справи, стикається з серйозними проблемами у фінансовому моніторингу та комплаєнсі. Навіть після закриття справи, згадки про кримінальну справу залишаються назавжди. Це ускладнює захист ділової репутації компаній”, — коментує Олексій Іванкін, засновник Опендатабота.

Впровадження механізмів, які дозволяють публічно спростовувати інформацію з реєстру, може значно поліпшити ситуацію для українського бізнесу, надаючи можливість підтверджувати свою невинуватість і відновлювати репутацію.

Російські окупанти не зупиняють свої спроби наступу на сході та півдні України. За даними моніторингового проєкту Deep State, противнику вдалося досягти певних успіхів і просунутися в напрямку кількох важливих населених пунктів на різних ділянках фронту. Зокрема, окупанти наблизилися до Ямполя на Донеччині, де ситуація залишається напруженою.

На південному напрямку ворог активізував наступ на Ольгівське в Пологівському районі та Новоіванівку у Запорізькій області. У цих районах також спостерігається загострення ситуації, що вимагає значних зусиль від українських оборонців для утримання позицій.

Водночас, за інформацією Генерального штабу ЗСУ, за добу 26 вересня на фронті відбулося 160 бойових зіткнень. Найгарячішими залишаються Покровський, Лиманський, Торецький та Новопавлівський напрямки.

Протягом дня ворог завдав одного ракетного та 50 авіаційних ударів, використав близько 2000 дронів-камікадзе та здійснив 3277 обстрілів українських позицій і населених пунктів.

На напрямку Ямполя сили оборони зупинили ворожі штурми. За даними Генштабу, там було знищено 156 окупантів, з яких 94 — безповоротно. Українські військові ліквідували дев’ять одиниць автотранспорту, одну артилерійську систему та 19 безпілотників. Також пошкоджено ще одну артсистему та вісім укриттів, де перебували сили противника.

Прогноз повернення мігрантів в Україну: Ризики та Затримки на Три Роки

Прогнозується, що процес повернення мігрантів в Україну буде поступовим і пов'язаним зі зниженням безпекових ризиків, спочатку з 2025 року. Тривалість війни, проте, спричинює збільшення ризиків неповернення значної частини громадян. Згідно з оглядом ООН, на кінець 2023 року кількість зовнішніх мігрантів становила 6,3 мільйона осіб. Прогноз Національного банку України передбачає подальший відтік близько 100 тисяч осіб на рік у 2024 році через високі безпекові ризики. Однак після зменшення загроз у 2025 році очікується повернення близько 400 тисяч осіб.

Наприкінці 2023 року кількість біженців з України склала 6,357 мільйона осіб за кордоном, з яких понад 5,9 мільйона — в Європі. Міжнародний валютний фонд прогнозує, що після завершення війни близько 2 мільйонів українців можуть вирішити залишитися за кордоном. Ризики повільного повернення посилюються через тривалий конфлікт, інтенсивність бойових дій та обстріли цивільної інфраструктури. Важливо враховувати, що еміграційні та економічні фактори можуть вплинути на ринок праці в Україні, викликаючи диспропорції та виклики для бізнесу.

Прогноз повернення мігрантів в Україну вказує на поступовий процес, пов'язаний із зниженням безпекових ризиків, який може розпочатися з 2025 року. Тривалість конфлікту призводить до збільшення ризиків неповернення значної частини українців. Однак з виходом з воєнного стану у 2025 році передбачається повернення близько 400 тисяч осіб.

Незважаючи на сподіване зменшення безпекових загроз, огляд вказує на можливість, що деякі мігранти можуть відмовитися від повернення через успішну адаптацію у країнах-реципієнтах. Довготривалі наслідки війни, великі еміграційні потоки та економічні виклики можуть вплинути на внутрішній ринок праці та створити труднощі для економіки України.