Чому застуди у дітей корисні для імунітету

Аналітики наголошують на критичному значенні військової підтримки Заходу для українських Сил оборони, що діють на передовій. Зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років має потенціал допомогти українській армії у відновленні та модернізації існуючих військових частин, а також у формуванні нових. Проте для забезпечення повного потенціалу всіх мобілізованих необхідна підтримка від західних союзників, стверджує Інститут вивчення війни (ISW). Експерти вказують, що зниження мобілізаційного віку – це лише один із заходів, які Україна враховує в рамках створення стійкого механізму мобілізації військових сил у часи війни. Проте, Україні доведеться забезпечити озброєнням всіх мобілізованих військовослужбовців. Затримки у наданні військової допомоги та підтримки Заходу можуть сповільнити процес відновлення та формування нових військових частин в Україні. Згідно з даними ISW, фінансова підтримка Заходу є ключовим аспектом для зміцнення бойової готовності української армії. Нагадаємо, що 2 квітня президент України Володимир Зеленський підписав закон про мобілізацію з 25 років, а також законопроєкт №10062 про електронний кабінет військовозобов’язаного.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років має потенціал допомогти українській армії у відновленні та модернізації її військових частин.

• Підтримка західних союзників є важливою для забезпечення повного потенціалу всіх мобілізованих військовослужбовців.

• Зниження мобілізаційного віку — лише один із заходів у рамках створення стійкого механізму мобілізації військових сил у часи війни.

• Необхідно забезпечити озброєнням всіх мобілізованих військовослужбовців, а затримки у наданні військової допомоги та підтримки Заходу можуть сповільнити процес відновлення та формування нових військових частин в Україні.

• Фінансова підтримка Заходу є ключовим аспектом для зміцнення бойової готовності української армії.

Отже, ефективне виконання запланованих заходів і отримання необхідної підтримки є критичними для подальшого зміцнення обороноздатності України та забезпечення її національної безпеки.

Україна стоїть перед серйозними викликами, адже обвал гривні та загроза гіперінфляції стають реальністю через жахливий дефіцит у державному бюджеті. Нестача фінансової підтримки від міжнародних партнерів може досягати 10-15 мільярдів доларів наступного року, а прихований додатковий дефіцит поточного року оцінюється в 300-400 мільярдів гривень без урахування додаткової мобілізації. При цьому гривня вже почала девальвуватися – на минулому тижні офіційний курс Національного банку зрос на 32 копійки. Якщо в понеділок, 25 березня, національна валюта становила 38,90 гривень за долар, то вже в неділю, 31 березня, цей показник зрос до 39,22 гривень за долар. Експерти прогнозують подальше погіршення ситуації з гривнею. Наприклад, агентство S&P Global Ratings вказує, що навіть при отриманні зовнішньої допомоги українській владі доведеться девальвувати гривню до рівня 49,32 гривень за долар. "Хоча ми передбачаємо, що міжнародна підтримка України залишиться міцною, ми відзначаємо ризики для її стабільного забезпечення. Внутрішньополітичні труднощі у США сповільнили затвердження Конгресом військової та фінансової допомоги Україні на цей рік. Уряд України розраховує отримати усього $38 мільярдів від усіх донорів у 2024 році, включаючи близько $8 мільярдів грантів від США. Наш базовий сценарій передбачає повне використання цих коштів у поточному році. Проте при недостатньому фінансуванні зі сторони США можливі наслідки, які можна контролювати, оскільки дефіцит можна покрити за рахунок інших донорів та внутрішніх запозичень. Однак після 2024 року існує ризик зменшення зовнішньої підтримки України через напружений графік виборів у ключових донорських країнах та можливу переоцінку вартості подальшої допомоги Україні", – повідомляє агентство S&P Global Ratings. В кінцевому підсумку, при незмінній ситуації з західним фінансуванням українська влада змушена буде піти на підвищення податків, депреціацію гривні або запуск друкарського верстата та масштабну емісію гривні для збільшення надходжень до бюджету.

Висновки з вищезгаданої статті дуже важливі для України. Ситуація з фінансовим станом країни є серйозною, існує ризик гіперінфляції та обвалу національної валюти через великий дефіцит у державному бюджеті. Неотримання достатньої фінансової допомоги від міжнародних партнерів може ще більше ускладнити ситуацію. Уряд України має зробити все можливе для забезпечення стабільності економіки та залучення необхідних ресурсів для фінансування бюджетних потреб. Додаткові заходи, такі як підвищення податків чи зменшення витрат, можуть бути необхідними для уникнення економічної кризи. Також важливо підтримувати співпрацю з міжнародними партнерами та забезпечувати стабільність в умовах геополітичних турбулентностей, щоб забезпечити необхідну фінансову підтримку для подальшого розвитку України.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Мінцифри провело дослідження сфери виробництва дронів разом з Київською школою економіки (KSE) та кластером Brave1.

У 10+ разів збільшились виробничі потужності української дронової індустрії у 2024 році порівняно з 2023,

За даними Мінцифри, виробничі потужності зросли з 300 тисяч дронів у 2023 році до 4 мільйонів у 2024 році.

У відомстві зазначили, що після запуску масового виробництва акцент перейшов на підвищення ефективності та впровадження новітніх технологій. Експерти прогнозують, що в найближчі роки конкуренція сприятиме об’єднанню виробників.

У Мінцифри також повідомили, що спостерігається значний прогрес у створенні повітряних, морських і наземних дронів, а також у розвитку систем радіоелектронної боротьби. Серед основних тенденцій – використання технологій комп’ютерного зору, “ройових” систем, інновацій у навігації та зв’язку.