П’ятниця, 15 Травня, 2026

Чотириденний робочий тиждень: міжнародний досвід та українські реалії

Важливі новини

День святої Ольги, шоколаду і добрих вчинків: що святкують 11 липня

11 липня українці вшановують одну з найвеличніших жінок в історії – княгиню Ольгу. А ласуни в усьому світі святкують Міжнародний день шоколаду. Ця дата має як церковне, так і народне значення, а також пов’язана з давніми прикметами та заборонами. Церковне свято 11 липня: День святої рівноапостольної княгині Ольги У новому церковному календарі 11 липня присвячене […]

Скандал із землею ботанічного саду: чому НАНУ передає ділянки забудовникам

У Києві знову розгорівся скандал через можливу забудову території Національного ботанічного саду імені Гришка. Мешканці столиці занепокоєні тим, що приватна компанія “КСМ Девелопмент”, яка входить до складу “КСМ Груп”, може звести багатоповерховий комплекс на землях, які мають природоохоронний статус. Що відбувається з землею ботанічного саду? У січні Державна аудиторська служба України (ДАСУ) заявила, що Національний […]

The post Скандал із землею ботанічного саду: чому НАНУ передає ділянки забудовникам first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

В Іспанії затримали ексзаступника секретаря РНБО Олега Гладковського: готується екстрадиція до України

У Іспанії затримано колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олега Гладковського (у минулому – Свинарчук). Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Затримання стало можливим завдяки міжнародному розшуку, оголошеному в межах кримінального провадження щодо корупційних злочинів. Наразі вирішується питання щодо його екстрадиції до України для подальшого розслідування. Гладковський – один […]

Григорій Усик та суперечливе просування сина до суддівства

Голова Вищої ради правосуддя (ВРП) Григорій Усик опинився у центрі резонансного скандалу, який обговорюють у юридичних колах та медіа. За даними Офісу очищення судової системи, посадовець нібито сприяє своєму сину Максиму Усику у спробі отримати суддівську посаду. Ця інформація викликала серйозне занепокоєння серед експертів з етики та антикорупційних організацій, оскільки конфлікт інтересів у такому випадку є очевидним.

Максим Усик, народжений 1986 року, розпочав професійну кар’єру у прокуратурі Дарницького району Києва. Там він три роки працював помічником прокурора, після чого протягом короткого періоду обіймав посаду прокурора. Згодом він перейшов у приватний сектор, де працював у кількох адвокатських об’єднаннях, серед яких “Александров і партнери”, “МГМ Лоу Груп” та “Дерев’янчук, Макаренко та партнери”. У цих компаніях він здобував досвід у представництві клієнтів, консультуванні та веденні юридичних справ, що, на думку деяких спостерігачів, могло б підготувати його до суддівської діяльності.

З початком мобілізації Усик-молодший влаштувався юрисконсультом до військової частини 3078 Національної гвардії України. Його посадовий оклад становить близько 20 тисяч гривень. Саме це рішення викликало підозри у громадськості: родину з двома дітьми на таку суму утримати складно, тож працевлаштування могло бути лише прикриттям для уникнення мобілізації.

За інформацією з неофіційних джерел, саме Григорій Усик міг посприяти тому, щоб його син отримав посаду у Нацгвардії, не потрапивши на передову. Таким чином, молодий юрист нібито отримав статус військовослужбовця без ризику опинитися на фронті.

Військова частина 3078, де працює Максим Усик, займається переважно господарською діяльністю — закупівлею консервів, овочів та інших продуктів для підрозділів Нацгвардії. Усик-молодший, за наявними даними, виконує юридичну роботу, готуючи претензії та позови про стягнення неустойок із постачальників.

Попри скромну офіційну зарплату, кар’єрні амбіції сина голови ВРП не обмежуються Нацгвардією. За інформацією антикорупційних активістів, він активно готується подати документи на конкурс до суддівського корпусу, користуючись підтримкою батька, який має ключовий вплив у системі правосуддя.

Якщо ці підозри підтвердяться, історія з “ухилянням” може перетворитися на ще один тест для прозорості судової реформи та незалежності Вищої ради правосуддя.

Працівників “Кит Груп” підозрюють у шпигунстві на користь РФ

У Харкові двох інкасаторів мережі пунктів обміну «Кит Груп» судять за підозрою у співпраці з російськими спецслужбами. За даними СБУ, працівники, які раніше служили в МВС, передавали ворогу інформацію про розміщення українських військових підрозділів. Редакція 368.media отримала доступ до матеріалів кримінального провадження №22022220000002551. Згідно з ними, у липні 2022 року підозрювані, перебуваючи в автомобілі Renault […]

Ідея чотириденного робочого тижня стає дедалі популярнішою у світі, набираючи підтримку й серед українців. Проте в Україні ця концепція наразі залишається лише в рамках обговорень, в той час як деякі країни вже реалізували її на практиці.

Згідно з опитуванням порталу “Мінфін”, 48% респондентів вважають, що скорочений робочий тиждень може підвищити продуктивність, а 19% підтримують цю ініціативу як можливість після завершення війни.

Формати чотириденного тижня можуть бути різними. Найпопулярніший варіант — це чотири робочі дні з меншим числом робочих годин, але з збереженням зарплати. Інша модель передбачає стиснений графік, коли 40 годин розподіляються на чотири дні з довшими змінами. Також можливо скорочення тривалості робочого дня без зміни кількості днів.

Міжнародний досвід показує, що така система може бути ефективною, хоча не універсальною. Наприклад, в Ісландії експеримент, що почався у 2015 році, охопив тисячі працівників і дав позитивні результати: зменшився рівень стресу, зросла задоволеність працею, а продуктивність залишалася на стабільному рівні. Згодом результати закріпили в колективних договорах.

На відміну від цього, Бельгія вирішила не скорочувати загальну кількість робочих годин, але практика показала, що десятигодинні зміни виявились занадто виснажливими і не набули популярності. У Португалії експеримент з чотириденним тижнем проводився на добровільній основі в приватному секторі. Багато компаній відзначили, що ефективність не знизилася, а працівники отримали кращий баланс між роботою та особистим життям.

Швеція реалізувала модель скороченого робочого дня до шести годин, що позитивно вплинуло на добробут працівників та якість послуг, хоча це вимагало збільшення штату, що підвищувало витрати.

Загалом, досвід різних країн свідчить про те, що чотириденний робочий тиждень може допомогти знизити рівень вигорання, підвищити продуктивність і утримання працівників, особливо в сферах, де процеси можуть бути оптимізовані, таких як IT, консалтинг та креативні індустрії. Однак у секторах з безперервним циклом роботи, таких як медицина, освіта та транспорт, впровадження цього графіка є більш складним завданням, що може призвести до нерівності між галузями.

В умовах війни та дефіциту кадрів в Україні перехід на чотириденний робочий тиждень наразі виглядає малоймовірним. Проте можливі експерименти в окремих галузях. Сама дискусія про цю модель важлива, оскільки вона формує майбутню структуру ринку праці, з акцентом на ефективність, добробут працівників та запобігання професійному вигоранню.

Останні новини