Вівторок, 1 Вересня, 2026

Чому ліки в Україні не стали дешевшими

Важливі новини

Європа може зіткнутися з дефіцитом газу

Наступні місяці можуть стати вирішальними для Європи, оскільки аналітики...

Посилення протиповітряної оборони для захисту прифронтових та прикордонних територій України

Командування Збройних сил України ухвалило важливі рішення для зміцнення протиповітряної оборони в прифронтових та прикордонних регіонах. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що нові заходи спрямовані на підвищення ефективності виявлення та знищення ворожих безпілотних літальних апаратів, зокрема дронів ударного типу. Згідно з його словами, у вересні під час масованих атак Росія використала майже 6 900 безпілотників, із яких понад 3 600 становили дрони Shahed, здатні завдавати значних збитків.

За останні кілька місяців противник значно змінив свою тактику, зокрема збільшивши кількість ударів по прифронтових зонах, прикордонних районах та об’єктах критичної інфраструктури. Це вимагає від українських військових нових рішень для посилення оборонних можливостей. Активне використання безпілотників з боку Росії підкреслює необхідність прискореного розвитку новітніх технологій та систем протиповітряної оборони, що здатні ефективно протистояти такому виду загроз.

Серед головних кроків — збільшення кількості екіпажів дронів-перехоплювачів, системне розширення штатів відповідних формувань, інтенсифікація підготовки фахівців і створення додаткових навчальних ресурсів. Сирський підкреслив, що більшість російських ударних БПЛА нині знищується саме за допомогою таких перехоплювачів.

Окрім дронів-перехоплювачів, ЗСУ розвивають застосування ударних гелікоптерів і легкомоторної авіації для знищення ворожих безпілотників на більших висотах. Паралельно триває спільна робота військових і вітчизняних виробників над удосконаленням і впровадженням нових типів перехоплювачів. Формується командування безпілотних систем протиповітряної оборони у складі Повітряних сил.

Головнокомандувач доручив усім задіяним структурам підвищити ефективність ураження ворожих БПЛА та розгорнути нові підрозділи, оснащені відповідними засобами, аби випередити технологічні вдосконалення противника.

Реперка Азілія Бенкс висміяла українського військового з полону і потрапила у скандал

Американська реперка Азілія Бенкс знову потрапила в центр скандалу через свої висловлювання щодо України. Цього разу приводом став образливий допис про українського морпіха Олександра Кірієнка, який повернувся з російського полону після майже трьох років катувань. Бенкс репостнула фото військового, на якому помітно, наскільки сильно він схуд під час неволі, додавши принизливий підпис: “Що потрібно було, […]

1 листопада: важливі події та традиції

1 листопада має особливе значення для багатьох культур і релігій. Цей день насичений різноманітними святами та пам’ятними подіями, що охоплюють релігійні, історичні й побутові аспекти. У католицькому світі 1 листопада відзначають День усіх святих — свято, яке присвячене шануванню всіх святих, як відомих, так і невідомих. Це день, коли віряни моляться за тих, хто досяг святості, але чия пам’ять не увічнена в офіційних календарях.

Для православних віруючих 1 листопада також важливий, адже це день вшанування святих безсрібників Косьми та Даміана, які прославилися своїми чудесами та цілительським даром, надаючи безкоштовну допомогу хворим і нужденним. Ці святі символізують милосердя та благочестя, і їхній приклад служить орієнтиром для віруючих, які прагнуть жити в гармонії з Богом і людьми.

У православній традиції за новим стилем сьогодні згадують святих безсрібників Косьму і Даміана — двох братів-лікарів, яких шанують як чудотворців і покровителів зцілення. Їм моляться про здоров’я, про полегшення хвороб, про благополуччя родини і домашніх тварин. У народному побуті їхній день часто сприймали як «свято лікарів»: було прийнято дякувати тим, хто лікує, і бажати їм удачі в роботі.

У деяких церковних календарях на 1 листопада також припадає вшанування священномученика Іоанна та святої Юліанії, а за старим стилем цього дня згадують пророка Іоїля. Тобто дата має кілька нашарувань — залежно від обрядової традиції.

Свято в УкраїніОкремого державного вихідного 1 листопада в Україні немає, але дата має свій людський вимір через іменинників і постаті, пов’язані з цим днем. Серед народжених цього числа називають поетку Дніпрову Чайку, актора і режисера Федора Стригуна, а також воїнів сучасної російсько-української війни — зокрема Дмитра Коцюбайла («Да Вінчі») та Івана Зубкова. Таким чином, 1 листопада в українському контексті все більше сприймається як день пам’яті про людей, які стали символами культури й спротиву.

Міжнародні та світські святаЄвропа сьогодні згадує день народження Європейського Союзу — річницю того історичного процесу, який привів до створення політичного і економічного об’єднання з єдиним ринком і спільними правилами.

1 листопада також називають Днем вегана. Ідея цього дня — не лише про харчування без м’яса, молока й яєць, а й про етичне ставлення до тварин і відповідальність людини за вплив на довкілля. У багатьох країнах цього дня проводять тематичні лекції та дегустації рослинних страв.

На початку листопада відзначається і Всесвітній день чоловіків. Його сенс — не стільки формальні вітання, скільки увага до здоров’я чоловіків, психологічної стійкості, ролі батьківства та підтримки ветеранів.

Серед менш офіційних, але популярних тематичних дат на 1 листопада — День екології, День бізнес-аналітики, День ароматичних свічок, День нульового меридіана і День догляду за вусами. Вони виникли як професійні або благодійні ініціативи і часто використовуються для інформаційних кампаній.

Народні традиції і прикметиУ народному календарі день Кузьми і Дем’яна вважався межею між «осінніми клопотами» і зимовою підготовкою. До цього часу зазвичай закінчували всі роботи в саду й на городі, завершували консервацію, прибирали інструменти. Жінки брали зерно з нового врожаю, варили каші, пекли пироги: вважалося, що страви із зерна приносять здоров’я на зиму.

Цей день був і про погоду. Якщо 1 листопада йшов перший сніг, чекали ранньої й холодної зими. Якщо ставала відлига — обіцяли теплий листопад. Високі мурашники «прогнозували» швидкі заморозки, а сильна затяжна злива вважалася добрим знаком для врожаю наступного року. Люди уважно дивилися на туман і вологість: мокрий і вітряний день — до сирої, вітряної зими.

Що під забороноюТрадиційні застереження цього дня стосуються передусім поведінки, а не якихось обрядів. Вважалося небажаними сварки, брехня, азартні ігри та зловживання алкоголем — бо це «виносить хворобу й бідність» у дім. Також радили не робити великих покупок і не витрачати гроші без потреби, щоб не накликати фінансові проблеми. Окремо казали, що день невдалий для риболовлі та збору грибів: «землю краще не турбувати — хай відпочиває перед зимою».

У Харківській області оголошено примусову евакуацію

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

На півночі громада межує з Куп’янським районом Харківської області, на півдні – з Лиманською громадою Донецької області.

Раніше Генштаб повідомляв, що за останню добу на цих напрямках було 3 і 6 атак РФ відповідно.

З 1 березня в Україні офіційно запрацювали нові правила регулювання фармацевтичного ринку, які мали б знизити вартість низки медичних препаратів майже на 30%. Однак на практиці це не принесло суттєвого полегшення для гаманців українців. Виробники продовжують контролювати ринок, а аптеки, опинившись у складній ситуації, змушені шукати способи виживання.

За даними експертів, за останні три роки ціни на ліки в Україні зросли на 120%, і перед березневим “зниженням” виробники заздалегідь підняли вартість препаратів на 30%. Найбільше подорожчання відбулося в січні 2025 року. Попри ці факти, президент Асоціації “Виробники ліків України” Петро Багрій заперечує такі цифри, називаючи їх “неправдою”, хоча конкретних контраргументів не надає.

Аналітичні дані свідчать, що 71,8% вартості медикаментів формують саме виробники. Аптеки впливають лише на 22,3%, а дистриб’ютори – на 5,9%. Українські аптеки мають найнижчу торгову націнку у Європі – 14-15%. Водночас націнка виробників залишається неконтрольованою і може сягати 85%.

Багрій уникає обговорення цих даних і натомість звинувачує в подорожчанні так звані “маркетингові договори” між аптеками та виробниками. Відповідно до нового регулювання ці угоди заборонені. Виробники зекономили близько 25% коштів, які раніше йшли на маркетингові відрахування, але ціни на більшість препаратів залишилися високими.

Зниження цін торкнулося лише 100 препаратів, відібраних не за запитами лікарів чи пацієнтів, а за пропозиціями самих виробників. У цьому списку, наприклад, опинилися сім видів “аскорбінки” з різними смаками, але не критично важливі препарати.

При цьому ціни на інші ліки, які не увійшли до списку, навпаки – зросли. Таким чином, загальний ефект від регулювання виявився нульовим: “здешевлення” повернуло вартість ліків лише до рівня кінця 2024 року. Наприклад, препарат від тиску “Тонорма” подорожчав утричі за три роки, а зараз просто повернувся до ціни початку 2024-го.

Ринок готується до повного реферування цін, яке передбачене законопроєктом №11493, підписаним президентом. Однак це може призвести до скорочення асортименту, особливо серед міжнародних виробників. В Європейській Бізнес Асоціації вже застерігають, що це негативно вплине на інвесторів у сфері охорони здоров’я України.

The post Чому ліки в Україні не стали дешевшими first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини