Чому застуди у дітей корисні для імунітету

Недавно нам поступила інформація від джерела в Офісі Президента, що Андрій Єрмак вдруге продемонстрував свій контроль над політичними елітами та парламентом країни, проходячи скандальний законопроєкт про мобілізацію. За звітами, Офіс Президента активно використовує силові структури для тиску на еліти, які втратили свою впливовість в Україні. Закон про мобілізацію, що набуде чинності через місяць, викликає значні обговорення та неоднозначні реакції. За офіційною інформацією, опублікованою у “Голосі України”, закон набуде чинності з 18 травня. Проте деякі з його найважливіших положень стануть чинними лише через вісім місяців з моменту його публікації. Серед таких положень — вимоги щодо надання інформації про зареєстровані транспортні засоби та водні транспортні засоби для можливого використання в армії під час мобілізації. Основна мета цих заходів — підвищити готовність країни до можливих загроз та забезпечити ефективну мобілізацію ресурсів у разі необхідності.

У результаті розглядування вищезгаданої статті можна зробити декілька висновків. По-перше, контроль над політичними процесами в Україні здійснюється через прийняття стратегічних законодавчих актів, які впливають на різні сфери життя країни. По-друге, активне використання силових структур для забезпечення підтримки влади та тиску на опозицію свідчить про складні політичні процеси в Україні. По-третє, введення закону про мобілізацію свідчить про важливість забезпечення безпеки країни та готовності до можливих загроз. Ці висновки підкреслюють потребу у збалансованому та ефективному керівництві, спрямованому на захист інтересів громадян та забезпечення стабільності країни.

Правоохоронні органи припинили діяльність організованої групи, яка налагодила незаконний обіг зброї та боєприпасів на території України. Організатору угруповання, жителю Полтавської області, оголошено підозру. Про це поінформували в Національній поліції, зазначивши, що операція стала результатом тривалої оперативної роботи.

За даними слідства, оперативники Департаменту карного розшуку отримали інформацію про групу, яка займалася збутом трофейної та незаконно здобутої зброї. Підозрювані, за попередніми висновками, вибудували розгалужену схему постачання, зберігання та реалізації боєприпасів, використовуючи конспірацію та посередників для уникнення викриття. Реалізація відбувалася через особисті контакти та закриті канали зв’язку.

Під час документування фактів злочинної діяльності зафіксовано збут 12 одиниць автоматичної зброї та понад 1000 набоїв. Загальна вартість вилученого оцінюється у 820 000 гривень.

За підтримки спецпідрозділу КОРД та поліції Києва і Полтавщини проведено низку санкціонованих обшуків за місцем проживання та в автомобілях учасників угруповання на території столиці, Полтави та Київщини. Під час обшуків вилучено великий арсенал: 48 автоматів Калашникова, 26 пістолетів Макарова, 4 кулемети, 4 гранатомети з 31 пострілом, 8 мін, 76 гранат, близько 26 000 набоїв різного калібру, запали, підривачі, майже 21 кг вибухівки, глушники, димові шашки, багнет-ножі, споряджені магазини, а також понад 3 000 євро та автомобіль.

Вилучену зброю направлено на експертизу. Організатора затримано в процесуальному порядку, тривають слідчі дії щодо встановлення та притягнення до відповідальності всіх учасників угруповання.

У результаті масштабної спецоперації Служби безпеки України було викрито та припинено діяльність корупційної схеми у вищих ешелонах Державної митної служби. Оперативники СБУ затримали кількох високопоставлених посадовців Департаменту Держмитслужби, які, за попередніми даними, створили налагоджену систему отримання неправомірної вигоди.

СБУ затримала керівників Департаменту Держмитслужби, які “обклали даниною” регіональні митниці: їм загрожує до 10 років в’язниці з конфіскацією майна.

Повідомляється, що чиновники вимагали з регіональних митниць гроші, а натомість обіцяли “не чіпати” і “прикривати” їхні службові порушення.

Наразі тривають 28 обшуків у Центральному апараті Держмитслужби, а також в обласних підрозділах відомчої безпеки та контролю Західного, Південного та Центрального регіонів.

Наразі в Україні актуальна проблема поширення недостовірної інформації щодо дій Генштабу щодо стратегії утримання лінії фронту. Певні джерела поширюють чутки про те, що велика кількість мобілізованих осіб використовується на фронті лише короткий час перед їх відправленням на лінію безпеки. Ця тактика, за словами деяких джерел, спричиняє збільшення кількості поранених і загиблих серед українських військових, але про це при цьому не розповсюджується офіційна інформація.

Важливо зазначити, що такі висловлення можуть бути необґрунтованими і спричиняти паніку серед громадськості. Військові дії та використання мобілізованих осіб є стратегічною відповіддю на поточну ситуацію, проте звіти та інформація про загиблих і поранених військових піддаються контролю та розгляду відповідних військових влад.

Цифри високі. Навіть у 2022 році цифра добових втрат була меншою, ніж зараз.

Абсолютного “протипоказання” від мобілізації для українців, яким немає 25 років, не існує. Якщо громадянин має статус військовозобов’язаного, то його можуть мобілізувати і до цього віку.

Про це розповів в ефірі одного з телеканалів народний депутат України Роман Костенко.

Є різниця між призовниками та військовозобов’язаними, розповів депутат. Призовники – це люди, в яких ще немає досвіду військової служби. І в такому разі вони не підлягають мобілізації до визначеного законом віку, тобто до 25 років. Українці, які пройшли військову підготовку до 25-ти, можуть бути мобілізовані.

Військовозобов’язаними вважаються всі громадяни, які пройшли військовий вишкіл і склали присягу на вірність Україні. Таким чином, якщо людина пройшла строкову службу в армії або здобула освіту у виші на військовій кафедрі, то вона вже вважається військовозобов’язаною. І в такому разі не важливо, є їй уже 25, чи ще немає – її можуть мобілізувати.

“Наприклад, якщо ти відслужив строкову службу і тобі був 21 рік на момент 2022 року, а через три дні розпочалася мобілізація, то ти вже військовозобов’язаний, незважаючи на те, що тобі 21 рік. Ти вже проходив строкову службу. Тому, ще раз повторю, що призовників не беруть до 25 років, це протизаконно, а ті, хто набув статусу військовозобов’язаного, то їх цілком законно призивають, закон це дозволяє”, – розтлумачив нардеп.

Костенко також навів приклад із курсантами військових училищ, які закінчують навчання, як правило, у 21 або 22 роки. Однак ніхто не чекає, коли їм виповниться 25, щоб мобілізувати їх. Вони підлягають призову та відправленню в зону бойових дій одразу після закінчення військового навчального закладу.

Ще одна категорія – це військовозобов’язані громадяни, які до 25 років отримали військовий квиток із відміткою, що вони не придатні до військової служби у мирний час. Однак у воєнний час усе змінилося. І багато хто з обмежено придатних тепер став придатними. Тому їх також цілком можуть мобілізувати ще до 25 років.