П’ятниця, 17 Липня, 2026

Чотириденний робочий тиждень: міжнародний досвід та українські реалії

Важливі новини

Реконструкція будівлі у Тернополі: аналіз витрат та можливі переплати

Львівське територіальне управління Державного бюро розслідувань замовило реконструкцію будівлі в Тернополі на загальну суму 35,4 млн грн. Проєкт передбачає комплексні заходи, спрямовані на підвищення енергоефективності будівлі та облаштування спеціальної захисної споруди цивільного захисту. Водночас, попри важливість цього проєкту для державних структур, детальний аналіз ринкових цін на матеріали та витрати на оплату праці вказує на можливу переплату, яка може перевищувати 1 млн грн.

За результатами торгів, підряд на виконання робіт отримала компанія «Тербудгруп». Особливістю цього конкурсу стало те, що на ньому не було жодного конкурента, що може свідчити про відсутність конкурентного середовища та потенційно надмірну ціну для держави. За даними електронної системи публічних закупівель «Прозорро», договір був укладений 2 жовтня 2025 року. Важливо, що фінансування проекту здійснюється за рахунок державного бюджету, і частина суми включає кошти на покриття ризиків у розмірі 487 тис. грн та символічні 1 тис. грн на інші витрати, що можуть виникнути в процесі виконання робіт.

Аналіз показав значні розбіжності у вартості матеріалів: гіпсокартон закупили по 417 грн/кв. м замість 104–115 грн/кв. м на ринку, кондиціонери — по 47 тис. грн/шт замість 26–29 тис. грн, металопластикові двері та вікна також були закуплені за завищеними цінами. За підрахунками експертів, переплата лише на окремих позиціях перевищує 1 млн грн.

Крім того, у кошторисі зазначена зарплата робітників на рівні 18 570 грн/місяць, тоді як середня зарплата у будівельній сфері Тернополя сягає 30 000 грн. Експерти вказують, що реальний фонд зарплати мав би становити близько 9,35 млн грн, що створює ризики використання «конвертної» зарплати та маржі на будматеріали.

Компанія «Тербудгруп» з 2018 року отримала державних замовлень на суму 217,67 млн грн. Аналітики вважають, що завищені ціни та занижені зарплати можуть свідчити про неефективне використання державних коштів та потенційні корупційні схеми.

Обшуки у нардепа Ігоря Молотка і його оточення – НАБУ розслідує можливе незаконне збагачення

Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою розпочало розслідування щодо народного депутата Ігоря Молотка. Слідство перевіряє ймовірне незаконне збагачення, недостовірне декларування, а також приховування фактичного користування елітним автомобілем. У межах кримінального провадження правоохоронці провели обшуки у будинку самого Молотка, а також у квартирах його співмешканки Яни Шевченко та її вітчима. Окрема увага приділена […]

Україна в оці наступного кроку: Чи зможе ЗРК Patriot зупинити іранські Zolfaghar, що отримала Росія?

Іноземні ЗМІ повідомили про передачу Іраном Росії 400 балістичних ракет Zolfaghar. Журналіст Денис Попович розглядає можливі загрози, що несе ця зброя, і закликає до уважного аналізу ситуації. Новина про передачу 400 іранських балістичних ракет РФ є найбільш тривожною інформацією останніх місяців. Для належного розуміння ситуації необхідно враховувати, що для збиття цієї кількості ракет потрібно багато зенітних ракет. Навіть якщо у наявності є велика кількість зенітних ракет МІМ 104 для ЗРК Patriot, існує проблема роздільної бойової частини у ракетах Zolfaghar, що ускладнює їх перехоплення. Це може призвести до серйозних проблем, навіть для ППО Києва. Точність іранських ракет також може бути високою, що поглиблює загрозу. У таких обставинах ситуація стає надзвичайно напруженою.

• Передача Росії 400 балістичних ракет Zolfaghar від Ірану є тривожним сигналом і створює серйозні загрози для безпеки регіону.

• Навіть за наявності достатньої кількості зенітних ракет для перехоплення, проблема роздільної бойової частини у ракетах Zolfaghar ускладнює ефективність систем протиповітряної оборони.

• Точність іранських ракет може бути високою, що збільшує загрозу для об'єктів на землі та систем ППО.

• Ситуація вимагає уважного аналізу та дієвих заходів для забезпечення безпеки регіону та захисту населення від можливих загроз.

Ідея чотириденного робочого тижня стає дедалі популярнішою у світі, набираючи підтримку й серед українців. Проте в Україні ця концепція наразі залишається лише в рамках обговорень, в той час як деякі країни вже реалізували її на практиці.

Згідно з опитуванням порталу “Мінфін”, 48% респондентів вважають, що скорочений робочий тиждень може підвищити продуктивність, а 19% підтримують цю ініціативу як можливість після завершення війни.

Формати чотириденного тижня можуть бути різними. Найпопулярніший варіант — це чотири робочі дні з меншим числом робочих годин, але з збереженням зарплати. Інша модель передбачає стиснений графік, коли 40 годин розподіляються на чотири дні з довшими змінами. Також можливо скорочення тривалості робочого дня без зміни кількості днів.

Міжнародний досвід показує, що така система може бути ефективною, хоча не універсальною. Наприклад, в Ісландії експеримент, що почався у 2015 році, охопив тисячі працівників і дав позитивні результати: зменшився рівень стресу, зросла задоволеність працею, а продуктивність залишалася на стабільному рівні. Згодом результати закріпили в колективних договорах.

На відміну від цього, Бельгія вирішила не скорочувати загальну кількість робочих годин, але практика показала, що десятигодинні зміни виявились занадто виснажливими і не набули популярності. У Португалії експеримент з чотириденним тижнем проводився на добровільній основі в приватному секторі. Багато компаній відзначили, що ефективність не знизилася, а працівники отримали кращий баланс між роботою та особистим життям.

Швеція реалізувала модель скороченого робочого дня до шести годин, що позитивно вплинуло на добробут працівників та якість послуг, хоча це вимагало збільшення штату, що підвищувало витрати.

Загалом, досвід різних країн свідчить про те, що чотириденний робочий тиждень може допомогти знизити рівень вигорання, підвищити продуктивність і утримання працівників, особливо в сферах, де процеси можуть бути оптимізовані, таких як IT, консалтинг та креативні індустрії. Однак у секторах з безперервним циклом роботи, таких як медицина, освіта та транспорт, впровадження цього графіка є більш складним завданням, що може призвести до нерівності між галузями.

В умовах війни та дефіциту кадрів в Україні перехід на чотириденний робочий тиждень наразі виглядає малоймовірним. Проте можливі експерименти в окремих галузях. Сама дискусія про цю модель важлива, оскільки вона формує майбутню структуру ринку праці, з акцентом на ефективність, добробут працівників та запобігання професійному вигоранню.

Останні новини