Чому якість та відповідальність мають вирішальне значення для сучасного бізнесу

В українській енергетичній галузі дедалі чіткіше окреслюється глибока системна криза, яка вже виходить за межі технічних проблем, дефіциту ресурсу чи зношеної інфраструктури. Ключовою причиною називають формування потужного приватного центру впливу навколо ТОВ «Газорозподільні мережі України», яке, за даними з відкритих джерел та експертних оцінок, фактично втратило незалежність і опинилося під контролем вузького кола осіб.

За наявною інформацією, управління стратегічним підприємством було поступово переформатоване під інтереси окремої групи, яка зосередила у своїх руках кадрові рішення, розподіл контрактів і контроль над фінансовими потоками. У підсумку структура, створена для забезпечення стабільного газопостачання та прозорої роботи розподільних мереж, почала виконувати функцію механізму регулярного перерозподілу коштів.

Фінансові схеми підприємства призвели до боргів у 2,5 млрд грн станом на початок 2025 року. Через адвокатське об’єднання «Квантум» філії по всій країні змушували підписувати фіктивні угоди на «послуги» з абонплатою до 300 тис. грн щомісяця. Водночас процедура підключення будівельних об’єктів до газових мереж перетворилася на платну «послугу», а всі ключові рішення контролювала спеціальна комісія, сформована Каліною.

Закупівлі також проводилися з ознаками змови та штучного завищення вартості. Придбання швидкозводимих укриттів у ТОВ «Л7» обійшлося на 160 тис. грн дорожче, а тендер на взуття на 54 млн грн був штучно скасований, щоб забезпечити перемогу компанії, що раніше співпрацювала з РФ.

Сьогодні газорозподільні мережі в Україні працюють не на державу та людей, а на вузьке коло політико-бізнесової верхівки. Це призводить до дефіциту газу, затримок з опаленням і мільярдних дір у фінансових балансах. Поки правоохоронні органи демонструють активність, група продовжує контролювати критичний сектор енергетики, ставлячи під загрозу національну безпеку країни.

9 грудня вирізняється насиченістю подій, які охоплюють духовну, соціальну, професійну та історичну сфери життя. Цей день поєднує церковне свято, міжнародні дати, присвячені важливим суспільним викликам, а також вшанування людей, чия діяльність має значення для держави й світу.

У церковному календарі 9 грудня має особливе значення: віряни за новоюліанським стилем святкують Зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці. За переданням, Йоаким та Анна тривалий час не мали дітей, проходячи через випробування терпіння й надії. Вони продовжували молитися, шукаючи підтримки у вірі, і їхня наполегливість була винагороджена. Зачаття Марії розглядається як прояв особливої благодаті, з якої починається історія спасіння, що матиме подальший розвиток у народженні та служінні Ісуса Христа.

Свято вважається передднем радості, адже саме з нього починається здійснення Божого задуму щодо Воплочення. Також цей день символізує духовну єдність подружжя: любов, вірність та взаємну підтримку.

Традиційно в цей день не виконують брудної роботи і не перуть білизну, особливо в холодній воді. Не рекомендується виносити сміття після заходу сонця, щоб не «винести» добробут.

Народні прикмети на 9 грудня:• сніг — до сніжної зими• тепло — до м’якої зими• чисте небо — до сонячних зимових днів• низький політ птахів — до морозів• активні білки та зайці — до суворої зими

У народі день називали Анинні зорі — час, коли зима починає «сіятися», а ночі стають довгими й холодними.

Іменини святкують Василь, Володимир, Олександр, Степан та Ганна.

Талісманом для народжених 9 грудня вважають олександрит — камінь, що змінює колір залежно від освітлення. Йому приписують здатність відкривати таємниці майбутнього.

1955 — Марія Яцимирська, українська філологиня, докторка політичних наук, викладачка Львівського університету1974 — Олександр Федорченко, Герой України, військовослужбовець ЗСУ (посмертно)1987 — Андріана Сусак-Арехта, військова ЗСУ, голова Жіночого ветеранського руху

1879 — Томас Едісон отримав патент на вугільний мікрофон1905 — у Франції остаточно відокремили церкву від держави1909 — засновано футбольний клуб Боруссія Дортмунд1917 — створено кримськотатарський курултай1948 — ООН ухвалила Конвенцію проти геноциду1997 — перший телефонний дзвінок у мережі Київстар2004 — набули чинності зміни до Конституції України щодо президентських виборів2011 — студія GSC Game World оголосила про закриття

Цього дня у світі відзначають:• Міжнародний день ветеринарної медицини — на честь Рудольфа Вірхо, засновника сучасної ветеринарної науки• Міжнародний день боротьби з корупцією — пов’язаний із підписанням Конвенції ООН проти корупції• Міжнародний день пам’яті жертв геноциду — у день ухвалення Конвенції про попередження злочину геноциду

День 9 грудня поєднує духовність, історію та сучасні міжнародні практики, нагадуючи про цінність знань, пам’яті та справедливості.

Україна та ліберальна російська опозиція відчувають спільний біль – обидва вони прагнуть кінця правління президента Володимира Путіна та припинення його війни проти України. Проте реакція України на смерть російського опозиціонера Олексія Навального, головного противника Путіна, відкрила глибокий розрив між двома сторонами. Це також відображає складність вирішення проблем між двома сусідніми країнами, навіть у випадку відходу Путіна. Коли тисячі росіян зі всього світу вшановували пам'ять покійного політика, якого бачили останньою демократичною надією своєї країни, реакція в Україні була здебільшого стриманою або навіть ворожою, оскільки багато українців дивляться на Навального з певним скепсисом. Заяви вдови Навального, Юлії, про те, що вона продовжить боротьбу з Путіним, викликали подібну відповідь. Для багатьох українців Навальний не є символом демократії, як його бачать на Заході. Це показує глибокі розбіжності в уявленнях між українцями та росіянами. Багато українців вважають цю війну останнім актом столітнього утискання з боку російських правителів, а ліберальні росіяни, у тому числі Навальний, розглядаються як частина російського суспільства, яке страждає від імперського проєкту. Українські та російські відносини мають глибокі корені. Навіть українські ліверали відчувають розрив із більшістю свого суспільства, зокрема з тисячами сімей, які втратили своїх чоловіків у війні на Донбасі. У той же час російська опозиція вважається недостатньо критичною до російських дій на території України та недостатньо активною у засудженні цих дій. Навальний, який провів літо в Україні, раніше підтримував ідею єдності росіян, українців та білорусів, та вважав Крим історичною частиною Росії.

Після цього Навальний відмовився від цих заяв – торік він оприлюднив план із 15 пунктів для демонтажу диктатури Путіна та повернення України до її кордонів до 1991 року, у тому числі з Кримом. Проте цей план не переконав багатьох українців. Навіть президент Володимир Зеленський, хоч і поспішив засудити смерть Навального як останній доказ вбивчого режиму Путіна, в Україні виразу співчуття не було. Дехто навіть був у захваті від цієї новини, радіючи смерті того, кого вони назвали “імперіалістичним шовіністом”. Українській громадськості не сподобалася неспроможність російського суспільства усунути Путіна, подібно до того, як вони самі зробили це з Віктором Януковичем десять років тому. Українські політичні думки розділені щодо питання співпраці з російськими лібералами. Деякі експерти вважають, що їм потрібно пройти "довгий шлях" перед тим, як зможуть домовитися з українцями. Однак існують ті, хто вважає, що співпраця можлива, але вимагатиме більше самокритики та розуміння імперського минулого і сучасності. Українська громадськість прагне змін, але росіяни не відповідають на заклики до повстання проти війни. Тим не менш, деякі росіяни проти війни були арештовані та ув'язнені, а кілька з них навіть приєдналися до українських батальйонів. Однак це залишається предметом суперечок серед російської опозиції.

Російські ліберали заявляють, що їм не залишилося інструментів для боротьби. Багато їхніх лідерів опозиції арештовані чи мертві. Станом наразі навіть підлітків арештовують за протести проти війни. Покладання квітів на могилах стало проявом політичної непокори, але і це призводить до арештів. "Все стає гірше і гірше – нам потрібне диво. Усі чекають, що станеться щось несподіване – без їхнього впливу. Вони більше не відчувають, що мають владу", – цитує американське видання 47-річну Анну, яка поклала квіти на могилу Навального. Російська правозахисниця Олександра Попова стверджує, що опозиція всередині Росії залякана та ізольована. "Чого насправді не вистачає російській опозиції, так це співчуття з боку України – я помітила багато агресивної риторики на кшталт: “ви, росіяни, винні в тому, що тут відбувається”. Але тут є багато людей, які потрапили в тюрму, яких катували і вбивали… Люди в Росії теж страждають", – цитує її слова Washington Post. Успішна російська опозиція, ймовірно, повинна спочатку зосередитися на внутрішніх проблемах, а не на долі українців, заручившись підтримкою більш нейтрально настроєних частин російського населення – включно з тими, хто підтримує війну і не співчуває долі українців. "Я думаю, ми повинні розуміти, що Олексій був російським політиком. Він зосередився на політичній боротьбі та політичних досягненнях у Росії, і це був ракурс, з якого він обирав свої слова", – цитує WP соратника Навального Ашуркова. – Юлія також російський політик, тому вона зосередиться на речах з цієї точки зору". Сам Навальний відкидав ідею про те, що всі росіяни мають імперську свідомість, звинувачуючи натомість диктатуру Путіна та закликаючи перемогти тих, хто дотримується імперіалістичних поглядів, шляхом виборів і мирних протестів. Але без належного визнання того, що російський імперіалізм був рушійною силою війни, кажуть українці, об’єднання проти Путіна є далекою мрією. "Але такі розмови майже не ведуть у російських антипутінських колах, – наводить видання слова української письменниці афганського походження Маріам Наєм. – У світлі цього важливо визнати, що діалог між злочинцем і жертвою є недосяжним, доки триває насильство".

Українська опозиція і російські ліберали стикаються зі схожими викликами та проблемами, проте їхні підходи та сприйняття ситуації можуть різнитися. Російські ліберали переживають складний період, коли багато їхніх лідерів знаходяться за ґратами або навіть загинули. Незважаючи на це, внутрішнє опозиційне руховання в Росії продовжується, але зазнає значних труднощів через репресії та обмеження. Українці сприймають ці події різним чином: дехто вітає падіння Путіна, інші вбачають у Росії перешкоду на шляху до миру. Незважаючи на різні погляди, важливо визнати, що діалог між українцями та росіянами може бути складним, але необхідним для подальшого просування вперед.

З 1 листопада 2025 року набули чинності нові правила оформлення та продовження відстрочок від призову на військову службу в умовах мобілізації. Ці зміни, ініційовані Міністерством оборони України та підтримані урядом, спрямовані на спрощення процесу та зменшення навантаження на працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Головною метою нововведень є підвищення ефективності системи відстрочок і забезпечення більш зручних та оперативних умов для громадян, які мають право на таку відстрочку.

Однією з ключових змін є можливість автоматичного продовження відстрочок для осіб, чия інформація вже є в державних реєстрах або не змінюється протягом певного часу. Це дозволяє значно спростити процес продовження відстрочки для багатьох громадян, оскільки не потрібно буде повторно подавати заяви або проходити процедуру перевірки вручну.

Відстрочку онлайн у Резерв+ можуть оформити:

люди з інвалідністю;

тимчасово непридатні до служби (за наявності електронної постанови ВЛК);

батьки дитини з інвалідністю;

батьки повнолітньої дитини з інвалідністю I–II групи;

ті, хто мають дружину або чоловіка з інвалідністю I–II групи;

батьки трьох і більше дітей;

студенти та працівники вищої та професійної освіти;

військові з дитиною.

Для тих, хто не може скористатися додатком або чиї типи відстрочок ще не доступні у Резерв+, подача заяви можлива в будь-якому ЦНАПі. Це стосується опікунів, піклувальників, усиновлювачів, людей, які доглядають за тяжкохворими членами сім’ї, педагогів та науковців, а також військовозобов’язаних, родичів загиблих чи Героїв України.

До ЦНАП необхідно принести паспорт, РНОКПП та пакет документів відповідно до типу відстрочки. Адміністратор відправляє заяву через портал Дія до ТЦК, після чого ЦНАП інформує про результат телефоном. Документ можна роздрукувати в ЦНАП або через Резерв+ та портал Дія.

Важливо пам’ятати, що заяву потрібно подавати особисто, а представник не може зробити це замість заявника. Неповні або недостовірні дані можуть стати причиною відмови, а подати заяву з-за кордону паперовим способом неможливо.